Новини

Сокол В. Нариси історії містечка-села Кисилин / В. Сокол. – Луцьк, 2023. – 151 с.

Анотація. Історичний огляд є авторською спробою підготувати історію як послідовність внутрішньо пов’язаних періодів одного з найдавніших і достатньо загадкових поселень Волині, а не хронічку відомих краєзнавцям подій. 

Територія сучасного Кисилина та прилеглих до нього земель освоєна людьми в уже в часи неоліту. Після виділення Волині в окреме князівство він набуває у своєму регіоні значення центру для місцевого життя, не втрачене остаточно і сьогодні. У ньому сільська рада для двох сіл і школа для трьох. У різний час Кисилин був культурним, адміністративним або економічним осередком для навколишніх поселень, а в першій половині XVII ст.. піднявся на європейський рівень впливів, які з нього виходили. Подібним чином Кисилин став відомий і в другій половині XX ст. життям і діяльністю його уродженця Віктора Григоровича Соколюка – єдиного, спочатку в СРСР, а потім Росії, спеціаліста з новогрецької філології. 

Підготовлений огляд показує, що послідовність внутрішньо пов’язаних періодів історії Кисилина є послідовністю зменшення рівнів впливів, які з нього виходили. Їх вкрай обмежили жорстка антиукраїнська політика II Речі Посполитої та СРСР і байдужість до власних теренів української держави останніх двох десятиліть.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Наприкінці листопада виповнюється 235 років з часу видання в Почаївській друкарні збірки українських духовних пісень «Богогласник», яке стало першим з-поміж подібних тематичних видань не лише в Україні, але й у всьому східнослов’янському світі.

250 пісень, включених у збірку, створені переважно книжною українською та церковнослов’янською мовами. Часто в поетичні тексти автори вносили елементи живої розмовної мови. Антологія оздоблена численними майстерними заставками, кінцівками, гравюрою ікони Почаївської Богородиці.

Видання набуло величезної популярності, неодноразово перевидавалося в Почаєві, Перемишлі, Холмі, Петербурзі. І, як зауважує історик Я. Ісаєвич, «мабуть, жоден інший стародрук не мав такого тривалого впливу як на рукописну книжність, так і на словесний та музичний фольклор наступного періоду». Починаючи з кінця ХІХ ст., чимало пісень зі збірника використовували українські композитори: А. Вахнянин, М. Лисенко, К. Стеценко, О. Нижанківський, М. Леонтович, С. Людкевич, В. Барвінський.

Ще наприкінці ХІХ століття Почаївський «Богогласник» став об’єктом дослідження М. Грушевського, І. Франка, В. Щурата, В. Гнатюка, В. Перетца, Ю. Яворського, М. Возняка, С. Щеглової, М. Миронича. Іван Франко у своїй бібліотеці мав рідкісний примірник «Богогласника» 1790 року й планував зробити його ґрунтовне дослідження в літературному та історичному аспектах. Але встиг написати кілька розділів і опублікувати «Вступ до студій над «Богогласником». Виставка знайомить з названою працею та з розвідкою письменника «Наші коляди».

«Богогласник» 1790 року сьогодні став уже бібліографічною рідкістю. Його примірники збереглися в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського, Національному музеї у Львові, Центральному державному архіві

України в Києві, Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, Кременецькому краєзнавчому музеї, бібліотеці Академії наук Литви, василіанському монастирі у Варшаві; у Білорусії, Росії, приватних колекціях.

У 2016 році почаївський «Богогласник» опубліковано в Німеччині. Видання підготував дослідник українських духовних пісень Юрій Медведик. І попри невеликий наклад, книжка сьогодні представлена увазі читачів найбільших бібліотек України та Європи. Богогласник 1790 р. представлений у вільному доступі в «Цифровій бібліотеці історико-культурної спадщини» Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.

Література

Богогласник [з нотами] : пісни благоговіиныя праздником господьским, богородичным и нарочитых святых…, к сим же нікоторым чудотворным иконам служащыя, таже различныя покаянныя и умилителныя содержащ. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1790. – [292] арк.; 4. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000002. – Назва з екрана.

Медведик Ю. Автори пісень почаївського Богогласника (джерелознавчо-текстологічне дослідження) / Ю. Медведик // Записки НТШ. – Львів, 2014. – Т. 267. –С. 287– 317.

Медведик Ю. «Богогласник» – найвидатніша пам’ятка української духовної лірики XVII–XVIII ст. (джерелознавчий та етнологічний аспект) / Ю. Медведик // Народна творчість та етнографія. – 1992. – № 5/6. – С. 44–49.

Медведик Ю. Богогласник [Електронний ресурс] / Ю. Медведик, Я. Мельник // Наукове товариство імені Шевченка : енциклопедія [сайт]. – Режим доступу: https://encyclopedia.com.ua/entry-351. – Назва з екрана.

26 жовтня 2025 року в етнопарку «Ладомирія», що в Радивилові, відбулося відкриття нового, першого в Україні музейно-освітнього простору, присвяченого шкільництву та книгописанню на Волині. Мета проєкту – створити унікальне місце, де історія оживає не лише у вітринах, а й у досвіді відвідувача. Реалізувати ідею вдалося Центру дослідження і відродження Волині за підтримки Українського культурного фонду.

Експозицію розгорнуто в автентичній хаті XIX століття, де відтворено інтер’єри сільської школи: клас, кімнату вчителя та сіно. Кожне приміщення є унікальним симбіозом форми, змісту й взаємодії з гостем.

У шкільному класі демонструватимуться автентичні підручники, шкільне приладдя, мапи та навчальні плакати, а також інші експонати, які занурять у атмосферу освітнього процесу минулих століть. Відвідувачі зможуть повноцінно відчути себе учнями, присівши за автентичні парти та навіть спробувавши себе в каліграфії. Тут же розташована зона книгописання: копії стародавніх скрипторіїв (XIII та XVI століть), за якими працювали переписувачі.

За легендою проєкту школою опікується вчитель-ентузіаст науки та письма. Гості експозиції зможуть побачити не тільки, як жили звичайні освітяни більш ніж сто років тому, а й оглянути «колекцію вчителя» — артефакти, що демонструють, чим користувалися під час навчального процесу в різних куточках світу.

«Ми хотіли, щоб відвідувач не просто бачив історію, а проживав її: сідав за дерев’яну парту або за скрипторій, торкався інструментів переписувача книг, відчував атмосферу, у якій народжувалися знання», — зазначають організатори.

Експозиція стане місцем, де минуле зустрічається із сучасністю — де можна не лише побачити унікальні експонати, а й провести урок у стилі XIX століття, взяти участь у тематичних заняттях та доторкнутися до живої історії освіти Волині.

Адреса етнопарку: Рівненська область, місто Радивилів, вул. Шкільна, 1.

Джерело:

https://ladomyriia.com/muzej-shkilnycztva-ta-knygopysannya/

1 жовтня 1805 р. у м. Кременці було урочисто відкрито Вищу Волинську гімназію. Організаторами гімназії були Тадеуш Чацький та Гуго Коллонтай.

Навчальні корпуси розмістились у будівлях колишнього єзуїтського колегіуму, зведених у стилі пізнього бароко у 1731–1753 рр. архітектором П. Гіжицьким. Гімназія була доступна для дітей з усіх соціальних прошарків незалежно від національності та віросповідання. У гімназії існувало два рівні: нижчий («класи»), що відповідав тодішнім повітовим школам, і вищий («курси»), зближений із університетською освітою. Програма гімназії передбачала оволодіння «талантами» – образотворчим мистецтвом, музикою, фехтуванням, верховою їздою, танцями, грою в м’яч, плаванням тощо. Окрім того, були впроваджені додаткові факультативні предмети переважно природничо-наукового циклу. У гімназії діяли наукові та учнівські товариства, літературний клуб. Багато відомих у краї родин селилися у Кременці тільки задля того, аби їхні діти могли здобути тут освіту. Навчальний заклад мав добре облаштовані кабінети фізики, зоології, мінералогії, нумізматики, астрономічно-метеорологічна обсерваторія, метеорологічна станція. При гімназії діяла також друкарня.

У гімназійних колекціях зберігалися живописні полотна великих майстрів – Рубенса, Рафаеля, Гвідо Рені, Леонардо да Вінчі. Особливою гордістю була бібліотека, основу якої складало зібрання книг Станіслава Августа. Книгозбірня була однією з найкраще організованих і найсучасніше обладнаних бібліотек того часу. 1834 р. у ній налічувалося 24379 творів у 34378 томах, у тому числі чимало цінних видань та стародруків. Зокрема серед останніх була знаменита Острозька Біблія 1581 року видання. Гордістю гімназії став ботанічний сад, що не поступався ботанічним садам кращих європейських університетів. У ньому налічувалося близько 12 тисяч рослин і дерев, привезених із різних країн – Данії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі, Росії тощо.

Серед викладачів Вищої Волинської гімназії було чимало видатних педагогів: Франциск Шайдт, Юзеф Чех, філософ і математик; Віллібальд Бессер, знаний у Європі ботанік, член багатьох наукових товариств; Еузебіуш Словацький, філолог, батько знаменитого польського поета-романтика Юліуша Словацького. Освіту в гімназії могли отримати як нащадки аристократичних родів, так і діти шляхтичів, міщан і навіть іудеїв; навчання було безплатним. Лише за оволодіння предметами естетичного й фізичного циклу вносилася плата.

Опіка Чацького сприяла розвитку Вищої Волинської гімназії. У 1819 р. російська влада перетворила школу на ліцей, навчальний заклад підвищеного типу з правом надання нижчих наукових ступенів (дійсного студента і кандидата наук).

Кременецький ліцей фактично проіснував до 1834 року. Формальним приводом для його закриття стало Польське повстання 1830–1831 рр. Після нього в імперії Романових відбулася ліквідація польських навчальних закладів. Своєрідним «замінником» ліцею став заснований у 1834 році Університет святого Володимира в Києві, куди з Кременця перевезли бібліотеку, обладнання; туди ж перейшла працювати частина викладачів ліцею.

Урочисте відкриття Київського університету відбулося 15 липня 1834 р. у день св. Володимира. Відтак дітище Т. Чацького припинило своє існування.

Література

Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / П. Даниляк // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 51–66.

Кременецький ліцей у контексті розвитку освіти, науки та культури на Волині в першій третині ХХ ст. : зб. наук. пр. – Тернопіль : Терно-граф, 2009. – 264 с.

Роллє М. Афіни Волинські : нарис з історії освіти Польщі / М. Роллє. – Репр. відтворення вид. 1923 р. – Київ : Либідь, 2007. – 310 с.

Шмит А. Волинська гімназія: переддень створення / А. Шмит // Замок [Кременець]. – 2013. – 14 жовт. – С. 14–15 : фот.

Шмит А. Тадеуш Чацький і Гуго Коллонтай - засновники Волинської гімназії / А. Шмит // Замок [Кременець]. – 2015. – 30 верес. – С. 18 –19.

28 вересня о 12:00 Рівненський обласний краєзнавчий музей запрошує на заключний в цьому сезоні культурно-мистецький проєкт «Жива спадщина: від громади до музею».

Подія відбуватиметься на передодні Дня захисників і захисниць України й матиме благодійний характер.

Під час свята буде представлено: вишивку, декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво, (вироби з бісеру й природних матеріалів, ляльки-мотанки, витинанки, картини тощо), показ-дефіле традиційної острозької вишивки, традиційні страви: рибні балабухи, картопляні голубці, чорний борщ, пизи, крекало, вареники з різними начинками, страви з картоплі, свіжа випічка та різноманітні напої.

Свої надбання представлятимуть: Вараська міська, Демидівська селищна, Зарічненська селищна, Клеванська селищна, Немовицька сільська та Острозька міська громади.

Проєкт реалізується за сприяння Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації з метою популяризації найкращих зразків культурної спадщини й традицій територіальних громад Рівненської області.

Запрошуємо рівнян та гостей міста поринути у світ традицій, відчути смак і колорит поліської культури та долучитися до благодійної справи!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Субота, 27 вересня о 14:00 Валентин Мазурок запрошує лучан та гостей міста на авторську екскурсію «Музейний простір «Окольний замок»: археологічний вимір».

Екскурсанти матимуть можливість дізнатися більше про процес археологічних розкопок Окольника у часі ревіталізації пам’ятки, побачити непроминальні артефакти, послухати розповіді гіда-археолога, який брав безпосередню участь у цих дослідженнях.

Попередня реєстрація за Google-ормою: https://forms.gle/hWswmPq2Te6J6Qhb7

Вхід вільний!

Адреса:

м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6

Музейний простір «Окольний замок»

Джерело: Музейний простір «Окольний замок»