Новини

Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень) / зібр. і упоряд. А. Яремчук. Львів: Видавництво УКУ, 2025. – 448 с. + 12 іл. (Серія «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», т. 2).

У виданні подано списки українських жертв (загиблих і поранених) вересня–жовтня 1939 р. серед населення західних територій України, а саме: Волинського, Люблинського, Львівського, Поліського, Станиславівського і Тернопільського воєводств, які становили тоді частину польської держави. Після опрацювання великого документального матеріалу в архівах України й Польщі, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, автор встановив максимально повний, який можливий з огляду на нинішній стан дослідження теми, іменний перелік жертв.
Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за воєводствами, повітами, містами, містечками та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює наукова розвідка про хід військових подій під час німецько-польської війни та захоплення західноукраїнських земель Радянським Союзом, карти й сумарні статистичні таблиці та зіставлення.
Цей том логічно продовжує видавничу серію «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», яка охоплює всю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт у період Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Наступні томи представлять українські втрати на територіях Волині, Галичини та землях, котрі після війни залишилися на захід від українського кордону (Бойківщина, Надсяння, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя).
Видання призначене для науковців, краєзнавців, викладачів, дослідників генеалогії та всіх, хто зацікавлений минулим. Однак першим адресатом цього пом’яника є ті, котрі в цьому кривавому конфлікті втратили рідних і близьких.

З книгою можна ознайомитися в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

28 жовтня о 14:00 відбудеться  публічна лекція  краєзнавиці Світлани Калько «Історія однієї будівлі: Рівненський будинок офіцера». 

Лекторка розповість про будівлю, що розташована у західній частині міста (вул. Соборна, 215).

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, 4 поверх

У жовтні 2026 року минає 180 років з часу відвідання Тарасом Шевченком Волині.

Восени 1846 року йому, як співробітнику Археографічної комісії, було доручено відправитись у Київську, Подільську, Волинську губернії та розшукувати там старожитності, робити їх опис, визначати наукову цінність, збирати давні акти та документи, записувати перекази та пісні. Окремим пунктом розпорядження доручалось відвідати Почаївську лавру і "зняти" три види Лаври. Які саме населенні пункти Волині відвідав Шевченко у вересні-жовтні 1846 року достеменно невідомо. Більшість дослідників дотримуються думки, що найімовірніший маршрут подорожі поета пролягав через Житомир, Звягель, Корець, Дубно, Кременець, Почаїв, Вишнівець до  Берестечка, знову повернення до Дубна, а звідти через Луцьк  переїзд до Ковеля.

Всередині жовтня Тарас Шевченко прибув у Почаїв. Він змалював кілька видів лаври. Чотири акварельних малюнки, два ескізи та начерк олівцем, виконані митцем у Почаєві, нині зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка, копії – в Тернопільському краєзнавчому та Почаївському історико-художньому музеях. На кожній акварелі почаївського циклу пейзажі оживлені присутністю людини. Цей художній принцип простежується майже в усіх малюнках Т. Шевченка, де зображено історичні пам'ятки.

У Почаєві поет записав також три народні пісні, які включені у повне зібрання творів поета із позначенням місця і дати запису – «у Почаєві, 20 жовтня 1846 року».

На жаль, від творчого доробку Тараса Григоровича періоду 1846–1848 рр. збереглося небагато документів. Відсутній повний звіт експедиції і в архіві Археографічної комісії. Хоч переконливих фактів перебування Шевченка в містах та   селах   Волині,  крім    Житомира та   Почаєва, немає, залишились записані усні спогади про перебування поета у Вишнівці та на Ковельщині. Дослідники допускають ймовірность його подорожі вглиб Волинського Полісся. Адже у Тараса Шевченка був задум створити своєрідний художній образ України — її історії, народного побуту, природи, звичаїв, національних героїв, народних типів, архітектурних пам’яток...

Враження від відвідин Волині залишили слід у творчості Кобзаря. У поетичних та прозових творах він відтворив образи героїв та подій, які зустрілись на його волинських шляхах. Було видано й народні пісні, записані ним у різних регіонах України, в тому числі й під час волинської подорожі.

У 8–10 березня 2024 року КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради  організував тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє»,  які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам’яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Література:

Давидюк Р.  Вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Волинському воєводстві / Р.  Давидюк, А.  Жив’юк // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2019. – Вип. 48. – С. 82–97. 

Дуда І. Тарас Шевченко на Тернопільщині  /  І. Дуда, Б. Мельничук. – Тернопіль : Новий колір, 2007. – 106 с.

Наукові записки. Вип. 12, ч. 1. Матеріали наукової конференції присвячені 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка / КЗ "Рівнен. обл. краєзн. музей" РОР; відп. за вип. О. Булига. – Рівне : Дятлик М. С., 2014. – 148 с.

Собчук В. Шевченкова мандрівка 1846 року на Поділля і Волинь / В. Собчук // Тарас Шевченко і Кременеччина. – Тернопіль, 2024. – С.9-26.

Чернихівський Г. На прекрасну Волинь / Г. Чернихівський // Тарас Шевченко і Кременеччина. – Тернопіль, 2024. – С. 44-48

Шиян Л. Волинська експедиція Тараса Григоровича Шевченка / Л. Шиян // Режим доступу:  https://zamky.te.ua/naukova-robota/elektronna-naukova-biblioteka/statti/volinska-ekspediciya-t.-g.-shevchenka. – Назва з екрана.

Відеоматеріали:

Про мандрівку Шевченка Волинню | Перша частина «Так було» – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch v=f2kav5WaYUw. – Назва з екрана.

Про мандрівку Шевченка Волинню | Друга частина «Так було» – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v =2GO_ZajcNTw. – Назва з екрана.

21 жовтня о 14:00  відбудеться лекція «Правопорядок і беззаконня. Історія поліції Рівного у XIX – на початку ХХ століття». Лекторка – Людмила Леонова.
А що, якби поліція Рівного могла розповісти свою історію? Хто стежив за порядком у місті 200 років тому? Хто насправді мав владу? І чи всі були рівні перед законом?

На лекції «Правопорядок і беззаконня. Історія поліції Рівного у XIX – на початку ХХ століття» ви почуєте про місто так, як, можливо, ніколи раніше не чули.

Дізнаєтеся чому городничий – посадовець, якого сьогодні можна порівняти з міським головою, водночас очолював поліцію і наскільки далеко сягала його влада та хто міг йому заперечити? Чому поліцейські чини могли заплющувати очі на порушення заможних панів, а з простих людей вимагали дотримання порядку.

Як у Рівному діяли правоохоронці, чиї вчинки більше нагадували свавілля, ніж служіння закону, і хто вони були – ті, кого сьогодні назвали б «перевертнями у погонах».

А ще – реальні прізвища поліцейських, їхні обов’язки, гучні історії та буденні конфлікти, які відбувалися на вулицях нашого міста два століття тому.

Це буде розповідь не лише про поліцію, а й про владу, гроші, людські долі та справедливість у старому Рівному. І про те, що за сухими рядками архівних документів ховається живе, часом несподіване місто.

Приходьте відкривати незнайомі сторінки історії Рівного!

Чекаємо всіх за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Острозька слов'яно-греко-латинська школа (академія) – найстаріша українська науково-освітня установа. Заснована у 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким у своєму родовому місті Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька (6000 коп.). 7 лютого 1577 р. – перша згадка про школу в передмові до книги Пйотра Скарги «Про єдність Церкви Божої». В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Г. Смотрицький, викладачами – видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Христофор Філалет, Василь Суразький, Іван Лятос, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький та педагоги з Падуанського та Краківського університетів. 

  Острозька школа мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький та ін. видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням у 1624 р. в Острозі єзуїтської колегії Острозька школа занепала і в 1636 (або 1640) р. припинила своє існування. Будівля Академії не збереглась, нині на її місці (також друкарні Івана Федоровича) є парк.

 За наказом президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а за наказом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного.

 28 квітня 2001 року була випущена пам’ятна монета «Острозька академія» номіналом 5 гривень Національним банком України в серії «Вищі навчальні заклади України».

Література:

Острозька  академія XVI – XVII століття. Енциклопедичне видання / ред. кол. І. Пасічник, М. Ковальський, А. Атаманенко та ін. – Острог : Видавництво Національного університету “Острозька  академія”, 1997. – 201 с.: іл.

Острозька  академія XVI – XVII століття. Енциклопедія / ред. кол. І. Пасічник, П. Кралюк та ін.  – Острог : Видавництво Національного університету “Острозька  академія”, 2011. – 512 с.: іл.

Острозька  академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання  / ред. кол. І. Пасічник, П. Кралюк, Д. Шевчук та ін. – Острог : Видавництво Національного університету “Острозька  академія”, 2019. – 622 с.: іл. 

Здолбунів в історико-культурному просторі Волині. Вип. 2 / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, Нац. спілка краєзнавців України, Рівнен. обл. орг. ; редкол. : Р. Давидюк, А. Жив’юк, В. Остапчук. – Луцьк, 2026. – 88 с.

Видання сформоване за підсумками Другої науково-краєзнавчої конференції «Здолбунів в історико-культурному просторі Волині», яка відбулася 26 березня 2026 року в Будинку культури цементників у Здолбунові. Дослідження охоплюють археологію краю, історію розвитку місцевої залізниці, цементного виробництва, освіти та культурного життя Здолбунівщини.

З книгою можна ознайомитися в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці, у відділі  краєзнавства.