1 травня 2024 року виповнюється 100 років з дня народження Івана Мусійовича Маєвського – лікаря, українського письменника, автора історичної повісті «Черепки:  історична повість до 900 річчя Острога».

Народився Іван Маєвський 1 травня 1924 року у с. Собківці Волочиського району Хмельницької області в селянській сім’ї. У 1933 році його батька, голову колгоспу, який рятував односельців від голодомору, репресували. Під час Другої світової війни жив на окупованій німцями території, двічі його вивозили до Німеччини, але дорогою він утікав. За третім разом, у 1943 року, потрапив у німецький концтабір для військовополонених у м. Ковелі Волинської області, врятувався втечею. З цього часу розпочав активну партизанську діяльність у загоні А. З. Одухи. Після розформування партизанського загону у червні 1944 року був направлений на роботу у внутрішні війська на Тернопільщину. У 1945 році його засудили на 7 років. Після звільнення закінчив середню школу та вступив до Львівського медичного інституту, після закінчення якого у 1958 році отримав направлення на роботу в м. Острог.

В Острозі упродовж 40 років працював лікарем, був заступником головного лікаря, головним лікарем, брав активну участь у житті міста. Керував літературним об’єднанням, був членом «Просвіти», незмінним учасником конференцій, долучався до випуску бюлетенів науково-краєзнавчого товариства «Спадщина» імені Князів Острозьких. Роботу в медицині поєднував із літературою. Написав п’ять повістей: «Хрещаті дороги», «Шкіпер», «Зимовий кальвін», «Нездужала». Єдина повість, яка була опублікована за життя Маєвського «Черепки: історична повість до 900-річчя Острога». Ця повість присвячена подіям другої половини ХVІ ст. на теренах історичної Волині. В той час напади на острозьку фортецю були частими. Згадується про напад численної татарської орди на Острог в 1578 року, коли в замку відбувалося весілля княжни Катерини, доньки князя Василя-Костянтина Острозького. В книзі висвітлено, що князь Острозький з повагою відносився до інших релігій, хоч був поборником і захисником православ’я. Повість написана на фоні історичного антуражу. Ще одне оповідання «Стефка» було опубліковано в журналі «Жовтень» у 1966 р. У творчому доробку Івана Мусійовича понад сотня оповідань, новел і роман-дилогія «Савли». За радянських часів збірка «Дуб-нелинь» була в тематичних планах двічі, але книги так і не надрукували. Помер Іван Маєвський 28 вересня 2000 р. в Острозі. Тут похований. Після його смерті завдяки старанням вдови, Раїси Федорівни Маєвської, у світ вийшла більша частина доробку письменника.

Література

«Його покликання було письменництво»: до 100-річчя від дня народження Івана Маєвського – українського письменника, лікаря (1924–2000) : віртуальна виставка [Електронний ресурс] // Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/sections/items/18002 (дата звернення 30.04.2024). – Назва з екрана.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулися ХI наукові музейні читання пам’яті Героя України Бориса Возницького. Тема цьогорічних читань «Культурна спадщина Волині XVIII століття».

В заході взяли участь музейники Рівного, Кременця, Почаєва, Острога, Тернополя, викладачі університетів Рівного. Вони вшанували пам’ять Бориса Григоровича Возницького –  Патріарха українського музейництва ХХ–ХХІ століть, поділилися своїми науковими напрацюваннями, презентували унікальні музейні колекції, дотичні до теми читань.

Переглянути відеозапис заходу можна на ютуб сторінці Рівненського обласного краєзнавчого музею: https://www.youtube.com/watch?v=kl0hiu-Frhc&t=1754s

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

24 квітня об 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція знаних українських музейників Ольги Морозової та Віктора Луца на тему «Корецька порцеляна. Історія мануфактури: до 240-ої річниці від початку діяльності виробництва Корецької порцеляни».

Витончені вироби з відомого Корецького порцелянового виробництва впродовж сотню років функціонували у містечку Корець. До сьогодні цей витончений посуд зберігається у фондах Рівненського та Острозького краєзнавчих музеїв, в музеях Кракова, Вроцлава та Варшави, є окрасою приватних колекцій, передається з покоління в покоління. Про блискучу історію та занепад знаменитого виробництва будемо розмовляти у найближчу середу.

Запрошуємо усіх, хто любить історію краю!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, Світлиця

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Роль римо-католицької церкви в суспільному житті Волині-Житомирщини у ХVIII–ХХ ст.» 26 черв. 2021 р. / Кафедр. собор Св. Софії в м. Житомирі, Генер. конульство республіки Польща у Вінниці, Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, ГО «Студент. польс. Клуб» у Житомирі. – Житомир : Рута, 2021. – 218 с. : іл., фот.

Анотація: У науковому збірнику вміщено статті і повідомлення учасників міжнародної науково-практичної конференції «Роль римо-католицької церкви в суспільному житті Волині-Житомирщини у 18–20ст.», яка відбулася 26 червня 2021 року.

Ознайомитися з матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Роль римо-католицької церкви в суспільному житті Волині-Житомирщини у ХVIII–ХХ ст.» можна у відділі краєзнавчої літератури Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича.

Джерело: Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР запрошує науковців, краєзнавців до участі в науково-практичній конференції «Нові дослідження пам’яток археології на Волині», яка відбудеться у листопаді 2024 року. Конференція присвячується 875-річчю від першої літописної згадки Пересопниці.

До уваги приймаються дослідження за наступними напрямками:

- літописні міста Волині;

- Волинь у сучасних археологічних дослідженнях;

- дослідження пам’яток археології Волині та України;

- фондові колекції;

- історична реконструкція пам’яток археології.

За результатами конференції планується видання збірника. Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію або надіслати її на e-mail до 1 вересня 2024 р. тільки на цю адресу: peresop.museum@gmail.com.

Вимоги до оформлення матеріалів:

- доповідь виконана в текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 12 сторінок (0,5 друкованого аркуша). На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний), у дужках (назва міста), посада, вчене звання. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний);

- обов’язково анотація (до 800 знаків) та ключові слова українською та англійською мовами;

- літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, с. 25], де перша цифра – номер джерела в списку; друга – сторінка.

Література оформлюється наступним чином:

Для книги: Прізвище І. П. Назва книги. – Місце: Видавництво, рік. – 100 с.

Для статті: Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети): журнал (газета). – Рік. – Т. 1, № 1. – С. 1–10.

- таблиці та малюнки подаються окремим файлом. Кожна на тому ж або окремому носії; розширення не менше 300 dpi, у форматі .jpeg або .tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. Підписи до рисунків окремим файлом Word з розширенням .doc; шрифт Times New Roman;

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти статті, що не відповідають вимогам та тематиці конференції. 

Телефон для довідок: (067) 555-02-37

e-mail:peresop.museum@gmail.com

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація виставки «Почаївські стародруки з колекції РОКМ», приурочена Дню пам’яток історії та культури та 290-ї річниці з дня виходу «Служебника» (1734) – першої книги, яка була надрукована у почаївській друкарні.

Олександр Булига, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею, привітав гостей заходу, зазначивши, яка величезна робота була проведена працівниками сектору по оцифруванню колекції музейних стародруків. 

Ольга Морозова, завідувачка сектору впровадження цифрових технологій РОКМ відмітила, що виставка стала певним підсумком музейного проєкту з оцифрування «Українські стародруки з фондів РОКМ». Науковиця підкреслила, що колекція стародрукованих книг Рівненського обласного краєзнавчого музею почала формуватися з 1972 року. Із усього зібрання, яке містить на сьогодні близько 120 книг з львівської, київської та почаївської друкарень, на виставці представлено близько 30 почаївських стародруків. 

Віктор Луц, старший науковий співробітник сектору мистецтв музею говорив про українські стародруки почаївської друкарні, які вирізнялися використанням живої української мови, прекрасними шрифтами та ошатним мистецьким оформленням. Науковець звернув увагу гостей на перші видання «Служебник» (1734, 1735 рр), «Апостол» (1759 р.), «Євангелія» (1759, 1771, 1780 рр.) тощо.

Василь Ільчишин, директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника відмітив, що виставка дуже дотична до роботи їхнього музею і висловив впевненість у подальшій плідній співпраці по дослідженню стародруків. 

Ознайомитися з діючою виставкою «Почаївські стародруки з колекції РОКМ» можна в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей