Новини

1 вересня 2024 року вшанування пам'яті подвигу польських уланів з Острозького гарнізону : до 85-річчя битви під Мокрою

1 вересня 1939 року розпочалася найжахливіша і найкровопролитніша в історії людства війна. Нацистська Німеччина напала на Польщу, до складу якої на той час належала частина українських земель, в т. ч. і Західна Волинь з Острогом. Для сотень і тисяч наших земляків – українців, поляків, євреїв, чехів – безпосередня бойова участь у Другій світовій війні розпочалася в перші її дні і навіть години. На світанку 1 вересня в бої з нацистами вступили кавалеристи 19 полку уланів Волинських – військової частини з постійною дислокацією в гарнізоні Острога. Цей полк входив до складу Волинської бригади кавалерії Війська Польського. На 1 вересня 1939 року командиром частини був підполковник Юзеф Пентковський. Битва відбувалася поблизу села Мокра сучасного Сілезького воєводства, за 23 км від міста Ченстохова (Польща). Волинська бригада кавалерії під командуванням бригадного генерала Юліана Філіповича, підпорядкована армії «Лодзь», протистояла танковій дивізії вермахту на чолі з генерал-майором Ґеоргом Рейнхардтом. У повній несподіванці для гітлерівців у вечірніх сутінках спішені польські кавалеристи зайняли і зміцнили оборонні позиції по лінії кордону, тож о 10 годині ранку німецькі танкісти зазнали значних втрат, зустрівшись в бою із замаскованою і досконало пристреленою польською артилерією. Водночас кавалеристи з Острога, що окопалися в лісах, відбили наступ німецької піхоти. Коли близько 12 години дня німецькі танкісти поновили наступ і завдали значних втрат полку уланів Надвіслянських із гарнізону міста Рівне, змусивши його до відступу. Їх знову зупинила польська артилерія і вогонь з бронепотяга, приданого кавалеристам. В німецьких підрозділах розпочалася паніка. Її посилила контратака одного з дивізіонів 19 полку уланів Волинських з Острога проти німецької мотопіхоти, що спробувала обійти польські позиції. Третій німецький наступ о 15:00 завдав великих втрат артилерії поляків, але їх підрозділи не тільки не здали позицій, але й силами кількох десятків танкеток і бронетранспортерів змусили гітлерівців до чергового відступу.

Кавалеристи Волинської бригади в битві під Мокрою з успіхом виконали головне політичне завдання – переконати західних союзників, що напад Третього Рейху на Польщу матиме наслідки справжньої війни, а не швидку капітуляцію Речі Посполитої. Також частково був виграний час для проведення в перші дні вересня мобілізації Війська Польського.

Література

Калько С. Рівненська історія уланів Надвіслянських / С. Калько // Рівне вечірнє. – 2019. – 26 верес. – С. 14.

Манько М. Польські улани з Острозького гарнізону / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2015. – 19 верес. – С. 6.

1 вересня 2024 року об 11:00 на території Етнопарку «Ладомирія» відбудеться святкування – День традиційного костюма. Організатори події: Етнопарк «Ладомирія» та Центр дослідження і відродження Волині. Мета заходу: відродження традицій, виготовлення і культури вжитку автентичного одягу в Україні.

У програмі свята:
 * вітальне слово Дзьобака В. В.
 * лекція Миколи Бендюка на тему: «Шлях української вишивки: від європейської знаті до українського села»
 * виступ бандуристки
 * підбиття підсумків конкурсу на найкращий відтворений костюм ( журі: науковці Володимир Щибря та Ігор Перевертнюк)
 * вручення дипломів та премій
 * прогулянка новими та оновленими локаціями етнопапку
 * відроджуємо автентичність – зміцнюємо ідентичність!

Адреса:

Рівненська обл.
м. Радивилів
вул. Шкільна, 1

Етнопарк «Ладомирія»

Джерело: Ethnic Park Ladomyria (Етнопарк Ладомирія)

28 серпня 2024 року виповнюється 125 років з дня народження Стефана Мацка – відомого польського вченого-ботаніка, палінолога, еколога, біогеографа, музейника, дослідника природи Волині.

Стефан Мацко народився 28 серпня 1899 року в селі Жабне Тарновського повіту Краківського воєводства. Середню школу закінчив у Тарнові; там же у 1911–1916 роках навчався у вищій Реальній школі. У 1916 році Стефан вступив до Польських легіонів армії Австро-Угорщини. Брав участь у італійській кампанії, був поранений, потрапив у полон. Перерване війною навчання С. Мацко закінчив у 1919 році екзаменом на атестат зрілості у Львові. Вищу освіту Стефан Мацко почав здобувати у 1924 році, навчаючись на математично-природничому факультеті Ягеллонського університету в Кракові. З 1932 по 1939 роки С. Мацко жив у місті Луцьку і викладав природничі дисципліни у міському ліцеї та гімназії ім. Тадеуша Костюшка. Був одним із засновників Волинського наукового товариства, у 1934–1939 роках очолював його наукову раду. Як делегат Державної ради охорони природи займався вирішенням природоохоронних питань в краї. Велику увагу Стефан Мацко приділяв музейній справі. Вчений очолив природничий відділ Луцького музею і, користаючись фінансовою підтримкою Волинського наукового товариства, зібрав велику кількість цінних музейних матеріалів, що представляли природу Волині. Відділ природи мав багатий гербарій рослин, який і донині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї (3385 гербарних листів). Стефан Мацко турбувався поповненням музею і геологічними зразками, а також збором ентомологічної колекції . У місті Луцьку була створена природнича лабораторія, а в селі Сокиричі – ентомологічна станція. Найважливішою працею волинського періоду наукової роботи С. Мацка є «Рослинність проектованих резерватів на Волині» (1938). Ще в 30-х роках ХХ століття були створені перші на Поліссі резервати для охорони рододендрона жовтого (азалії понтійської) поблизу сіл Карпилівка та Сновидичів (Рівненська область). Заказником загальнодержавного значення є «Вишнева гора» біля міста Рівне, гори Страхова, Божа та Дівочі скелі разом з іншими останцевими горами в околицях м. Кременця охороняються як філіал заповідника «Медобори». Пам’яткою природи місцевого значення є Соколині гори на березі ріки Случі в Рівненській області. У 1939 році Стефан Мацко переселився до Львова, де працював науковим співробітником Львівського відділення Академії наук України. Під час Другої світової війни вчений переїхав до Польщі. З 1945 року працював у Вроцлавському університеті. У 1951 році С. Мацко отримав звання професора цього університету, у 1954–1956 роках очолював деканат факультету природничих дисциплін і одночасно із 1947 по 1965 роки працює директором університетського Ботанічного саду. Помер Стефан Мацко у 1967 році, похований у місті Вроцлаві.

Досить вагомий внесок у вивчення та охорону рослинного світу Волині й Волинської височини зробив С. Мацко. Результати своїх багаторічних досліджень рослинного покриву Волинської та Рівненської областей вчений узагальнив у своїй монографії «Рослинність межиріччя Стиру, Горині і Случі». Стефан Мацко обґрунтував мережу природно-заповідних об’єктів Волині, включаючи територію сучасних Волинської та Рівненської областей та Кременецького району Тернопільської області. Більшість територій, які вчений запропонував охороняти, увійшли до сучасної природно-заповідної мережі. Результатом вивчення флори Волині є унікальна ботанічна колекція, яку Стефан Мацко передав до Волинського краєзнавчого музею.

Література

Гаврилюк О. С. Мацко – дослідник природи Волині / О. Гаврилюк // Волинський музей : історія і сучасність : тези та матеріали І наук- практ. конф., присвяч. 65-річчю Волин. краєзн. музею та 45-річчю Колодяжнен. літ.- мемор. музею Лесі Українки. – Луцьк, 1998. – С. 9–10.

Мельник В. І. Життя і наукова діяльність Стефана Мацка / В. І. Мельник // Укр. ботан. журн. – 1999. – № 6. – С. 661–664.

Мельник В. І. Стефан Мацко як дослідник природи Волині / В. І. Мельник, В. В. Кудрик // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези міжнар. наук. краєзн. конф. – Житомир, 1993. – С. 109–111.

Пик М. Волинський край. Історія. Природа. Людина : монографія / М. Пик. – Нововолинськ : Формат, 2024. – 192 с. : іл., табл.

Анотація: Видання є фундаментальним, науковим, написаним й виданим у молодому шахтарському місті Волині. Хоча монографія й наукова, але з перших сторінок відразу захоплює доступним викладенням цікавих історичних розвідок. У чотирьох розділах «Загальний огляд», «Геолого-геоморфологічна будова», «Природні умови», «Первісні спільноти краю» автор поєднав теоретичні викладки з практичними, побаченими на власні очі фактами. Книга наповнена різносторонньою науково краєзнавчою й історичною інформацією. Сприйняття значно полегшують кольорові карти, малюнки, графіки. Вражає й використання наукових друкованих джерел їх більше ста. Доречним доповненням є наданий в кінці монографії словник природних процесів.

Книга «Волинський край. Історія. Природа. Людина» стане в нагоді учням ліцеїв, студентам, педагогам, краєзнавцям та усім, хто цікавиться географією та історією рідного краю.

Ознайомитися з монографією Мирослава Пика «Волинський край. Історія. Природа. Людина» можна у відділі краєзнавчої літератури Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Джерела: Нововолинська міська рада

Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

22 серпня 2024 р. о 12.00 в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею (виставкова зала другого поверху) відбудеться відкриття виставки «Світлини з минулого», присвяченої 185 – річчю будинку, в якому нині розміщено експозиції музею.

Будинок збудований у 1839 р. для Рівненської чоловічої гімназії, з 1872 р. – реорганізованої в реальне училище. В 1922–1975 рр. цей будинок використовувало багато різних установ. З 1975 р. один з найстаріших будинків міста прийняв експозиції обласного музею.

На виставці представлено копії креслень розміщення кімнат 1-го поверху реального училища та будинка з квартирами для службовців, в тому числі, директора; світлини відомих викладачів; дитячі (з фонду Державного архіву Рівненської області) та дорослі світлини учнів реального училища, які визначилися в історії, як видатні особистості в галузі науки, мистецтва, політики, військової справи. В залі можна побачити художні роботи учнів, учбові документи і підручники кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також листівки з зображенням будинку в різні історичні періоди.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

У Радивилові в етнорезиденції «Ладомирія» відкрито перший в Україні Музей шкільництва. Його поява стала можливою завдяки зусиллям ГО «Центр дослідження та відродження Волині», якою керує Володимир Дзьобак. Музей облаштовано у вигляді класу сільської школи ХІХ століття, розташованого в автентичній відреставрованій хаті того періоду.

Як розповідає голова Дубенської РВА Всеволод Пекарський, 14 серпня першу екскурсію провели для дітей із Кочубеївки (Херсонська область), які приїхали на відпочинок до Дубенщини. «Історична Волинь відігравала важливу роль у формуванні системи освіти, і наше минуле варто вивчати через окремі аспекти суспільного життя. Цей музей чудовий приклад того, як історія, туризм та гастрономічна спадщина можуть вдало поєднуватися в єдиному мистецькому просторі», йдеться у дописі на сторінці.

Джерело: Волинь