Новини

Робота конференції планується за такими напрямами:

·        Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.

·        Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.

·        Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.

·        Археологічні дослідження Волині.

·        Музейна справа Волині: історія та сучасність.

·        Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.

Початок конференції:

27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).

В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.

Відкриття виставка:

26 травня 2026 року,14:00 

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей 

Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.

На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.

Місце проведення:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

«Світлиця» (4-й поверх).

Вхід вільний. Запрошуємо!

Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.

Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).

Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.

Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.

Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки 

5 травня 2026 року виповнюється 230 років від дня народження Степана Хотовицького – вченого-медика, одного із засновників педіатричної науки (1791/1796–1885)

Степан Хомич Хотовицький народився в 1794/1796 році в містечку Красилів Волинської губернії (сьогодні територія Хмельницької області). В історію він увійшов як один із основоположників педіатрії та дослідник холери.

З його біографії знаємо, що його батьком був місцевий священик у Красилові. На Волині Степан прожив до дванадцятирічного віку. В Острозі в духовній семінарії здобув середню освіту, а вищу поїхав отримувати до Петербурга.

В 1817 році Степан Хотовицький закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію та отримав диплом за спеціальністю «акушерство та гінекологія». В його характеристиці були такі слова, які описували Степана як студента: «Він немов зразок учня: надзвичайно старанний, невтомний, який досяг чудових успіхів і в усіх відношеннях високої моральності».

Потім Степан Хотовицький був відряджений за кордон, де відвідав міста, як-от Відень, Париж, Геттінген, Единбург і Лондон. Там він активно працював у бібліотеках, проводив дослідження, спілкувався з колегами. Особливо запам'яталося йому спілкування з професором акушерства і дитячих хвороб Джоном Гамільтоном в Единбурзькому університеті.

Кількарічна праця мала ґрунтовні наслідки. Степан Хотовицький в 1823 році захистив дисертацію, вона стала фінальною працею лікаря з Волині з питань світової педіатрії та гінекології.

Зразу після захисту, влітку того ж року, в зв'язку з появою на півдні Російської імперії холери, Степан був відряджений в місто Астрахань. Це були перші випадки грізного захворювання на території Росії. Лікарям холера була тоді ще невідома. У 1823 році епідемії так і не виникло, але протягом двох років С. Хотовицький залишався в Астрахані, вивчаючи природу невідомої інфекції. Його дослідження мало величезне значення, як з'ясувалося через 8 років, коли епідемія холери охопила всі губернії, в тому числі і Волинську і особливо столицю Петербург. Тоді, в 1831 році, приймаючи діяльну участь в роботі холерного комітету, Степан Хомич охоче ділився своїм досвідом боротьби з хворобою. Потім за старання його навіть відзначив двічі нагородою імператор.

З 1832 року Степан Хотовицький починає працювати професором на кафедрі акушерства та судової медицини в академії в Петербурзі, паралельно він викладав також педіатрію.

Наукові дослідження Хотовицького, присвячені питанням акушерства і гінекології, дитячих хвороб, вивченню таких складних та смертельних хвороб, як сибірки та холери.

В 1844 році Степан Хотовицький видав «Лікарсько-народний порадник для духовних училищ». Книга стала першим порадником із шкільної гігієни в Російській імперії. В 1847 році Хотовицький видав наступну свою важливу працю під назвою «Педіятрика» – посібник з педіатрії.

Впродовж 1833–1839 років він був редактором «Військово-медичного журналу».

Помер Степан Хотовицький 30 березня (11 квітня) 1885 році у місті Петербург, де і був похований.

Детальніше: https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2010_21/52.pdf

28 травня 2026 р. Національний заповідник «Замки Тернопілля» запрошує до участі у наукових читаннях за темою «Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять»

Наукові напрями читань:

1.     Дмитро Вишневецький в історії України:

-         історіографія та джерельна база;

-         біографістика;

-         місця пам’яті, пов’язані з іменем Дмитра Вишневецького;

-         образ Дмитра Вишневецького у мистецтві, літературі та музиці.

2.     Українське козацтво в контексті збереження національної ідентичності:

-         традиції козацтва: самопожертва, побратимство, моральність, ставлення до життя та смерті – крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну;

-         популяризація козацької героїки у закладах культури та освіти України;

3.     Загальні питання краєзнавства.

Для участі у читаннях необхідно заповнити електронну форму учасника https://forms.gle/wtnypkm2nHhb8XbV7

та надіслати доповідь до 25 травня 2026 р. 

Адреса Оргкомітету:

НЗ «Замки Тернопілля»
Тетяна Думська (096) 855 71 09
47302, вул. Б. Хмельницького, 6

Контактні особи:

Ганна Кіщенко (097) 891 87 74
м. Збараж, Тернопільська обл.
Любов Шиян (096) 338 00 57
e-mail: zternopilla@gmail.com

 zternopilla@gmail.com