Галицько-Волинський літопис. Т. 1

Галицько-Волинський літопис. Т. 1 / Т. Коструба (пер. і поясн.); І. Тиктор (видав.); Е. Козак (обкл. рис.). – Стейт Каледж: В-во Життя і школа, 1967. – 128 с. 

Анотація: Галицько-Волинський літопис – літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201-1292 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства. За повнотою відображення специфічних українських мовних ознак Галицько-Волинський літопис перевершив минулі літописні зведення («Повість минулих літ», Київський літопис ХІІ ст.) і не поступається іншим писемним творам ХІІІ ст.

Конопля В. М.  Археологічні пам’ятки Волині (Рожищенський район)

Конопля В. М. Археологічні пам’ятки Волині (Рожищенський район) / В. М. Конопля, В. Г. Оприск. – Луцьк: МП «Заря», 1991. – 86 с.

Анотація: Рідкісне видання в якому охарактеризовано історичні етапи розвитку Рожищенщини до XIV ст. включно і археологічні пам'ятки краю. У довіднику вміщено перелік всіх відомих археологічних пам’яток Рожищенського району Волинської області, локалізоване їх місцезнаходження, подано датування та культурну приналежність. В стислій формі розкрито роль і специфіку археології в дослідженні історії первісного суспільства. Наведено коротку характеристику всіх археологічних культур, які відмічені на території району. Всебічно висвітлені основні сторони господарського і духовного життя місцевого населення від доби первіснообщинного ладу до часів Київської Русі.

Бардецький А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці - Гнідавська Гірка на Волині

Бардецький А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці - Гнідавська Гірка на Волині / А. Б. Бардецький // Археологія і давня історія України. – 2020. – № 2 (35) . – С. 234-250.

Анотація: У статті опубліковано матеріали Х - першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового поселення Рованці — Гнідавська Гірка (у Луцькому районі Волинської області), проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратиграфічних ситуацій і мікрохронології досліджених комплексів. Висуваються нові підтвердження існуючої версії про зв’язок цих споруд із обробкою їжі.

Погорілець О. Г. Керамічний комплекс гончарного горну ХІХ ст. в смт Меджибіж

Погорілець О. Г. Керамічний комплекс гончарного горну ХІХ ст. в смт Меджибіж / О. Г. Погорілець, В. С. Вєтров, Л. Чміль // Археологія і давня історія України. – 2022. – № 3 (44). – C. 354-366.

Анотація: Статтю присвячено публікації археологічних матеріалів із досліджень гончарного горну ХІХ ст. в смт Меджибіж Хмельницької області. Меджибізька кераміка відома з XVII століття, а документи гончарної майстерні датуються XVIII-XIX століттями. Також на початку XX століття А. Прусевич провів етнографічне дослідження кераміки цього центру. Дослідник зазначив Меджибіж як один зі значних центрів виробництва глазурної кераміки. У 2018 році в центральній частині міста під час захисних археологічних розкопок було виявлено гончарну піч. Ймовірно, вона може належати до класу теплотехнічних споруд з вертикальним або змішаним (горизонтально-вертикальним) потоком гарячих газів. Піч була заповнена великою кількістю фрагментів дефектної кераміки та напівфабрикатів. За технологічними характеристиками майже вся кераміка виготовлена ​​з червоних або коричневих залізистих глин. Формувальна маса досить тонка, без видимих ​​домішок. Для оздоблення виробів використовувалися темно-коричневі, червоні, білі та зелені фарби, а також прозорі, безбарвні, зелені та коричневі глазурі. Багато фрагментів обпалені та деформовані. За своїм функціональним призначенням переважну більшість знахідок складають горщики, сковорідки, миски та тарілки. Основну масу виробів складають напівфабрикати розписаних мисок і тарілок. Це посудини після першого випалювання, без глазурі, покриті білою або червоною ангобою. Значна частина з них розписана в техніках ріжкування та фляндрівки. Також виділяється група посудин, виконаних у незвичному для Поділля розписі сграфіто. Вони оздоблені рослинними мотивами, два фрагменти мають зображення птахів. Подібна завершена чаша, виконана в техніці сграфіто, була виявлена ​​у 2017 році на території замку. На зовнішній поверхні вона містить написи івритом. Це може вказувати на інших носіїв гончарних традицій, які прибули до Меджибожа на початку 19 століття та досить довго працювали над своїми технологіями. Це дослідження дозволяє зробити висновки про високий рівень гончарства в Меджибіжі у 19 столітті, масове виробництво червоноглиняних мисок у техніці фляндрівки, а також існування на той час традиції виготовлення кераміки в техніці сграфіто, яка, очевидно, була принесена в регіон з півдня або південного заходу. В основних рисах форм та орнаментації керамічного посуду простежується схожість з керамікою Середнього Подніпров'я, хоча є й суттєві відмінні риси, що характеризують кераміку Поділля цього часу.

Ceramic complex of the 19th century pottery kiln in the Medzhybizh villag

The paper is devoted to the characteristics of ma-terials obtained during the research of the remains of the 19th century pottery kiln discovered in Medzhybizh village, Khmelnytskyi region. Medzhybizh pottery has been known since the 17th century, and the documents of the pottery workshop date back to the 18th—19th centuries. Also at the beginning of the 20th century A. Prusevich carried out an ethnographic survey of the pottery of this center. The researcher noted Medzhybizh as one of the significant centers for the production of the glaze pottery.In 2018, a pottery kiln was discovered in the cen-tral part of the town during protective archaeological excavation. Probably it can belong to the class of heat-ing-technical structure with vertical or mixed (horizon-tal-vertical) flow of hot gasses. The kiln was filled with a large number of fragments of defective ceramics and semi-finished products.According to technological characteristics almost all pottery are made of red or brown ferruginized clays. The molding mass is quite thin, without visible impu-rities. Dark brown, red, white, and green paints were used for the decoration of products as well as transparent, colorless, green, and brown glazes. Many frag-ments are burnt and deformed.According to their functional purpose the vast majority of finds are pots, pans, bowls and plates. Semi-finished products of painted bowls and plates make up the bulk of products. These are vessels after the first firing, without glaze, covered with white or red engobe. A significant part of them is painted in the techniques of rizhkuvannja and fliandrivka. A group of vessels made in  the  sgraffito  technique,  unusual  for  Podillia,  also stands out. They are decorated with plant motifs, two fragments have images of birds. A similar completed bowl made in the sgraffito technique, was discovered in 2017 on the territory of the castle. On the outside surface it contains the inscriptions in Hebrew. This may indicate other bearers of pottery traditions who arrived in Medzhybizh at the beginning of the 19th century and worked on their technologies for quite a long time.This research allows us to draw conclusions about the high level of pottery in Medzhybizh in the 19th century, the mass production of fliandrivka technique red clay bowls as well as the existence at that time of the tradition of making pottery in the sgraffito technique which  was  obviously  brought  to  the  region  from  the south or southwest. In the main features of the forms and  ornamentation  of  ceramic  dishes  the  similarity with the pottery of the Middle Dnieper region can be traced though there are also significant distinctive features that characterize the pottery of Podillia at this time.

Keywords: Medzhybizh, pottery kiln, 19th century, ceramic dishes, fliandrivka, sgraffit