Новини

Пик М. Волинський край. Історія. Природа. Людина : монографія / М. Пик. – Нововолинськ : Формат, 2024. – 192 с. : іл., табл.

Анотація: Видання є фундаментальним, науковим, написаним й виданим у молодому шахтарському місті Волині. Хоча монографія й наукова, але з перших сторінок відразу захоплює доступним викладенням цікавих історичних розвідок. У чотирьох розділах «Загальний огляд», «Геолого-геоморфологічна будова», «Природні умови», «Первісні спільноти краю» автор поєднав теоретичні викладки з практичними, побаченими на власні очі фактами. Книга наповнена різносторонньою науково краєзнавчою й історичною інформацією. Сприйняття значно полегшують кольорові карти, малюнки, графіки. Вражає й використання наукових друкованих джерел їх більше ста. Доречним доповненням є наданий в кінці монографії словник природних процесів.

Книга «Волинський край. Історія. Природа. Людина» стане в нагоді учням ліцеїв, студентам, педагогам, краєзнавцям та усім, хто цікавиться географією та історією рідного краю.

Ознайомитися з монографією Мирослава Пика «Волинський край. Історія. Природа. Людина» можна у відділі краєзнавчої літератури Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Джерела: Нововолинська міська рада

Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

22 серпня 2024 р. о 12.00 в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею (виставкова зала другого поверху) відбудеться відкриття виставки «Світлини з минулого», присвяченої 185 – річчю будинку, в якому нині розміщено експозиції музею.

Будинок збудований у 1839 р. для Рівненської чоловічої гімназії, з 1872 р. – реорганізованої в реальне училище. В 1922–1975 рр. цей будинок використовувало багато різних установ. З 1975 р. один з найстаріших будинків міста прийняв експозиції обласного музею.

На виставці представлено копії креслень розміщення кімнат 1-го поверху реального училища та будинка з квартирами для службовців, в тому числі, директора; світлини відомих викладачів; дитячі (з фонду Державного архіву Рівненської області) та дорослі світлини учнів реального училища, які визначилися в історії, як видатні особистості в галузі науки, мистецтва, політики, військової справи. В залі можна побачити художні роботи учнів, учбові документи і підручники кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також листівки з зображенням будинку в різні історичні періоди.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

У Радивилові в етнорезиденції «Ладомирія» відкрито перший в Україні Музей шкільництва. Його поява стала можливою завдяки зусиллям ГО «Центр дослідження та відродження Волині», якою керує Володимир Дзьобак. Музей облаштовано у вигляді класу сільської школи ХІХ століття, розташованого в автентичній відреставрованій хаті того періоду.

Як розповідає голова Дубенської РВА Всеволод Пекарський, 14 серпня першу екскурсію провели для дітей із Кочубеївки (Херсонська область), які приїхали на відпочинок до Дубенщини. «Історична Волинь відігравала важливу роль у формуванні системи освіти, і наше минуле варто вивчати через окремі аспекти суспільного життя. Цей музей чудовий приклад того, як історія, туризм та гастрономічна спадщина можуть вдало поєднуватися в єдиному мистецькому просторі», йдеться у дописі на сторінці.

Джерело: Волинь

19 серпня 2024 року виповнюється 105 років з дня народження Миколи Юхимовича Шепелюка – українського краєзнавця, педагога, організатора музейної справи, засновника сільського історико-краєзнавчого музею у с. Терехове Бердичівського району Житомирської області.

Микола Юхимович Шепелюк народовся 19 серпня 1919 року в с. Сазонівка Оржицького району Полтавської області. У 1940 р. закінчив педагогічний інститут в місті Лубни Полтавської області. З початку Великої Вітчизняної війни Микола Шепелюк був призваний до лав Червоної Армії. З вересня 1943 р. проходив військову службу молодшим сержантом, командиром відділення розвідки 1-го дивізіону 460-го армійського мінометного полку РГК 1-го Білоруського фронту. Після війни Микола Юхимович повернувся до улюбленої справи: вчителював на Черкащині, допомагав налагоджувати освіту на Рівненщині. З 1952 р. Микола Юхимович пов'язує своє життя з Бердичівщиною. Понад шість років працює в середній школі с. Мирославка вчителем української мови та літератури. Деякий час працює там директором школи. У 1959 р. М. Шепелюк переїздить в с. Кикишівка Бердичівського району, де продовжує педагогічну діяльність. Наприкінці 70-х років вийшовши на заслужений відпочинок, продовжує працювати в с. Терехове, де створює сільський історико-краєзнавчий музей, яким завідує багато років. Як перший директор Народного музею в с. Терехове відзначений званням «Заслужений працівник культури і мистецтв» Республіки Польщі.

Микола Шепелюк активно виступав з доповідями на наукових конференціях Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Він автор багатьох новел і замальовок у періодичній пресі, присвячених Джозефу Конраду, його родині, польсько-українським зв'язкам, видатним постатям Бердичівщини. Автор краєзнавчої розвідки «Край, увінчаний талантами», брошури «На батьківщині Джозефа Конрада», в якій підбито підсумки його діяльності зі створення музею, а також ряд літературно-художніх творів на різні теми, серед яких зображення життя і творчості Тараса Шевченка. Більша частина творів Миколи Шепелюка на сьогодні ще не опублікована.

З середини 1990-х років Микола Шепелюк важко хворів. На початку 2000 р. за станом здоров'я М. Ю. Шепелюк вимушений був залишити с. Терехове і переїхати жити до доньки на Кіровоградщину. Помер Микола Юхимович 3 березня 2007 р. Похований у с. Завітне Вільшанського району Кіровоградської області.

Література

Бедь М. М. Шепелюка у вивчення та популяризацію життя і творчості Джозефа Конрада / М. М. Бедь, П. С. Скавронський, М. Ю. Внесок // Бердичівська земля у плині часу : матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англійської літератури Джозефа Конрада, 26–29 верес. 2007 р., м. Бердичів / ред. М. Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 106–117. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 37, т. 1)

Бедь М. М. Краєзнавець, організатор музейної справи М. Ю. Шепелюк / М. М. Бедь, О. П. Скавронська // Житомирщина на зламі тисячоліть : наук. зб. «Велика Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21 / ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М.А.К., 2000. – С. 360–361.

Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської : історико-краєзнавчі нариси. У 2-х т. / М. Ю. Костриця. – Житомир : Косенко, 2005. – Т. 1. – 248 с., іл. ; Т. 2. – 240 с., іл.

Костриця М. М. Його покликання – музейна справа / М. М. Костриця // Житомирщина туристична : краєзнавчі нариси / ред. М. Ю. Костриці. – Житомир : Полісся, 2009. – С. 68–71.

16 серпня 2024 року виповнюється 50 років з дня народження Ігора Володимировича Марчука – історика, краєзнавця, музеєзнавця, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху.

Ігор Володимирович Марчук народився 16 серпня 1974 р. в м. Рівне. Навчався в загальноосвітній школі № 18 м. Рівне. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. З 1996 по 2003 р. працював вчителем історії Обарівської загальноосвітньої школи Рівненського району. З 2003 р. працював у Рівненському обласному краєзнавчому музеї : молодшим науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи, завідуючим відділом «Інституту дослідів Волині». З 2002 р. член Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Ігор Володимирович займався дослідженнями історія Волині першої половини ХХ ст. та український національно-визвольний рух на Волині. Є автором багатьох історичних видань. З 2022 р. став на захист країни у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Література

Булига О. Історична довідка про герб Волині / О. Булига, І. Марчук // Волинь [Рівне]. – 2005. – 10 черв. – С. 4.

Жив'юк А. Політичні репресії тоталітарної доби на Рівненщині [1919–1939 рр.]: від «червоного терору» до боротьби з інакодумцями / А. Жив'юк, І. Марчук // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Рівненська область, Кн. 1. – С. 8–78.

Життя і творчість Ніла Хасевича / О. Іщук, І. Марчук. – Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2011. – 429 с. : іл. (Літопис Укр. Повстан. Армії, Б-ка ; Т. 10).

Марчук І. Отаман «Тарас Бульба»: між міфом і реальністю : монографія / І. Марчук. – Львів : Літопис УПА, 2022. – 408 с. – (Літопис УПА ; т. 16).

Марчук І. Уряд Бориса Мартоса в Рівному [1919 р.] / І. Марчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. «Волинь в Українській революції 1917–1921рр.» / Рівнен. обл. орг. нац. спілки краєзнавців України. – Рівне : Дятлик М. С., 2017. – Вип. 15 . – С. 87–89.

Галімов А. Українські палаци: відновлення історії. Золота доба / А. Галімов, Р. Шаріпов. – Харків : Фабула, 2024. – 168 с. : іл.

Анотація: Історія – це фундамент для розуміння сьогодення та прогнозування прийдешніх часів. І саме відновленню знищених радянським режимом сторінок історії нашої держави присвячено книжку команди проєкту «Українські палаци. Золота доба». У книзі ви дізнаєтеся багато цікавих фактів про шість палаців та їхніх власників, побачите 3D-макети зруйнованих будівель і ще чіткіше усвідомите приналежність України до європейських історії та культури. Щодо історії Волині розкрита глибока інформація про палац Любомирських в місті Рівне, палац Сангушків в місті Ізяслав, палац Потоцьких в селищі Антоніни (Хмельницька область) та палац Терещенків в селі Дениші (Житомирська область).

У цьому виданні автори передусім прагнули дати загальну картину того, яку неймовірну спадщину має Україна. А також наголосити на необхідності відновлення знищеної історії України, зокрема її палаців. Ми сподіваємося, що ця книга заохотить відвідати історичні обʼєкти нашої держави, підштовхне до вивчення національних і локальних памʼяток, які можуть розташовуватися поруч.

Ознайомитися з книгою Акіма Галімова та Руслана Шаріпова «Українські палаци: відновлення історії. Золота доба» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.