Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Постоєв Павло Григорович – географ, краєзнавець, педагог : 150 років від дня народження

24 січня 2025 року виповнюється 150 років від дня народження Павла Григоровича Постоєва – географа, краєзнавця, педагога.

Народився Постоєв Павло Григорович 24 січня 1875 року в с. Пекарі Смілянського району Чернігівської губернії (тепер Полтавська область) у родині службовця. Батько був управителем поміщицького маєтку. Після закінчення духовної семінарії Павло Григорович деякий час учителював у сільських школах, а згодом продовжив навчання у Харківському університеті. З 1912 р. свою подальшу долю П. Г. Постоєв пов’язує з Житомирщиною: спочатку працює викладачем історії, географії у Коростишівській учительській семінарії, а з 1914 р. – його призначають директором Житомирської вчительської семінарії. Як досвідченого педагога, вмілого організатора Павла Григоровича запрошують очолити губернський відділ народної освіти. Він бере участь у роботі комісії з створення мережі шкільної освіти в Україні. При активній участі П. Постоєва було проведено реформу старих шкіл, організовано єдині трудові школи як у Житомирі, так і на теренах всієї тодішньої Волинської губернії. З 1930 р. П. Г. Постоєв працює завідувачем кафедри економічної географії Житомирського ІНО. Особливим успіхом у студентів і вчителів користувалися лекції П. Г. Постоєва з краєзнавства. Він систематично здійснював навчальні екскурсії зі студентами у природу і на місцеве виробництво, постійно удосконалював методику їх проведення. У числі перших в Україні Павло Григорович опублікував підручник для українських початкових шкіл з географії «Рідний край». У 1925 р. у співавторстві з Ф. Федюченком вийшов також підручник «Початкова географія та елементи краєзнавства», що протягом багатьох років з успіхом використовувався в початкових школах України. Наступного року П. Г. Постоєв публікує краєзнавчий посібник для вчителів, присвячений географії Волинської округи, центром якої був Житомир. Творчий злет обдарованого педагога і краєзнавця, як і багатьох людей його покоління, обірвали сталінські репресії. 10 травня 1938 р. при Житомирському обласному управлінні НКВС П. Г. Постоєва і всіх інших учасників сфабрикованої організації було засуджено до вищої міри покарання – розстрілу. Через місяць, 10 червня 1938 р. цей вирок було виконано. У 1956 р. дружина П. Г. Постоєва звернулась до Житомирського обласного прокурора із заявою про перегляд справи. 20 червня 1957 р. П. Г. Постоєва було реабілітовано.

Література

Костриця М. Внесок професора Павла Постоєва у розвиток географічного краєзнавства / М. Костриця // Історія української географії. – 2004. – Вип. 1. – С. 28–30.

Костриця М. Ю. Географ, краєзнавець, педагог / М. Ю. Костриця // Реабілітовані історією : у 7 кн. / голова ред. кол. І. М. Синявська ; ред. Л. А. Копійченко. – Житомир : Полісся, 2006. – Кн. 1 : Житоморська область. – С. 190–193.

Постоєв Павло Григорович [Електронний ресурс] : дослідники Великої Волині // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/index.php/post/86. – Назва з екрана.

Визначні події

Булига Олександр Степанович – історик, краєзнавець, дослідник музейної справи та минувшини Почаївського монастиря : 60 років від дня народження

23 січня 2025 року виповнюється 60 років від дня народження Олександра Степановича Булиги – історика, краєзнавця, дослідника музейної справи та минувшини Почаївського монастиря.

Народився Булига Олександр Степанович 23 січня 1965 року в м. Рівне. Навчався у Рівненській середній школі № 1. У 1989 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. З жовтня 1987 р. розпочав роботу в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Працював на посадах молодшого наукового співробітника відділу науково-масової роботи, старшого наукового співробітника науково-методичного відділу, старшого наукового співробітника відділу історії Рівненського обласного краєзнавчого музею. У 2002 р. був призначений на посаду заступника директора з наукової роботи, а з 2005 по 2024 роки працював директором Рівненського обласного краєзнавчого музею. З 2024 року працює старшим науковим співробітником відділу давньої та середньовічної історії у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

У лютому 2007 р. Олександр Степанович був координатором створення Літературного музею Уласа Самчука, а в серпні 2010 – виставкової зали «Музей бурштину», які стали відділами Рівненського обласного краєзнавчого музею. В серпні 2011 р. під керівництвом Олександра Булиги створено експозицію культурно-археологічного центру «Пересопниця». Завдяки О. Булизі, починаючи з 2005 р. в музеї щорічно проводяться наукові конференції, матеріали яких публікуються в збірнику «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею».

Булига О. С. – автор книг «Поєднані Волинню» (2010 р.), до якої увійшли його історико-краєзнавчі дослідження за двадцятилітній період роботи в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, а також кіносценарій «Першокнига», про історію Пересопницького Євангелія та в співавторстві з Т. Пономарьовою «Переправа незабутня» (2014 р.), присвячена двадцятилітній музейній археологічній експедиції поля Берестецької битви 1651 року.

Література

Булига Олександр Степанович // Музейні фахівці Рівненщини : біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка. – Рівне : Лапсюк В. А., 2014. – С. 25–30. – (Дослідники Рівненського краю).

Булига Олександр Степанович [Електронний ресурс] : дослідники Великої Волині // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/1970. – Назва з екрана.

Круглик К. Олександр Булига: працює з покликанням / К. Круглик // Рівне Ракурс. – 2008. – 4 верес.

Нові книги

Долганов П. Життя і загибель єврейської громади Здолбунова

Долганов П. Життя і загибель єврейської громади Здолбунова / П. Долганов. – Рівне : Волинські обереги, 2024. – 328 с.

Анотація: Ця книга відкриває маловідомі сторінки історії Здолбунова, присвячені єврейській громаді першої половини ХХ століття. У виданні детально розповідається про створення та життя громади, її співіснування з українцями, поляками та чехами, а також про трагічні події Голокосту, що призвели до повного знищення єврейської громади міста. Намагаючись передати деталі минулого, автор розлого цитує джерела, зокрема письмові й усні свідчення очевидців. Усе це – з метою максимально наблизити читача до дійсності.

Видання може бути цікавим як академічним дослідникам Голокосту й геноцидів, так і ширшому колу зацікавлених локальною історією громадян.

Ознайомитися з електронною версією книги Петра Долганова «Життя і загибель єврейської громади Здолбунова» можна на нашому сайті «Історична Волинь».

 

Джерела:

Здолбунівський краєзнавчий музей

Україна Модерна: міжнародний інтелектуальний часопис

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-01-21 13:00:43

Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі

Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. Вісин, Р. Голик, В. Голубко та ін.; авт.-упоряд. М. Р. Литвин. – Харків : Фоліо, 2017. – 444 с. : іл.

Анотація: Ця книга – роздуми істориків Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька про суспільно-політичне й культурно-освітнє життя Галичини і Волині між двома світовими війнами, під польською займанщиною, в часи українсько-польських протистоянь – від війни 1918–1919 років до Волинської трагедії 1943-го, в ході яких гинули як поляки, так і українці.

Основним напрямом національної політики Другої Речі Посполитої стало забезпечення територіальної цілісності відродженої держави з кордоном по Збручу. Варшава організовувала репресії проти націоналістичних сил, а також прагнула перевести на рейки угодовства легальні українські політичні сили. Влада не лише надавала переваги полонофільським угрупованням, але й штучно формувала прихильну до Польщі національну свідомість серед бойків, лемків, гуцулів, поліщуків, а через систему освіти та культури намагалася реалізувати політику національної чи державної асиміляції. У зв’язку з цим українські громадські діячі, Греко-католицька церква змушені були створити недержавні школи, культурні та наукові товариства, кооперативи, які підтримували населення матеріально і духовно.

ЗМІСТ

ВІД ВІЙНИ ДО ... ВІЙНИ

Микола Литвин. – С. 3.

«ВЕСЬ СЕНС НАШОГО ПЕРЕБУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ — У ПРАЦІ ДЛЯ УКРАЇНИ»: НАДДНІПРЯНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ ТА ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ

Руслана Давидюк. – С. 20.

МІЖ ІДЕЯМИ НЕГАЦІЇ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ЗДОБУТТЯ ВТОНОМІЇ 

Ігор Соляр. – С. 44.

Ідея автономії як тактичний засіб. – С. 44.

Антиукраїнський наступ польських націонал-демократів. – С. 49.

Консолідація українських центристів. – С. 50.

Парламентські вибори 1928 року. – С. 55.

Зростання антирадянських настроїв. – С. 64.

Осуд пацифікації. – С. 68.

Нові українські ініціативи. – С. 71.

Законопроект про автономію. – С. 74.

Проти проекту Конституції 1935 року. – С. 80.

Компроміси політики нормалізації. – С. 83.

Виборчий компроміс 1935 року. – С. 86.

Політика нормалізації. – С. 89.

Земельні проблеми. – С. 94.

Криза політики нормалізації. – С. 96.

Подих. Другої світової війни. – С. 101.

«ВОЛИНСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ» ВОЄВОДИ Г. ЮЗЕВСЬКОГО 

Микола Кучерепа. – С. 111.

«НАС РОЗСУДИТЬ ЗАЛІЗО І КРОВ...»: НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ УВО-ОУН У ГАЛИЧИНІ ТА НА ВОЛИНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД 

Микола Посівний. – С. 132.

В ОРБІТІ ПОЛЬСЬКОГО ПРОМЕТЕЇЗМУ 

Володимир Комар. – С. 145.

МІЖ ЗАКОНОМ І БЕЗЗАКОННЯМ: СУДИ ПРИСЯЖНИХ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ 

Ольга Липитчук. – С. 169.

РАЗОМ І НАРІЗНО: ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН 

Олег Малярчук. – С. 185.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОСПОДАРКИ ГАЛИЧИНИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД 

Володимир Клапчук. – С. 195.

«СВІЙ ДО СВОГО, ПО СВОЄ»: КООПЕРАТИВНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ Й ГАЛИЧИНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Валентин Вісин. – С. 226.

«МІЙ ДІМ – МОЯ ФОРТЕЦЯ»: ПРОБЛЕМИ МАГІСТРАТУ ТА НАСЕЛЕННЯ ЛЬВОВА

Віктор Голубко. – С. 248.

ЗВИЧАЇ ТА ПОБУТ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД 

Олег Малярчук. – С. 274.

УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ: ШЛЯХИ ЛЕГІТИМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ 

Леонід Зашкільняк. – С. 284.

МІЖ ІСТОРІЄЮ ТА ПОЛІТИКОЮ: ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ ЯК ВЧЕНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ 

Микола Литвин, ТамараЛитвин. – С. 311.

МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ: ІДЕАЛОМ НАШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЖИТТЯ Є НАША РІДНА ВСЕНАЦІОНАЛЬНА ХАТА – БАТЬКІВЩИНА 

Микола Литвин. – С. 323.

«Русин з діда-прадіда». – С. 323.

Соціальна політика. – С. 325.

Просвітництво та наукова діяльність. – С. 326.

Меценат мистецтва. – С. 329.

Підтримка підприємництва. – С. 330.

Державно-політичний чин. – С. 331.

ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ НЕКАТОЛИЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА ТА її ВІРНІ У МІЖВОЄННУ ДОБУ 

Тарас Горбачевський. – С. 338.

МУЛЬТИКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ГАЛИЧИНИ 

Оксана Руда. – С. 363.

Архівно-музейні установи. – С. 364.

Театри та кінотеатри. – С. 379.

Телебачення та радіомовлення. – С. 386.

Освітні процеси. – С. 388.

МІЖ ПІЛСУДСЬКИМ, КОНОВАЛЬЦЕМ І СТАЛІНИМ: ЧИТАННЯ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТА ІДЕОЛОГІЧНІ ТЕЧІЇ В ГАЛИЧИНІ 20-30-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ

Роман Голик. – С. 409.

УРОКИ «ПОЛЬСЬКОЇ» / НЕРАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ 

Микола Литвин. – С. 434.

Джерело: е-бібліотека «Чтиво»

2025-01-21 11:39:20

Памʼятки княжої доби (волинський контекст)

Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / В. Савицький, Г. Охріменко, Г. Гулько та ін. – Луцьк : Вежа-Друк, 2023. – 260 с.

Анотація: Книга колективу авторів присвячена питанням розвитку духовної культури, мистецтва Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. У ній систематизовано інформацію з різних джерел про особливі знахідки – енколпіони, натільні хрестики, медальйони-змійовики, лунниці, персні, які були оберегами та одночасно прикрасами еліти і посполитих за княжої доби. Знахідки стилосів-писал, було розглянуто в контексті розвитку державних інституцій, писемності та освіти.

Видання призначене для науковців, учителів, краєзнавців, студентів та учнів, усіх шанувальників історії краю.

ЗМІСТ

Замість вступу. – С. 6.

Початки християнства на Волині (за археологічними даними)

Григорій Охріменко, Світлана Локайчук. – С. 9.

Давньоруський Жидичин та Святомиколаївський монастир (попередня інформація)

Григорій Охріменко, Світлана Локайчук. – С. 17.

Нагрудні мініатюрні хрести та підвіски з хрестами княжої доби у збірці Любомльського краєзнавчого музею

Володимир Савицький. – С. 27.

Давньоруські енколпіони у збірках волинських музеїв

Григорій Охріменко, Наталія Скляренко, Олександр Остапюк. – С. 63.

Давньоруські енколпіони із Західної Волині

Григорій Охріменко, Олексій Златогорський, Володимир Стемпковський. – С. 73.

Знахідки камінних хрестиків доби середньовіччя на Волині

Геннадій Гулько. – С. 86.

Стилоси-писала як свідчення писемності у Давній Русій

Світлана Локайчук, Григорій Охріменко,Володимир Потрапелюк. – С. 95

Вислі печаті та пломби періоду Давньої Русі

Григорій Охріменко, Олександр Бабінчук. – С. 112.

Знахідки вислих актових печаток та митних пломб доби Київської Русі на Волині

Геннадій Гулько. – С. 128.

Змійовики-медальйони періоду Київської Русі

Григорій Охріменко, Світлана Локайчук. – С. 139.

Лунниці давньоруського часу

Григорій Охріменко. – С. 150.

Персні княжої доби

Григорій Охріменко, Локайчук Світлана. – С. 160.

ДОДАТКИ

Середньовічні перстні з Волинської землі (за матеріалами з фондів Волинського краєзнавчого музею)

Михайло Кучинко, Олексій Курманський, Володимир Савицький. – С. 176.

Короткий словник археологічних термінів (металопластика Київської Русі)

Світлана Локайчук. – С. 185.

АЛЬБОМ ІЛЮСТРАЦІЙ. – С. 192.