2 квітня 2024 року виповнюється 105 років з дня народження Юрія Володимировича Кухаренка – археолога, доктора історичних наук, дослідника черняхівської та зарубинецької культури. Обстежував археологічні пам'ятники поблизу Гощі, Томахова, Дорогобужа та інших населених пунктів Рівненщини.

Народився Юрій Володимирович Кухаренко 2 квітня 1919 року у с. Чапля Летичівського р-ну Хмельницької обл. Походив з селянської сім'ї. У 1936 р. вступив на Вищі музейні курси Народного комітету просвіти РСФСР. У 1938 р. був призваний до лав Червоної армії і до 1947 р. служив на Тихоокеанському флоті. У цей час екстерном закінчив історичний факультет Хабаровського педагогічного інституту. Після завершення аспірантури при Державному історичному музеї в Москві (1951 р.) захистив кандидатську дисертацію. З 1951 до 1980 року Юрій Кухаренко працював науковим співробітником ІА АН СРСР. Вивчав пам'ятки полів поховань на території Українського Подніпров'я та Прип'ятського Полісся. Завдяки багатолітнім експедиціям, невтомним пошукам, чудовому знанню природи, етнографії та літератури про Полісся йому вдалося відкрити і дослідити тут численні пам'ятки різночасових епох – від неоліту до пізнього середньовіччя. Результатом цих робіт були три випуски «Сводов археологических источников», випуск яких поклав початок цьому серійному виданню ІA АН СРСР («Памятники железного века на территории Полесья» (1961), «Средневековые памятники Полесья» (1961), «Первобытные памятники Полесья» (1962)). Видані дослідником зводи заперечили твердження, що болотяні землі Полісся були протягом тривалого часу в минулому незаселеними пустинними територіями. На Поліссі він відкрив і розкопав могильники зарубинецької культури (Велемичі І та ІІ, Вороніно, Отвержичі). У його монографії «Зарубинецька культура» вперше подано її детальну характеристику, окреслено територію її поширення, розроблено типологію знахідок, хронологію пам'яток. Докторська дисертація «Древнее Полесье» (1965). Добре знання археологічних матеріалів сусідньої з Поліссям Польської Республіки дало йому змогу написати книгу «Археология Польши» (1969), яка є довідковим виданням для усіх, хто цікавиться археологією земель сусідньої держави. Дослідник володів даром інтуїції та умінням узагальнювати археологічні дані, визначати розрізнені та випадкові знахідки, вписувати їх у систему відомих науці культур. Так, він перший звернув увагу на слов'янську лiпну кераміку зі знахідок біля м. Житомир і порівняв їх з артефактами празького типу в Середній Європі. Це відкриття поклало початок вивченню ранніх слов'ян VI–VII ст. на території Східної Європи. Розкопав широковідомі тепер городища Полісся VII–X ст. Хотомель та Бабку. У 1960-х рр. він досліджував могильник біля Брест-Трішина, порівнюючи його матеріали з пам'ятками Нижньої Вісли, простежив проникнення на територію Східної Європи готогепідських племен. За матеріалами досліджень учений надрукував монографію, яка вийшла у світ у 1970-х р. Помер відомий дослідник, археолог 6 січня 1980 року.

Література

Кухаренко Ю. В. Археология Польши / Ю. В. Кухаренко ; АН СССР. Ин-т археологии. – Москва : Наука, 1969. – 244 с.

Кучінко М. М. Відомі археологи – дослідники слов'яно-руського періоду історії Волині / М. М. Кучінко // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф.,11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 19–21.

Терський С. Кухаренко Юрій Володимирович / С. Терський // Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – С. 220–221.

Черницька І. Ю. Ю. В. Кухаренко та його дослідження на Поліссі / І. Ю. Черницька // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 90–92.

28 березня об 11:30 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться лекція «Культурна спадщина Рівненщини». Лектор заходу – заслужений працівник культури, доцент кафедри культурології Маріупольського державного університету Юзеф Мойсейович Нікольченко.

Культурна спадщина кожного народу це не лише сукупність успадкованих сучасниками культурних цінностей від попередніх поколінь. Це джерело життя, з якого черпає кожна нація, кожен народ і без якого неможливий успішний розвиток держави.

На території Рівненщини знаходиться велика кількість пам’яток архітектури як національного, так і місцевого значення.

Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, Світлиця

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

27 березня о 14 годині в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Перші рівненські фотографії 19 століття» (спікер – краєзнавець Василь Гудзій) та «Хранителі образів старого міста. Вуличні фотографи Рівного 1920–1930-их рр.» (спікер – архівістка Людмила Леонова).

Цікавою та змістовною стане розповідь про історію виникнення фотоательє у місті Рівне в 19 столітті. Дізнаємося чому фотографи вийшли на вулицю, щоби робити світлини рівнян поза салонами. Відкриємо для себе імена та прізвища майстрів фотографічної справи, завдяки яким ми бачимо портрети знаних рівнян та вулиці міста Рівного сторічної давності.

Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, відділ краєзнавства

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

27 березня 2024 року виповнюється 360 років від дня загибелі Івана Остаповича Виговського – українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави у Наддніпрянській Україні.

Народився Іван Виговський в сім’ї православного шляхтича Виговського Остапа Гнатовича, родовим маєтком якого був Вигов на Овруччині (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомирської обл).  Рік народження Івана Виговського не відомий (ймовірно 1608 р). Він мав братів Данила й Костянтина, які також відіграли значну роль в історії України і сестру, яка вийшла заміж за майбутнього гетьмана Павла Івановича Тетерю-Моржковського. Пройшовши курс навчання в Києво-Могилянській академії Іван Виговський розпочав писарську кар’єру в луцькій замковій канцелярії, де працював протягом 1624–1640 років. Служив юристом у міському суді в Луцьку, згодом – намісник Луцького старости. Брав участь у діяльності Луцького братства, що записаний у списку 1640 р. Військову кар’єру розпочав в елітних частинах війська Речі Посполитої. Потрапивши у полон до татарського війська під час битви під Жовтими Водами, був викуплений Б. Хмельницьким, після чого став його писарем та найближчим соратником. Створив та очолив Генеральну канцелярію – адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові. Брав участь у битвах під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Львовом. Розробляв Зборівський, Білоцерківський та Переяславський договори. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при Юрії Хмельницькому. У 1657 р. обраний гетьманом Війська Запорозького. У 1658 р. уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою про федеративний союз. У 1659 р. переміг московську армію у битві під Конотопом. Під тиском козацької опозиції відмовився від гетьманської влади, вступив на службу до польського короля, обіймав уряди на Волині, Поділлі та Київщині. За підозрою у підтримці та сприянні антипольських повстань, 27 березня 1664 р. був арештований, позбавлений всіх прав та розстріляний. Існує декілька версій місця поховання І. Виговського та його дружини – у Скиті Манявському на Івано-Франківщині, у Юсиптицькому монастирі (нині с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.), у родинному маєтку в с. Руда (Жидачівського р-ну Львівської обл.).

Література

Величко С. Вивід про Виговського : [біографічні сильвети (виводи) про українських гетьманів] / С. Величко // Корені та парості: український генеалогікон / упоряд. В. Шевчук. – Київ : Либідь, 2008. – С. 300–301.

Гуртовий Г. Конотопська битва: Іван Виговський і волинські полковники Гуляницькі / Г. Гуртовий // Волинь – край козацький : історико-краєзн. нариси / Г.Гуртовий. – Вид. 2-ге, доповн., уточнене. – Луцьк : Надстир'я, 2009. – С. 209–218.

Остапюк О. Гетьман Іван Виговський і Любомльщина [Волинської області] / О. Остапюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині : матеріали ХХV Волин. обл. іст.-краєзн. конф. : наук. зб. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 44–52.

23 березня 2024 року виповнюється 225 років від дня народження Станіслава Габрієля Ворцеля – польського політичного діяча, письменника, публіциста, учасника польського визвольного руху 1830–1831 рр., керівника повстанських військ на Волині.

Народився Станіслав Ворцель 23 березня 1799 р. у Степані на Волині (нині Сарненський район Рівненська область). Батько його, граф, належав до видатних людей свого часу і був прихильником короля, хоча підтримував прогресивні реформи. У 1814–1819 рр. навчався у Кременецькому ліцеї. Тут він був одним з найактивніших членів літературного гуртка. Перший свій твір написав у 1820 р. під псевдонімом Гризомир Тукан. У 1830–1831 pp., коли на Волині вибухнуло повстання поляків проти царизму, С. Ворцель організував невеликий партизанський загін, а пізніше очолив сотні повстанців, які діяли проти царських військ у районах Ковеля (Волинська область), Рафалівки та Володимирця (Рівненська область). Після поразки повстання Ворцель емігрував за кордон. Жив деякий час (з 1832 р.) в Парижі, де його прийняли в Литовське товариство. В Бельгії, виїхавши згодом, працював наборщиком, коректором, співробітником у газеті «Голос народу», де розміщував свої статті. Вигнаний з Бельгії, як колись з Франції, Ворцель оселився у Лондоні, де близько познайомився з О. І. Герценом (російський письменник). Саме Ворцель відіграв велику роль у створенні вільної російської друкарні в Лондоні. С. Ворцель став праобразом десятків і сотень кращих синів польського народу. Помер Станіслав Ворцель 3 лютого 1857 р. в м. Лондон (Велика Британія).

Література

Бухало Г. Станіслав Ворцель (до 170-річчя від дня народження) / Г. Бухало // Укр. іст. журн. – 1969. – № 3. – С. 139–140.

Павлюк В. Станіслав Ворцель: політична діяльність в еміграції / В. Павлюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; голов. ред. С. Радчук. – Луцьк, 2008. – Ч. 4. – С. 62–66.

Степань у графів Ворцелів // Волинське Полісся. Степанський край: історія та культура / упоряд. В. М. Войтович. – Рівне : Формат А, 2020. – Кн. 1 : Степань моя мила : дослідження, спогади, документи. – С. 59–64.

Пономарьова Т. Ворцелі зі Степаня : научное издание / Т. Пономарьова // Західне Полісся: історія та культура : матер. краєзн. конф., присвячених 35-річчю утворення Сарненського іст.-етногр. музею та 100-річчю від дня народження письменника Бориса Шведа. – Рівне : Зень. О., 2009. – Вип. 3. – С. 34–40.

19 березня 2024 року об 11 год. у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться круглий стіл, присвячений 385-й річниці від дня народження гетьмана Івана Мазепи.

Програма заходу:

1. «Гетьман Іван Мазепа як полководець: маловідомі сторінки біографії» – Тарас Чухліб, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, директор Науково-дослідного інституту козацтва.

2. «Перебування Івана Мазепи у Дубні. Меморіалізація пам’яті» – Юрій Пшеничний, кандидат історичних наук, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубно.

3. «Постать гетьмана Івана Мазепи в українській еміграційній історіографії» – Галина Клинова-Дацюк, кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.

4. «Іван Мазепа – козацький політик, який став українським державним діячем» – Олександр Крупка, кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.

5. «Доба Івана Мазепи у творчості Тараса Шевченка» – Віктор Гром, старший викладач кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.

6. «Пісенна спадщина доби Івана Мазепи» – Назар Волощук, магістр культурології, головний спеціаліст управління культури і туризму Рівненської обласної військової адміністрації, кобзар.

7. «Літературна спадщина, присвячена постаті Івана Мазепи» – Валентина Тюска, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету, зі студентами.

Модератор – Олександр Булига, директор КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» РОР

Захід проходитиме у змішаному форматі оф та онлайн, підключення за посиланням: посилання на конференцію zoom

Ідентифікатор конференції: 874 1635 6518

Код доступу: vruKk5

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей