Відеотека

Що сталося з «наймолодшим» палацом України? Українські палаци. Золота доба

Анотація: Палац Терещенків у Денишах  –  один із наймолодших в Україні. Його будували в 1913–1914 роках за останнім словом техніки, облаштувавши всередині найновіші на той час системи водопроводу, каналізації та електропостачання. У Денишах Терещенки встигли пожити трохи більше 3 років - мирне життя обірвала більшовицька революція 1917-го. Чому, маючи віллу у Ніцці, особняки в Києві Терещенки вирішили побудувати цей розкішний палац на периферії Житомира? Що палац в Денишах може розповісти нам про одну з найбагатших родин минулого століття? Якою реальна історія палацу та його власників? Відповіді на ці запитання шукатиме Акім Галімов в проєкті Українські палаци. Золота доба.

Монастир Босих Кармелітів

Анотація: Монастир Босих Кармелітів – католицький монастир XVII століття у місті Бердичів (Житомирська область). У 1593 р. власники м. Бердичева Тишкевичі збудували замок, який 1630 р. Я. Тишкевич передав католицькому чернечому ордену босих кармелітів на знак вдячності за звільнення з татарського полону. У 1634 р. було засновано так званий нижній (підземний) костел Непорочного Зачаття святої Марії Діви, Святого Михаїла Архангела, Святого Іоанна Хрестителя та Святого Іоанна Євангеліста. В 1642 р. під час освячення костелу фундатор Я. Тишкевич подарував монастиреві родину ікону св. Діви Марії, яку вважали чудотворною. Отож, яка подальша доля спідкала католицький монастир та ікону св. Діви Марії можна дізнатися переглянувши даний відеосюжет.

Пантелеймон Куліш на Волині

Анотація: Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) – один з лідерів українського національного відродження середини 19 ст., письменник, філософ, етнограф, мовознавець, автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Біографія Пантелеймона Куліша пов’язана з різними місцями України, де він жив, працював, творив. З Рівним його поєднує лиш кінець 1845 року, коли він викладав у Рівненській чоловічій гімназії, де до сьогодні збереглись спогади сучасників та особисте листування датоване 1845 роком. Згодом П. Куліш переїздить до Петербурзького університету за сприянням ректора цього навчального закладу П. Плетньова, який розпізнав у ньому задатки майстра слова та допоміг зблизитись з російськими літераторами. Дізнатися подальшу долю відомого українського письменника, можна переглянувши відеосюжет історика Олексія Бухала.

Замок на скелі та фортифікаційні секрети монахів

Анотація: «Замок-музей Радомисль» – це архітектурна та історико-культурна перлина поліського краю. У 1612 році на цьому місці було збудовано «папірню» – укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської Лаври. Саме на цьому папері був надрукований церковний збірник «Часослов», перша надрукована в Києві книга.

Величний архітектурний ансамбль, розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Мики, з іншого – величезним чистим озером. Навколо, як і тисячу років тому – хвойні ліси, що насичують повітря лікувальними ефірними оліями. Сьогодні «Замок-музей Радомисль» являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII–XIX ст. Замок загальною площею 2500 кв. м. не має рукотворного фундаменту, він збудований на гранітній скелі, що входить вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, цілий рік зберігається однакова температура +18°. А ще тут міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII–XX ст. з усіх регіонів України. Ознайомитися більше з історією замку можна переглянувши відеосюжет.

Галицько-Волинська держава: витоки, становлення, значення

Анотація: У відеозаписі доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк розповідає про причини виникнення Галицько-Волинської держави, її становлення та занепад. Дослідник зазначає, що немає точної дати, коли князь Роман об'єднав Галицьке князівство з Волинським. Проте більшість істориків вважають, що це відбулося у 1199 році. Термін Галицько-Волинське князівство почали використовувати в середині 19 ст. Петро Михайлович розповідає, як у ХІІ ст. Волинська земля утворила окреме князівство. Між сусідніми Галичиною та Волинню розвивалися жваві господарські зв'язки. Цей чинник, а також потреба спільної боротьби проти агресії з боку Польщі й Угорщини стали передумовами об'єднання цих земель в єдину державу. Петро Кралюк відзначає, що поняття Галицько-Волинське князівство – було терміном політичним, яке мало на меті «доводити» причетність Волині й Галичини до російськоїі сторії, а також їхню периферійність на фоні так званого Володимирсько-Суздальського, а потім Московського князівств. Пан Петро зазначає, що правильно використовувати термін – Королівство Руське. По завершенню відеозапису проведена дискусія, зокрема, присутні виступили з питаннями щодо термінології в історичних дослідженнях, в освітніх програмах, роллю Волині в європейській політиці, стосунків волинян та галичан.

Генерал-хорунжий Марко Безручко

Анотація: Марко Безручко – видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один зі співтворців знаменитого «Дива над Віслою» 1920 року, коли Польська Республіка не змогла відбити агресію більшовицької росії й відстояти власну незалежність. Перемога Війська Польського над червоною армією у Варшавській битві стала можливою в тому числі завдяки вмілим і рішучим діям військ під командуванням Марка Безручка під час оборони Замостя. Дізнатися більше про військового діяча Марка Безручка та про армію УНР, яка діяла в той час на Волині, можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.