Державний історико-культурний заповідник м. Дубно з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок проводить наукову конференцію присвячену історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні. Захід заплановано провести у вересні 2024 р. у Дубенському замку.

Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:

1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;

2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;

3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;

4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.

5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;

6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;

7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;

8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;

9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.

Інформаційний лист знаходиться за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1UU3DorHcMKN3k4DaRSpIXjPtsWkTCulJ/view?fbclid=IwAR2T0D2inar6aWkQdaFJ-vwOw_ZnFzfdvCgJMhbaJ_6iufG_WrRAHm7qbFY_aem_Acdo7uj7q1Y8f2d3VBnKCo8pqU-NFIJunplaZD9aQ9LUNiEge1UqTIG5d9YoKJHxmCTGMKpOjYGOeNZl3JRhW2rG

Джерело: Державний історико-культурний заповідник м. Дубно

У червні 2024 року на базі Волинського краєзнавчого музею відбудеться VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена до 95-річчя Волинського краєзнавчого музею та до 75-річчя Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Для обговорення пропонуються наступні теми:

- Волинський краєзнавчий музей та Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки в історії українського музейництва;

- Олена Пчілка: постать на тлі епохи і сучасності (до 175-річчя від дня народження);

- особистості в історії музейної справи на Волині;

- формування та диджиталізація Музейного фонду України;

- музеї у збереженні та інтерпретації культурної спадщини.

Заявки на участь у конференції необхідно подати до 1 червня 2024 року.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

У Волинському ліцеї імені Нестора Літописця відбулася презентація 8-го випуску «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини». Усім присутнім поціновувачам історії рідного краю та друкованого слова директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук подякував за популяризацію рідного краю та розповів про перспективи розвитку краєзнавства на Кременеччині.

У виданні подана пізнавальна інформацію про життя єврейської громади у період хвороб та епідемій, пісенний фольклор та шлюби на межі ХІХ–ХХ ст. на Кременеччині.

Один із примірників збірника автори передали до фондових колекцій Кременецького краєзнавчого музею.

Джерело: Кременецький краєзнавчий музей

4 квітня 2024 року виповнюється 240 років від дня народження Зоріана Доленги-Ходаковського (Адам Чарноцький) – польського та українського фольклориста, етнографа, археолога.

Народився Адам Чарноцький 4 квітня 1784 року в селі Гайна, неподалік містечка Несвіж Новогрудського повіту Новогрудського воєводства Речі Посполитої, (нині Мінська обл., Білорусь) в шляхетській родині Якуба Чарноцького. В 1800 році закінчив Слуцьке повітове училище. У 1812 році під іменем Зоріана Любранського брав участь в наполеонівських походах у складі французької армії. Згодом звільнився з військової служби і, щоб не бути відданим уряду Олександра І, 1814 року поселився в Україні. Відтоді назавжди змінив своє справжнє ім’я – Зоріан Доленга-Ходаковський. Саме під цим псевдонімом він увійшов в історію слов’янознавства. Того ж року переїхав до Кременця. Там чотири роки працював у бібліотеці Вищої Волинської гімназіх та у приватній бібліотеці Тадеуша Чацького. Впродовж 1816–1817 років наполегливо і невтомно збирав усну народну творчість, музично-пісенний фольклор Галичини та Волині. У 1817 році на короткий час вибрався з Кременця до Польщі, а на початку 1818 року відвідав Перемишль, де вивчав архітектуру міста, мандрував навколишніми українськими селами Надсяння, збирав фольклорний музично-пісенний матеріал.

Зоріан Доленга-Ходаковський один із засновників української фольклористики. В 1814–1819 рр. подорожував по Україні, а також Півдні Білорусі та Польщі, збирав і записував народні пісні, казки, повір’я, загадки, обряди, звичаї, намагаючись знайти відповідь на питання щодо етногенезу слов’ян (слов’янської спільності та прабатьківщини слов’ян) і давньої слов’янської історії та культури. Видав працю «Про слов’янство перед християнством». Описав багато городищ і курганів у Галичині, на Волині й Поділлі. На матеріалах розкопок прагнув розробити теорію про єдність праслов’янської культури. Із збірника Зоріана Ходаковського користувалися Микола Максимович, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Володимир Гнатюк. В їхніх виданнях записи пісень були опубліковані лише частково. Більшість зібраного матеріалу, зберігалися в рукописах та копіях. Із записів збирача нині відомі лише три збірки — два писані латиною, один — російським правописом початку XIX століття.

29 листопада 1825 року на 41 році життя раптово померає Зоріан Доленга-Ходаковський.

Література

Зоріанъ Доленга-Ходаковській // Папинъ А. Н. История русской этнографии / Папинъ А. Н. – С.-Петербургъ : Типографія М. М. Стасюлевича, 1891. – Т. 3 : Этнографія малорусская. – С. 38–87.

Ошуркевич О. Ф. Зоріан Доленга-Ходаковський і Волинь / О. Ф. Ошуркевич // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф., 11-13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 57–58.

Фонд «Культурно-археологічного центру «Пересопниця» поповнився унікальним факсимільним виданням Христинопільського Апостола ХІІ ст. Це видання максимально точно відтворює оригінальний рукопис. Христинопільський Апостол – це безцінна пам'ятка давньоукраїнської писемності та культури, датована ХІІ століттям.

Дякуємо Ганні Горобець, засновниці «Повертаємо в Україну культурну спадщину» за її безцінний подарунок та співпрацю.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

3 квітня 2024 року виповнюється 410 років, як село Тайкури (Рівненського району Рівненської області) отримало статус міста з магдебурзьким правом від Сигізмунда ІІІ, що передбачало будівництво укріпленого замку та проведення двох ярмарків і одного базару щорічно.

Перша згадка про Тайкури відноситься до 1570 року. «Таємні гори», так пояснюють польські джерела походження назви села. За версією Володимира Рожка, назва походить від імені ченця який тут жив заснував тут монастир, на місці якого був побудований костел. На користь стародавнього поселення свідчать і «археологічні знахідки, знайдені в околицях Тайкур, свідчать, що місцевість ця була заселена в добу неоліту, а серед могил-курганів, розкопаних у кінці ХІХ – початок ХХ ст., виявлено давнє волинське поховання за старовинним похоронним обрядом» (В. Рожко).

В квітні 1614 року Тайкурам було надано магдебурзьке право та королівські привілеї на торгівлю та ярмарки. Також визначено й міський герб, що мав використовуватися на печатці: зображення св. Юрія Змієборця. Цей герб дано було в честь патрона Юрія Вишневецького. Герб реконструйовано за міським знаком ХVІІ ст. Він засвідчує значення Тайкурів, як укріпленого оборонного пункту на шляху ворожих набігів на Волинь та підкреслює роль князя Юрія Вишневецького в історії містечка. Прапор несе кольори та елементи герба (прямий хрест є символом св. Юрія, лапчастий – знаком Волині).

Тайкури побували у власності Кірдеєїв-Тайкурських, Чаплицких, Вишневецьких, Сапегів (1650 р.), Чолханських. На початку XVIII ст. власниками Тайкур стала родина Пепловських, з 1822 року власниками була родина Ілінських.

Література

Міненко Т. Тайкури [село Рівненського району Рівненської області] – володіння князя Юрія Вишневецького / Т. Міненко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 42–45.

Нагорнюк О. Матеріал до обстеження православного некрополя XVII ст. в с. Тайкури Рівненського р-ну Рівненської обл. / О. Нагорнюк // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 45–51.

Рожко В. Тайкури : історія села Тайкури [Рівненського району Рівненської області] / В. Рожко // Воскресіння духу : православ. громади, храми та настоятелі Рівнен. благочиння Рівнен. єпархії Укр. Православ. Церкви Київ. Патріархату : до 450-річчя Пересопницького Євангелія / ред.-упоряд. О. Кулик. – Рівне : О. Зень, 2013. – С. 437–438.

Цинкаловський О. Історія села Тайкури [Рівненського району Рівненської області] : (із кн. «Стара Волинь і Волинське Полісся», т. 2) / О. Цинкаловський // Войтович В. М. Пересопниця. Рівненський край : історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович, 2011. – С. 317.