Новини

11 червня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться зустріч з доктором філософських наук, професором Національного університету «Острозька академія» Петром Кралюком на тему «Галицько-Волинська держава: витоки, становлення, значення».

Цього року, згідно Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-ІХ на державному рівні відзначається 825 років із часу утворення Галицько-Волинської держави (1199). Її постання у формі князівства відіграло важливу роль в історичному поступі України.

Дослідники різних часів активно вивчали сторінки минулого Галицько-Волинської держави. Як відзначає Петро Кралюк, – поняття Галицько-Волинського князівства було не тільки й не стільки кабінетним терміном, вигаданим для опису історичних процесів, скільки терміном політичним, який мав на меті «доводити» причетність Волині й Галичини до російської історії, а також їхню периферійність на фоні так званого Володимирсько-Суздальського, а потім Московського князівств.

Також Петро Кралюк наголошує, – у другій половині ХІХ ст. центр українського національного руху переміщається на терени Галичини. Однак українська національна ідеологія, яка сформувалася на Лівобережній Україні й активно використовувала козацький міф, виявилася не зовсім прийнятною для галичан. Для останніх важливо було сформувати власні історичні міфи, які могли б вписатися в українську національну ідею. Концепт Галицько-Волинського князівства загалом надавався до цього. Завдяки йому галичани отримували частину своєї слави в загальноукраїнській національній історії. При цьому сама назва Галицько-Волинське князівство орієнтувала на те, що головною, провідною частиною цього державного утворення була Галичина. Волинь же ніби відігравала роль периферії. Відповідно, славні діяння князів цієї держави ніби «переносилися» на галичан. Насправді, тут відбувалося свідоме чи несвідоме зміщення акцентів. Головну роль у цій державі відігравала не Галичина, а якраз Волинь. І столицею цього державного утворення був не Галич, а волинські міста – переважно Володимир (на Волині), а також частково Холм та Луцьк.

Запрошуємо усіх зацікавлених поринути у минувшину нашої рідної землі.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

6 червня о 14:00 год. в Житомирському обласному краєзнавчому музеї відбудеться лекція «Подорожі підземним світом старого Житомира».

Спікер заходу – Олександра Тарабукіна.

Вхід на захід за ціною вхідного квитка до музею. Кількість місць обмежена.

Адреса:

м. Житомир

Житомирський обласний краєзнавчий музей

майдан Замковий, 1

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей

Запрошуємо мешканців та гостей міста на презентацію виставки «Волинь і Північний Рейн-Вестфалія: мости з минулого в сучасне», яка присвячена історії взаємовідносин та сучасному партнерству двох регіонів України і Німеччини: історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії.
Захід відбудеться 30 травня о 15:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Автор концепції, текстів та науковий керівник проєкту: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціогуманітарних технологій Луцького національного технічного університету Михайло Петрович Костюк.

Протягом майже двох тисячоліть регіони історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії підтримували відносини різної інтенсивності та стали міцним фундаментом налагодження сучасних партнерських взаємин між ними. 

Хронологічно виставка охоплює великий історичний період II – XXI ст.

Основні аспекти виставки:

- історія українсько-німецьких контактів історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії з найдавніших часів до кінця ХХ ст.;

- видатні особистості – вихідці з волинських німців;

- сучасне партнерство двох регіонів (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).

Чекаємо за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Хол 3-го поверху

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

У жовтні 2024 року на базі Музею волинської ікони відділу Волинського краєзнавчого музею у м. Луцьку (Волинська область) відбудеться ХХХ Міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація».

Тематика конференції:

– Музей волинської ікони в системі музейних закладів України;

– дослідники та історія вивчення волинського іконопису;

– дослідження та реставрація волинського іконопису;

– оцифрування колекцій сакрального мистецтва;

– Холмська Чудотворна ікона Божої Матері.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

22 травня 2024 року виповнюється 145 років з дня народження Симона Васильовича Петлюри – державного і політичного діяча, публіциста, організатора українських збройних сил, головного Отамана військ Української Народної Республіки, який під час Української революції 1917–1921 рр. перебував у Кам’янці-Подільському, Рівному, Проскурові, Старокостянтинові.

Народився Симон Петлюра 22 травня 1879 році в передмісті Полтави. Батько його – Василь Павлович Петлюра, займався візницькою справою. Мати – Ольга Олексіївна, з давнього полтавського роду Марченків. Зі студентських років Симон Петлюра брав активну участь в українському суспільно-політичному житті. В червні 1917 року після формування першого уряду УНР, С. Петлюра очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил. Не погоджуючись з політикою Голови Генерального Секретаріату Володимира Винниченка щодо принципів формування українського війська, подав у відставку і вийшов з уряду. Це була чи не перша політична відставка в українській політиці у ХХ ст. У травні 1919 року очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Для Волині це були найважчі часи, які завершилися польською окупацією, у 1920–1921 роках – більшовицькою, а потім знову польською. Загальною обороною Волині керував Олександр Осецький. У той час як поляки захоплювали Волинь, більшовики повели наступ на Проскурів, Шепетівку, Рівне й Крем'янець, розбили й полонили частину 19-ї дивізії Української армії. В кінці травня 1919 року майже 15 тисяч війська УНР (разом із господарсько-технічним складом) були на Волині в районі міст Дубно-Броди. 2 червня штаб Української армії опинився в «котлі», бо в деяких місцях більшовики та поляки наблизились на 10 км. Уряд Директорії, уникаючи полону, переїжджав зі станції на станцію. Допомога прийшла від волинської групи юнаків-добровольців, які поповнили військо. 5 червня 1919 року за наказом Симона Петлюри відбувся успішний наступ проти більшовиків у напрямку Старокостянтинова-Проскурова-Кам'янця. Вдалося відвоювати частину території, створивши можливість злуки армії УНР з Українською галицькою армією. В липні здійснили спільний похід на Київ, окупований червоними. Столицю звільнили 30 серпня 1919 року. Після Варшавського договору, польські та українські війська виступили спільно проти більшовиків. Однак на початку серпня 1920 року ворог зумів захопити Луцьк, Ковель, Володимир і вийти на Західний Буг. Облога Варшави закінчилася поразкою. 18 жовтня польське командування почало вимагати припинення від української армії бойових дій проти Червоної армії. У листопаді 1920 року залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском більшовицької армії, яка переважала, змушені були відійти на територію Польщі.

Енергія та наполегливість Симона Петлюри визначили його безперечний авторитет, як лідера українського національного руху й після поразки Української революції 1917–1921 років. Слово «петлюрівщина» на довгий час стало вживатися на означення боротьби за незалежну Україну.

Література

Гжеляк Ч. Політична та військова зумовленість польсько-українського союзу 1920 року. Пілсудський – Петлюра / Ч. Гжеляк // Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918–1920 : наук. конф. в Луцьку 14-15 листоп. 2008 р. / під ред. Т. Кшонстка. – Варшава, 2010. – С. 19–36.

Директорія в Рівному [Електронний ресурс] : [відео] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/1515. – Назва з екрану.

Литвин С. Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну / С. Литвин. – Київ : Смолоскип, 2018. – 680 с.

22 травня 2024 року об 14.00 год. у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці («Світлиця», 4-й пов.) відбудеться патріотичний захід «Симон Петлюра – національний Герой України», приурочений 145-річчю від дня народження державного та політичного діяча, публіциста, літературного і театрального критика, організатора Українських Збройних Сил, Головного отамана військ УНР, голови Директорії УНР.

Суперечки навколо постаті видатного полтавця не вщухають протягом багатьох десятиліть, привертають до себе увагу сучасників та істориків, спонукають як до піднесення імені з одного боку так і до паплюження з іншого. Проте, однозначно, ця людина надзвичайно цікава як реальна особистість, між якою і міфом про яку є суттєва різниця. Відкритий доступ до першоджерел, до історичної правди спинив потоки історичної брехні. Симон Петлюра став справжнім символом боротьби за свободу та незалежність мільйонів українців.

В програмі зустрічі виступи спікерів:

«Петлюра і Рівненщина» – Олександр Булига, директор Рівненського краєзнавчого музею ;

«Що зробив Петлюра для України?» – Оксана Гуменюк, кандидатка історичних наук, доцентка Рівненського державного гуманітарного університету.

Перегляд відеофільму «Таємниці великих українців. Симон Петлюра».

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека