Новини

Фото до новини з назвою Факсимільне видання «Христинопільський Апостол ХІІ ст.»

Факсимільне видання «Христинопільський Апостол ХІІ ст.»

Розділ: Новини

Фонд «Культурно-археологічного центру «Пересопниця» поповнився унікальним факсимільним виданням Христинопільського Апостола ХІІ ст. Це видання максимально точно відтворює оригінальний рукопис. Христинопільський Апостол – це безцінна пам'ятка давньоукраїнської писемності та культури, датована ХІІ століттям.

Дякуємо Ганні Горобець, засновниці «Повертаємо в Україну культурну спадщину» за її безцінний подарунок та співпрацю.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Фото до новини з назвою Село Тайкури : 410 років від надання статусу міста та магдебурзького права

Село Тайкури : 410 років від надання статусу міста та магдебурзького права

Розділ: Визначні події

3 квітня 2024 року виповнюється 410 років, як село Тайкури (Рівненського району Рівненської області) отримало статус міста з магдебурзьким правом від Сигізмунда ІІІ, що передбачало будівництво укріпленого замку та проведення двох ярмарків і одного базару щорічно.

Перша згадка про Тайкури відноситься до 1570 року. «Таємні гори», так пояснюють польські джерела походження назви села. За версією Володимира Рожка, назва походить від імені ченця який тут жив заснував тут монастир, на місці якого був побудований костел. На користь стародавнього поселення свідчать і «археологічні знахідки, знайдені в околицях Тайкур, свідчать, що місцевість ця була заселена в добу неоліту, а серед могил-курганів, розкопаних у кінці ХІХ – початок ХХ ст., виявлено давнє волинське поховання за старовинним похоронним обрядом» (В. Рожко).

В квітні 1614 року Тайкурам було надано магдебурзьке право та королівські привілеї на торгівлю та ярмарки. Також визначено й міський герб, що мав використовуватися на печатці: зображення св. Юрія Змієборця. Цей герб дано було в честь патрона Юрія Вишневецького. Герб реконструйовано за міським знаком ХVІІ ст. Він засвідчує значення Тайкурів, як укріпленого оборонного пункту на шляху ворожих набігів на Волинь та підкреслює роль князя Юрія Вишневецького в історії містечка. Прапор несе кольори та елементи герба (прямий хрест є символом св. Юрія, лапчастий – знаком Волині).

Тайкури побували у власності Кірдеєїв-Тайкурських, Чаплицких, Вишневецьких, Сапегів (1650 р.), Чолханських. На початку XVIII ст. власниками Тайкур стала родина Пепловських, з 1822 року власниками була родина Ілінських.

Література

Міненко Т. Тайкури [село Рівненського району Рівненської області] – володіння князя Юрія Вишневецького / Т. Міненко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 42–45.

Нагорнюк О. Матеріал до обстеження православного некрополя XVII ст. в с. Тайкури Рівненського р-ну Рівненської обл. / О. Нагорнюк // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 45–51.

Рожко В. Тайкури : історія села Тайкури [Рівненського району Рівненської області] / В. Рожко // Воскресіння духу : православ. громади, храми та настоятелі Рівнен. благочиння Рівнен. єпархії Укр. Православ. Церкви Київ. Патріархату : до 450-річчя Пересопницького Євангелія / ред.-упоряд. О. Кулик. – Рівне : О. Зень, 2013. – С. 437–438.

Цинкаловський О. Історія села Тайкури [Рівненського району Рівненської області] : (із кн. «Стара Волинь і Волинське Полісся», т. 2) / О. Цинкаловський // Войтович В. М. Пересопниця. Рівненський край : історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович, 2011. – С. 317.

Фото до новини з назвою Юрій Володимирович Кухаренко – археолог, доктор історичних наук, дослідник черняхівської та зарубинецької культури : 105 років від дня народження

Юрій Володимирович Кухаренко – археолог, доктор історичних наук, дослідник черняхівської та зарубинецької культури : 105 років від дня народження

Розділ: Визначні події

2 квітня 2024 року виповнюється 105 років з дня народження Юрія Володимировича Кухаренка – археолога, доктора історичних наук, дослідника черняхівської та зарубинецької культури. Обстежував археологічні пам'ятники поблизу Гощі, Томахова, Дорогобужа та інших населених пунктів Рівненщини.

Народився Юрій Володимирович Кухаренко 2 квітня 1919 року у с. Чапля Летичівського р-ну Хмельницької обл. Походив з селянської сім'ї. У 1936 р. вступив на Вищі музейні курси Народного комітету просвіти РСФСР. У 1938 р. був призваний до лав Червоної армії і до 1947 р. служив на Тихоокеанському флоті. У цей час екстерном закінчив історичний факультет Хабаровського педагогічного інституту. Після завершення аспірантури при Державному історичному музеї в Москві (1951 р.) захистив кандидатську дисертацію. З 1951 до 1980 року Юрій Кухаренко працював науковим співробітником ІА АН СРСР. Вивчав пам'ятки полів поховань на території Українського Подніпров'я та Прип'ятського Полісся. Завдяки багатолітнім експедиціям, невтомним пошукам, чудовому знанню природи, етнографії та літератури про Полісся йому вдалося відкрити і дослідити тут численні пам'ятки різночасових епох – від неоліту до пізнього середньовіччя. Результатом цих робіт були три випуски «Сводов археологических источников», випуск яких поклав початок цьому серійному виданню ІA АН СРСР («Памятники железного века на территории Полесья» (1961), «Средневековые памятники Полесья» (1961), «Первобытные памятники Полесья» (1962)). Видані дослідником зводи заперечили твердження, що болотяні землі Полісся були протягом тривалого часу в минулому незаселеними пустинними територіями. На Поліссі він відкрив і розкопав могильники зарубинецької культури (Велемичі І та ІІ, Вороніно, Отвержичі). У його монографії «Зарубинецька культура» вперше подано її детальну характеристику, окреслено територію її поширення, розроблено типологію знахідок, хронологію пам'яток. Докторська дисертація «Древнее Полесье» (1965). Добре знання археологічних матеріалів сусідньої з Поліссям Польської Республіки дало йому змогу написати книгу «Археология Польши» (1969), яка є довідковим виданням для усіх, хто цікавиться археологією земель сусідньої держави. Дослідник володів даром інтуїції та умінням узагальнювати археологічні дані, визначати розрізнені та випадкові знахідки, вписувати їх у систему відомих науці культур. Так, він перший звернув увагу на слов'янську лiпну кераміку зі знахідок біля м. Житомир і порівняв їх з артефактами празького типу в Середній Європі. Це відкриття поклало початок вивченню ранніх слов'ян VI–VII ст. на території Східної Європи. Розкопав широковідомі тепер городища Полісся VII–X ст. Хотомель та Бабку. У 1960-х рр. він досліджував могильник біля Брест-Трішина, порівнюючи його матеріали з пам'ятками Нижньої Вісли, простежив проникнення на територію Східної Європи готогепідських племен. За матеріалами досліджень учений надрукував монографію, яка вийшла у світ у 1970-х р. Помер відомий дослідник, археолог 6 січня 1980 року.

Література

Кухаренко Ю. В. Археология Польши / Ю. В. Кухаренко ; АН СССР. Ин-т археологии. – Москва : Наука, 1969. – 244 с.

Кучінко М. М. Відомі археологи – дослідники слов'яно-руського періоду історії Волині / М. М. Кучінко // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф.,11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 19–21.

Терський С. Кухаренко Юрій Володимирович / С. Терський // Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – С. 220–221.

Черницька І. Ю. Ю. В. Кухаренко та його дослідження на Поліссі / І. Ю. Черницька // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2 . – С. 90–92.

Фото до новини з назвою Культурна спадщина Рівненщини

Культурна спадщина Рівненщини

Розділ: Новини

28 березня об 11:30 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться лекція «Культурна спадщина Рівненщини». Лектор заходу – заслужений працівник культури, доцент кафедри культурології Маріупольського державного університету Юзеф Мойсейович Нікольченко.

Культурна спадщина кожного народу це не лише сукупність успадкованих сучасниками культурних цінностей від попередніх поколінь. Це джерело життя, з якого черпає кожна нація, кожен народ і без якого неможливий успішний розвиток держави.

На території Рівненщини знаходиться велика кількість пам’яток архітектури як національного, так і місцевого значення.

Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, Світлиця

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Фото до новини з назвою Про історію рівненської фотографії

Про історію рівненської фотографії

Розділ: Новини

27 березня о 14 годині в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Перші рівненські фотографії 19 століття» (спікер – краєзнавець Василь Гудзій) та «Хранителі образів старого міста. Вуличні фотографи Рівного 1920–1930-их рр.» (спікер – архівістка Людмила Леонова).

Цікавою та змістовною стане розповідь про історію виникнення фотоательє у місті Рівне в 19 столітті. Дізнаємося чому фотографи вийшли на вулицю, щоби робити світлини рівнян поза салонами. Відкриємо для себе імена та прізвища майстрів фотографічної справи, завдяки яким ми бачимо портрети знаних рівнян та вулиці міста Рівного сторічної давності.

Запрошуємо усіх охочих!

 

 

Адреса: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, відділ краєзнавства

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Фото до новини з назвою Іван Остапович Виговський – державний, політичний, військовий діяч, гетьман України : 360 років від дня загибелі

Іван Остапович Виговський – державний, політичний, військовий діяч, гетьман України : 360 років від дня загибелі

Розділ: Визначні події

27 березня 2024 року виповнюється 360 років від дня загибелі Івана Остаповича Виговського – українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави у Наддніпрянській Україні.

Народився Іван Виговський в сім’ї православного шляхтича Виговського Остапа Гнатовича, родовим маєтком якого був Вигов на Овруччині (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомирської обл).  Рік народження Івана Виговського не відомий (ймовірно 1608 р). Він мав братів Данила й Костянтина, які також відіграли значну роль в історії України і сестру, яка вийшла заміж за майбутнього гетьмана Павла Івановича Тетерю-Моржковського. Пройшовши курс навчання в Києво-Могилянській академії Іван Виговський розпочав писарську кар’єру в луцькій замковій канцелярії, де працював протягом 1624–1640 років. Служив юристом у міському суді в Луцьку, згодом – намісник Луцького старости. Брав участь у діяльності Луцького братства, що записаний у списку 1640 р. Військову кар’єру розпочав в елітних частинах війська Речі Посполитої. Потрапивши у полон до татарського війська під час битви під Жовтими Водами, був викуплений Б. Хмельницьким, після чого став його писарем та найближчим соратником. Створив та очолив Генеральну канцелярію – адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові. Брав участь у битвах під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Львовом. Розробляв Зборівський, Білоцерківський та Переяславський договори. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при Юрії Хмельницькому. У 1657 р. обраний гетьманом Війська Запорозького. У 1658 р. уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою про федеративний союз. У 1659 р. переміг московську армію у битві під Конотопом. Під тиском козацької опозиції відмовився від гетьманської влади, вступив на службу до польського короля, обіймав уряди на Волині, Поділлі та Київщині. За підозрою у підтримці та сприянні антипольських повстань, 27 березня 1664 р. був арештований, позбавлений всіх прав та розстріляний. Існує декілька версій місця поховання І. Виговського та його дружини – у Скиті Манявському на Івано-Франківщині, у Юсиптицькому монастирі (нині с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.), у родинному маєтку в с. Руда (Жидачівського р-ну Львівської обл.).

Література

Величко С. Вивід про Виговського : [біографічні сильвети (виводи) про українських гетьманів] / С. Величко // Корені та парості: український генеалогікон / упоряд. В. Шевчук. – Київ : Либідь, 2008. – С. 300–301.

Гуртовий Г. Конотопська битва: Іван Виговський і волинські полковники Гуляницькі / Г. Гуртовий // Волинь – край козацький : історико-краєзн. нариси / Г.Гуртовий. – Вид. 2-ге, доповн., уточнене. – Луцьк : Надстир'я, 2009. – С. 209–218.

Остапюк О. Гетьман Іван Виговський і Любомльщина [Волинської області] / О. Остапюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині : матеріали ХХV Волин. обл. іст.-краєзн. конф. : наук. зб. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 44–52.