Новини

8 вересня 1514 року союзне військо Великого князівства Литовського і Польського королівства, очолюване руським князем Костянтином Острозьким, розбило армію Московського князівства.
В Рівненській ОУНБ 3 вересня о 14:00 відбудеться публічна лекція історика, в.о. директора Державного історико-культурного заповідника міста Острога Андрія Брижука «Орша 1514: Тріумф волі і єдності».Запрошуємо усіх, кому цікава історія України та нашого краю! 

Чекаємо за адресою:
м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Запрошуємо взяти участь у конкурсі!

Неділя, 7 вересня об 11:00 на території етнопарку «Ладомирія» відбудеться конкурс на найкращий відтворений український автентичний костюм.

Переможців буде обрано серед претендентів, які представлять відтворене вбрання на День традиційного костюма. Оцінюватимуть костюми науковці Володимир Щибря та Ігор Перевертнюк. Переможці отримають призи, а всі учасники – дипломи-подяки.

Організатори події: Етнопарк «Ладомирія» та Центр дослідження і відродження Волині.

Більш детально можна дізнатися про конкурс за номером – (099)-36-46-514 (Наталя).

Адреса: 

Етнопарк «Ладомирія»

м. Радивилів, вул. Шкільна, 1

Рівненська область

Джерело: Етнопарк «Ладомирія»

Неділя, 7 вересня об 11:00 в етнопарку «Ладомирія» відбудеться свято День традиційного костюма.

День традиційного костюма – це про красу, пам’ять і нашу спільну історію. Ми згадаємо, що нас єднало і єднає, та вшануймо внесок усіх національних спільнот, які разом творили культуру Волині.

Що на вас чекає:

 *  екскурсія етнопарком та знайомство з кузнею;

 *  представлення національних спільнот;

 *  конкурс і показ традиційних костюмів;

 *  музика, нагородження, приємні зустрічі;

 *  дегустація страв національних спільнот.

Організатори події: етнопарк «Ладомирія» та Центр дослідження і відродження Волині.

Деталі та реєстрація: Наталія – 099 364 65 14

Приходьте у своєму традиційному вбранні – разом відродимо автентичність і зміцнимо ідентичність!

Адреса:

Етнопарк «Ладомирія»

м. Радивилів, вул. Шкільна 1

Рівненська область

Джерело: Етнопарк «Ладомирія»

Хочете не просто вишивати, а створювати обереги, наповнені символами землі, води та родинних цінностей?

28 серпня о 15:00 в приміщенні Березнівського краєзнавчого музею відбудеться унікальний майстер-клас від досвідченої майстрині Лариси Поліщук.

Чому варто відвідати цей майстер-клас? Вишивка Полісся – це не просто декоративне мистецтво, а справжня мова, що зберігає пам’ять поколінь. Кожен її елемент має глибоке, часто магічне значення. Ця символіка відсилає нас до вірувань предків, їхніх уявлень про світ, природу та місце людини в ньому.

На майстер-класі ви:

Зануритеся в історію та символіку поліських орнаментів. Ви дізнаєтеся, як наші предки втілювали свої вірування у візерунках.

Розшифруєте мову символів: від геометричних мотивів, що символізують силу землі та Всесвіту, до рослинних оберегів.

Створите власний вишитий оберіг, що стане вашим особистим талісманом.

Не пропустіть нагоди доторкнутися до животворного джерела української культури.

Для реєстрації та додаткової інформації пишіть у приватні повідомлення.

Чекаємо на вас!

Приєднуйтесь до нас та відчуйте магію символів своїми руками!

Адреса:

Березнівський краєзнавчий музей

м. Березне, вул. Київська, 8

Рівненська область

Джерело: Березнівський краєзнавчий музей

П’ятниця, 29 серпня о 13:00 год на території Культурно-археологічного центру «Пересопниця» відбудеться відзначення річниці завершення роботи над Пересопницьким Євангелієм.

29 серпня 1561 року в Пересопницькому Пречистенському монастирі було завершено роботу над головною рукописною пам’яткою української культури – Пересопницьким Євангелієм. Сьогодні Пересопницьке Євангеліє є символом національної ідентичності. На ньому складають присягу Президенти України, адже ця книга уособлює неперервність нашої культури та духовності.

Програма заходу:

1. Святкове богослужіння у Свято-Миколаївському храмі с. Пересопниця.

2. Молебень за Україну.

3. Вітальне слово директора КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР Івана Солодухи.

4. Покладання квітів до пам’ятного знаку Пересопницькому Євангелію.

5. Презентація факсимільного видання Дубенського Євангелія ХVІ ст. директоркою видавничого дому «Горобець» п. Ганною Горобець.

6. Виступи представників влади та духовенства.

7. Спілкування та фотосесія.

Адреса:

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

с. Пересопниця, вул. Вербова 22

Рівненський район, Рівненська область

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

28 серпня 2025 року виповнюється 260 років від дня народження Тадеуша Чацького – польського культурно-освітнього діяча, одного із засновників Кременецької гімназії.

Тадеуш Чацький народився 28 серпня 1765 р. у містечку Порицьк Володимирського повіту на Волині (зараз – село Павлівка Володимирського району Волинського області). Був четвертою й наймолодшою дитиною у сім’ї Катажини і Фелікса Чацьких. Із дитинства Тадеуш мав добру пам’ять і любив читати. Здобувши ґрунтовну домашню освіту, він, не навчаючись у жодному університеті, лише завдяки наполегливій праці став одним із найосвіченіших людей своєї доби. Майже всі отримані від батька на особисті витрати гроші п’ятнадцятилітній юнак передав вчителю для сиріт і дітей незаможних мешканців Порицька. У шістнадцятирічному віці Тадеуш їде до Варшави. Весь вільний час юнак проводив в одній з найбільших у тогочасній Європі бібліотеці Залуських, досліджував історичну спадщину рідного краю, розшукував рідкісні книги і рукописи, поповнював, започатковану ще батьком, бібліотеку. Порицька книгозбірня налічувала понад 12 тис. томів, 4 тис. рукописів, 60 тис. різних документів.

У 1803 р. розпочався найбільш плідний період діяльності Т. Чацького. Із призначенням на посаду візитатора (інспектора) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній, він організовує та відновлює школи в багатьох містах і містечках – Володимирі, Луцьку, Клевані, Дубровиці, Бердичеві, Житомирі, Вінниці, Барі, сприяє створенню фондів для підтримки навчальних закладів заможними людьми. Упродовж десяти років діяльності ним було засновано дві сотні шкіл та училищ. Але найвдалішим освітнім проєктом Тадеуша Чацького стало відкриття 1 жовтня 1805 року в Кременці Вищої Волинської гімназії, яку у 1819 році російська влада перейменувала у ліцей. Крім пожертв доброчинців, Чацький вклав у гімназію дві третини власного капіталу. До організації гімназії долучився також відомий польський філософ, правник, громадський діяч, автор польської конституції 3 травня 1791 року Гуго Колонтай, уродженець Південної Волині.

За короткий час Т. Чацькому вдалося створити зразковий навчально-виховний заклад, який сучасники назвали Волинськими Афінами. Гімназія була доступна для дітей усіх соціальних прошарків незалежно від національності та віросповідання. У закладі діяли наукові й учнівські товариства, літературний клуб, друкарня, астрономічна обсерваторія, метеорологічна станція, ботанічний сад. У гімназійних колекціях зберігалися живописні полотна великих майстрів – Рубенса, Рафаеля, Гвідо Рені, Леонардо да Вінчі. Особливою гордістю була бібліотека, основу якої складало зібрання книг короля Станіслава Августа Понятовського. Волинський ліцей проіснував до 1834 р. Приводом до його ліквідації російською владою стало Польське повстання 1830–1831 рр. Ліцей з усією навчальною базою перевели до Києва, де на його основі відкрили Київський університет Св. Володимира. Відтак, дітище Тадеуша Чацького припинило своє існування. Передчасна смерть Чацького 8 лютого 1813 р. залишила нездійсненними багато його планів і задумів. Виконуючи волю чоловіка, дружина поховала його в родинному склепі в рідному Порицьку. 

Тадеуш Чацький є автором кількох десятків праць. Головною його роботою став трактат «Про литовське і польське право», в основі якої лежав рукопис І Литовського статуту 1529 р. Т. Чацький створив монументальний твір, джерело корисних відомостей для істориків, правників, економістів і нумізматів.

Література

Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / П. Даниляк // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 51–66.

Ткачук С. Педагогічні персоналії ХІХ століття в історії розвитку Кременеччини / С. Ткачук // Наукові записки. Серія: Історія / Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2004. – Вип. 1. – С. 44–49.

Якель Р. Благородний Чацький [Електронний ресурс] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – Київ, 2013 – 8 лют. – : [сайт]. – Режим доступу: https://zn.ua/ukr/HISTORY/blagorodniy-chackiy.html. – Назва з екрана.