Трохлюк Н. Березне на Волині. Світлини Митрофана Янцевича / Н. Трохлюк ; Березнівський краєзнавчий музей. – Рівне : Волинські обереги, 2023. – 128 с.

Анотація: Фотоальбом про містечко Березне та його мешканців через призму світлин Митрофана Янцевича. Видання дозволить доторкнутись до локальної історії провінційного Березного, відкрити для себе минуле століття разом із його мешканцями. Місцевий фотоаматор зафіксував не лише краєвиди старого міста, але й зумів передати важливі моменти життя та ідентичність його жителів. У виданні оприлюднено 150 знімків, відібраних з понад тисячі фотографій переважно з фондової колекції Березнівського краєзнавчого музею. Серед їх числа учасники різних свят та дійств, краєвиди тогочасного міста, фотоетюди ближніх і дальніх сіл, деталі одягу, які можуть зацікавити етнографів, краєзнавців, науковців, колекціонерів, усіх тих, хто цікавиться минувшиною.

Ознайомитися з книгою Наталії Трохлюк «Березне на Волині. Світлини Митрофана Янцевича» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Традиції краєзнавства: регіональний аспект  : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., (до 110-річчя Тернопільського обласного краєзнавчого музею) 20–21 квіт. 2023 р., м. Тернопіль. – Тернопіль : Тернопільський обласний краєзнавчий музей, 2023. – 430 с. ; 372 іл.

Анотація: У збірник увійшли наукові статті та доповіді Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Традиції краєзнавства: регіональний аспект», присвяченої 110-річчю Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Дослідження розкривають маловідомі сторінки історії музейної справи в Україні, зокрема Тернопільщини, висвітлюють науковий доробок музейних працівників на основі вивчення та популяризації фондових колекцій. У науковому виданні також вміщені згадки, які стосуються історії Волинського краю.

Ознайомитися з науковим виданням «Традиції краєзнавства: регіональний аспект» можна на сайті Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

12 січня 2024 року виповнюється 115 років від дня народження Яна Фітцке – польського археолога, дослідника і краєзнавця Волині. Ян Юзеф Фітцке народився 12 січня 1909 року в місті Гдова на Краківщині (Польща). Закінчив гімназію в Кракові (1929 р.), навчався на археологічному відділі Ягеллонського університету (1929–1933 рр.). Ще навчаючись у гімназії, Я. Фітцке брав участь в археологічних експедиціях та розкопках у центральній та південній Польщі. З 1930 року став членом Польського Археологічного Товариства та співробітником двох його видань: «Огляд археологічний» і «3 глибини віків». У 1933–1935 роках працював в Етнографічному музеї м. Лодзя. У серпні 1936 року Ян Фітцке отримав посаду головного хранителя і керівника Волинського музею в Луцьку. Йому вдалося реорганізувати роботу музею, поставити її на наукову основу, поповнити і систематизувати музейні колекції. Протягом своєї роботи в музеї Ян Фітцке проводив регулярні археологічні розкопки на значній території Волинського воєводства. Він один з найбільших знавців лінійно-стрічкової та дунайської культури. Найбільш відомі дослідження і знахідки були зроблені в м. Луцьку (Луцьк-Гнідава, Луцьк-Дворень, Луцьк-Кримне), с. Городок (Луцького району), с. Городок на Рівненщині. Крім того, в смт Торчин ним було досліджено могильник доби бронзи, в с. Піддубці розкопано кургани давньоруського часу з прикрасами та зброєю. Частина зібраної археологом колекції зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею, найкращі знахідки і нині представлені в експозиції музею. Фітцке – автор численних публікацій в місцевій та столичній пресі про колекції Волинського музею та повідомлень про археологічні знахідки на землі волинян: «Надзвичайно цінне археологічне відкриття під Луцьком» (1937 р.), «Сенсаційне відкриття у неолітичних могилах у Торчині на Волині» (1937 р.), «Нумізматичне зібрання музею ВТПН у Луцьку» (1936 р.) та інші. Я. Фітцке залишив свій слід на Волині, як практик та організатор музейної справи краю. Він був упорядником колекцій занепалого і занедбаного музею князів Острозьких в Острозі, переданого в 1938 р. місцевому відділенню Волинського округу Польського Краєзнавчого Товариства, членом редколегії щомісячника «Земля Волинська» та правління Луцького відділення ПКТ, викладав на курсах екскурсоводів по м. Луцьку, допомагав становленню регіональних музеїв в містах Дубно, Кременець. З початком другої світової війни як поручик запасу Я. Фітцке був призваний до польської армії. Разом зі своєю частиною потрапив у радянський полон, а далі – в табір, що знаходився в Козельську на Смоленщині. Наприкінці квітня 1940 р., під час ліквідації табору, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС у Катинському лісі.

Ян Фітцке увічнений на пам’ятній таблиці Ягеллонського університету у Кракові. На вулиці Богдана Хмельницького у Луцьку відкрито меморіальну дошку польському археологу Яну Фітце (1909–1940 рр.).

Література

Дмитрук В. Ю. Відданий краєзнавству : Ян Йозеф Фітцке. 1909–1940 / В. Ю. Дмитрук // Роде наш красний... : Волинь у долях краян і людських документах / авт.-упоряд. Л. К. Оляндер ; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 3. – С. 422–431.

Кононець П. Є. Ян Фітцке – дослідник волинських старожитностей / П. Є. Кононець // Культурний простір Житомирщини – Волині ХІХ–ХХ століть : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., 24 квіт. 2012 р., м. Житомир. Т. 2. – Житомир : М. Г. Косенко, 2012. – С. 124–129. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 47.)

Котис О. Ян Фітцке / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 27–30.

Фітцке Ян [Електронний ресурс] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/121. – Назва з екрану.

12 січня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід, присвячений 115-й річниці з дня народження відомого волинського археолога Яна Юзефа Фітцке.

В 1929–1933 роках майбутній археолог навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію. З 1930 року Фітцке – член Польського Археологічного Товариства. У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей). Протягом 1936–1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Ян Фіцке брав активну участь в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубні та Крем'янці.

Учасниками заходу будуть музейники, археологи, краєзнавці Рівного, Луцька, Кракова, Дубна, Острога, Кременця.

Долучитись до його проведення можна за посиланням на платформі Zoom:

https://us05web.zoom.us/j/81518350440?pwd=qXVvEHBKnaEfeR4InnR1aYVIhVCEoj.1&fbclid=IwAR3Se9R3Nkjr3VJUE3SkEWqcob5IRu-5VZU7qcpNWZefcc3Myzvfh9AP848#success

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

26 грудня 2023 року виповнюється 230 років від дня народження Єви Фелінської – волинської письменниці, активної учасниці народно-демократичного руху на Волині. Народилася Єва Фелінська 26 грудня 1793 року у селі Узнога Слуцького повіту Волинської губернії (тепер село Узнога Клецького району, Білорусь). Батько її Зигмунд Вендорфф був юристом кріпаків, землі не мав. У 1800 році після смерті батька родина переїхала в Галичину, до родича Станіслава Вендорффа. У вісімнадцятирічному віці (1811 р.) Єва вийшла заміж за Герарда Фелінського, шляхтича з Волині, брата польського поета Алоїза Фелінського. Після шлюбу разом з чоловіком проживали на Волині у селі Воютині Луцького повіту. У 1820 року Герарда обрали депутатом 1-го департаменту канцелярії Волинської губернії, й родина переїхала до Житомира. 10 січня 1833 року помирає Герард Фелінський. Єва стає єдиною опікункою шістьох дітей. Через 4 роки по смерті чоловіка, Єва здає в оренду маєток у Воютині і переїжджає до Кременця. Саме тут вона знайшла для дітей відповідні навчальні заклади. За участі Єви, влітку 1837 року у Кременці була заснована школа для дівчаток з бідних родин, учителями у якій служили син і дочка Фелінської. Уже будучи вдовою, Єва Фелінська захопилася революційними ідеями, познайомилася з польським революціонером Шимоном Конарським і ввійшла до підпільної організації «Співдружність польського народу». За порадою Ш. Конарського Єва створила і очолила «Жіноче товариство» – першу підпільну організацію жінок на Україні та Білорусі, куди входило 20 членів, склала його програму та статут. Крім того, стала співавтором Торговельного закону для акціонерів спілки, який передбачав господарське відродження краю та залучення молоді до корисних справ і став би зручним прикриттям для нелегальної діяльності в цілому. 1838 року за доносом зрадника було  заарештовано, а згодом розстріляно Шимона Конарського. Пізніше заарештували і Єву, яку було засуджено на довічне заслання в місто Березов Тобольської губернії з конфіскацією майна. Проживши тут понад два роки, вона встигла завоювати авторитет серед тамтешніх жителів. Саме тут почала писати щоденник «Спогади з подорожі до Сибіру» – це повна картина із життя в засланні, звичаїв старожилів Сибіру, один із перших творів жіночої мемуаристики. Завдяки клопотанням друзів у 1841 році Єві Фелінській дозволили переселитися до Саратова. Тут вона почала займатися літературною діяльністю. Одну з перших літературних спроб – повість «Думки», було надруковано в 1843 р. в журналі «Петербуржский еженедельник» під псевдонімом Венеранда Кокош. Згодом було написано повісті «Пан депутат» – антиліберального спрямування; соціально-побутові «Герсилія», «Помилка», «Племінниця і тітка». У травні 1844 року на клопотання друзів Є. Фелінській прийшов дозвіл повернутися на Волинь. Вона і надалі продовжила займатися літературною творчістю, якою опікувався знаменитий польський літератор Й. І. Крашевський. Він друкував її твори в журналі «Атенеум», редактором якого був. Для історії є цінним її книга «Пам’ятки з життя» (Вільно, 1860 р.), де зображено історію, звичаї і побут Волині і Литви кінця ХVIII – поч. ХІХ століть. Коло досліджених проблем, виклад та авторська своєрідність дозволяє віднести «Пам’ятки з життя» Є. Фелінської до найвидатніших творів волинських письменників. Її називали однією з найвидатніших жінок Волині. На жаль, усі твори Єви Фелінської зберігаються в бібліотеках Вільнюса та Любліна. Після повернення із заслання на Волинь вона прожила у селі Воютин аж до самої смерті, до 20 грудня 1859 року. Похована в селі Скірче Горохівського району, на католицькому цвинтарі.

Ім’я Єви Фелінської носить Національно-культурне товариство у Луцьку.

Література

Кравченко С. І. Єва Фелінська: доля та творчість : научное издание / С. І. Кравченко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н.Г. Сташенко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Луцьк : Твердиня, 2007. – С. 29–30.

Гарбарук А. Патронка сучасного польського товариства на Волині Єва Фелінська: життя, діялність, пам’ять / А. Гарбарук //. – 2016. – № 1(13). – С. 69–72.

Білявська В. Жанрова характеристика «Мемуарів з життя» Єви Фелінської / В. Білявська // Волинь-Житомирщина : іст.-філол. зб. з регіон. проблем. – 2016. – № 27. – С. 130–137.

Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом / упоряд. Н. Скляренко, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2023. – 136 с.

Анотація: Альбом є унікальним виданням де представлені кращі взірці керамічних виробів Волині та Полісся, виготовлені майстри нового кам'яного (неоліту), мідного (енеоліту) віків та доби бронзи. Частина з них є справжніми шедеврами первісного мистецтва. Авторами колективної праці є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам’яток: Наталія Скляренко, Григорій Охріменко та Світлана Локайчук.

Ознайомитися із книгою «Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом» можна у відділі краєзнавчої роботи Волинської ДУОНБ ім. Олени Пчілки.

Джерело: Волинська ДУОНБ ім. Олени Пчілки