Новини

5 травня 2026 року виповнюється 230 років від дня народження Степана Хотовицького – вченого-медика, одного із засновників педіатричної науки (1791/1796–1885)

Степан Хомич Хотовицький народився в 1794/1796 році в містечку Красилів Волинської губернії (сьогодні територія Хмельницької області). В історію він увійшов як один із основоположників педіатрії та дослідник холери.

З його біографії знаємо, що його батьком був місцевий священик у Красилові. На Волині Степан прожив до дванадцятирічного віку. В Острозі в духовній семінарії здобув середню освіту, а вищу поїхав отримувати до Петербурга.

В 1817 році Степан Хотовицький закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію та отримав диплом за спеціальністю «акушерство та гінекологія». В його характеристиці були такі слова, які описували Степана як студента: «Він немов зразок учня: надзвичайно старанний, невтомний, який досяг чудових успіхів і в усіх відношеннях високої моральності».

Потім Степан Хотовицький був відряджений за кордон, де відвідав міста, як-от Відень, Париж, Геттінген, Единбург і Лондон. Там він активно працював у бібліотеках, проводив дослідження, спілкувався з колегами. Особливо запам'яталося йому спілкування з професором акушерства і дитячих хвороб Джоном Гамільтоном в Единбурзькому університеті.

Кількарічна праця мала ґрунтовні наслідки. Степан Хотовицький в 1823 році захистив дисертацію, вона стала фінальною працею лікаря з Волині з питань світової педіатрії та гінекології.

Зразу після захисту, влітку того ж року, в зв'язку з появою на півдні Російської імперії холери, Степан був відряджений в місто Астрахань. Це були перші випадки грізного захворювання на території Росії. Лікарям холера була тоді ще невідома. У 1823 році епідемії так і не виникло, але протягом двох років С. Хотовицький залишався в Астрахані, вивчаючи природу невідомої інфекції. Його дослідження мало величезне значення, як з'ясувалося через 8 років, коли епідемія холери охопила всі губернії, в тому числі і Волинську і особливо столицю Петербург. Тоді, в 1831 році, приймаючи діяльну участь в роботі холерного комітету, Степан Хомич охоче ділився своїм досвідом боротьби з хворобою. Потім за старання його навіть відзначив двічі нагородою імператор.

З 1832 року Степан Хотовицький починає працювати професором на кафедрі акушерства та судової медицини в академії в Петербурзі, паралельно він викладав також педіатрію.

Наукові дослідження Хотовицького, присвячені питанням акушерства і гінекології, дитячих хвороб, вивченню таких складних та смертельних хвороб, як сибірки та холери.

В 1844 році Степан Хотовицький видав «Лікарсько-народний порадник для духовних училищ». Книга стала першим порадником із шкільної гігієни в Російській імперії. В 1847 році Хотовицький видав наступну свою важливу працю під назвою «Педіятрика» – посібник з педіатрії.

Впродовж 1833–1839 років він був редактором «Військово-медичного журналу».

Помер Степан Хотовицький 30 березня (11 квітня) 1885 році у місті Петербург, де і був похований.

Детальніше: https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2010_21/52.pdf

28 травня 2026 р. Національний заповідник «Замки Тернопілля» запрошує до участі у наукових читаннях за темою «Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять»

Наукові напрями читань:

1.     Дмитро Вишневецький в історії України:

-         історіографія та джерельна база;

-         біографістика;

-         місця пам’яті, пов’язані з іменем Дмитра Вишневецького;

-         образ Дмитра Вишневецького у мистецтві, літературі та музиці.

2.     Українське козацтво в контексті збереження національної ідентичності:

-         традиції козацтва: самопожертва, побратимство, моральність, ставлення до життя та смерті – крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну;

-         популяризація козацької героїки у закладах культури та освіти України;

3.     Загальні питання краєзнавства.

Для участі у читаннях необхідно заповнити електронну форму учасника https://forms.gle/wtnypkm2nHhb8XbV7

та надіслати доповідь до 25 травня 2026 р. 

Адреса Оргкомітету:

НЗ «Замки Тернопілля»
Тетяна Думська (096) 855 71 09
47302, вул. Б. Хмельницького, 6

Контактні особи:

Ганна Кіщенко (097) 891 87 74
м. Збараж, Тернопільська обл.
Любов Шиян (096) 338 00 57
e-mail: zternopilla@gmail.com

 zternopilla@gmail.com
 

Становленню Здолбунова сприяли розвиток залізниці та промисловості. Попри постання містечка на хвилі модернізації, більшість його мешканців зберігали традиційні етнічні кордони, які проте не були непроникними. Мета заходу - актуалізувати знання про мультикультурне минуле міста та обговорити важливість критичного мислення для збереження культури пам’яті сьогодні.
На зустрічі поговоримо про:
- Історію становлення єврейської громади Здолбунова.
- Події Другої світової війни та механізми Голокосту.
- Долю вцілілих у повоєнний період та питання меморіалізації.
 

Спікер: Петро Долганов — к.і.н., доцент, дослідник історії Голокосту на Волині, автор книги «Життя та загибель єврейської громади Здолбунова».
Коли: П'ятниця, 1 травня
Час: 17:00
Де: Здолбунівський краєзнавчий музей

Реєстрація на захід є обов'язковою.

Подія відбувається в рамках проєкту "Цифровий архів локальної пам’яті", який реалізується ГО «Центр сталих ініціатив» спільно із Здолбунівським краєзнавчим музеєм. За підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

29 квітня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться зустріч з Ольгою Морозовою на тему «Відомі й невідомі: дослідники Волині крізь час». 
Ольга Морозова – історик, науковець, заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею.

ЇЇ лекція буде присвячена постатям істориків і краєзнавців, чиї імена стали символами дослідження Волині, а також тим, хто залишився поза широким визнанням, але зробив не менш вагомий внесок у збереження історичної пам’яті краю.

Під час зустрічі слухачі матимуть змогу зануритися в багатогранний світ волинських студій — від перших наукових розвідок до сучасних досліджень. Особливу увагу буде приділено маловідомим іменам, архівним відкриттям та особистим історіям дослідників, які формували уявлення про Волинь як культурний і історичний регіон.

Лекція відкриє нові сторінки краєзнавства, покаже, як індивідуальна праця та захоплення можуть перетворитися на важливу частину національної спадщини, та надихне по-новому подивитися на знайомі місця.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією нашого краю!

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

30 квітня 2026 року у м. Київ розпочнеться 2-й Всеукраїнський двотуровий багатожанровий фестиваль-конкурс мистецтв «Великодній Тріумф».

Організація міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів «Королівський Тріумф» за підтримки Творчого об’єднання «Королівське мистецтво» запрошує всіх охочих взяти участь у конкурсі-фестивалі. Участь можуть брати як творчі колективи, так і окремі виконавці незалежно від віку та місця проживання. Міжнародний фестиваль є публічним, відкритим і суспільно-корисним конкурсом.

Основні цілі організації:

 підвищення професійної компетентності фахівців у сфері освіти та мистецтва;

 популяризація та розвиток різних напрямків мистецтва;

 підтримка талановитих виконавців і підвищення престижу музикантів;

 підвищення рівня виконавської майстерності;

 сприяння професійній діяльності та самореалізації музикантів у сфері освіти та культури;

 представлення творчих досягнень талановитої молоді;

 популяризація української культури та національної пам’яті;

 виявлення нових талантів;

 сприяння розвитку обдарованих дітей та молоді;

 відродження, збереження та розвиток національних традицій;

 обмін досвідом між учасниками та встановлення нових творчих контактів.

Реєстрація триває до 30 квітня 2026 року включно.

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1SICRGabC-_TQpXB-xORajhJBX1hWMcAB/view

22 квітня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться зустріч на тему «Загадки Рівного: міфи і реальність». Спікер – Ольга Морозова, історик, заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Історик розповість про нові факти, нові дати, нові дослідження рівненських науковців. Окремо зупиниться на темах, які на сьогодні є суперечливими, спірними. Звідки взялася назва Рівного? Скільки  насправді років місту? Від якої дати вести відлік – від першої згадки у старовинних документах  чи від згадки про перші поселення на території міста? І ще багато чого… Професійна думка Ольги Морозової нас цікавила завжди. 

Запрошуємо всіх бажаючих! 

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека