13 листопада 2023 року виповнюється 110 років від дня народження Германа Жуковського – українського композитора, піаніста, диригента та педагога.

Герман Жуковський народився 13 листопада 1913 року в місті Радивилів, нині Рівненської області. З 1932–1934 рр. навчався у Харківській консерваторії по класу фортепіано у А. Л. Лунца. В 1937 році закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано К. М. Михайлова, а в 1941 році по класу композиції Л. Н. Ревуцького. Свою творчу діяльність Герман Жуковський розпочав з 1937 року. Брав участь у Великій Вітчизняній війні. У вересні 1941 року потрапив до фашистського полону, з якого згодом утік. З 1941 до 1944 року був диригентом Полтавської опери. З березня 1944 року Герман Жуковський служив у Червоній армії, де був художнім керівником ансамблю пісні і танцю. З 1951–1958 рр. викладав в Київській консерваторії і музичному училищі ім. Р. Ґлієра. Вперше музика Жуковського зазвучала в кінострічці «Щедре літо» у 1951 році. В 1958 році Герман Жуковський отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, а в 1973 році – народного артиста України. Від 1967 року Герман Жуковський – заступник голови правління Спілки композиторів України. Помер Герман Леонтійович 15 березня 1976 року у віці 62 роки.

Ім'я Германа Жуковського присвоєно Радивилівській дитячій школі мистецтв на Рівненщині. В 2000 році у м. Рівне було засновано Обласну мистецьку премію ім. Жуковського.

Герман Леонтійович Жуковський – автор 10-ти опер, а саме: «Марина» за Т. Г. Шевченком, «Честь», «Перша весна», «Від щирого серця», «Волзька балада», «Ну й ну», «Чудасія та й годі», «Один крок до кохання», опери-балети «Контрасти віків» та «Поза законом»; 4-х балетів «Ростислава» за мотивами народних казок та «Дівчина і смерть» за поемою-казкою М. Горького, «Лісова пісня» за сюжетом Лесі Українки, дитячий «Мойдодир»; 10 кантат, хорової симфонії «Живи і пам'ятай»; автор творів для симфонічних оркестрів та для інструментів з оркестром; автор камерно-інструментальних, хорових, вокальних творів; автор музики до багатьох кінофільмів та ін.

Література

«Герман Жуковський – видатний земляк, піаніст, композитор» // Наш Прапор перемоги [Радивилів]. – 2020. – 13 берез. – С. 5.

Зайванівський М. Життєпис композитора Жуковського / М. Зайванівський // Вісті Рівненщини. – 2004. – 23 лип. – С. 3.

Прокопчук В. Професійне музичне мистецтво Волині у персоналіях / В. Прокопчук // Музичне краєзнавство Рівненщини : навч.-метод. посіб. / В. І. Прокопчук . – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 238–260. 

Столярчук Б. Герман Жуковський – наш видатний земляк, піаніст, композитор і диригент / Б. Столярчук. – Рівне, 2004. – 30 с.

Столярчук Б. Й. Герман Жуковський: композитор, піаніст, диригент, педагог / Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2008. – 192 с. – (Приватна колекція А. І. Дацкова)

На сайті Державного архіву Волинської області представлено онлайн-виставку «До 160-ї річниці початку Січневого повстання 1863–1864 років» підготовлену за документами Державного архіву Волинської області.

Джерело: Державний архів Волинської області

У Рівному археологи під час розкопок поселень Княжої доби у мікрорайоні Боярка знайшли садибу заможного боярина. Про це свідчать індивідуальні знахідки, які непритаманні для сільського населення, а більше – для княжих столиць або фортець.

Як розповів науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Ярослав Погоральський, розкопки проводили перед початком будівництва. На думку археолога, ймовірно, мікрорайон отримав таку назву саме через те, що там проживали привілейовані верстви населення.

На місці залишків трьох жител археологи знайшли розвали печей, крім того, кілька господарських споруд. Серед рідкісних предметів, які вдалося знайти дослідникам – колекція ножів, пірофілітові прясла, елементи від металевих казанів, два ключі, уламки скляних браслетів, а також кераміка, кістки тварин. В житлі знайшли чимало прикрас, зокрема підвіску-лунницю, скроневе кільце з намистиною, скляні намистини, кістяний гребінь, два натільних хрестики. В одній із садиб археологи виявили предмети, які можуть належати вершнику, тобто княжому дружиннику — шпори та елементи вудил. Також в одному з жител учасники експедиції знайшли залізне писало. За словами Ярослава Погоральського, знахідки опрацьовуватимуть у різних містах України. Після реставрації та дослідження цих предметів, навесні їх передадуть у Рівненський краєзнавчий музей на постійне зберігання.

Джерела: Район.in.ua

Суспільне новини

8 листопада о 13:00 год. в приміщені Рівненського обласного краєзнавчого музею вперше в Україні буде відкрита унікальна виставка «Рукописні партитури церковної музики з історичної Волині кінця ХІХ – середини ХХ століття». Доповнена виставка матеріалами із фондів РОКМ.

Як розповіли в музеї, рукописи партитур церковної музики - це важливе надбання українського сакрального мистецтва. Водночас, на жаль, є забутим видом культурної діяльності. Тому сьогодні дуже важливо зібрати та експонувати ці шедеври, які майже 100 років зберігаються в наших церквах та приватних бібліотеках. Однак практично не використовуються як нотний матеріал для церковного хору, - переконані історики. Експонати виставки збирали в селах та містах історичної Волині. Це територія сучасних Рівненської, Волинської та Тернопільської областей.

Адреса:

Рівненський обласний краєзнавчий музей

вул. Драгоманова, 19

Джерела: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Рівненська обласна рада

8 листопада о 13:00 год. відбудуться відкриття Музею Кисилина та презентація книги історика Василя Сокола «Нариси історії містечка-села Кисилин».

«Ініціаторів такої справи кілька. Вони об’єдналися для спільної мети – збереження нашої історії. Найважливіший внесок зробив Василь родом із Нововолинська. У Кисилині колись жили його бабуся та дідусь. Він викупив приміщення під музей, зробив там ремонт і фінансує його», – розповів генеалог Артур Альошин, який займається наповненням музею та дослідженням історії села.

«Музей буде місцем, яке регенеруватиме історичну пам’ять, заохочуватиме мешканців і вихідців із Кисилина ділитися спогадами. Ми плануємо проводити тут, зокрема, тематичні лекції про різні періоди історії містечка й околиць та людей, пов’язаних із цими місцями», – наголосив Артур Альошин.

Музей розташований на вулиці Набережній, 3 у Кисилині (Затурцівська громада, Володимирський район). Він діятиме в приміщенні колишнього пункту ветеринарної медицини.

Організатори запрошують мешканців містечка, нащадків колишні жителів Кисилина, а також усіх, кому не байдужа історія Волині.

Під час відкриття музею відбудеться презентація книги «Нариси історії містечка-села Кисилин» Василя Сокола.

Джерело: Волинський монітор

Документ, який знайдено у Державному архіві Волинської області свідчить про прохання жителів села Шклинь Чаруківської гміни Луцького повіту, датований 1933 роком. Люди просять дозволу провести вечір пам'яті Т. Г. Шевченка. 

Лист мешканців села Шкинь Луцького повіту від 04 березня 1933 року до Луцького повітового старости про надання дозволу на проведення 12 березня 1933 року урочистих заходів в честь Тараса Шевченка та постановки вистави драми на 5 дій Бориса Грінченка «Степовий гість». Серед іншого декламації віршів «Сон», «У всякого своя доля», «Тяжко – важко в світі жити», спів: «Заповіт», «Де згода в сімействі».

Джерело: Державний архів Волинської області