Новини

26 жовтня 2025 року в етнопарку «Ладомирія», що в Радивилові, відбулося відкриття нового, першого в Україні музейно-освітнього простору, присвяченого шкільництву та книгописанню на Волині. Мета проєкту – створити унікальне місце, де історія оживає не лише у вітринах, а й у досвіді відвідувача. Реалізувати ідею вдалося Центру дослідження і відродження Волині за підтримки Українського культурного фонду.

Експозицію розгорнуто в автентичній хаті XIX століття, де відтворено інтер’єри сільської школи: клас, кімнату вчителя та сіно. Кожне приміщення є унікальним симбіозом форми, змісту й взаємодії з гостем.

У шкільному класі демонструватимуться автентичні підручники, шкільне приладдя, мапи та навчальні плакати, а також інші експонати, які занурять у атмосферу освітнього процесу минулих століть. Відвідувачі зможуть повноцінно відчути себе учнями, присівши за автентичні парти та навіть спробувавши себе в каліграфії. Тут же розташована зона книгописання: копії стародавніх скрипторіїв (XIII та XVI століть), за якими працювали переписувачі.

За легендою проєкту школою опікується вчитель-ентузіаст науки та письма. Гості експозиції зможуть побачити не тільки, як жили звичайні освітяни більш ніж сто років тому, а й оглянути «колекцію вчителя» — артефакти, що демонструють, чим користувалися під час навчального процесу в різних куточках світу.

«Ми хотіли, щоб відвідувач не просто бачив історію, а проживав її: сідав за дерев’яну парту або за скрипторій, торкався інструментів переписувача книг, відчував атмосферу, у якій народжувалися знання», — зазначають організатори.

Експозиція стане місцем, де минуле зустрічається із сучасністю — де можна не лише побачити унікальні експонати, а й провести урок у стилі XIX століття, взяти участь у тематичних заняттях та доторкнутися до живої історії освіти Волині.

Адреса етнопарку: Рівненська область, місто Радивилів, вул. Шкільна, 1.

Джерело:

https://ladomyriia.com/muzej-shkilnycztva-ta-knygopysannya/

1 жовтня 1805 р. у м. Кременці було урочисто відкрито Вищу Волинську гімназію. Організаторами гімназії були Тадеуш Чацький та Гуго Коллонтай.

Навчальні корпуси розмістились у будівлях колишнього єзуїтського колегіуму, зведених у стилі пізнього бароко у 1731–1753 рр. архітектором П. Гіжицьким. Гімназія була доступна для дітей з усіх соціальних прошарків незалежно від національності та віросповідання. У гімназії існувало два рівні: нижчий («класи»), що відповідав тодішнім повітовим школам, і вищий («курси»), зближений із університетською освітою. Програма гімназії передбачала оволодіння «талантами» – образотворчим мистецтвом, музикою, фехтуванням, верховою їздою, танцями, грою в м’яч, плаванням тощо. Окрім того, були впроваджені додаткові факультативні предмети переважно природничо-наукового циклу. У гімназії діяли наукові та учнівські товариства, літературний клуб. Багато відомих у краї родин селилися у Кременці тільки задля того, аби їхні діти могли здобути тут освіту. Навчальний заклад мав добре облаштовані кабінети фізики, зоології, мінералогії, нумізматики, астрономічно-метеорологічна обсерваторія, метеорологічна станція. При гімназії діяла також друкарня.

У гімназійних колекціях зберігалися живописні полотна великих майстрів – Рубенса, Рафаеля, Гвідо Рені, Леонардо да Вінчі. Особливою гордістю була бібліотека, основу якої складало зібрання книг Станіслава Августа. Книгозбірня була однією з найкраще організованих і найсучасніше обладнаних бібліотек того часу. 1834 р. у ній налічувалося 24379 творів у 34378 томах, у тому числі чимало цінних видань та стародруків. Зокрема серед останніх була знаменита Острозька Біблія 1581 року видання. Гордістю гімназії став ботанічний сад, що не поступався ботанічним садам кращих європейських університетів. У ньому налічувалося близько 12 тисяч рослин і дерев, привезених із різних країн – Данії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі, Росії тощо.

Серед викладачів Вищої Волинської гімназії було чимало видатних педагогів: Франциск Шайдт, Юзеф Чех, філософ і математик; Віллібальд Бессер, знаний у Європі ботанік, член багатьох наукових товариств; Еузебіуш Словацький, філолог, батько знаменитого польського поета-романтика Юліуша Словацького. Освіту в гімназії могли отримати як нащадки аристократичних родів, так і діти шляхтичів, міщан і навіть іудеїв; навчання було безплатним. Лише за оволодіння предметами естетичного й фізичного циклу вносилася плата.

Опіка Чацького сприяла розвитку Вищої Волинської гімназії. У 1819 р. російська влада перетворила школу на ліцей, навчальний заклад підвищеного типу з правом надання нижчих наукових ступенів (дійсного студента і кандидата наук).

Кременецький ліцей фактично проіснував до 1834 року. Формальним приводом для його закриття стало Польське повстання 1830–1831 рр. Після нього в імперії Романових відбулася ліквідація польських навчальних закладів. Своєрідним «замінником» ліцею став заснований у 1834 році Університет святого Володимира в Києві, куди з Кременця перевезли бібліотеку, обладнання; туди ж перейшла працювати частина викладачів ліцею.

Урочисте відкриття Київського університету відбулося 15 липня 1834 р. у день св. Володимира. Відтак дітище Т. Чацького припинило своє існування.

Література

Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / П. Даниляк // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 51–66.

Кременецький ліцей у контексті розвитку освіти, науки та культури на Волині в першій третині ХХ ст. : зб. наук. пр. – Тернопіль : Терно-граф, 2009. – 264 с.

Роллє М. Афіни Волинські : нарис з історії освіти Польщі / М. Роллє. – Репр. відтворення вид. 1923 р. – Київ : Либідь, 2007. – 310 с.

Шмит А. Волинська гімназія: переддень створення / А. Шмит // Замок [Кременець]. – 2013. – 14 жовт. – С. 14–15 : фот.

Шмит А. Тадеуш Чацький і Гуго Коллонтай - засновники Волинської гімназії / А. Шмит // Замок [Кременець]. – 2015. – 30 верес. – С. 18 –19.

28 вересня о 12:00 Рівненський обласний краєзнавчий музей запрошує на заключний в цьому сезоні культурно-мистецький проєкт «Жива спадщина: від громади до музею».

Подія відбуватиметься на передодні Дня захисників і захисниць України й матиме благодійний характер.

Під час свята буде представлено: вишивку, декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво, (вироби з бісеру й природних матеріалів, ляльки-мотанки, витинанки, картини тощо), показ-дефіле традиційної острозької вишивки, традиційні страви: рибні балабухи, картопляні голубці, чорний борщ, пизи, крекало, вареники з різними начинками, страви з картоплі, свіжа випічка та різноманітні напої.

Свої надбання представлятимуть: Вараська міська, Демидівська селищна, Зарічненська селищна, Клеванська селищна, Немовицька сільська та Острозька міська громади.

Проєкт реалізується за сприяння Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації з метою популяризації найкращих зразків культурної спадщини й традицій територіальних громад Рівненської області.

Запрошуємо рівнян та гостей міста поринути у світ традицій, відчути смак і колорит поліської культури та долучитися до благодійної справи!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Субота, 27 вересня о 14:00 Валентин Мазурок запрошує лучан та гостей міста на авторську екскурсію «Музейний простір «Окольний замок»: археологічний вимір».

Екскурсанти матимуть можливість дізнатися більше про процес археологічних розкопок Окольника у часі ревіталізації пам’ятки, побачити непроминальні артефакти, послухати розповіді гіда-археолога, який брав безпосередню участь у цих дослідженнях.

Попередня реєстрація за Google-ормою: https://forms.gle/hWswmPq2Te6J6Qhb7

Вхід вільний!

Адреса:

м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6

Музейний простір «Окольний замок»

Джерело: Музейний простір «Окольний замок»

Доліновська М. Над Бугом Рікою. Традиційний народний одяг Західної Волині : книга-альбом / М. Доліновська, Ю. Велінець, В. Щибря. – Луцьк : 2025. – 336 с.

Анотація: Зразки народного одягу з приватних та музейних колекцій кінця 19 – початку 20 століття увійшли в етнографічний альбом «Над Бугом рікою. Традиційний народний одяг Західної Волині». Книга унікальна тим, що в ній досліджено локальні особливості традиційного народного вбрання волинського Прибужжя. В ній представлені фото жіночих, чоловічих, іменних сорочок та камізельок. Переважну більшість сорочок створили у 1920–1930-х роках і передавали з покоління в покоління як сімейну реліквію на території сучасного Володимирського району. Всього до праці увійшло 133 елементи одягу з музеїв та приватних колекцій. Вперше до наукового обігу введені фотоматеріали народного вбрання з архівів Миколи Угрин-Безгрішного та Арсена Річинського, а також світлини учасників «Просвіти» з навколишніх сіл 1916–1930 років.

Робота над виданням тривала 3 роки. Мешканці надавали із власних фотоальбомів старовині фото та раритетні екземпляри вишитих сорочок, що зберігаються як сімейні реліквії. Автори провели безліч зустрічей та обговорень різних фахівців.

Джерело: Музейний простір «Окольний замок»

25 вересня 2025 року виповнюється 115 років від дня народження Ольги Пилипівни Добахової – української народної поетеси-піснярки, організаторки і художньої керівниці самодіяльного народного хор у с. Першки Овруцького повіту Волинської губернії (нині – с. Кирдани Коростенського району).

Народилася Ольга Пилипівна Добахова 25 вересня 1910 р. в селі Першки (тепер в складі с. Кирдани) в бідній сім’ї, де було дев’ятеро дітей. Сім’я була співуча, пісень знали безліч. Гарно співали батьки. Після пережитого голоду 1932–1933 років, була відправлена на лікування в Ялту. Працювала на ткацькій фабриці в Києві, де знайшла своє кохання. Разом з чоловіком – військовослужбовцем переїхала і працювала на Далекому Сході, Вірменії, Грузії в Азербайджані. Будучи учасницею Другої Світової війни між боями почала складати вірші та пісні. Після війни сім’я Добахових повернулася в рідне село. Ольга Пилипівна вирішує організувати хор. Для першого виступу хору в 1949 р. пише пісню про своє село. Так з’явилась її пісня про кирданівських хмелярок. З 1949 по 1976 роки О. П. Добахова – незмінний керівник самодіяльного хору села Кирдани. Хор заслужив численні грамоти, дипломи, медалі фестивалів та конкурсів. В грудні 1968 р. Міністерство культури УРСР присвоїло Кирданівському хору звання народного.

О. П. Добахова – автор багатьох віршів, пісень (слів та музики) які виконував хор. В них оспівується рідна поліська земля, її працьовиті люди. Значне місце в творчості поетеси займають ліричні твори. Творчий доробок Ольги Пилипівни ваговий: 220 віршів, 85 пісень, покладених на музику, яку сама ж і писала. Твори поетеси видрукувані в багатьох збірках, в 1957 р. – «Сяють зорі на Поліссі», 1961 р. – «Серце співає», 1962 р. – «Степові квіти».

Померла Ольга Пилипівна 8 жовтня 1982 р.

В 1992 р. встановлена щорічна премія ім. О. Добахової (обласним відділенням українського фонду культури). Першим її лауреатом став народний самодіяльний хор села Кирдани. 26 вересня 2010 р. в селі Кирдани на честь 100-річчя від дня народження О. П. Добахової відкрито меморіальну дошку на фасаді Будинку культури.

Література

Гусаревич Л. Її душа у пісню перелита, живе в тобі, Поліський краю мій (популяризація творчості народної поетеси-піснярки Ольги Добахової в бібліотеках району) [Електронний ресурс] / Л. Гусаревич // Бібліотека – територія інтелектуальної комунікації: від витоків до сьогодення : матеріали наук.-практ. конференції, присвяченої 150-річчю Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича, 22 верес. 2016 р. – Житомир, 2016. – С. 187–190. – Режим доступу: https://www.lib.zt.ua/sites/default/files/publication/Conference_2016_web.pdf. – Назва з екрана.

Ольга Пилипівна Добахова [Електронний ресурс] // Овруч-БібліоФест : Овруцька центральна бібліотека імені Андрія Малишка : [сайт]. – Режим доступу: http://biblioovruch.blogspot.com/2020/10/blog-post_25.html. – Назва з екрана.