Новини

6 квітня 2026 року виповнилося 125 років від дня народження Миколи Рокицького (1901–1944) – українського художника

Народився 6 квітня 1901 року в селі Заріччя, неподалік міста Володимира. Його батько був сільським мірошником. Талановитий юнак навчався у Володимирській гімназії. Її будинок зберігся донині, на його фасаді – дошка з барельєфом художника. З початком Першої світової війни родину Рокицьких було евакуйовано до Києва. 1920 року Рокицький вступає до Української академії мистецтва, майстерня монументального мистецтва. Він був серед тих, хто пройшов школу майстра з першого до останнього курсу. 

У творчому доробку Рокицького не так багато збережених картин, настінні розписи знищено. 

Микола Рокицький – фаховий педагог. Ще студентом у 1924 році він викладає в Київській експериментальній школі № 611. По завершенні навчання у Київському художньому інституті (колишня Українська державна академія мистецтва), Рокицького призначають викладачем на текстильному, а згодом на монументально-виробничому відділенні інституту. Деякий час Рокицький працює в Харківському інституті пролетарської культури, аж до його ліквідації (1934), коли відбулась реорганізація художньої освіти в Україні. Як педагог Рокицький спирався на засади, засвоєні в період навчання у майстерні Бойчука, а також на власний досвід у виборі тем та завдань. Навчання складалося з двох частин: праці в майстерні та окремо на об’єктах. Він вважав за необхідне поєднати архітектуру та монументальний живопис.

Микола Рокицький зробив значний внесок у розвиток портретної фрески.

Після загибелі в 1937 році Бойчука, Микола Рокицький разом з іншими його учнями працює з народними майстрами в експериментальних майстернях при Київському державному музеї українського мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Звертається до розробки ескізів тематичних килимів, якими декорували інтер’єри громадських приміщень. Український тематичний килим набуває широкого розвитку внаслідок зближення народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва.

У постійному страху і тривозі минув передвоєнний період. Микола Рокицький дивом уникнув фізичного знищення. Він часто змінює місце роботи. З початком Другої світової війни добровольцем йде на фронт, але потрапляє в оточення. Концентраційний табір, втеча з полону. У визволеному Києві 11 лютого 1944 року його не стало. Похований на Лук’янівському цвинтарі в Києві.

1 лютого 1958 року було ухвалено рішення про реабілітацію Михайла Бойчука, але ще довго бойчукізм вважали однією з найреакційніших течій в українському мистецтві. 

У Володимирі бережуть пам'ять про видатного земляка: вихованці місцевої художньої школи вивчають його творчість. У рідному селі живописця   – Заріччі – одна з вулиць носить його ім’я. 

Література

Киба Я. Відомі і знамениті жителі / Я. Киба // Киба Я. Володимирщина: минувшина і сучасність : іст.-економ. і краєзн. вид. / Я. Киба. – Луцьк, 2017. – С. 209–259.

Кумецький О. Микола Рокицький – художник-монументаліст і педагог / О. Кумецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині : матеріали XXХІІ Міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., присвяч. 70-річчю утворення Волин. обл., 810-ій річниці надання місту Володимир-Волинському Магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 12 черв. 2009 р. : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 32. – С. 88–93. 

Левицька Т. 6 квітня   125 років від дня народження  М. А. Рокицького (1901–1944) – українського художника / Т. Левицька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2026 рік / Упр. к-ри з пит. релігій та нац., Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2026. – С. 81–84. 

Янович Б. Незабутній художник Микола Рокицький : до 105-річчя майстра із волинського Заріччя / Б. Янович // День. – 2016. – 22–23 квіт. – С. 12.

Янович Б. Чарівна палітра Миколи Рокицького / Б. Янович // Місто вечірнє. – 2021. – 11–17 берез. – С. 7.

Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку : худож.-біогр. повість / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 256 с.

Анотація. «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя. 

На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя. Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури. «Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українською тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

Джерело: ВОУНБ ім. Олени Пчілки

Запрошуємо 1 квітня о 14:00 в Рівненській обласній бібліотеці на лекцію доктора філософії Олега Озимчука «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя».
Дорогобузький меч було виявлено у 1991 році під час археологічних досліджень дитинця літописного Дорогобужа, які проходили під керівництвом відомого археолога Богдана Прищепи. Датується меч кінцем ХІІ – першої половини XIII ст., хоча за конструктивними деталями він може бути віднесений до більш давніх виробів другої половині XI – початку XII ст.

Згідно з проведеними пошуковими роботами на сьогодні в музейних колекціях України меч типу Z знаходиться тільки в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Під час зустрічі ви дізнаєтеся про історію знахідки, особливості меча, його значення для вивчення військової культури та матеріальної спадщини України доби середньовіччя.

Чекаємо всіх за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у XVII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», яка відбудеться в червні 2026 р.

Пропонована тематика досліджень

1. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження регіону;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

2. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;

в) діячі музейної справи.

3. Брідщина у боротьбі за незалежність України.

а) воєнна історія регіону;

б) визвольні змагання 1918–1923 рр.;

в) збройне підпілля ОУН та УПА;

г) новітня війна за незалежність та її герої.

4. Джерелознавство, історіографія.

До конференції планується видання науково-краєзнавчого збірника. 

Для участі в роботі конференції до 5 квітня 2026 року необхідно подати заявку та статтю, оформлену відповідно до встановлених вимог.

Вимоги до матеріалів

• Обсяг роботи 6–8 сторінок тексту (Текст у форматі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.

• Оформлення списку літератури та джерел має відповідати усталеними державними вимогами до наукових публікацій.

• Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.

• Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.

• Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.

• Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).

• Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.

• Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

За довідками звертатись:

Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»

Бродівської міської ради,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

Тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum Оргкомітет конференції

28–29 березня 2026 року ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та Факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету ім. Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь» та запрошує на фестиваль усіх, хто бажає більше дізнатися про історію нашого краю, познайомитися з багатьма істориками й історикинями з Луцька та багатьох інших куточків України, а також подискутувати про наше з вами спільне минуле.

Всіх бажаючих чекають за адресою Шопена, 24, м. Луцьк (Факультет історії, політології та національної безпеки ВНУ ім. Лесі Українки) 

Координатор проєкту Богдан Сімонов – співорганізатор Legio Луцьк та Legio Волинь, творець подієвої агенції «Рожевий табурет», культурний діяч, волонтер, активіст+380508865385, grandpa.did@gmail.com

Програма фестивалю https://docs.google.com/document/d/1dxOdiXV624Wl9oWdMe8KyfsTuNTn11JSPEz55c_qCWc/edit?usp=sharing

24 березня 2026 року виповнюється 140 років від дня народження Георгія Косміаді – художника, архітектора, педагога, малярські роботи якого задавали тон мистецького життя Волині і, зокрема, міста Рівного

Народився 24 березня 1886 року в м. Нальчик на Північному Кавказі. Освіту здобув у школі Св. Олександра при вчительському інституті в Тифлісі, а також закінчив факультет архітектури державної технічної школи в Баку. Художню освіту продовжив у Москві, куди переїхав у січні 1905 року для роботи в міській архітектурі. Певний час жив у Коломенському під Москвою. Перша світова війна застала його в Москві, був призваний до царської армії. Військова адміністрація використала його знання з архітектури й будівельної справи і призначила командиром будівельного загону. Довелося споруджувати різні військові об'єкти – казарми, лазні, мости… Так він опинився на Волині. У 1916 році в Рівне із Москви переїжджає його дружина Бригітта-Фріда. Тут у Рівному народилися їхні діти. Працюючи в Комітеті Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст, Георгій доклав багато зусиль для налагодження роботи в Суському лісництві Волинської губернії. Під його керівництвом була відновлена робота Оржівського лісопильного заводу.

Після ліквідації у 1918 році Головного Комітету фронту Г. Косміаді залишився у Рівному. Більше двох десятиліть викладав малювання у рівненських навчальних закладах, де здобували освіту діти різних національностей. Його педагогічний талант проявився в усіх напрямах естетичного виховання школярів – восьмирічній Торгівельній школі, восьмикласному Комерційному училищі, математично-природничій гімназії з українською мовою викладання ім. Федора Пекарського, приватній освітній гімназії з польською мовою викладання, Освітній гімназії Російського товариства доброчинності, Єврейській гімназії, Початковій художній школі. 3 перших кроків у Рівному Г. Косміаді заявляє про себе як інтелігентна і милосердна людина, високий професіонал. Проявився не лише його педагогічний талант, а й мистецький і архітектурний хист. На Волині педагог і художник Георгій Косміаді зумів реалізувати свої природні здібності, прожити яскраве і насичене життя, здобути повагу жителів і авторитет учнів.

В 20-30-их роках до Г. Косміаді приходить визнання. Саме в цей період він має, як засвідчують документи, численне листування з багатьма адресатами із Луцька – центру Волинського воєводства, Варшави, Кракова та інших міст центральної Польщі щодо організації та проведення художніх виставок.

1939 рік приніс зміни в територіальний поділ Європи. У 1940 р. в Рівному вже хазяйнували більшовики. Розкручувався маховик репресій проти інтелігенції. Сім’я мігрувала в Німеччину, в Гамбург, бо його дружина – Бригітта-Фріда мала французьке й німецьке коріння. Працював оформлювачем сцени у Державній опері і у театрі «Талія». За дуже короткий час в Німеччині Г. Косміаді домігся визнання як художник. Інонаціональне художнє середовище позитивно сприймало декоративізм і колористику робіт Георгія Петровича, завдяки яким митець із Східної Європи поступово набуває авторитету. В 1942–1943 роках в Гамбурзі відбувається ряд персональних виставок Георгія Косміаді. Часопис «Гамбурзький щоденний листок» неодноразово подає похвальні рецензії на них, підкреслюючи колористичне обдарування митця. Через рік, характеризуючи творчий почерк Г. Косміаді, що простежується в роботах художника, на черговій виставці картин відмічав: «Митець, який, безумовно, володіє колористичним обдаруванням, майстерно передає тони і гармонійне звучання. Це можливості найвищого гатунку, в яких панує впевненість і свобода». Загалом, за 27 років свого перебування в Німеччині художник Георгій Косміаді презентував понад 40 мистецьких виставок. Усі вони викликали у відвідувачів прекрасне сприйняття і підтримку. Будучи з 1945 року вільним художником, Георгій Петрович багато подорожував, здобуваючи собі нових шанувальників і друзів, яким дарував живописні полотна.

Георгій Петрович помер вранці 22 травня 1967 року.

Завдяки старанням дочки художника Надії Георгіївни Косміаді частина документів та творчого спадку її батька повернута в кінці 90-х років XX століття – на початку XXI століття до Рівного. У фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею і Народного музею історії Рівненської української гімназії зберігається понад 500 документів художника і робіт його рівненських вихованців. Зокрема, фондову колекцію матеріалів Г. П. Косміаді у Рівненському обласному краєзнавчому музеї складають афіші художніх виставок та театральних вистав, дипломи з виставок, свідоцтва його педагогічної діяльності, документи і фотографії родини. У музеї міста дочка художника передала 275 картин Георгія Косміаді.

Література

Косміаді Г. Георгій Косміаді: каталог худож. робіт із фондів нар. музею історії Рівнен. укр. гімназії та Рівнен. обл. краєзн. Музею / Г. Косміаді ; уклад.: Н. Р. Тарасевич, Л. К. Костюк, Л. В. Шлапак. – Рівне : Рівнен. обл. краєзн. музей, 2006. – 98 с.

Дем'янчук О. Повернення на батьківщину / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 9 верес. – C. 4.

Кожушко Н. Георгій Косміаді та рівненські навчальні заклади. 1917-1940 рр. / Н. Кожушко // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзнавчий музей. – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5 – C. 53–55.

Костюк Л. К. Георгій Петрович Косміаді: життя та особливості художньої системи / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зап. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Вип. 14. – Рівне : РДГУ, 2008. – С. 184–189.