Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

130 років від дня народження Михайла Вериківського

20 листопада виповнилося 130 років від дня народження Михайла Вериківського  (1896-1962)  – композитора, педагога, диригента, фольклориста, музично-громадського діяча.

Постать Михайла Вериківського є знаковою для української музичної культури. Творча спадщина митця складає понад 400 творів, різнобічна діяльність тривала більше 40 років. Він – автор першої української ораторії «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку» (1923), першого українського балету «Пан Каньовський» (1930, 1958). Зразком високого мистецтва для композитора була народна пісня, яка супроводжувала його все життя. У 1948 році Михайло Вериківський записав народні пісні від своєї матері. Вони склали основу збірки пісень Кременеччини в записах М.І. Вериківського, яка зберігається в його родинному архіві. Записані композитором пісні було опубліковано у журналі «Народна творчість та етнографія» (1973. №6. С. 55-60), у збірках «Весільні пісні» (Київ, 1982), «100 українських народних пісень» (Київ, 1920).

Михайло Іванович Вериківський народився 20 листопада у Кременці на Тернопільщині у багатодітній родині. Його батьки любили пісню й заохочували до музики своїх дітей. У хаті часто звучали пісні, ставилися концерти, вистави за участю  молоді, яка тягнулася до талановитої родини.

У 1904 році  Михайла віддали до церковно-парафіяльної школи, де він вивчив нотну грамоту. Згодом навчався у Кременецькому комерційному училищі, в якому був хор і симфонічний оркестр. Юнак захопився грою на віолончелі, робив перші композиторські спроби – створював фортепіанні прелюдії й романси. Одним із ранніх творів композитора був Марш учнів Кременецького комерційного училища для оркестру народних інструментів (1913 р.). Вже тоді юнак зрозумів, що музика є його покликанням.

 У 1914 році М. Вериківський став студентом Київської консерваторії (зараз Національна музична академія України). Після закінчення навчання композитор займався виконавською діяльністю, яку поєднував з творчою роботою та викладанням у консерваторії та Музично-драматичному інституті. Згодом Вериківський очолив Український національний хор. Значною подією для Михайла Івановича було призначення його диригентом Київського оперного театру (нині Національна опера України ім. Т. Шевченка). У 1928 році він став диригентом Харківської опери (нині Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка).

Після другої світової війни Михайло Вериківський викладав у Київській консерваторії. У кінці 1940-х років розпочалася чергова ідеологічна кампанія пошуку “внутрішніх ворогів”. Не оминула ця доля і Михайла Івановича. Його звинуватили у надмірній творчій увазі до історичної тематики, звільнили від обов’язків керівника класу композиції консерваторії і, з того часу, він працював професором та завідуючим кафедрою хорового диригування. З репертуару театрів зникла його опера “Наймичка”.

Останній період діяльності Михайло Іванович присвятив педагогічній роботі у Київської консерваторії та активній праці над редакцією та оркеструванням власних композицій та творів українських класиків: М. Лисенка, В. Сокальського, М. Леонтовича та інших.

Помер Михайло Вериківський 14 червня 1962 року. Похований на Байковому цвинтарі в м. Києві. У Кременці встановлена пам’ятна таблиця на будинку, де народився композитор. Його іменем названі музичні школи і вулиці, Кременецька школа мистецтв. У 1996 році було засновано премію ім. Вериківського, яка вручається за видатні досягнення в галузі оперно-балетної творчості. У 2016 році у Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії відкрили кімнату-музей композитора.

Література:

Качмар М.Б. Вериківський Михайло Іванович / М. Б. Качмар // Українська фольклористична енциклопедія /НАН України, Ін-т народознавства. – Львів, 2018. – С. 97-98 : фот.

Медведик П. Вериківський Михайло Іванович / П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник : [в 4 т]. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 248-249 : фот.

Тернова Т. Михайло Вериківський, відомий композитор із Кременця, 125 років від дня народження  / Т. Тернова // Діалог. Тернопіль. – 2021. – № 48 (3 груд.). – С. 8 : фот.

Матеріал надійслано Тернопільською ОУНБ

Новини

Відкрита лекція Андрія Кукуркудзи «Військова справа на Рівненщині: сторінки історії»

 18 листопада о 14:00 відбудеться публічна лекція кандидата історичних наук Андрія Кукуркудзи «Військова справа на Рівненщині: сторінки історії», присвячена історії військової справи на Рівненщині – важливій і водночас надзвичайно цікавій складовій минулого та сучасності нашого краю. Як формувалися та розвивалися військові традиції на наших землях? Яку роль відігравала Рівненщина у воєнних подіях різних історичних епох? Про людей, зброю, військові формування та події, що залишили свій слід в історії краю розповість лектор, учасник російсько-української війни з 2014 року.

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, 4 поверх

Новини

У Рівному музейники презентували результати інноваційного проєкту про культурна спадщину

10 листопада у Рівненському обласному краєзнавчому музеї представили результати інноваційного проєкту «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина». Ініціатива поєднує цифровізацію культурної спадщини, розвиток креативних індустрій та інклюзію, роблячи пам’ятки краю доступними для широкої аудиторії. Проєкт реалізує громадська організація «Студія розвитку туристичного іміджу малих міст» (Town Image Studio) під керівництвом проєктної менеджерки Олесі Гощук за підтримки Українського культурного фонду. Під час заходу презентували відеоматеріали про знакові архітектурні пам’ятки краю, високоточні 3D-моделі унікальних музейних експонатів, а також панорамні зображення провідних культурних локацій області. Особливе зацікавлення викликала можливість за допомогою VR-окулярів здійснити віртуальну мандрівку історичними та культурними місцями Рівненщини, побачити їх у новому форматі й відчути атмосферу нашої спадщини.

 

Джерело: фейсбук-сторінка Рівненського обласного краєзнавчого музею

Нові книги

Давидюк Р. Велике Вербче. Історія родів та родин. Генеалогічні дослідження періоду XVIII, XIX, XX та початку XXI століть

Давидюк Р. Велике Вербче. Історія родів та родин. Генеалогічні дослідження періоду XVIII, XIX, XX та початку XXI століть / Р. Давидюк. – Рівне, 2025. – 628 с.

 Нова книга Ростислава Давидюка «Велике Вербче. Історія родів та родин» розповідає історію сільських родів Поліського краю, які започаткували своє життя у Великому Вербчі, Сарненщина, починаючи з початку ХVIII століття: Бикус, Гольонко, Івашко, Климець, Кошмак, Робейко, Музика та інші. В основі дослідження – українці, люди з національною ідентичністю: хранителі мови, звичаїв, обрядів, своєї історії. 

«Книга, яку ніколи не можна закінчити, перед тобою, шановний читачу», – написав її автор Ростислав Давидюк. З нею можна ознайомитись в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці, відділі краєзнавства.

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2026-11-20 10:49:08

Доброчинська В. Національна політика Другої Речі Посполитої на Волині (1921–1939 р.р.)

Доброчинська В. Національна політика Другої Речі Посполитої на Волині (1921–1939 р.р.) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. : наук. записки РДГУ / редкол. : А.І. Черній, Л.О. Шелюк, В.М. Бачинський та ін. – Рівне, 2001. – Вип. 2. – С. 103–108.

Анотація. У статті проаналізовано особливості національної політики Другої Речі Посполитої на Волині у міжвоєнний період. Незважаючи на постійні коливання офіційного курсу польського уряду в українському питанні на всіх етапах дотримання стратегічної мети – асиміляції українців – не змінювалося. Протидією антинародній політиці став національно-визвольний рух на теренах Волинського воєводства в міжвоєнний період.

Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету

2026-11-20 10:38:39

Гуртовий Г. Йов Кондзелевич у контексті духовного, громадського і політичного життя Волині рубежу XVII–XVIII ст.

Гуртовий Г.  Йов Кондзелевич у контексті духовного, громадського і політичного життя Волині рубежу XVII–XVIII ст. / Г.  Гуртовий // Яровиця : наук.-метод. та культ.-просвіт. часоп. – 2017. – № 1/2. – С. 74–76. 

Анотація. Анотація: У статті висвітлено життєвий шлях і діяльність видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. Автор розкриває його роль у духовному та культурному житті Волині, розповідає про монастирське життя, релігійні переконання та боротьбу за збереження православної віри в умовах суспільно-політичних протистоянь. Особливу увагу приділено творчій спадщині митця, його іконописній майстерності, педагогічній діяльності та внеску в розвиток українського барокового мистецтва. 

Джерело: Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки