ІСТОРИЧНА ВОЛИНЬ

Куриленко В. О. Економічна структура земельної власності міст Подільської та Волинської губерній у 1796–1860-х рр.

Куриленко В. О. Економічна структура земельної власності міст Подільської та Волинської губерній у 1796–1860-х рр. / В.О. Куриленко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2010. – Вип. 17. – С. 70–77. 

Анотація: В статті проаналізовано структуру бюджету міст Правобережної України, висвітлено значення їх земельної власності для наповнення міського кошторису та визначено частку доходів від останньої, визначено основні тенденції динаміки прибутків від неї. Аналіз структури використання земельної власності міст Волинської губернії, виявив наявність різної оплати оренди землі в залежності від її функціонального призначення. Найбільш дорогою вона була під млини, а у разі їх відсутності – під торгівлю й амбари. Третє місце за вартістю мала земля під забудови, четверте – сільськогосподарські роботи: посів пшениці, городи, сінокоси тощо.

Стороженко І. С. Волинь і Поділля у стратегічних планах Богдана Хмельницького

Стороженко І. С. Волинь і Поділля у стратегічних планах Богдана Хмельницького / І. С. Стороженко // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку : матеріали п’ятих Всеукраїнських історичних читань. – Київ ; Черкаси, 1995. – Вип. 5. – С. 30–33.

Анотація: Враховуючи способи збройної боротьби Б. Хмельницького проти Речі Посполитої, зроблений висновок, що, не сподіваючись на велику сторонню допомогу, крім Криму, розраховуючи тільки на свої власні сили, український гетьман у липні 1648 року вирішує використати Подолію і Волинь як буферний територіальний простір між Польщею і українською козацькою республікою (Наддніпрянщиною), перетворивши його у театр бойових дій, на якому планує виснаження («вимотування») ворога. Одночасно передбачається поширити на цей регіон козацький державний устрій.

Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях

Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях : статті і матеріали / Український католицький університет, Гуманітарний факультет. – Львів, 2012. – 702 с.

Анотація: Пропоноване читачам видання завершує цикл опублікованих збірок статей і матеріалів автора. В збірку ввійшло 21 дослідження, яке стосується Київського, Волинського, Брацлавського і Подільського воєводств. У них досліджуються адміністративний поділ, земські уряди, міграції, чисельність і структура населення, торгові зв'язки, міждержавні розмежування, подимні реєстри, наведено чимало документів, виявлених в архівах і рукописних зібраннях бібліотек, зокрема невідомі універсали Богдана Хмельницького, матеріали про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації, офірний реєстр того ж воєводства за 1789 р.

Зміст

Передмова. – С. 9.

Кордони й повітовий поділ Волинського воєводства в XVI–XVIII століттях. – С. 13.

Торгові зв'язки Волині з Ґданськом у 60-х роках XVI століття. – С. 24.

Волинський маєток Лаврина Пісочинського (придбання села Кунева і захист права власності на нього). – С. 42.

Документи Брацлавського воєводства 1566–1605 років. – С. 92.

Селянський рух на українських землях Речі Посполитої у 1569–1647 роках. – С. 143.

Повітовий поділ Київського воєводства в останній третині XVI–XVIII століттях. – С. 167.

Інструкція сеймика Волинського воєводства 1595 року. – С. 189.

Чисельність населення Волинського воєводства в другій чверті XVII століття. – С. 223.

Подимні реєстри Правобережної України XVII століття. – С. 236.

Ще один невідомий універсал Богдана Хмельницького. – С. 262.

Невідомі універсали Богдана Хмельницького та Івана Виговського. – С. 271.

З історії міграцій населення в Україні у другій половині XVII століття. – С. 274.

Розмежування володінь Речі Посполитої та Османської імперії 1703 року. – С. 284.

Подимні реєстри Правобережної України першої і початку другої половини XVIII століття. – С. 336.

Документи про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації. – С. 358.

Реєстри димів Правобережної України останньої чверті XVIII століття. – С. 410.

Матеріали розмежувань Речі Посполитої з сусідніми державами на українських землях у 70–80-х роках XVIII століття. – С. 457.

Офірний реєстр Брацлавського воєводства 1789 року. – С. 471.

Населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 року. – С. 553.

Соціальна структура населення Правобережної України наприкінці XVIII століття (за п'ятою ревізією). – С. 580.

ДОДАТОК

Земські уряди на українських землях у XV–XVІII століттях. – С. 589.

Іменний покажчик. – С. 665.

Географічний покажчик. – С. 683.

Список опублікованих статей і матеріалів. – С. 700.

Казначеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання – короткий етап від самоврядування до імперської залежності (1830–1840 рр.)

Казначеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання – короткий етап від самоврядування до імперської залежності (1830–1840 рр.) / Л. М. Казначеєва // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2006. – Вип. 12. – С. 143–154.

Анотація: У статті йдеться про те, що однією з проблем, що постали перед Російською імперією після приєднання Правобережжя наприкінці 18 ст. , став пошук шляхів порозуміння з місцевою знаттю. Першим на Правобережжі впровадили дворянську службу й зафіксували місце дворянства в місцевому управління за російським зразком, а Жалувана грамота, кодифікуючи політичний, юридичний і соціальний статус привілейованого стану, встановила законодавчу базу його корпоративних прав. Отримавши право мати власну організацію та представницькі органи, 1796 р. у Волинській губернії дворяни утворили дворянське зібрання. Збираючись кожні три роки у губернському місті, воно обирало державних чиновників і урядовців, вирішувало питання, запропоновані владою, обговорювало нагальні станові проблеми. Тоді ж було створене депутатське зібрання, яке стало першою інстанцією, яка розглядала докази дворянського походження, своєрідний «ревізійний орган», що перевіряв можливість зарахування до привілейованого стану.