Новини

16 вересня о 14:00 у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці у краєзнавчому відділі відбулася презентація книги спогадів про Валентину Данілічеву «Пам’ять, зігріта добром». 

Є люди, яких пам’ятають не лише за їхні справи, відкриття чи професійні здобутки. Їх пам’ятають передусім за те, якими вони були з людьми.

Валентина Данілічева, працівниця Рівненського обласного краєзнавчого музею, багато років досліджувала історію рідного краю, збирала й зберігала краєзнавчі матеріали, щедро ділилася своїми знаннями та завжди була готова допомогти іншим. Але в пам’яті тих, хто її знав, вона залишилася не тільки як краєзнавиця. Передусім – як добра, щира і чуйна людина.

Саме тому люди, які знали Валентину Данілічеву самі захотіли зберегти пам’ять про неї – зібрали свої спогади, історії, слова вдячності й створили книгу «Пам’ять, зігріта добром». На заході були присутні колеги-музейники, працівники культури, громадські активісти, які залишили свої спогади у книзі.

Це не просто книга про людину. Це багато особистих історій тих, кому вона колись допомогла, щось підказала, навчила, підтримала або просто залишила по собі тепло.

Ознайомитися з книгом можна у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці у краєзнавчому відділі.

Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) :  анот. бібліогр. покажчик / автор. колектив: О. С. Залізнюк, І. М. Швець, О. А. Вакульчук, Н. Ф. Криворучко, С. Ю. Мельник ; НАН України, Національна бібліотека  України імені В. І. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2025. – 612 с.

Анотація. Науково-довідкове видання «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернад-ського)» містить 4 444 анотовані бібліографічні описи газетних статей, розташовані у 17 розділах за хронологією, всередині кожного року – за алфавітом. Усі газети досліджено укладачами de visu. Опис газет здійснено мовою оригіналу. Видання споряджено науково-довідковим апаратом, що складається з абеткового покажчика газет, іменного покажчика, словника псевдонімів і криптонімів до нього, хронологічного покажчика, списку абревіатур та скорочень. Анотований бібліографічний покажчик розрахований на дослідників різних галузей гуманітаристики, усіх зацікавлених.

Надіслано  ВОУНБ ім. Олени Пчілки

Що пов’язує невелику Мирогощу на Рівненщині з далекою Західною Африкою? Ім’я людини, чиє життя було сповнене досліджень, відкриттів і невтомного пошуку. Запрошуємо 9 вересня о 14:00 на презентацію книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського».

Юрій Шумовський — уродженець Рівненщини, краєзнавець, етнограф, музейник, дослідник Волині та Західної Африки. У 1930–1940-х роках він вивчав культуру й традиції Волині, збирав етнографічні матеріали, брав участь в організації музейної справи на Рівненщині. А в 1950-х роках продовжив свою наукову працю вже в Західній Африці, де став одним із засновників Національного музею в Бамако (Малі).

Книга Валентини Яремчук — це результат ґрунтовного дослідження етнографічної спадщини Юрія Шумовського. Авторка опрацювала архівні документи, наукові праці, публікації та інші джерела, щоб послідовно відтворити його дослідницький шлях — від Волині до Африки.

На сторінках книги — краєзнавчі дослідження Волині, музейна діяльність на Рівненщині, етнографічні колекції, народні традиції та обряди українців, а також дослідження матеріальної й духовної культури народів Західної Африки.

Це історія людини, яка почала свій шлях на Рівненщині, досліджувала Волинь, а свої наукові пошуки продовжила на іншому континенті.

Запрошуємо відкрити для себе постать Юрія Шумовського та дізнатися, яким був його шлях від Мирогощі до Африки.

Чекаємо всіх за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

 м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

"Світлиця бібліотеки (4-й поверх)

6 вересня 2026 року в етнопарку «Ладомирія» у Радивилові  буде проведено День традиційного костюма, де представлять автентичне вбрання з усієї України. Захід об’єднає поціновувачів українських традицій, народного вбрання та культурної спадщини.

Свято розпочнеться о 10:00 безкоштовною екскурсією етнопарком.

Об 11:00 відбудеться офіційне відкриття, після якого гості зможуть побачити презентацію автентичних костюмів з різних регіонів України, представлених учасниками Конкурсу традиційного костюма.

У програмі також запланований виступ народного фольклорного колективу «Веснянка» та нагородження переможців конкурсу. 

Завершиться захід о 14:00 традиційним частуванням пирогами та узваром у ресторації «Аустерія».

Організатори запрошують усіх охочих долучитися до свята у традиційному українському вбранні та провести день у атмосфері народних звичаїв, пісні й гостинності.

Переможці отримають призи, а всі учасники – дипломи-подяки.

Більш детально зможете дізнатися про конкурс за номером – 0993646514 (Наталя).

Адреса

Рівненська обл.

місто Радивилів

вул. Шкільна, 1

Запрошуємо 30 серпня о 14:00 на презентацію проєкту «База даних українських рукописних книг XI–XVI століть як символ боротьби за українську ідентичність Русі-України».

Українські рукописні книги – це не просто давні тексти. Це наша пам’ять, культура й доказ того, наскільки глибоко сягає українська ідентичність.

Це важлива ініціатива про нашу культурну спадщину, стародавні рукописи та історичну пам’ять, яку сьогодні особливо важливо берегти й відкривати заново.

Проєкт організовує видавництво «Горобець» у партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» та за підтримки Українського культурного фонду.

Представлятиме проєкт Олена Башкатова.

Чекаємо за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

12 серпня 2026 року минає 445 років від дня виходу у світ «Острозької Біблії» – першого повного видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, цінного надбання для всіх християн Східної Європи. 

Ініціатором видання повної слов’янської «Біблії» був самий знатний і впливовий магнат Речі Посполитої, великий гетьман, Київський воєвода, маршал Волинської землі, князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький (1526–1608). 

До укладачів Острозької Біблії можна віднести Герасима Даниловича Смотрицького, який був автором віршованих та прозових передмов; Тимофія Михайловича, який у 1580 році видав алфавітно-предметний покажчик до Нового Завіту і який редагував його до Біблії; Василя Суразького, якого дослідники ототожнюють із Василем Малюшицьким. Певну роль в укладенні її відігравав також Іван Федоров. Він був автором післямови до цього видання, де говорить, що надрукував книги Старого й Нового Завіту. На його долю випала технічно складна робота.

Видання Біблії 1581 року належить до визначних зразків української та світової поліграфії ХVІ століття – у ньому вміщено 81 заставку з 16-ти дощок, 70 кінцівок з 17-ти дощок, 1384 гравійовані ініціали, численні композиції з виливних прикрас, перші східнослов'янські гравюри у техніці естампу.

Вважається, що до нашого часу дійшло близько 300 примірників, які зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах Австрії, Ватикану, Білорусі, Болгарії, Великобританії, Голландії, Греції, Естонії, Канади, Киргизії, Литви, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Угорщини, Чехії, Фінляндії, Франції, США і Узбекистану. В Україні примірники Острозької Біблії зберігаються у збірках бібліотек, музеїв Львова, Харкова, Ужгорода, Одеси, Сімферополя. В Національній бібліотеці України ім. Володимира Вернадського зберігається 18 примірників, серед них Біблія з двома післямовами – 1580 і 1581 років, що належала останньому польському королю Станіславу-Августу Понятовському.

Електронний примірник можна побачити в електронній бібліотеці «Історична спадщина України» на сайті НІБУ.

Детальніше: Національна історична бібліотека України