Новини
Лекція «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя»
Запрошуємо 1 квітня о 14:00 в Рівненській обласній бібліотеці на лекцію доктора філософії Олега Озимчука «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя».
Дорогобузький меч було виявлено у 1991 році під час археологічних досліджень дитинця літописного Дорогобужа, які проходили під керівництвом відомого археолога Богдана Прищепи. Датується меч кінцем ХІІ – першої половини XIII ст., хоча за конструктивними деталями він може бути віднесений до більш давніх виробів другої половині XI – початку XII ст.
Згідно з проведеними пошуковими роботами на сьогодні в музейних колекціях України меч типу Z знаходиться тільки в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.
Під час зустрічі ви дізнаєтеся про історію знахідки, особливості меча, його значення для вивчення військової культури та матеріальної спадщини України доби середньовіччя.
Чекаємо всіх за адресою:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх
Новини
XVII краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»
Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у XVII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», яка відбудеться в червні 2026 р.
Пропонована тематика досліджень
1. Історія та краєзнавство.
а) археологічні дослідження регіону;
б) суспільно-політичне та економічне життя краю;
в) видатні особистості;
г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);
ґ) географія та природа краю.
2. Музейна справа на Брідщині.
а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;
б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;
в) діячі музейної справи.
3. Брідщина у боротьбі за незалежність України.
а) воєнна історія регіону;
б) визвольні змагання 1918–1923 рр.;
в) збройне підпілля ОУН та УПА;
г) новітня війна за незалежність та її герої.
4. Джерелознавство, історіографія.
До конференції планується видання науково-краєзнавчого збірника.
Для участі в роботі конференції до 5 квітня 2026 року необхідно подати заявку та статтю, оформлену відповідно до встановлених вимог.
Вимоги до матеріалів
• Обсяг роботи 6–8 сторінок тексту (Текст у форматі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.
• Оформлення списку літератури та джерел має відповідати усталеними державними вимогами до наукових публікацій.
• Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
• Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.
• Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.
• Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).
• Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
• Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.
За довідками звертатись:
Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»
Бродівської міської ради,
майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600
Тел. +38 (03266) 4-21-13
E-mail: bikm@ukr.net
https://www.facebook.com/bikmuseum Оргкомітет конференції
Новини
Третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь» у Луцьку
28–29 березня 2026 року ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та Факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету ім. Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь» та запрошує на фестиваль усіх, хто бажає більше дізнатися про історію нашого краю, познайомитися з багатьма істориками й історикинями з Луцька та багатьох інших куточків України, а також подискутувати про наше з вами спільне минуле.
Всіх бажаючих чекають за адресою Шопена, 24, м. Луцьк (Факультет історії, політології та національної безпеки ВНУ ім. Лесі Українки)
Координатор проєкту Богдан Сімонов – співорганізатор Legio Луцьк та Legio Волинь, творець подієвої агенції «Рожевий табурет», культурний діяч, волонтер, активіст+380508865385, grandpa.did@gmail.com
Програма фестивалю https://docs.google.com/document/d/1dxOdiXV624Wl9oWdMe8KyfsTuNTn11JSPEz55c_qCWc/edit?usp=sharing
Визначні події
Георгій Косміаді – художник, архітектор, педагог : 140 років від дня народження
24 березня 2026 року виповнюється 140 років від дня народження Георгія Косміаді – художника, архітектора, педагога, малярські роботи якого задавали тон мистецького життя Волині і, зокрема, міста Рівного
Народився 24 березня 1886 року в м. Нальчик на Північному Кавказі. Освіту здобув у школі Св. Олександра при вчительському інституті в Тифлісі, а також закінчив факультет архітектури державної технічної школи в Баку. Художню освіту продовжив у Москві, куди переїхав у січні 1905 року для роботи в міській архітектурі. Певний час жив у Коломенському під Москвою. Перша світова війна застала його в Москві, був призваний до царської армії. Військова адміністрація використала його знання з архітектури й будівельної справи і призначила командиром будівельного загону. Довелося споруджувати різні військові об'єкти – казарми, лазні, мости… Так він опинився на Волині. У 1916 році в Рівне із Москви переїжджає його дружина Бригітта-Фріда. Тут у Рівному народилися їхні діти. Працюючи в Комітеті Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст, Георгій доклав багато зусиль для налагодження роботи в Суському лісництві Волинської губернії. Під його керівництвом була відновлена робота Оржівського лісопильного заводу.
Після ліквідації у 1918 році Головного Комітету фронту Г. Косміаді залишився у Рівному. Більше двох десятиліть викладав малювання у рівненських навчальних закладах, де здобували освіту діти різних національностей. Його педагогічний талант проявився в усіх напрямах естетичного виховання школярів – восьмирічній Торгівельній школі, восьмикласному Комерційному училищі, математично-природничій гімназії з українською мовою викладання ім. Федора Пекарського, приватній освітній гімназії з польською мовою викладання, Освітній гімназії Російського товариства доброчинності, Єврейській гімназії, Початковій художній школі. 3 перших кроків у Рівному Г. Косміаді заявляє про себе як інтелігентна і милосердна людина, високий професіонал. Проявився не лише його педагогічний талант, а й мистецький і архітектурний хист. На Волині педагог і художник Георгій Косміаді зумів реалізувати свої природні здібності, прожити яскраве і насичене життя, здобути повагу жителів і авторитет учнів.
В 20-30-их роках до Г. Косміаді приходить визнання. Саме в цей період він має, як засвідчують документи, численне листування з багатьма адресатами із Луцька – центру Волинського воєводства, Варшави, Кракова та інших міст центральної Польщі щодо організації та проведення художніх виставок.
1939 рік приніс зміни в територіальний поділ Європи. У 1940 р. в Рівному вже хазяйнували більшовики. Розкручувався маховик репресій проти інтелігенції. Сім’я мігрувала в Німеччину, в Гамбург, бо його дружина – Бригітта-Фріда мала французьке й німецьке коріння. Працював оформлювачем сцени у Державній опері і у театрі «Талія». За дуже короткий час в Німеччині Г. Косміаді домігся визнання як художник. Інонаціональне художнє середовище позитивно сприймало декоративізм і колористику робіт Георгія Петровича, завдяки яким митець із Східної Європи поступово набуває авторитету. В 1942–1943 роках в Гамбурзі відбувається ряд персональних виставок Георгія Косміаді. Часопис «Гамбурзький щоденний листок» неодноразово подає похвальні рецензії на них, підкреслюючи колористичне обдарування митця. Через рік, характеризуючи творчий почерк Г. Косміаді, що простежується в роботах художника, на черговій виставці картин відмічав: «Митець, який, безумовно, володіє колористичним обдаруванням, майстерно передає тони і гармонійне звучання. Це можливості найвищого гатунку, в яких панує впевненість і свобода». Загалом, за 27 років свого перебування в Німеччині художник Георгій Косміаді презентував понад 40 мистецьких виставок. Усі вони викликали у відвідувачів прекрасне сприйняття і підтримку. Будучи з 1945 року вільним художником, Георгій Петрович багато подорожував, здобуваючи собі нових шанувальників і друзів, яким дарував живописні полотна.
Георгій Петрович помер вранці 22 травня 1967 року.
Завдяки старанням дочки художника Надії Георгіївни Косміаді частина документів та творчого спадку її батька повернута в кінці 90-х років XX століття – на початку XXI століття до Рівного. У фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею і Народного музею історії Рівненської української гімназії зберігається понад 500 документів художника і робіт його рівненських вихованців. Зокрема, фондову колекцію матеріалів Г. П. Косміаді у Рівненському обласному краєзнавчому музеї складають афіші художніх виставок та театральних вистав, дипломи з виставок, свідоцтва його педагогічної діяльності, документи і фотографії родини. У музеї міста дочка художника передала 275 картин Георгія Косміаді.
Література
Косміаді Г. Георгій Косміаді: каталог худож. робіт із фондів нар. музею історії Рівнен. укр. гімназії та Рівнен. обл. краєзн. Музею / Г. Косміаді ; уклад.: Н. Р. Тарасевич, Л. К. Костюк, Л. В. Шлапак. – Рівне : Рівнен. обл. краєзн. музей, 2006. – 98 с.
Дем'янчук О. Повернення на батьківщину / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 9 верес. – C. 4.
Кожушко Н. Георгій Косміаді та рівненські навчальні заклади. 1917-1940 рр. / Н. Кожушко // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзнавчий музей. – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5 – C. 53–55.
Костюк Л. К. Георгій Петрович Косміаді: життя та особливості художньої системи / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зап. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Вип. 14. – Рівне : РДГУ, 2008. – С. 184–189.
Нові надходження
2026-03-23 11:19:28
Булавіна С. Правові основи діяльності українських громадських культурно-освітніх організацій та товариств Волині у 20–30 роках XX ст.
Булавіна С. Правові основи діяльності українських громадських культурно-освітніх організацій та товариств Волині у 20-30 роках ХХ ст. / С. Булавіна // Історико-правовий часопис / ред. М. М. Яцишин. – Луцьк, 2013. – № 2. – С. 23–29.
Анотація. В статті досліджено правові класифікаційні характеристики основних груп українських громадських культурно-освітніх організацій, зокрема «Просвіти», «Рідної школи» та «Товариства імені Лесі Українки», діяльність яких регулювалася спеціальними законодавчими актами; установлено певні спільні риси й відмінності у виробленні ідейних засад їхнього функціонування; зроблено спробу конкретного аналізу організаційної структури та ідеологічного становлення товариств. Обгрунтовано висновок про те, що головні освітні товариства Волині протягом 20-30-х років XX ст. перетворилися на масові загально крайові об’єднання з розгалуженою організаційною структурою. Основою їхнього поступу стали засади демократизму та орієнтації на традиції, цінності й інтереси українського народу.
Джерело: Історико-правовий часопис
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
2026-03-23 11:09:17
Булавіна С. Об’єктивні та суб’єктивні чинники соціальної та етнорелігійної структури населення Волинського воєводства у 20–30 роках XX століття
Булавіна С. Об’єктивні та суб’єктивні чинники соціальної та етнорелігійної структури населення Волинського воєводства у 20-30 роках ХХ століття / С. Булавіна // Історико-правовий часопис / ред. М. М. Яцишин. – Луцьк, 2016. – Т. 7, № 1. – С. 22–26.
Анотація: У статті проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні чинники соціальної та етнонаціональної структури населення Волинського воєводства у 20-30-х роках ХХ ст., підкреслено, що серед представників 34 національностей, які проживають на території воєводства, переважали українці та православні вірячи, наголошено, що в міжвоєнне двадцятиріччя чітко окресленою соціальною групою стає волинська інтелігенція, зокрема педагогічні кадри з притаманними їм характерними рисами, психологією, поведінкою.
Джерело: Історико-правовий часопис
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
2026-03-23 10:55:32
Яцишин М. Структура та компетенція мирових судів Волинської губернії у період правління Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918)
Яцишин М. Структура та компетенція мирових суддів Волинської губернії у період правління Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918) / М. Яцишин // Історико-правовий часопис : журнал / ред. М. М. Яцишин. – Луцьк, 2017. – Т. 9, № 1. – С. 22–27.
Анотація: У статті проаналізовано структуру та компетенцію мирових судів Волинської губернії у період правління Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918). Розглянуто правовий статус мирових судів у досліджуваний період, а також їх роль в здійсненні судочинства. Діяльність мирового суду на Волині охоплювала широке коло правопорушень і регулювалась загальноімперськими законами та постановами Тимчасового уряду. Завдяки виваженості своїх присудів мирові судді користувалися авторитетом серед місцевих жителів, свідченням чого слугує надзвичайна завантаженість судів та всезростаючий обсяг справ.
Джерело: Історико-правовий часопис
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
2026-03-23 10:15:39
Колодяжна В. Формування та розвиток джерел міського права Луцька у складі Волинсько-Галицької держави та Великого князівства Литовського
Колодяжна В. Формування та розвиток джерел міського права Луцька у складі Волинсько-Галицької держави та Великого князівства Литовського / В. Колодяжна // Історико-правовий часопис : наук. журнал / ред. М. М. Яцишин. – Луцьк, 2019. – Т. 14, №. 2. – С. 12–17.
Анотація. У статті зроблено аналіз формування та розвитку джерел права і інститутів самоврядування Луцька в складі різних держав, досліджена спадкоємність розвитку норм місцевого права на етнічних українських землях, сформованого за часів Київської Русі, Волинсько-Галицької держави і в процесі інкорпорації зарубіжних (німецьких, польських) елементів правового досвіду формування і функціонування державно-правових інститутів і місцевого самоврядування на Волині в кінці ХІІІ- ХVII ст. До основних джерел міського права протягом ХІІІ-ХVII ст. відносяться такі первинні нормативні акти: «Руська правда»; грамоти і привілеї про надання місту магдебурзького права 1432, 1497, 1503, 1560, 1576 рр.; статутні грамоти 1501, 1509, 1547 рр.; Жалувана грамота 1457 р.; Судебник 1468 р.; Статут Великого князівства Литовського 1529 р. і його редакції 1566 і 1588 р.р.; збірники магдебурзького права; а похідними від перших – акти органів самоврядування, цехів і судова практика. Особливе місце серед джерел міського права Луцька займає Статут Великого князівства Литовського 1529 р. Цей кодифікований нормативний акт дав новий поштовх до розвитку литовсько-руського права взагалі, і міського права безпосередньо на території усього князівства. Місцеве самоврядування України пройшло складний та досить суперечливий історичний шлях. Започатковані ще у період Київської Русі елементи управління протягом століть постійно зазнавали впливу східної та західної політичних культур, що пояснювалося особливим геополітичним розміщенням держави. Цим пояснюється і особливість формування джерел права середньовічних міст Волинсько-Галицької держави і Великого князівства Литовського, і Луцька, зокрема.
Джерело: Історико-правовий часопис
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
