Новини

1 грудня 1865 року Острозі було відкрито жіноче училище ім. графа Д. Блудова.

Майже 30 років Дмитро Блудов виношував плани створити жіноче училище на Волині. Проте в 30-х роках XIX століття його ідея була не надто популярною. У 1864 році граф Блудов помирає, так і не встигши реалізувати свій задум. Втілити ідею виявилося під силу його доньці – Антоніні Блудовій. Жіноче училище в Острозі стало для графині справою всього її життя.

Перш ніж відкрити в Острозі навчальний заклад для дівчаток, графиня об’їздила всю Волинь. Припав їй до серця саме Острог. На думку дослідників, місто привернуло увагу доньки російського чиновника своєю древньою історією (діяльністю тут князів Острозьких), вдалим розташуванням, а також наявністю тут приміщення для відкриття майбутнього училища – закритого у 1832 році капуцинського монастиря.

Тож, у березні 1865 року в місті за сприяння Блудової розпочало свою роботу острозьке Кирило-Мефодіївське братство. 1 грудня того ж року при братстві для перших шести учениць розпочалося навчання у підготовчому класі училища. А перший клас жіночого училища вдалося відкрити наступного року. Навчальний заклад графиня Блудова назвала на честь свого батька. Основною метою діяльності училища було виконання заповіту графа Д. Блудова, тобто, виховання дівчат у вірі. 

Навчальний курс складався з чотирьох класів та тривав впродовж семи років: у перших трьох класах навчання тривало по два роки, а у четвертому класі – один рік.

Фінансування навчального закладу здійснювалося за кошти благодійників та самої Антоніни Блудової.

Острозьке жіноче училище було навчальним закладом закритого та приватновласницького типу. Заклад мав чіткі та в окремих моментах суворі правила для вступу. Вихованками училища Блудової могли стати лише православні дівчата, проте без вимог до соціального статусу їх батьків. Училище користувалося неабиякою популярністю.

Училище імені графа Блудова було закрите у 1923 році за часів польської влади. За 58 років свого функціонування навчальний заклад дав освіту понад 2 тис. дівчат краю. Дівчата навчилися читати, писати, а чимало з них й взагалі стали вчительками. Загалом, училище відіграло важливу роль у встановленні жіночої освіти на теренах тодішньої Волині. Воно стало одним із перших жіночих середніх навчальних закладів краю.

Література

Верховецька А. С. Жіноче училище ім. графа Д. Блудова в Острозі (1865–1923 рр.) в контексті культурно-освітніх процесів на Волині [Електронний ресурс] / А. С. Верховецька. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Verkhovetska_Anastasiia/Zhinoche_uchylysche_im_hrafa_D_Bludova_v_Ostrozi_1865-1923_rr_v_konteksti_kulturno-osvitnikh_protses.pdf?. – Назва з екрана.

Омельчук В. В. Сподвижники культурно-освітніх ініціатив на Волині / В. В. Омельчук // Буде освіта – буде Україна : зб. наук. пр. / В. В. Омельчук . – Рівне : Волин. обереги, 2023. – С. 30–37.

Історія Волині / наук. ред. М. М. Кучерепа ; авт. кол.: В. А. Білик, Г. В. Бондаренко, В. І. Бортніков та ін. ; Волинський національний університет ім. Лесі Українки. – Вид. 2-е, змін. і допов. – Луцьк : Надстир’я, 2024. – 672 с.

Анотація: Це унікальне видання про важливий історико-географічний регіон України – Волинь. В одинадцяти розділах висвітлено історичний і культурний розвиток краю від найдавніших часів до сьогодення. На її сторінках у хронологічному порядку відображені щасливі й трагічні, побутові та доленосні, культурні й політичні явища у житті мешканців краю. Висвітлення поставлених проблем ґрунтується на оригінальній джерельній базі, основу якої становлять архівні свідчення та публікації документів і матеріалів, укладені українськими та зарубіжними вченими. Вони дали змогу по-новому подивитися на різні сторони багатогранного процесу історичного розвитку волинського суспільства. Краще пізнати історію Волині допоможе велика кількість ілюстративного матеріалу – репродукції гравюр, ікон, давніх портретів, картин, архівних і сучасних фотографій. Це перше видання такого типу за роки незалежності України.

Книга буде цікавою для науковців, викладачів, учителів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Волині.

Отримати книгу можна у відділах обслуговування Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Музейна справа в культурно-освітньому та науковому просторі України : науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, Житомирської обласної організації НСКУ. Вип. 68 : Матеріали Всеукраїнської наук.-краєзн. конф. присвяченої 160-річчю від заснування Житомирського обласного краєзнавчого музею, 40-річчю Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука та 35-річчю Житомирського обласного літературного музею (24 жовт. 2025 р., Житомир) / упоряд. П. С. Скавронський. – Бердичів : Мельник М. В., 2025. – 526 с.

Анотація. У науковому збірнику вміщено статті і повідомлення учасників Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції за розділами:

1.     Історія та сьогодення Житомирського обласного краєзнавчого музею.

2.     Житомирський обласний літературний музей.

3.     Фундатори та працівники, їх внесок у розбудову музеїв.

4.     Музеї у формуванні політики пам’яті. Російсько-українська війна: меморіальні практики в музеях.

5.     Проблеми діяльності музеїв під час сучасної російсько-української війни.

6.     Фондова та експозиційна робота музеїв.

7.     Екскурсійна робота музеїв.

8.     Музей та соціум.

9.     Роль музеїв у вихованні підростаючого покоління.

10.   Загальні питання краєзнавства.

Збірник знаходиться у фонді РОУНБ

Про складний еміграційний процес населення Волинського воєводства, який тривав на початку ХХ століття в тому числі і в Рівному поговоримо разом з істориком Володимиром Марчуком  12 листопада о 14:00 (4-й поверх) Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У 1930-х роках еміграція до країн Латинської Америки була значним явищем, особливо серед українських середньозаможних селян, які прагнули кращого життя. В цей період до Південної Америки приїхали десятки тисяч людей, що перетворило її на важливий центр української діаспори. Аргентина стала одним із головних напрямків української еміграції, поступаючись лише Канаді. Великі українські спільноти згодом сформувалися в Буенос-Айресі, провінції Місьйонес, Чако, Кордові та інших провінціях. 

Українська еміграція мала значний вплив на формування багатокультурної мозаїки в країнах Латинської Америки.

Запрошуємо усіх, кому цікава історія нашого краю!

11 листопада о 12:00 у «Світлиці» (4-й пов.) Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії імені професора М. П. Ковальського Близняка Миколи Богдановича «Місто Острог після згасання княжого роду Острозьких: виклики часу і лабіринти повсякдення (друга половина XVII – XVIII ст.)».
Під час зустрічі слухачі дізнаються про соціальні, культурні та економічні процеси, які формували життя Острога після зникнення впливу могутнього князівського роду.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до наукової розмови про маловідомі сторінки історії міста Острог!

Шваб А. Міжвоєнний Луцьк : суспільно-політичний, соціально-економічний, культурний розвиток (1919–1939) / А. Шваб, Г. Малеончук. – Луцьк : Терен, 2022. – 214 с.

Анотація. Монографія присвячена історії міжвоєнного Луцька (1919–1939 рр.). На основі широкого кола документальних джерел розглянуто трансформацію Луцька у воєводський адміністративний, політичний, економічний та культурний центр в умовах перебування західної Волині у складі Польщі. Висвітлено становлення та функціонування органів польської державної влади і міського самоврядування; характер та особливості етносоціальних, суспільно-політичних, економічних та культурних процесів; повсякденне життя та побут лучан.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки