13 липня 2023 року минуло 90 років з дня відкриття новозакладеного міського парку на Грабнику в Рівному (1933)

Передмістя північно-східного району міста Рівне віддавна називається Грабник. Відомо, що в ХVIII столітті тут висадили гай, де переважали грабові дерева. Звідси й назва - Грабник.

Історія цього парку незвична. На північно-східній околиці Рівного наприкінці ХVIII столітті на забаганку власника міста польського князя Станіслава Любомирського було висаджено величезний грабовий гай. Бо вельможа забажав мати місце для полювання неподалік своєї рівненської резиденції. За одну ніч перед містом з'явився пагорб, покри­тий лісом, і назавжди став місцевим Грабником.

На початку ХІХ століття, коли місто почало просуватися далі до східних окраїн, частину лісу власники міста віддали під кладовище, яке досі зберегло свою назву — Грабник. Частина ж території аж до початку ХХ століття так і залишалася лісом. Оскільки якихось інших насаджень поблизу Рівного у той час не було, мешканці міста, особливо закохані пари, часто обирали гай для усамітнених прогулянок. Мальовнича улоговина поступово ставала неформальним місцем відпочинку. Згодом там почали влаштовувати й масові міські гуляння. Щоправда, на це потрібно було просити дозволу князя Любомирського. .

Час активної забудови Грабника припадає на кінець 20-х – 30-ті роки. У травні 1933 року, коли магістрат викупив землю у князя Любомирського, розпочалися роботи із закладення парку на Грабнику площею 4 гектари. Як писала тоді газета «Волинь», було висаджено 1700 дерев, розплановано стежки і майданчики. Перше деревце посадив ініціатор закладення парку, голова міської ради Тадеуш Шемпліньскі у присутності правління міста. Парку присвоїли ім'я польського президента Мостіцького.

У 50-ті роки парк назвали іменем М. Хрущова. В цей період тут влаштовували обласні виставки сільськогосподарської продукції, масові міські гуляння та різноманітні святкування – Проводи Зими, Свято пісні, Свято урожаю. А сам парк був оформлений у стилі того часу – переважали гіпсові фігури «дівчат із веслами» та інших предметів монументальної пропаганди. Маленькі фігурні фонтани у вигляді дівчат, що тримають таці з квітами, та кам'яних квіток прикрашали його алеї. Був там і літній кінотеатр «Комсомолець», невеличка сцена у вигляді мушлі для виступів творчих колективів, а також — гойдалки-човники. А ще – танцювальний майданчик, де грав оркестр. Ці споруди протрималися у парку аж до кінця 70-х років, поки зовсім не зруйнувалися.

Наприкінці 70-х, коли через густі зарослі парком стало небезпечно ходити, тодішня влада розпорядилась вирубати парк. Нині лише кілька старих дерев, що невідомо як уціліли, ще нагадують про кращі часи колись розкішного парку.

Парк на Грабнику

 https://rivnepost.rv.ua/news/park-na-hrabniku

13 липня о 14.00  у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться презентація нового видання «Гоща і округа. Історико-культурознавчі студії». Презентація відбудеться за участю голови редколегії академіка Академії наук вищої школи України, українського антрополога та етнолога, доктора історичних наук, професора Сергія Сегеди.

Запрошуємо, буде цікаво!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

4 липня о 10:30 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться зустріч краєзнавців та істориків на тему: "Пліч-о-пліч у 1920 році і зараз. Часи змінюються, а ворог залишається той самий". Захід присвячується 103 – річниці спільної боротьби військ армії УНР та польських військових проти більшовиків.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Вийшов другий випуск «Файного подкасту замками Волині», який знайомить слухачів з Новомалинським замком. Замок знаходиться неподалік Острога. У свій час він був один з найгарніших та найбагатших маєтків Волині. Тепер руїни пам’ятки приваблюють лише допитливих туристів, які не бояться поганої дороги. Загалом у випуску йтиметься про: нинішній стан Новомалинського замку і чи можна його відновити; як і чому споруда з'явилася саме в цій мальовничій місцевості; як Новомалинський замок пережив війни та мародерство більшовиків; підземні ходи до інших будівель; попередження туристам про не дуже простий шлях до Новомалинського замку.

Аудіомандрівку замком проводить український географ, мандрівник, краєзнавець та журналіст – Роман Маленкович.

Файний подкаст замками Волині – проєкт, що втілюється ГО Волинська фундація за підтримки Українського культурного фонду.

Прослухати розповідь можна на подкаст-платформах (Apple Podcasts, GooglePodcast, Spotify, SoundCloud ) за посиланням: https://linktr.ee/volyncastles

29 червня о 15:00 год. відбудеться презентація відреставрованих ікон XVIII – ХІХ ст. з колекції Музею волинської ікони.

Музей презентує сім творів олійного живопису XVIII – ХІХ ст., які були відреставровані на кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Пам’ятки різноманітні за сюжетами, складністю композицій, колоритом і майстерністю виконання. На заході зможна буде побачити поряд з реставрованими іконами світлини, що представляють твори до реставрації і наочно оцінити складність реставраційного процесу. А ще, поспілкуватися з завідувачкою сектору реставрації Музею волинської ікони Ларисою Обухович і дізнатися про секрети реставрації.

Джерело: Музей волинської ікони

Острозький замок відкрив новий сезон Файного подкасту, який записує громадська організація Волинська фундація за підтримки Українського культурного фонду.

Сама фортеця височіє на 20-метровому пагорбі поруч із річкою Вілія та є однією з найцікавіших історико-архітектурних пам’яток всієї Волині. «Вежа мурована або донжон — унікальна для Західної Європи. На території України таких споруд майже не лишилося», — зацікалює Микола Бендюк, який провів аудіомандрівку замком.

У подкасті йдеться про сучасний стан Острозького замку, його архітектурні особливості, приховані скарби та легенди, секрети збереження пам‘ятки від руйнування.

Слухати розповідь можна на подкаст-платформах:

Apple Podcasts http://surl.li/impwm

GooglePodcast http://surl.li/impvq

Spotify http://surl.li/impxl

Джерело: Волинська Фундація