Новини

24 вересня 2024 року виповнюється 135 років з дня народження Михайла Костянтиновича Струменського – дослідника історико-культурної спадщини Острога та Волині.

Народився Михайло Костянтинович Струменський 24 вересня 1889 р. в с. Хорошів Острозького повіту, де його батько був настоятелем місцевого православного храму. Родове гніздо священицької династії Струменських – с. Велика Горинка Кременецького повіту Волинської губернії (нині с. Велика Горянка Кременецького району Тернопільської області). Михайло Струменський закінчив Волинську духовну семінарію (1910) і Московську духовну академію (1914) – п’ятим магістрантом свого випуску. Кандидатська робота «Книжные и литературные интересы в Троице-Сергиевой лавре с древнейших времен до ХVІІ века» отримала премію архієпископа Дмитрія Самбикіна. Друкувався в богословських періодичних виданнях. Викладав у Вологодській духовній семінарії, де описав рукописний відділ бібліотеки в Московському єпархіальному жіночому училищі. Ще під час навчання в академії налагодив співпрацю з Братством імені князів Острозьких в Острозі та його давньосховищем, інвентаризував, описував і опрацьовував острозькі музейні колекції. У часописі Московської духовної академії «Богословский вестник» і окремим відбитком надрукував статтю «Из Острожской старины» (1916) з коротким історичним нарисом про Острог доби князів Острозьких та їх академії, інформацією про давньосховище і бібліотеку Братства імені князів Острозьких, атрибуцією і науковим описом 13 найцінніших рукописних книг ХVІ–ХVІІІ ст. із музейної колекції Острога (це був перший друкований каталог Острозького музею). Автор статті про реставрацію замку та відкриття історичного музею в Острозі, плани його подальшої праці надруковані 1917 р. У роки української революції М. Струменський повернувся на Волинь, викладав у гімназії м. Полонне. Був активним працівником Острозького повітового комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. За його безпосередньої участі врятовано від загибелі цінні архівні і книжкові зібрання, історичні і мистецькі колекції із замків, маєтків, монастирів, установ Острога, Дерманя, Межиріча, Новомалина, Плужного, Славути та ін. Після 1920 р., проживав на підрадянській частині Волині. Одружившись із священицькою донькою Антоніною Пилипівною Конахевич, у 1921 р. був висвячений у Житомирі на православного священика, отримав сан протоієрея і став настоятелем Старокостянтинівського Хрестовоздвиженського собору.

Звинувачений у антирадянській та контрреволюційній діяльності, він був заарештований у Староконстянтинові 28 липня 1937 р. Серед головних звинувачень проти нього фігурувала агітація за відродження закритих владою православних храмів у селах Староконстянтинівщини. Після недовгих допитів та слідства священик був розстріляний у Проскурові (нині м. Хмельницький) 16 вересня 1937 р. Реабілітований у 1990-х роках. 

Література

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Свинарчук Р. В., 2019. – Вип. 11. – С. 220–225.

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2019. – 27 верес. – С. 8.

Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19-поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.

27 вересня 2024 року о 10:00 на базі Державного історико-культурного заповідника м. Дубно та з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок відбудеться наукова конференція присвячена історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні.

Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:

1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;

2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;

3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;

4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.

5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;

6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;

7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;

8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;

9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник м. Дубно

Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр. / О. Радченко. – Київ : Дух і літера, 2024. – 240 с. : іл.

Анотація: Книгу Ольги Радченко присвячено маловивченій і вельми драматичній темі, а саме долі євреїв Австрії, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які з початком Другої світової війни опинились як біженці в Східній Польщі, що згодом була інкорпорована до Радянського Союзу. На знедолених людей чекали поневіряння, депортації і репресії. Аналіз пов’язаних із цими питаннями документів висвітлює суперечливу політику радянської влади стосовно біженців та стратегії поведінки самих біженців. Окрім того, у книзі йдеться про радянсько-німецьку співпрацю на початковому етапі Другої світової війни, а також про нацистську політику геноциду єврейського населення в окупованих Німеччиною країнах Європи. У контексті цього дослідження авторкою проаналізовано масовий рух єврейських біженців через Ковель, Здолбунів, Рівне, Луцьк, Брест, та інші міста Західної Волині.

В книзі використані матеріали архівних слідчих справ НКВС із українських архівів, що дає змогу створити персоніфікований наратив і поєднати його зі звітами й розпорядчими документами НКВС та численними історичними фотографіями.

Книга рекомендується для істориків, студентів історичних спеціальностей та всіх, хто цікавиться історією.

Ознайомитися з книгою Ольги Радченко «Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

18 вересня о 14:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Родина Сандбергів як приклад типової рівненської купецької родини 20-30-их рр. 20 ст.». Лекція присвячена 155-річчю від дня народження рівнянки Клари-Хаї Сандберг. Спікери заходу Василь Гудзій та Олена Гумінська.

На лекції йтиме мова про відому рівненську родину Клари-Хаї та Абрама Сандбергів, про їх відому онучку Зузанну Гінчанку, про їх стиль життя, побут, можливості та обов’язкову благодійність. Спробуємо дізнатися чим схоже, а чим відрізняється життя сучасної сім’ї від життя родини сторічної давнини.

Запрошуємо усіх, кому цікаво!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка,

Рівненська обласна універсальна науеова бібліотека

«Світлиця», 4-пов.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

13 вересня 2024 р. о 17 год. в Музеї історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею відбудеться лекція-екскурсія виставкою «Замок, місто, передмістя: просторовий образ середньовічного Луцька».
У переддень Дня Луцька пропонуємо зануритись в історію таких сучасних луцьких мікрорайонів як – Центр, Теремно/Балка, Завокзальний, Гуща, Дубенський масив, Гнідава, Красне, Омеляник, Кічкарівка. На туристичних картах Луцька, ви їх не знайдете, тому що в минулому ці території складали єдину агломерацію з князівським Лучеськом. Про це необхідно говорити, аби зрозуміти, чому у свій час Луцьк почали іменувати Великим Лучеськом. І для того, щоб упевнитись в справедливості популярного гасла – «Луцьк тисячолітнє місто».
Отже, під час екскурсії по виставці шукатимемо на мапі сучасного Луцька ознаки справжньої старовини. Ознаками луцької старовини є його топоніміка. Такі назви, як, наприклад, – Лучеськ (що означає?), Яровиця (в першу чергу це назва річки), Сапалаївка (давнє передмістя, обмежене ровом; загадкова назва), Гнідава (річка!). І зрештою, час дізнатись все про річку Жидувку. Чому вона так називалась? І скільки всього «Жидувок» було в Луцьку. Буде інтерес, поговоримо і про гідронім Стир.

З нагоди Дня міста захід безкоштовний!
Адреса:
Волинська обл.
м. Луцьк
вул. Йова Кондзелевича 5 (Старе місто)
Для комунікацій та реєстрації: 095 785 2481 (Олена)
Джерело: Музей історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею

12 вересня 2024 р. о 16:00 год. в Художньому музеї (Луцький замок) в рамках виставкового проєкту «Скарбниця. Художнє життя Луцька другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та з нагоди відзначення Дня міста Луцька відбудеться презентація виставки «Луцьк як натхнення. Виставка творів Гаврила Остапенка (1892–1971) з колекції Волинського краєзнавчого музею».

Художник-аматор, педагог Гаврило Остапенко (1892–1971), який жив і працював у Луцьку. Саме про нього та його творчість буде іти мова на презентації. Родзинкою заходу буде розповідь про місце і роль на мистецькій мапі історичного Луцька. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса:

Волинська область

м. Луцьк

вул. Кафедральна, 1а,

Джерело: Художній музей м. Луцька, відділ ВКМ