Визначні події
Степан Хотовицький – засновник вітчизняної педіатрії : 230 років від дня народження
5 травня 2026 року виповнюється 230 років від дня народження Степана Хотовицького – вченого-медика, одного із засновників педіатричної науки (1791/1796–1885)
Степан Хомич Хотовицький народився в 1794/1796 році в містечку Красилів Волинської губернії (сьогодні територія Хмельницької області). В історію він увійшов як один із основоположників педіатрії та дослідник холери.
З його біографії знаємо, що його батьком був місцевий священик у Красилові. На Волині Степан прожив до дванадцятирічного віку. В Острозі в духовній семінарії здобув середню освіту, а вищу поїхав отримувати до Петербурга.
В 1817 році Степан Хотовицький закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію та отримав диплом за спеціальністю «акушерство та гінекологія». В його характеристиці були такі слова, які описували Степана як студента: «Він немов зразок учня: надзвичайно старанний, невтомний, який досяг чудових успіхів і в усіх відношеннях високої моральності».
Потім Степан Хотовицький був відряджений за кордон, де відвідав міста, як-от Відень, Париж, Геттінген, Единбург і Лондон. Там він активно працював у бібліотеках, проводив дослідження, спілкувався з колегами. Особливо запам'яталося йому спілкування з професором акушерства і дитячих хвороб Джоном Гамільтоном в Единбурзькому університеті.
Кількарічна праця мала ґрунтовні наслідки. Степан Хотовицький в 1823 році захистив дисертацію, вона стала фінальною працею лікаря з Волині з питань світової педіатрії та гінекології.
Зразу після захисту, влітку того ж року, в зв'язку з появою на півдні Російської імперії холери, Степан був відряджений в місто Астрахань. Це були перші випадки грізного захворювання на території Росії. Лікарям холера була тоді ще невідома. У 1823 році епідемії так і не виникло, але протягом двох років С. Хотовицький залишався в Астрахані, вивчаючи природу невідомої інфекції. Його дослідження мало величезне значення, як з'ясувалося через 8 років, коли епідемія холери охопила всі губернії, в тому числі і Волинську і особливо столицю Петербург. Тоді, в 1831 році, приймаючи діяльну участь в роботі холерного комітету, Степан Хомич охоче ділився своїм досвідом боротьби з хворобою. Потім за старання його навіть відзначив двічі нагородою імператор.
З 1832 року Степан Хотовицький починає працювати професором на кафедрі акушерства та судової медицини в академії в Петербурзі, паралельно він викладав також педіатрію.
Наукові дослідження Хотовицького, присвячені питанням акушерства і гінекології, дитячих хвороб, вивченню таких складних та смертельних хвороб, як сибірки та холери.
В 1844 році Степан Хотовицький видав «Лікарсько-народний порадник для духовних училищ». Книга стала першим порадником із шкільної гігієни в Російській імперії. В 1847 році Хотовицький видав наступну свою важливу працю під назвою «Педіятрика» – посібник з педіатрії.
Впродовж 1833–1839 років він був редактором «Військово-медичного журналу».
Помер Степан Хотовицький 30 березня (11 квітня) 1885 році у місті Петербург, де і був похований.
Детальніше: https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2010_21/52.pdf
Новини
«Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять» : наукові читання Національного заповідника «Замки Тернопілля»
28 травня 2026 р. Національний заповідник «Замки Тернопілля» запрошує до участі у наукових читаннях за темою «Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять»
Наукові напрями читань:
1. Дмитро Вишневецький в історії України:
- історіографія та джерельна база;
- біографістика;
- місця пам’яті, пов’язані з іменем Дмитра Вишневецького;
- образ Дмитра Вишневецького у мистецтві, літературі та музиці.
2. Українське козацтво в контексті збереження національної ідентичності:
- традиції козацтва: самопожертва, побратимство, моральність, ставлення до життя та смерті – крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну;
- популяризація козацької героїки у закладах культури та освіти України;
3. Загальні питання краєзнавства.
Для участі у читаннях необхідно заповнити електронну форму учасника https://forms.gle/wtnypkm2nHhb8XbV7
та надіслати доповідь до 25 травня 2026 р.
Адреса Оргкомітету:
НЗ «Замки Тернопілля»
Тетяна Думська (096) 855 71 09
47302, вул. Б. Хмельницького, 6
Контактні особи:
Ганна Кіщенко (097) 891 87 74
м. Збараж, Тернопільська обл.
Любов Шиян (096) 338 00 57
e-mail: zternopilla@gmail.com
Новини
Запрошуємо на лекцію Петра Долганова, присвячену історії єврейської громади Здолбунова
Становленню Здолбунова сприяли розвиток залізниці та промисловості. Попри постання містечка на хвилі модернізації, більшість його мешканців зберігали традиційні етнічні кордони, які проте не були непроникними. Мета заходу - актуалізувати знання про мультикультурне минуле міста та обговорити важливість критичного мислення для збереження культури пам’яті сьогодні.
На зустрічі поговоримо про:
- Історію становлення єврейської громади Здолбунова.
- Події Другої світової війни та механізми Голокосту.
- Долю вцілілих у повоєнний період та питання меморіалізації.
Спікер: Петро Долганов — к.і.н., доцент, дослідник історії Голокосту на Волині, автор книги «Життя та загибель єврейської громади Здолбунова».
Коли: П'ятниця, 1 травня
Час: 17:00
Де: Здолбунівський краєзнавчий музей
Реєстрація на захід є обов'язковою.
Подія відбувається в рамках проєкту "Цифровий архів локальної пам’яті", який реалізується ГО «Центр сталих ініціатив» спільно із Здолбунівським краєзнавчим музеєм. За підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.
Новини
Запрошуємо на лекцію Ольги Морозової на тему «Відомі й невідомі: дослідники Волині крізь час»
29 квітня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться зустріч з Ольгою Морозовою на тему «Відомі й невідомі: дослідники Волині крізь час».
Ольга Морозова – історик, науковець, заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею.
ЇЇ лекція буде присвячена постатям істориків і краєзнавців, чиї імена стали символами дослідження Волині, а також тим, хто залишився поза широким визнанням, але зробив не менш вагомий внесок у збереження історичної пам’яті краю.
Під час зустрічі слухачі матимуть змогу зануритися в багатогранний світ волинських студій — від перших наукових розвідок до сучасних досліджень. Особливу увагу буде приділено маловідомим іменам, архівним відкриттям та особистим історіям дослідників, які формували уявлення про Волинь як культурний і історичний регіон.
Лекція відкриє нові сторінки краєзнавства, покаже, як індивідуальна праця та захоплення можуть перетворитися на важливу частину національної спадщини, та надихне по-новому подивитися на знайомі місця.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією нашого краю!
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх
Нові надходження
2026-05-08 11:59:22
Лисенко С. Д. Курганний могильник в ур. Грем’яче під Житомиром (за результатами досліджень С. С. Гамченка та Є. В. Махно)
Лисенко С. Д. Курганний могильник в ур. Грем’яче під Житомиром (за результатами досліджень С. С. Гамченка та Є. В. Махно) / С. Д. Лисенко, С. С. Лисенко // Археологія і давня історія України. – 2025. – № 4 (57). – С. 150–191.
Анотація: У статті повністю публікується матеріал із досліджень курганного могильника в ур. Грем’яче (Гремляче) на околиці Житомира. Дванадцять курганів могильника було розкопано у 1924 р. експедицією Волинського науково-дослідного музею на чолі з С. С. Гамченком; результати цих розкопок свого часу залишились неопублікованими. У 1945 р. дослідження могильника було продовжено Житомирською розвідувальною експедицією на чолі з Є. В. Махно. Було розкопано ще п’ять курганів, матеріали з яких зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України. Аналіз матеріалів із досліджень 1924 та 1945 рр. дозволяє віднести могильник до пізньої сосницької (заключний етап) і ранньої милоградської культур та датувати його в межах XI/X—VIII/VII ст. до н. е.
2026-05-08 11:45:38
Прищепа Б. Керамічні комплекси кінця ХІV — першої третини ХVІ ст. з Волині
Прищепа Б. Керамічні комплекси кінця ХІV — першої третини ХVІ ст. з Волині / Б. Прищепа, О. Прищепа // Археологія і давня історія України. – 2025. – № 3 (56). – С. 42-60.
Анотація: У статті розглянуто керамічні комплекси з трьох волинських жител пізнього середньовіччя. Їх датування уточнене завдяки знайденим монетам і залученню писемних джерел. Ці керамічні комплекси відносяться до двох хронологічних етапів: кінець ХІV — перша половина ХV ст. (житло із Хрінників) та кінець ХV — перша третина ХVІ ст. (житла із Пересопниці і Дорогобужа). Подано типологію посуду, наведено аналогії для окремих форм кераміки із сусідніх регіонів, проведено порівняння виробів раннього і пізнього етапів.
Джерело: Журнал «Археологія і давня історія України». Архів
2026-05-08 10:42:33
Пшеничний Ю. Рів XVII ст. для причалювання човнів у Вознесенському монастирі поблизу Дубна: конструкція та матеріали
Пшеничний Ю. Рів XVII ст. для причалювання човнів у Вознесенському монастирі поблизу Дубна: конструкція та матеріали / Ю. Пшеничний, А. Бардецький // Археологія і давня історія України. – Київ, 2024. – Вип. 3 (52). – С. 38–50.
Анотація: Статтю присвячено результатам археологічних досліджень сегмента рову, інтерпретованого як канал для причалювання човнів на території місцезнаходження колишнього Вознесенського монастиря, заснованого у 1592 р. князем Василем Острозьким і відомого зараз як археологічна пам’ятка в урочищі Острів Дубовець на околиці міста Дубно. Охарактеризовано конструктивні особливості рову, стратиграфію відкладів у ньому, а також матеріальні рештки, що потрапляли до рову упродовж діяльності монастиря, пошаровий аналіз яких дає змогу простежити мікрохронологію цих відкладів.
Джерело: Журнал «Археологія і давня історія України». Архів
2026-05-07 15:30:41
Dunin-Karwicki J. Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości : opowiadania historyczne
Dunin-Karwicki J. Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości : opowiadania historyczne / J. Dunin-Karwicki. - Biały Dunajec-Ostróg 2000. – 77 s. - Biblioteka «Wołania z Wołynia». - T. 15.
Coraz częściej różne grupy i wycieczki turystyczne odwiedzają Ostróg i dlatego coraz bardziej dotkliwym staje się brak przewodnika w języku polskim. Zanim powstanie nowy polskojęzyczny przewodnik zdecydowaliśmy wydać reprint przewodnika z 1934 roku, którego wydawcą i nakładcą był dy rektor Gimnazjum Państwowego im. M. Konopnickiej w Ostrogu Tomasz Łysek.
Від видавництва:
Як черговий том Бібліотеки “Волання з Волині” представляємо репринтне видання книжки, яка вийшла друком у 1934 році під заголовком “Ostróg. Przewodnik krajoznawczy” (“Остріг. Краєзнавчий путівник”). Щораз частіше різні групи і туристичні екскурсії відвідують Остріг по дорозі до Крем’янця або із Крем’янця. Кілька пам’яткових будівель і своєрідний архітектурно-історичний клімат чинять, що гості нашого міста залишаються під не забутнім враженням. Щоразу більше дошкульним стає брак пу тівника польською мовою для щораз чисельніших екскурсій і паломництв з Польщі. Тому, поки не вийде новий польськомовний путівник, вирішили видати репринт путівника від 1934 року. Ця книжка, хоча скромна, вплинула як на мешканців, так і на гостей Острога. Про це свідчить, між іншим, артикул сучасного українського краєзнавця Миколи Манька, який розміщуємо після цих слів. Дуже сердечно дякую Дирекції Яґеллонської Бібліотеки в Кракові за можливість копіювання путівника з екземляру, який зберігається в цій же бібліотеці в сигнатурі 598852 II. Ми вдячні працівникам “Яґеллонки” за виготовлення фотокопії, також друкарні пана Андрія Дороша за дуже старанне видання репринту. Зроблено новий на бір, у наслідок чого дефекти шрифту були “вилікувані”. Але з тієї причини, що це є репринт, збережено як розміщення рядків і абзаців, так і поділ виразів, пауз, інтервали та правопис ори гіналу. Остріг, який вважали від певного часу за “мале і бідне містечко” (стор. 18), був завжди “тихим місцем шкіл” (стор. 22). Нині це мале волинське містечко, завдяки Острозькій Академії, навколо якої зосереджується освітнє і наукове життя Острога і Волині щораз більше відоме. Дякуючи цьому навчальному закладу, в Острозі загостив дух відкритого діалогу, символом цього є факт запрошення Ректором Професором Доктором Ігорем Пасічником Святішого Отця Івана Павла II, щоб під час візиту на Україні зустрівся в сті нах острозького навчального закладу з українським науковим світом, професорами і студентами. Звістка про це запрошення, за посередництвом Ватиканського Радіо і преси, обійшла весь світ. Нехай видання репринту книжки „Ostróg. Prze wodnik krajoznawczy” (“Остріг. Краєзнавчий путівник”) буде малим вкладом римо-католицької па рафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі у святкуванні 900-річчя міста Острога (1100-2000).
О. Вітольд-Йосиф Ковалів
Джерело: Śląska Biblioteka Cyfrowa
