Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.
Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр. / О. Радченко. – Київ : Дух і літера, 2024. – 240 с. : іл.
Анотація: Книгу Ольги Радченко присвячено маловивченій і вельми драматичній темі, а саме долі євреїв Австрії, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які з початком Другої світової війни опинились як біженці в Східній Польщі, що згодом була інкорпорована до Радянського Союзу. На знедолених людей чекали поневіряння, депортації і репресії. Аналіз пов’язаних із цими питаннями документів висвітлює суперечливу політику радянської влади стосовно біженців та стратегії поведінки самих біженців. Окрім того, у книзі йдеться про радянсько-німецьку співпрацю на початковому етапі Другої світової війни, а також про нацистську політику геноциду єврейського населення в окупованих Німеччиною країнах Європи. У контексті цього дослідження авторкою проаналізовано масовий рух єврейських біженців через Ковель, Здолбунів, Рівне, Луцьк, Брест, та інші міста Західної Волині.
В книзі використані матеріали архівних слідчих справ НКВС із українських архівів, що дає змогу створити персоніфікований наратив і поєднати його зі звітами й розпорядчими документами НКВС та численними історичними фотографіями.
Книга рекомендується для істориків, студентів історичних спеціальностей та всіх, хто цікавиться історією.
Ознайомитися з книгою Ольги Радченко «Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Бінарна публічна лекція «Родина Сандбергів як приклад типової рівненської купецької родини 20-30-их рр. 20 ст.»
18 вересня о 14:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Родина Сандбергів як приклад типової рівненської купецької родини 20-30-их рр. 20 ст.». Лекція присвячена 155-річчю від дня народження рівнянки Клари-Хаї Сандберг. Спікери заходу Василь Гудзій та Олена Гумінська.
На лекції йтиме мова про відому рівненську родину Клари-Хаї та Абрама Сандбергів, про їх відому онучку Зузанну Гінчанку, про їх стиль життя, побут, можливості та обов’язкову благодійність. Спробуємо дізнатися чим схоже, а чим відрізняється життя сучасної сім’ї від життя родини сторічної давнини.
Запрошуємо усіх, кому цікаво!
Адреса:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка,
Рівненська обласна універсальна науеова бібліотека
«Світлиця», 4-пов.
Лекція-екскурсія «Замок, місто, передмістя: просторовий образ середньовічного Луцька»
13 вересня 2024 р. о 17 год. в Музеї історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею відбудеться лекція-екскурсія виставкою «Замок, місто, передмістя: просторовий образ середньовічного Луцька».
У переддень Дня Луцька пропонуємо зануритись в історію таких сучасних луцьких мікрорайонів як – Центр, Теремно/Балка, Завокзальний, Гуща, Дубенський масив, Гнідава, Красне, Омеляник, Кічкарівка. На туристичних картах Луцька, ви їх не знайдете, тому що в минулому ці території складали єдину агломерацію з князівським Лучеськом. Про це необхідно говорити, аби зрозуміти, чому у свій час Луцьк почали іменувати Великим Лучеськом. І для того, щоб упевнитись в справедливості популярного гасла – «Луцьк тисячолітнє місто».
Отже, під час екскурсії по виставці шукатимемо на мапі сучасного Луцька ознаки справжньої старовини. Ознаками луцької старовини є його топоніміка. Такі назви, як, наприклад, – Лучеськ (що означає?), Яровиця (в першу чергу це назва річки), Сапалаївка (давнє передмістя, обмежене ровом; загадкова назва), Гнідава (річка!). І зрештою, час дізнатись все про річку Жидувку. Чому вона так називалась? І скільки всього «Жидувок» було в Луцьку. Буде інтерес, поговоримо і про гідронім Стир.
З нагоди Дня міста захід безкоштовний!
Адреса:
Волинська обл.
м. Луцьк
вул. Йова Кондзелевича 5 (Старе місто)
Для комунікацій та реєстрації: 095 785 2481 (Олена)
Джерело: Музей історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею
Презентація виставки «Луцьк як натхнення. Виставка творів Гаврила Остапенка (1892–1971) з колекції Волинського краєзнавчого музею»
12 вересня 2024 р. о 16:00 год. в Художньому музеї (Луцький замок) в рамках виставкового проєкту «Скарбниця. Художнє життя Луцька другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та з нагоди відзначення Дня міста Луцька відбудеться презентація виставки «Луцьк як натхнення. Виставка творів Гаврила Остапенка (1892–1971) з колекції Волинського краєзнавчого музею».
Художник-аматор, педагог Гаврило Остапенко (1892–1971), який жив і працював у Луцьку. Саме про нього та його творчість буде іти мова на презентації. Родзинкою заходу буде розповідь про місце і роль на мистецькій мапі історичного Луцька. Запрошуємо усіх охочих!
Адреса:
Волинська область
м. Луцьк
вул. Кафедральна, 1а,
Джерело: Художній музей м. Луцька, відділ ВКМ
Нові надходження
Вигівська О. Солдатка: правові реалії та повсякденне життя в період рекрутчини в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії)
Вигівська О. Солдатка: правові реалії та повсякденне життя в період рекрутчини в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. (на матеріалах Волинської губернії) / О. Вигівська // Матеріали V Волинської міжнародної історико-краєзнавчої конференції, 9–10 листоп. 2012 р., м. Житомир : зб. наук. пр. — Житомир, 2012. – С. 30–32.
Анотація: Унаслідок приєднання Волині до Російської імперії в південно-західних губерніях у соціумі Волині з’являється жіночий образ – солдатка або рекрутка. Досліджено, що існування рекрутчини породило новий тип жінки – солдатку, яка, з одного боку, була вимушена пристосовуватися до жорстких реалій життя, а з іншого – здобувала мобільність, яка давала змогу знайти кращу долю.
Джерело: Електронна бібліотека Житомирського державного університету імені Івана Франка
Ярмошик І. Історико-краєзнавчі дослідження Волині Тадеуша Стецького (1839–1888 рр.)
Ярмошик І. Історико-краєзнавчі дослідження Волині Тадеуша Стецького (1839–1888 рр.) / І. Ярмошик // Часопис української історії. – 2012. – Вип. 24. – С. 121–125.
Анотація: У статті аналізуються наукові праці дослідника історичного минулого Волині Т. Стецького, основну увагу звернуто на вивчення ним історії населених пунктів Волині.
Джерело: Електронна бібліотека Житомирського державного університету імені Івана Франка
Ярмошик І. Історія уніатської (греко-католицької) церкви в дослідженнях Едварда Ліковського (1836–1915 рр)
Ярмошик І. Історія уніатської (греко-католицької) церкви в дослідженнях Едварда Ліковського (1836–1915 рр) / І. Ярмошик // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : ювілейний випуск до 70-річчя професора Борисенка Володимира Йосиповича. – 2012. – Вип. 9. – С. 328–334.
Анотація: У статті аналізуються погляди польського дослідника Едварда Ліковського на історію уніатської церкви в Україні, та на становище православної церкви від часів Київської Русі до середини ХІХ ст.
Джерело: Електронна бібліотека Житомирського державного університету імені Івана Франка
Вигівська О. Місце та роль господарської діяльності міщанок у повсякденності міст Волинської губернії наприкінці ХVIII – середині ХІХ ст.
Вигівська О. Місце та роль господарської діяльності міщанок у повсякденності міст Волинської губернії наприкінці ХVIII – середині ХІХ ст. / О. Вигівська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6 : Історичні науки. – 2012. – Вип. 9. – С. 147–151.
Анотація: В статті розглядається місце і роль господарської діяльності жінок-міщанок Волинської губернії. Визначаються області діяльності, способи і можливості заробітку.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського