Новини

Середа, 16 квітня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться бінарна публічна лекція Олени Прищепи та Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана «Rocznik Wolynski» – 95».

Поговоримо про історію виникнення та значення «Рочніка Волинського» та його творця Якуба Гофмана – освітнього діяча, краєзнавця, організатора досліджень у галузях історії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині.

Спікери: Олена Прищепа – доктор історичних наук, професор кафедри суспільних дисциплін НУВГП, зупиниться на біографії та діяльності Якуба Гофмана на Волині та в Рівному.

Алла Українець – краєзнавиця, старша наукова співробітниця сектору етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею, розповість про традиції, малюнки та схеми писанок Рівненщини.

Виявляючи неабиякі етнографічні зацікавлення, Я. Гофман публікує в першому томі «Рочніка Волинського» власну працю «Писанки Волині», яка є чи не першою науковою публікацією про особливості писанкарства Рівненщини. В своїй статті автор подає інформацію про техніку розпису та засоби фарбування великодніх яєць, робить спробу систематизації орнаментики, подає місцеві назви візерунків, наводить приклади використання писанок та крашанок у народній магії та обрядах.

Запрошуємо!

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6

4-й поверх «Світлиця»

тел. 067 360 7427

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Шановні колеги! 14–15 жовтня 2025 р. у м. Камінь-Каширському відбудеться наукова конференція «Камінь-Каширський район в історичній ретроспективі».

Проблемне поле конференції:

 *  Історіографія та джерелознавчі дослідження

 *  Камінь-Каширський район в адміністративно-територіальному устрої Волині: історія сучасність

 *  Історичні події на Камінь-Каширщині

 *  Економічний розвиток: промисловість, сільське господарство, сфера послуг

 *  Освіта, культура, медицина, спорт

 *  Культурна спадщина: дослідження, збереження, популяризація

 *  Історія населених пунктів

 *  Відомі постаті

 *  Актуальні питання волинезнавства краєзнавства.

Для участі у конференції необхідно до 01 вересня 2025 року надіслати заявку (див. додаток 1). Тексти у електронному вигляді обсягом до 1,0 друк. аркуша необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету до початку конференції. Матеріали конференції будуть опубліковані у тематичному науковому збірнику, або в збірнику серії «Минуле і сучасне Волині та Полісся».

З питань проведення конференції звертатися в оргкомітет за адресою:

43025, Україна, м. Луцьк Волинської області, вул. Шопена, 24, каб. 107, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2, каб. 306.

Контактні телефони:

Анатолій Шваб +380955850083

Валерій Хитрик - + 380 996038991

Світлана Чибирак +380994326189

Електронна адреса: kamrada2008@ukr.net

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

П’ятниця, 11 квітня об 14:00 год в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться презентація довгоочікуваної і особливої для багатьох людей виставки «Археологія Рівненщини: від розкопу до музею».

У шаленому і жахливому лютому 2022 року ця виставка не відкрилася через повномасштабне вторгнення. Унікальні артефакти виставки свідчать про високий рівень матеріальної культури мешканців нашого краю. Ці матеріали було виявлено під час археологічних досліджень в м. Рівне, с-ще Гоща, селах Хотин, Рясники, Томахів, та інших населених пунктах.

Також відбудеться презентація монографії «Дослідження на багатошаровому поселенні Рівне-Пляж 1А у 2019 році». Автори: Олексій Войтюк, Богдан Прищепа, Сергій Теліженко. У книзі — унікальні археологічні знахідки та наукові відкриття, зроблені в самому серці Рівного.

Запрошуємо дослідників, студентів, викладачів та всіх, хто любить історію нашого краю!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

11 квітня об 11 год в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться авторська лекція старшого наукового співробітника Г. Данильчук «Династія народних цілителів Носалів. Дослідження, пошуки, знахідки».

Авторка багато років досліджує життєпис родини, яка вже в 4–му поколінні займається траволікуванням. Михайло Носаль (1886–1950) – священик і травник, який все своє свідоме життя віддав благородній справі допомоги людям у їх боротьбі з хворобами. Батькову справу продовжив один із його синів Іван Носаль (1913–1996), який у 1958 р. видав першу книгу «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі», яка стала неймовірно популярної на теренах СРСР, а в 1995 р. вийшла його книга «Від рослини до людини». В третьому поколінні Носалів став відомим цілителем і засновником «Траволікувальної фундації Носалів» онук Костянтин Носаль (1952-2021). Нині траволікуванням займаються правнуки священика Кирило та Павло Носалі. Більша частина життя цієї династії пройшла у Рівному, де їх добрі справи увічнені у назві вулиці, пам’ятним знаком, а засновнику династії Михайлу Андрійовичу Носалю у 2004 р. присвоєне звання «Почесний громадянин Рівного» (посмертно). У Рівненському краєзнавчому музеї була створена перша виставка «Кожне дерево з плоду свого пізнається», присвячена цій шанованій родині. Виставка експонувалася в містах Київ, Дніпро, Львів, Луцьк, Меджибіж, Дубно. У музеї зібрані раритети цієї родини.

У своїй лекції авторка не лише розповість про життєвий та творчий шлях Носалів, а й поділиться своїм досвідом пошукової роботи, цікавими знайомствами, зібраними спогадами. Під час лекції відбудеться презентація фото та документального матеріалу. Будуть представлені деякі особисті речі з музейної колекції.

Авторська лекція буде цікавою для усіх, хто цікавиться життям яскравих особистостей нашого краю, хто займається краєзнавчими пошуками, кого вабить шлях дослідження і музеєтворення.

Адреса:

Рівненський обласний краєзнавчий музей

м. Рівне

вул. Драгоманова, 19

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулась презентація факсимільного видання Дубенського Євангеліє ХVI століття. Унікальний стародавній рукопис ігумена монастиря Чесного Хреста Арсенія з Дубна побачив світ завдяки співпраці Державного історико-культурного заповідника м. Дубно з київським видавництвом "Горобець" у межах проєкту "Повертаємо в Україну культурну спадщину" за меценатської підтримки.

Цей фоліант – маловідома пам’ятка давньої української писемності, яка є важливою історико-культурною релігійною рукописною реліквією Волині ХVI ст., видруковану копію цього рукопису доповнює блок наукових статей, які допомагають краще зрозуміти його історичне значення і контекст створення цієї пам’ятки як промовистого зразка древньої української культури.

Оригінал рукопису знаходиться в росії, як і 90% нашої української писемної спадщини, тож пам’ятка вперше факсимільно опублікована і всебічно науково досліджена.

Книгу разом із колегами представив директор Державного історико-культурного заповідника м. Дубно Леонід Кічатий. У презентації взяли участь заступник міністра культури і стратегічних комунікацій Сергій Беляєв, голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш, митрополит Рівненський і Острозький Ілларіон, представники ЮНЕСКО, духовенства, наукової спільноти, громадськості.

Джерело: Національний заповідник «Софія Київська»

В квітні 2025 року виповнюється 575 років від часу заснування міста Почаєва.

Почаїв розташований на одній з високих гір Кременецького кряжу. Вперше згадується 1450 року. Минуле містечка здавна нерозривно пов’язане з історією Почаївського монастиря. За твердженням дослідників, монастир виник у 1240 р., коли в Почаїв прийшли, рятуючись від монголо-татарської навали, ченці з Києва. На горі в печерах вони заснували скитецький монастир.

За переказом, ченці назвали поселення Почаєвом – на честь київської річки Почайни. Назву міста пов’язують також із трансформованим виразом «Поча Діва» – творити чудеса. Цей вислів виник після 1261 р., коли на горі Почаївській у вогненному стовпі з’явилася Мати Божа, залишивши на камені відбиток стопи, з якої тече цілюща вода. Місце стало «серцем» монастиря, центром його забудови. У 1833 році монастир отримав титул «Лавра».

У Почаївському монастирі у мандрівній друкарні 1618 р. відомий письменник, богослов і видавець Кирило Ставровецький (Транквіліон) опублікував свою працю «Зерцало боголовіи». Близько 1730 р. у Почаєві була заснована монастирська друкарня. У ній видавалась релігійна і світська література.

Поруч з монастирем з часом виросло містечко. 9 червня 1778 року привілеєм Короля Станіслава-Августа затверджено герб Почаєва – зображення Матері Божої на синьо-жовтому фоні.

В жовтні 1846 р. у Почаєві за завданням Київської археографічної комісії побував Тарас Шевченко. У лаврі він проживав в будинку для прочан, зробив чотири малюнки вигляду лаври аквареллю, два ескізи і начерк олівцем, записав кілька українських народних пісень. Пісні записано олівцем в альбомі 1846-50 років із зазначенням дати – 20 жовтня 1846 року. Їх можна почути й зараз у селах поблизу Почаєва. Дослідники допускають, що у Почаєві Кобзар зустрічався з польським скрипалем і композитором Каролем Ліпінським, слухав його віртуозну гру.

Література

Антонович С. Короткий історичний нарис Почаївської Успенської Лаври / С. Антонович – Кременець, 1938. – 15 с.

Бондарчук В. Почаїв / В. Боднарчук, Г. Івахів, В. Собчук //Тернопільщина. Історія міст і сіл. – Тернопіль, 2014. – Т. 2. – С. 509–515 : фот.

Почаїв //Міська геральдика Тернопільщини / О. Клименко, Б. Хаварівський. – Тернопіль, 2003. – С. 354–358.

Цинкаловський О. Почаїв Новий / О. Цинкаловський// Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. – Вінніпег, 1986. – Т. 2. – С. 265–268.