Новини

Оскар Кольберг – польський, український фольклорист, етнограф, композитор : 210 років від дня народження

Розділ: Визначні події

22 лютого 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Оскара Генрика Кольберга – польського, українського фольклориста, етнографа, композитора, який подорожував та збирав фольклор на Волині.

Народився Оскар Кольберг 22 лютого 1814 р. м. Присуха неподалік Радома (Польща), в родині інженера-топографа. Згодом сім’я переїхала до Варшави. У 1830 р. закінчив Варшавський ліцей. В 25-річному віці захопився збиранням музичного фольклору. Це стало найважливішою його справою. Знайшов високооплачувану роботу в Управлінні Варшавсько-Віденської залізниці, а потім в Управлінні дирекції доріг і мостів, зумів накопичити фінанси на видавничу діяльність, дослідження, подорожі. Під час перших подорожей до Литви і Білорусі (1836–1837) зацікавився народною культурою. Зокрема, став автором обробок народних мелодій і танців для фортепіано, видав книжки «Народні пісні в обробці для співу», «Пісні польського народу». Велику наукову цінність мають його багатотомні праці «Народ, його звичаї...», «Етнографічні картини». Також О. Кольберг збирав цінні відомості з народної медицини. Досліджував фольклор Зарічненського, Радивилівського районів. Окремими збірками побачили світ дослідження про український народ, про його матеріальну і духовну культуру «Покуття» (1882–1889), «Казки з Полісся» (1889), «Весільні звичаї та обряди з Полісся» (1889), «Волинь» (1907). Особливо багатогранною у Кольберга вийшла етнографічна монографія «Волинь. Обряди, мелодії, пісні. Всі справи», яка з’явилася друком уже після смерті автора і базувалася на дослідженнях Волинського Полісся. Тут, зокрема, описи весіль, обрядові народні пісні, казки, прислів’я тощо.

Оскар Кольберг залишив після себе безцінний матеріал для дослідників та усіх, хто цікавиться народними традиціями. 33 томи тільки прижиттєвих видань, 12 тисяч народних пісень, понад 2000 казок, 2700 прислів’їв та приказок, 350 загадок — така народознавча спадщина польсько-українського етнографа. На знак пошани до праць Кольберга його ім’я присвоєно науково-дослідницькому інституту в польському місті Познань, що займається збереженням культурного спадку, а також філармонії в місті Кельце. У 1974 р. було засновано нагороду Оскара Кольберга за внесок у вивчення та розвиток народної культури.

Помер відомий польсько-український фольклорист 3 червня 1890 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.

Література

Корецька О. 200 років від дня народження О. Кольберга (1814–1890) –польського, українського та білоруського фольклориста, етнографа та композитора / О. Корецька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 46–49.

Пащук І. Невтомний збирач і дослідник: до 190-річчя від дня народження [пол. дослідника і композитора, фольклориста і етнографа Оскара Кольберга] / І. Пащук // Вісті Рівненщини. – 2004. – 20 лют. – С. 2.

Прокопчук В. Історіографія досліджень фольклору Волині / В. Прокопчук // Музичне краєзнавство Рівненщини : навч.-метод. посіб. / В. І. Прокопчук . – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 92–110.

Презентація книги Петра Кралюка «Улас Самчук»: до 119-ої річниці від дня народження письменника

Розділ: Новини

20 лютого 2024 року об 11:00 у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться зустріч з письменником та філософом Петром Кралюком.

«Життя людини певним чином залежить від її місця народження. «Мала батьківщина» так чи інакше впливає на наш світогляд, світосприйняття. Улас Самчук народився на теренах південної Волині» – так починає свою нову книгу український філософ, письменник та публіцист Петро Кралюк, присвячену життєпису Уласа Самчука.

Один з найвизначніших українських письменників Улас Самчук народився 1905 року. Творчість його була широко відома в українській діаспорі, а на початку ХХІ століття нарешті почала повертатися на батьківщину. Недарма зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь» та багатьох інших, низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932–1933 рр. У 1980-их роках навіть йшлося про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію, але, на жаль, справу так і не було довершено…

Про це та про багато іншого цікавого з життя Уласа Самчука будемо розмовляти з Петром Кралюком.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Меморандум про співпрацю

Розділ: Новини

В рамках співпраці директорка КЗ «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» РОР Валентина Петрівна Ярощук та директор КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради Іван Олександрович Солодуха підписали Меморандум про співпрацю між КЗ «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» та КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця».
Отож, сторони визнають необхідність вдосконалення та поглиблення співпраці Рівненської ОУНБ та Культурно-археологічного центру «Пересопниця», щодо здійснення наукової, науково-інформаційної діяльності, а саме участі в проєкті «Історична Волинь», спрямованої на розвиток бібліотечної справи в Україні. Вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів шляхом формування галузевого, тематичного інформаційного ресурсу з метою раціонального його використання та якісного й оперативного створення контента для задоволення інформаційних потреб користувачів.
Сторонами були обговоренні питання стосовно співпраці формування сайту «Історична Волинь», а саме:
- здійснення постійного обміну інформацією, в якій зацікавлені Сторони, сприяння в отриманні необхідної інформації для реалізації проєкту «Історична Волинь»;

- інформування про важливі події (конференції, круглі столи, публікації збірників та ін.), які відбудуться в установі (місті) та відображатимуть краєзнавчу тематику Історичної Волині;

- повідомлення про вихід нових книг на території області, які стосуються тематики Історичної Волині;

- залучення науковців, краєзнавців краю – дослідників Великої Волині до участі у проєкті «Історична Волинь»;

- здійснення регулярних комунікативних заходів для обговорення питань, пов’язаних з реалізацією проєкту в рамках співпраці;

- розміщення реклами в мережі Фейсбук інформації та матеріалів сайту «Історична Волинь».


Переконані, що співпраця буде плідною та насиченою.

Презентація книги Петра Кралюка «Улас Самчук»

Розділ: Новини

20 лютого 2024 року о 14:00, в день 119-ї річниці народження Уласа Самчука, у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться презентація нової книги, присвяченої видатному українському літератору.

Видання серії «Знамениті українці» побачило світ наприкінці минулого року в харківському видавництві «Фоліо». Його автор — відомий вітчизняний філософ, письменник, публіцист, викладач Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк – розповідає про одну зі знакових, але до кінця належно не вивчених й не оцінених постатей української (у тому числі діаспорної) інтелігенції 30−70-х років минулого століття. Літератор, редактор, журналіст, громадський діяч Улас Самчук був одним з тих, хто доносив світу правду про українців на тернистому шляху становлення їхньої власної держави. Самчукову творчість Петро Кралюк вважає повчальною для нинішнього покоління громадян України.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

«Свіча пам'яті – 2024» з нагоди 119-ої річниці від дня народження Уласа Самчука

Розділ: Новини

20 лютого 2024 р. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться «Свіча пам'яті» з нагоди 119-річниці від дня народження Уласа Самчука.

Улас Самчук (20 лютого 1905 – 9 липня 1987) — видатний український письменник, журналіст, публіцист, редактор, лавреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». Засновник і редактор рівненської газети «Волинь».

Програма заходу:

11.00 – покладання квітів до пам’ятника Уласу Самчуку на Театральній площі.

12.00 – урочистості у Літературному музеї Уласа Самчука:

- Вітальне слово представників влади та місцевого самоврядування;

- «З невідомого: Улас Самчук і Чікаго» – офіційна доповідь;

- Виступи учасників заходу;

- Відкриття нової експозиції «Сергій Іллюк – державник, приятель та спільник Уласа Самчука»;

- Церемонія нагородження переможця конкурсу Рівненською міською премією Уласа Самчука;

- Церемонія нагородження переможця конкурсу молодіжної публіцистики «Юні літописці українського простору».

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Лекція «Луцьк 600 років тому, як місто європейських гостей приймало»

Розділ: Новини

18 лютого 2024 року о 15:00 відбудеться лекція на тему «Луцьк 600 років тому, як місто європейських гостей приймало». Лекторка – Олена Бірюліна, завідувачка музею

Яким був Луцьк у 1429 році? Чому його обрали майданчиком для політичних консультацій з проблемних питань Центрально-Східної Європи? Чи було місто готове для прийому значної кількості гостей?

Під час лекції крапково торкнемось змісту події під назвою «Луцький з’їзд монархів». Більше часу приділимо місцю проведення – звернемо увагу на просторову структуру середньовічного Луцька, з’ясуємо чому його називали Великим. Популярними лишаються питання перебільшення в літературі тривалості Луцького форуму, кількості учасників, а також об’ємів з’їдженого та випитого. То скільки все ж гостей приїхало? Де вони всі розміщувались, і де відбувались важливі наради? Відповіді є! Тому, разом зі слухачами, порахуємо скільки імпортованої мальвазії та волинської дичини пішло на учту.

Вперше на розсуд слухачів буде винесена авторська спроба реконструкції забудови Луцького Окольного замку, яка базується на описовій інформації з волинських актових книг XVI–XVII ст. та інших джерельних матеріалах. Йдеться не тільки про шляхетську забудову, а також про розташування чотирьох найдавніших зниклих храмів Луцького пригородка з посвяченням св. Катерині, св. Петру, св. Дмитру та св. Якову.

Адреса:

Музей історії Луцького братства

м. Луцьк,

вул. Йова Кондзелевича, 5

Джерело: Музей історії Луцького братства