Новини

19 серпня 2024 року виповнюється 105 років з дня народження Миколи Юхимовича Шепелюка – українського краєзнавця, педагога, організатора музейної справи, засновника сільського історико-краєзнавчого музею у с. Терехове Бердичівського району Житомирської області.

Микола Юхимович Шепелюк народовся 19 серпня 1919 року в с. Сазонівка Оржицького району Полтавської області. У 1940 р. закінчив педагогічний інститут в місті Лубни Полтавської області. З початку Великої Вітчизняної війни Микола Шепелюк був призваний до лав Червоної Армії. З вересня 1943 р. проходив військову службу молодшим сержантом, командиром відділення розвідки 1-го дивізіону 460-го армійського мінометного полку РГК 1-го Білоруського фронту. Після війни Микола Юхимович повернувся до улюбленої справи: вчителював на Черкащині, допомагав налагоджувати освіту на Рівненщині. З 1952 р. Микола Юхимович пов'язує своє життя з Бердичівщиною. Понад шість років працює в середній школі с. Мирославка вчителем української мови та літератури. Деякий час працює там директором школи. У 1959 р. М. Шепелюк переїздить в с. Кикишівка Бердичівського району, де продовжує педагогічну діяльність. Наприкінці 70-х років вийшовши на заслужений відпочинок, продовжує працювати в с. Терехове, де створює сільський історико-краєзнавчий музей, яким завідує багато років. Як перший директор Народного музею в с. Терехове відзначений званням «Заслужений працівник культури і мистецтв» Республіки Польщі.

Микола Шепелюк активно виступав з доповідями на наукових конференціях Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Він автор багатьох новел і замальовок у періодичній пресі, присвячених Джозефу Конраду, його родині, польсько-українським зв'язкам, видатним постатям Бердичівщини. Автор краєзнавчої розвідки «Край, увінчаний талантами», брошури «На батьківщині Джозефа Конрада», в якій підбито підсумки його діяльності зі створення музею, а також ряд літературно-художніх творів на різні теми, серед яких зображення життя і творчості Тараса Шевченка. Більша частина творів Миколи Шепелюка на сьогодні ще не опублікована.

З середини 1990-х років Микола Шепелюк важко хворів. На початку 2000 р. за станом здоров'я М. Ю. Шепелюк вимушений був залишити с. Терехове і переїхати жити до доньки на Кіровоградщину. Помер Микола Юхимович 3 березня 2007 р. Похований у с. Завітне Вільшанського району Кіровоградської області.

Література

Бедь М. М. Шепелюка у вивчення та популяризацію життя і творчості Джозефа Конрада / М. М. Бедь, П. С. Скавронський, М. Ю. Внесок // Бердичівська земля у плині часу : матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англійської літератури Джозефа Конрада, 26–29 верес. 2007 р., м. Бердичів / ред. М. Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 106–117. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 37, т. 1)

Бедь М. М. Краєзнавець, організатор музейної справи М. Ю. Шепелюк / М. М. Бедь, О. П. Скавронська // Житомирщина на зламі тисячоліть : наук. зб. «Велика Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21 / ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М.А.К., 2000. – С. 360–361.

Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської : історико-краєзнавчі нариси. У 2-х т. / М. Ю. Костриця. – Житомир : Косенко, 2005. – Т. 1. – 248 с., іл. ; Т. 2. – 240 с., іл.

Костриця М. М. Його покликання – музейна справа / М. М. Костриця // Житомирщина туристична : краєзнавчі нариси / ред. М. Ю. Костриці. – Житомир : Полісся, 2009. – С. 68–71.

16 серпня 2024 року виповнюється 50 років з дня народження Ігора Володимировича Марчука – історика, краєзнавця, музеєзнавця, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху.

Ігор Володимирович Марчук народився 16 серпня 1974 р. в м. Рівне. Навчався в загальноосвітній школі № 18 м. Рівне. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. З 1996 по 2003 р. працював вчителем історії Обарівської загальноосвітньої школи Рівненського району. З 2003 р. працював у Рівненському обласному краєзнавчому музеї : молодшим науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи, завідуючим відділом «Інституту дослідів Волині». З 2002 р. член Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Ігор Володимирович займався дослідженнями історія Волині першої половини ХХ ст. та український національно-визвольний рух на Волині. Є автором багатьох історичних видань. З 2022 р. став на захист країни у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Література

Булига О. Історична довідка про герб Волині / О. Булига, І. Марчук // Волинь [Рівне]. – 2005. – 10 черв. – С. 4.

Жив'юк А. Політичні репресії тоталітарної доби на Рівненщині [1919–1939 рр.]: від «червоного терору» до боротьби з інакодумцями / А. Жив'юк, І. Марчук // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Рівненська область, Кн. 1. – С. 8–78.

Життя і творчість Ніла Хасевича / О. Іщук, І. Марчук. – Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2011. – 429 с. : іл. (Літопис Укр. Повстан. Армії, Б-ка ; Т. 10).

Марчук І. Отаман «Тарас Бульба»: між міфом і реальністю : монографія / І. Марчук. – Львів : Літопис УПА, 2022. – 408 с. – (Літопис УПА ; т. 16).

Марчук І. Уряд Бориса Мартоса в Рівному [1919 р.] / І. Марчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. «Волинь в Українській революції 1917–1921рр.» / Рівнен. обл. орг. нац. спілки краєзнавців України. – Рівне : Дятлик М. С., 2017. – Вип. 15 . – С. 87–89.

Галімов А. Українські палаци: відновлення історії. Золота доба / А. Галімов, Р. Шаріпов. – Харків : Фабула, 2024. – 168 с. : іл.

Анотація: Історія – це фундамент для розуміння сьогодення та прогнозування прийдешніх часів. І саме відновленню знищених радянським режимом сторінок історії нашої держави присвячено книжку команди проєкту «Українські палаци. Золота доба». У книзі ви дізнаєтеся багато цікавих фактів про шість палаців та їхніх власників, побачите 3D-макети зруйнованих будівель і ще чіткіше усвідомите приналежність України до європейських історії та культури. Щодо історії Волині розкрита глибока інформація про палац Любомирських в місті Рівне, палац Сангушків в місті Ізяслав, палац Потоцьких в селищі Антоніни (Хмельницька область) та палац Терещенків в селі Дениші (Житомирська область).

У цьому виданні автори передусім прагнули дати загальну картину того, яку неймовірну спадщину має Україна. А також наголосити на необхідності відновлення знищеної історії України, зокрема її палаців. Ми сподіваємося, що ця книга заохотить відвідати історичні обʼєкти нашої держави, підштовхне до вивчення національних і локальних памʼяток, які можуть розташовуватися поруч.

Ознайомитися з книгою Акіма Галімова та Руслана Шаріпова «Українські палаци: відновлення історії. Золота доба» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

З нагоди 940-річчя та з часу першої писемної згадки про Дорогобуж 15 серпня 2024 року о 14:30 відбудеться онлайн-лекція доктора історичних наук Богдана Прищепи «Давня історія Дорогобужа, відкрита археологами». Організатор події є Рівненський обласний краєзнавчий музей.

Дорогобуж – це давньоруське місто, яке відігравало важливу роль у політичному та економічному житті Київської Русі. Перші згадки про нього датуються XI століттям. Особливо бурхливим для Дорогобужа було XII століття, коли місто стало ареною боротьби між князями. Дослідження давньоруського міста проводились археологічною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею з 1970 р. під керівництвом Юзефа Нікольченка, а з 1982 року – під керівництвом Богдана Прищепи. За 15 польових сезонів було відкрито 1930 кв. м площі середньовічного міста в межах городища і посаду. На основі археологічних досліджень було видано дві монографії – Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. «Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х–ХІІІ століттях» та Прищепа Б. А. «Дорогобуж на Горині у Х–ХІІІ ст.».

Підключитися можна за посиланням:

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/73861624580...

Meeting ID: 738 6162 4580

Passcode: 2aW3eg

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

28 серпня 2024 року о 10:00 год у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція на тему «Зборівська битва: передумови, хід та наслідки», присвячена 375-й річниці Зборівської битви й підписанню Зборівської мирної угоди.

Передбачається обговорення наступних тем:

1.     Зборівська битва: передумови, хід та наслідки.

2.     Зборівська мирна угода та її значення для України.

3.     Історіографія Зборівської битви та Зборівської мирної угоди.

4.     Озброєння і тактика козацько-селянських військ Богдана Хмельницького.

5.     Озброєння і тактика кримсько-татарських військ Іслама Гірея ІІІ.

6.     Озброєння і тактика польських військ Яна ІІ Казимира.

7.     Містечко Зборів у першій половині ХVII ст. та участь міщан у Визвольній війні під керівництвом Богдана Хмельницького.

Умови участі:

Для участі у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції просимо надіслати заявку до 16.08.2024

Офіційна мова конференції – українська.

Участь у роботі конференції безкоштовна.

Контактна інформація:

Адреса:

46008, Тернопіль, площа Героїв Євромайдану, 3

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Е-mail: museum.tokm.te@ukr.net

Телефони:

Гаврилюк Олег Миколайович – (097) 384 3704.

Кульчицька Оксана Володимирівна – (097) 943 5598.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

На сайті Державного архіву Рівненської області опубліковано оnline-виставку та статтю «Діяльність єврейських спортивних товариств на Волині (за документами ДАРО)».

Суспільно-громадське життя Європи в кінці XIX – на початку XX століть характеризувалось активним відродженням інтересу до спорту, гімнастичної культури та фізичного розвитку людини в цілому. Завершення Першої світової війни знову прискорило цей процес – європейці намагалися перевести свої національні суперечки з окопів до спортивних залів та стадіонів. У вирі спортивних змагань брали активну участь і новостворені європейські держави, у тому числі і Друга Річ Посполита, яка мала одну з найбільших й найдіяльніших у Європі єврейських національних меншин. Варто зазначити, що найбільш активно проводили свою діяльність на території Волинського воєводства такі єврейські спортивні організації, як: «Гакоах», «Хасмонея», «Маккабі», «Шомрія» (Охорона) та «Га-Поель» (Робітник), які мали свої відділення у більшості міст та містечок воєводства. Більшість цих спортивних єврейських організацій належали до сіоністського спрямування, так як ортодоксальний іудаїзм вважав спорт одним з гріхів. Тому з огляду на сіоністські тенденції, товариства були відкриті і для жінок, що було проривом для традиційного єврейського суспільства.

Джерело: Державний архів Рівненської області