Новини

25 вересня 2025 року виповнюється 115 років від дня народження Ольги Пилипівни Добахової – української народної поетеси-піснярки, організаторки і художньої керівниці самодіяльного народного хор у с. Першки Овруцького повіту Волинської губернії (нині – с. Кирдани Коростенського району).

Народилася Ольга Пилипівна Добахова 25 вересня 1910 р. в селі Першки (тепер в складі с. Кирдани) в бідній сім’ї, де було дев’ятеро дітей. Сім’я була співуча, пісень знали безліч. Гарно співали батьки. Після пережитого голоду 1932–1933 років, була відправлена на лікування в Ялту. Працювала на ткацькій фабриці в Києві, де знайшла своє кохання. Разом з чоловіком – військовослужбовцем переїхала і працювала на Далекому Сході, Вірменії, Грузії в Азербайджані. Будучи учасницею Другої Світової війни між боями почала складати вірші та пісні. Після війни сім’я Добахових повернулася в рідне село. Ольга Пилипівна вирішує організувати хор. Для першого виступу хору в 1949 р. пише пісню про своє село. Так з’явилась її пісня про кирданівських хмелярок. З 1949 по 1976 роки О. П. Добахова – незмінний керівник самодіяльного хору села Кирдани. Хор заслужив численні грамоти, дипломи, медалі фестивалів та конкурсів. В грудні 1968 р. Міністерство культури УРСР присвоїло Кирданівському хору звання народного.

О. П. Добахова – автор багатьох віршів, пісень (слів та музики) які виконував хор. В них оспівується рідна поліська земля, її працьовиті люди. Значне місце в творчості поетеси займають ліричні твори. Творчий доробок Ольги Пилипівни ваговий: 220 віршів, 85 пісень, покладених на музику, яку сама ж і писала. Твори поетеси видрукувані в багатьох збірках, в 1957 р. – «Сяють зорі на Поліссі», 1961 р. – «Серце співає», 1962 р. – «Степові квіти».

Померла Ольга Пилипівна 8 жовтня 1982 р.

В 1992 р. встановлена щорічна премія ім. О. Добахової (обласним відділенням українського фонду культури). Першим її лауреатом став народний самодіяльний хор села Кирдани. 26 вересня 2010 р. в селі Кирдани на честь 100-річчя від дня народження О. П. Добахової відкрито меморіальну дошку на фасаді Будинку культури.

Література

Гусаревич Л. Її душа у пісню перелита, живе в тобі, Поліський краю мій (популяризація творчості народної поетеси-піснярки Ольги Добахової в бібліотеках району) [Електронний ресурс] / Л. Гусаревич // Бібліотека – територія інтелектуальної комунікації: від витоків до сьогодення : матеріали наук.-практ. конференції, присвяченої 150-річчю Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича, 22 верес. 2016 р. – Житомир, 2016. – С. 187–190. – Режим доступу: https://www.lib.zt.ua/sites/default/files/publication/Conference_2016_web.pdf. – Назва з екрана.

Ольга Пилипівна Добахова [Електронний ресурс] // Овруч-БібліоФест : Овруцька центральна бібліотека імені Андрія Малишка : [сайт]. – Режим доступу: http://biblioovruch.blogspot.com/2020/10/blog-post_25.html. – Назва з екрана.

Середа, 24 вересня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Рівненські кінотеатри: від біоскопів до звукового кіно».

Запрошуємо вас на зустріч зі знаним дослідником історії нашого міста краєзнавцем Василем Гудзієм.

Ви дізнаєтесь, де саме розташовувався перший біоскоп у місті, хто були його власники та як працював цей бізнес понад століття тому. Поговоримо про те, які фільми показували рівнянам і як змінювався репертуар у різні історичні періоди. Лектор, Василь Гудзій, поділиться результатами багаторічних пошуків, архівних відкриттів та розгаданих загадок, аби показати, як народжувалася культура кіно у нашому місті.

Не пропустіть нагоду відкрити для себе історію Рівного через призму кінематографа!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

«Світлиця», 4-й поверх

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

23 вересня об 11:00 в приміщенні Дубенського замку відбудеться краєзнавча читацька конференція присвячена постаті видатного просвітника та мецената Тадеуша Чацького.

Формат заходу:

Офлайн: зала князя Острозького, Дубенський замок

Онлайн: Google Meet

Посилання: https://meet.google.com/mvw-cocu-tzz

Джерело: Дубенський замок

У липні 2025 року ДП «НДЦ «Охоронною археологічною службою» Інституту археології НАН України Institute of Archaeology of the NASU Інститут археології НАН України – Institute of Archaeology of the NASU на замовлення Кременецько-Почаївського ДІАЗу провела розвідкові археологічні розкопки на території Кременецького замку. Метою досліджень було вивчення періодів заселення, функціонування і будівництва фортеці.

Зокрема було досліджено мур першого кам’яного замку, який відкрила Євгенія Пламеницька у 1975 році. В результаті розкопок було уточнено хронологію будівництва і встановлено, що перший мурований замок був збудований не у ІХ ст. як раніше вважалося, а у другій половині ХІІІ – ХІV століттях. Крім цього, археологами виявлено кладовище на території замку, яке з’явилося внаслідок монгольської навали середини ХІІІ століття та залишки житлової споруди другої половини XVII ст.

Загалом в результаті досліджень виявлено багатий речовий матеріал, що охоплює хронологічний період функціонування твердині від Х по другу половину XVII ст., а саме: керамічний та скляний посуд, кахлі, ювелірні та побутові вироби, монети.

Унікальні артефакти та сторінки минулого Кременецької фортеці можна переглянути на онлайн на платформі Museum Digital. Активне посилання для перегляду виставки: https://ua.museum-digital.org/exhibition/60840

Джерело: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

Пам’ятки княжої доби (волинський контекст). Ч. 3 / О. Остапюк, Г. Охріменко, Г. Гулько, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2025. – 228 с.

Анотація: Книга присвячена переважно розгляду подій початкового періоду становлення та розвитку Давньоруської держави. Значна увага звертається на пам’ятки, артефакти, пов’язані з перебуванням на Волині та Волинському Поліссі варягів.

Монографія вирізняється багатим ілюстративним матеріалом.

Ознайомитися з монографією «Пам’ятки княжої доби (волинський контекст). Ч. 3» можна у відділі краєзнавства Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Пчілки

17 вересня 2025 року виповнюється 65 років від часу офіційного відкриття Торчинського народного історичного музею імені Г. О. Гуртового.

Торчинський народний історичний музей – перший музей на громадських засадах на Волині. Засновник, організатор і багато років незмінний директор музею – Григорій Олександрович Гуртовий (1924–2012), музеєзнавець, історик та краєзнавець. Все своє життя він присвятив науково-дослідницькій роботі по вивченню історії волинського краю.

Музей було створено 23 березня 1957 року, а офіційно відкрито 17 вересня 1960 року. 10 травня 1967 р. за рішенням Колегії Міністерства культури України був відзначений званням «Народний музей». У 2003 р. для Торчинського народного історичного музею було виділено нове приміщення, в якому у 2007 р. після реконструкції та ремонту була відкрита нова експозиція.

Григорій Гуртовий розробив наукову концепцію побудови майбутньої експозиції – найголовніші краєзнавчі матеріали розміщені тематичними комплексами. Це експонати, документи, речі, що розповідають про Торчин, села Луцького і сусідніх районів з найдавніших часів до наших днів. Музей має багату і різноманітну фондову збірку. Це – палеонтологічні знахідки, археологічні пам’ятки, скарби монет, великий фонд документів різного часу, стародруки, вироби місцевих ремісників, побутові речі сільських і міських мешканців, твори живопису і скульптури, меморіальні речі, зокрема, унікальна шафа і дзеркало колишнього мешканця села Городок, відомого польського письменника, художника і етнографа Й. І. Крашевського. Особливою гордістю історико-культурної установи є нумізматична колекція монетних скарбів часів середньовіччя, початку ХVI століття.

Торчинський народний історичний музей є скарбницею історико-культурної спадщини Волинського краю, значним осередком пропаганди та вивчення історичних, мистецьких та культурних пам’яток у Луцькому районі. Завдяки своїй роботі Торчинський музей у 2009 р. визнаний переможцем Першого всеукраїнського конкурсу громадських музеїв у номінації «Історія рідного краю». Рішенням Луцької районної ради від 11.07.2013 № 25/12 Торчинському народному історичному музею присвоєно ім’я Григорія Олександровича Гуртового – його засновника і багаторічного директора, ветерана музейної справи Волині.

Література

Гуртовий Г. О. Як народився і діє Торчинський народний музей / Г. О. Гуртовий // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 3. – С. 550–560.

Гуртовий Г. Торчинський народний музей – важливе джерело вивчення історії рідного краю / Г. Гуртовий // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи : наук. зб. Вип. 22 : матеріали XXII обласної науково-практичної історико-краєзнавч. конф., Луцьк–Торчин, 9–10 груд. 2006 р. / упоряд. Г. Бондаренко, А. Сидорчук, І. Гусак. – Луцьк : Волинське обл. т-во краєзнавців, 2007. – С. 110–111.

Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового [Електронний ресурс] // Музейний простір Волині : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-museum.com.ua/index/torchinskij_narodnij_kraeznavchij_muzej/0-25. – Назва з екрана.