Новини
Авторська лекція краєзнавиці Світлани Калько
Запрошуємо 23 вересня о 14:00 на авторську лекцію краєзнавиці Світлани Калько, присвячену історії одного з найболючіших і водночас найменш відомих місць пам'яті Рівного. Що приховують стіни рівненської в’язниці та скільки людських доль пов'язано з цим місцем і чи можна почути голоси тих, чиї імена стерла історія?
Під час зустрічі говоритимемо про минуле рівненської в’язниці, її ув’язнених, трагічні сторінки історії та події, які десятиліттями залишалися поза межами широкої суспільної пам’яті. Це буде розмова не лише про будівлю чи історичні факти. Це розмова про людей, пам'ять і необхідність знати правду про місця, які стали свідками людського болю.
Запрошуємо всіх, кому важлива історія Рівного, його непрості сторінки та збереження історичної пам'яті.
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, 4 поверх
Новини
,
Нові книги
Презентація книги спогадів про Валентину Данілічеву «Пам’ять, зігріта добром»
16 вересня о 14:00 у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці у краєзнавчому відділі відбулася презентація книги спогадів про Валентину Данілічеву «Пам’ять, зігріта добром».
Є люди, яких пам’ятають не лише за їхні справи, відкриття чи професійні здобутки. Їх пам’ятають передусім за те, якими вони були з людьми.
Валентина Данілічева, працівниця Рівненського обласного краєзнавчого музею, багато років досліджувала історію рідного краю, збирала й зберігала краєзнавчі матеріали, щедро ділилася своїми знаннями та завжди була готова допомогти іншим. Але в пам’яті тих, хто її знав, вона залишилася не тільки як краєзнавиця. Передусім – як добра, щира і чуйна людина.
Саме тому люди, які знали Валентину Данілічеву самі захотіли зберегти пам’ять про неї – зібрали свої спогади, історії, слова вдячності й створили книгу «Пам’ять, зігріта добром». На заході були присутні колеги-музейники, працівники культури, громадські активісти, які залишили свої спогади у книзі.
Це не просто книга про людину. Це багато особистих історій тих, кому вона колись допомогла, щось підказала, навчила, підтримала або просто залишила по собі тепло.
Ознайомитися з книгою можна у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці у краєзнавчому відділі.
Нові книги
Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) : анотований бібліографічний покажчик
Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) : анот. бібліогр. покажчик / автор. колектив: О. С. Залізнюк, І. М. Швець, О. А. Вакульчук, Н. Ф. Криворучко, С. Ю. Мельник ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2025. – 612 с.
Анотація. Науково-довідкове видання «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернад-ського)» містить 4 444 анотовані бібліографічні описи газетних статей, розташовані у 17 розділах за хронологією, всередині кожного року – за алфавітом. Усі газети досліджено укладачами de visu. Опис газет здійснено мовою оригіналу. Видання споряджено науково-довідковим апаратом, що складається з абеткового покажчика газет, іменного покажчика, словника псевдонімів і криптонімів до нього, хронологічного покажчика, списку абревіатур та скорочень. Анотований бібліографічний покажчик розрахований на дослідників різних галузей гуманітаристики, усіх зацікавлених.
Надіслано ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Новини
,
Нові книги
Відбудеться презентація книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського»
Що пов’язує невелику Мирогощу на Рівненщині з далекою Західною Африкою? Ім’я людини, чиє життя було сповнене досліджень, відкриттів і невтомного пошуку. Запрошуємо 9 вересня о 14:00 на презентацію книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського».
Юрій Шумовський — уродженець Рівненщини, краєзнавець, етнограф, музейник, дослідник Волині та Західної Африки. У 1930–1940-х роках він вивчав культуру й традиції Волині, збирав етнографічні матеріали, брав участь в організації музейної справи на Рівненщині. А в 1950-х роках продовжив свою наукову працю вже в Західній Африці, де став одним із засновників Національного музею в Бамако (Малі).
Книга Валентини Яремчук — це результат ґрунтовного дослідження етнографічної спадщини Юрія Шумовського. Авторка опрацювала архівні документи, наукові праці, публікації та інші джерела, щоб послідовно відтворити його дослідницький шлях — від Волині до Африки.
На сторінках книги — краєзнавчі дослідження Волині, музейна діяльність на Рівненщині, етнографічні колекції, народні традиції та обряди українців, а також дослідження матеріальної й духовної культури народів Західної Африки.
Це історія людини, яка почала свій шлях на Рівненщині, досліджувала Волинь, а свої наукові пошуки продовжила на іншому континенті.
Запрошуємо відкрити для себе постать Юрія Шумовського та дізнатися, яким був його шлях від Мирогощі до Африки.
Чекаємо всіх за адресою:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
"Світлиця бібліотеки (4-й поверх)
Нові надходження
2026-09-21 15:19:30
Півоварчук В. Особливості проведення аграрної реформи на західноукраїнських землях в 1939-1941 роках
Півоварчук В. Особливості проведення аграрної реформи на західноукраїнських землях в 1939-1941 роках / В. Півоварчук // Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку : матеріали XXVIII Міжнар. наук.-практ. конф. – Лімасол, 2023. – С. 223–227.
Анотація. У статті проаналізовано політику радянської влади в аграрному питання. У ході реалізації аграрної політики тоталітарний режим був змушений робити невеликі тактичні кроки, щоб привернути селян на свою сторону. Це ліквідація великого землеволодіння та розподіл частини конфіскованих у поляків земель серед селян, надання кредитів та певної матеріальної допомоги, сприяння у проведенні сільськогосподарських робіт шляхом утворення й розширення мережі МТС та інше. Масове застосування проти селян неприхованого насильства, яке супроводжувалося моральними та фізичними стражданнями, зумовлювало неоднозначне ставлення до нової, чужої влaди та поступово вело до втрaти її aвторитету в очaх селянствa.
Джерело: Інституційний депозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
2026-09-21 11:54:20
Ващук Д. Культурний шлях Ґедиміновичів: матеріальна спадщина Литви XIV-XVI ст. на теренах України
Ващук Д. Культурний шлях Ґедиміновичів: матеріальна спадщина Литви XIV-XVI ст. на теренах України / Д. Ващук. Аналіт. каталог / відп. ред. А. Федорук. – Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова А. С., 2026. – 48 с.
Анотація. Видання містить результати наукових досліджень у музейних колекціях Кропивницького, Новоархангельська, Меджибожа, Кам’янця-Подільського, Кременця, Острога, Дубна, Луцька, Володимира та Мукачева. Проаналізовано та опубліковано артефакти матеріальної культури литовської доби XIV–XVI ст., які зберігаються у фондах та експозиціях музеїв України.
Джерело:
2026-09-21 11:07:22
Мельничук П. Буремний 1918 рік на Волині (до 90-річчя Української держави (УД) П.Скоропадського
Мельничук П. Буремний 1918 рік на Волині (до 90-річчя Української держави (УД) П.Скоропадського) / П. Мельничук // Слов’янські народи в історичному процесі: генезис проблеми: зб. матеріалів II наук.-практ. міжвуз. конф. – Рівне : РДГУ, 2008. – Вип. 2. – С. 48-56.
Анотація. У статті проаналізовано події 1918 р. на Волині. Відзначено головних акторів визвольних змагань. Показано особливості перебігу української революції в регіоні.
Джерело: Інституційний депозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
2026-09-18 10:11:43
Пальчевський Р., Півоварчук В., Філіпович М. Заідеологізованість культурно-освітньої сфери волинського села у 1944-1990-х рр.
Пальчевський Р., Півоварчук В., Філіпович М. Заідеологізованість культурно-освітньої сфери волинського села у 1944-1990-х рр. // Вісник науки та освіти. Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія». – 2025. Випуск № 3(33). С. – 2033–2042.
Анотація. У статті на основі архівних матеріалів аналізується стан і розвиток культури, освіти, волинського села, розглядаються особливості державної політики. Охарактеризовано розвиток та діяльність культурно-освітніх установ, соціальні зміни у новітній період. Здійснюється аналіз соціально-економічних змін у волинському селі у другій половині ХХ століття. Зокрема, звертається увага на ідеологізації культурно-освітньої сфери, в основі якої лежало завдання підірвати самобутність та унікальність сільського способу життя.
