12 січня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід, присвячений 115-й річниці з дня народження відомого волинського археолога Яна Юзефа Фітцке.

В 1929–1933 роках майбутній археолог навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію. З 1930 року Фітцке – член Польського Археологічного Товариства. У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей). Протягом 1936–1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Ян Фіцке брав активну участь в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубні та Крем'янці.

Учасниками заходу будуть музейники, археологи, краєзнавці Рівного, Луцька, Кракова, Дубна, Острога, Кременця.

Долучитись до його проведення можна за посиланням на платформі Zoom:

https://us05web.zoom.us/j/81518350440?pwd=qXVvEHBKnaEfeR4InnR1aYVIhVCEoj.1&fbclid=IwAR3Se9R3Nkjr3VJUE3SkEWqcob5IRu-5VZU7qcpNWZefcc3Myzvfh9AP848#success

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

26 грудня 2023 року виповнюється 230 років від дня народження Єви Фелінської – волинської письменниці, активної учасниці народно-демократичного руху на Волині. Народилася Єва Фелінська 26 грудня 1793 року у селі Узнога Слуцького повіту Волинської губернії (тепер село Узнога Клецького району, Білорусь). Батько її Зигмунд Вендорфф був юристом кріпаків, землі не мав. У 1800 році після смерті батька родина переїхала в Галичину, до родича Станіслава Вендорффа. У вісімнадцятирічному віці (1811 р.) Єва вийшла заміж за Герарда Фелінського, шляхтича з Волині, брата польського поета Алоїза Фелінського. Після шлюбу разом з чоловіком проживали на Волині у селі Воютині Луцького повіту. У 1820 року Герарда обрали депутатом 1-го департаменту канцелярії Волинської губернії, й родина переїхала до Житомира. 10 січня 1833 року помирає Герард Фелінський. Єва стає єдиною опікункою шістьох дітей. Через 4 роки по смерті чоловіка, Єва здає в оренду маєток у Воютині і переїжджає до Кременця. Саме тут вона знайшла для дітей відповідні навчальні заклади. За участі Єви, влітку 1837 року у Кременці була заснована школа для дівчаток з бідних родин, учителями у якій служили син і дочка Фелінської. Уже будучи вдовою, Єва Фелінська захопилася революційними ідеями, познайомилася з польським революціонером Шимоном Конарським і ввійшла до підпільної організації «Співдружність польського народу». За порадою Ш. Конарського Єва створила і очолила «Жіноче товариство» – першу підпільну організацію жінок на Україні та Білорусі, куди входило 20 членів, склала його програму та статут. Крім того, стала співавтором Торговельного закону для акціонерів спілки, який передбачав господарське відродження краю та залучення молоді до корисних справ і став би зручним прикриттям для нелегальної діяльності в цілому. 1838 року за доносом зрадника було  заарештовано, а згодом розстріляно Шимона Конарського. Пізніше заарештували і Єву, яку було засуджено на довічне заслання в місто Березов Тобольської губернії з конфіскацією майна. Проживши тут понад два роки, вона встигла завоювати авторитет серед тамтешніх жителів. Саме тут почала писати щоденник «Спогади з подорожі до Сибіру» – це повна картина із життя в засланні, звичаїв старожилів Сибіру, один із перших творів жіночої мемуаристики. Завдяки клопотанням друзів у 1841 році Єві Фелінській дозволили переселитися до Саратова. Тут вона почала займатися літературною діяльністю. Одну з перших літературних спроб – повість «Думки», було надруковано в 1843 р. в журналі «Петербуржский еженедельник» під псевдонімом Венеранда Кокош. Згодом було написано повісті «Пан депутат» – антиліберального спрямування; соціально-побутові «Герсилія», «Помилка», «Племінниця і тітка». У травні 1844 року на клопотання друзів Є. Фелінській прийшов дозвіл повернутися на Волинь. Вона і надалі продовжила займатися літературною творчістю, якою опікувався знаменитий польський літератор Й. І. Крашевський. Він друкував її твори в журналі «Атенеум», редактором якого був. Для історії є цінним її книга «Пам’ятки з життя» (Вільно, 1860 р.), де зображено історію, звичаї і побут Волині і Литви кінця ХVIII – поч. ХІХ століть. Коло досліджених проблем, виклад та авторська своєрідність дозволяє віднести «Пам’ятки з життя» Є. Фелінської до найвидатніших творів волинських письменників. Її називали однією з найвидатніших жінок Волині. На жаль, усі твори Єви Фелінської зберігаються в бібліотеках Вільнюса та Любліна. Після повернення із заслання на Волинь вона прожила у селі Воютин аж до самої смерті, до 20 грудня 1859 року. Похована в селі Скірче Горохівського району, на католицькому цвинтарі.

Ім’я Єви Фелінської носить Національно-культурне товариство у Луцьку.

Література

Кравченко С. І. Єва Фелінська: доля та творчість : научное издание / С. І. Кравченко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н.Г. Сташенко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Луцьк : Твердиня, 2007. – С. 29–30.

Гарбарук А. Патронка сучасного польського товариства на Волині Єва Фелінська: життя, діялність, пам’ять / А. Гарбарук //. – 2016. – № 1(13). – С. 69–72.

Білявська В. Жанрова характеристика «Мемуарів з життя» Єви Фелінської / В. Білявська // Волинь-Житомирщина : іст.-філол. зб. з регіон. проблем. – 2016. – № 27. – С. 130–137.

Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом / упоряд. Н. Скляренко, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2023. – 136 с.

Анотація: Альбом є унікальним виданням де представлені кращі взірці керамічних виробів Волині та Полісся, виготовлені майстри нового кам'яного (неоліту), мідного (енеоліту) віків та доби бронзи. Частина з них є справжніми шедеврами первісного мистецтва. Авторами колективної праці є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам’яток: Наталія Скляренко, Григорій Охріменко та Світлана Локайчук.

Ознайомитися із книгою «Первісне мистецтво Волині та Волинського Полісся : мистецький історико-археологічний альбом» можна у відділі краєзнавчої роботи Волинської ДУОНБ ім. Олени Пчілки.

Джерело: Волинська ДУОНБ ім. Олени Пчілки

Факсимільне видання старовинної рукописної Костянтинівської Кормчої 1599 року тепер буде зберігатись у Музеї книги та друкарства Острога. Костянтинівська Кормча – це збірник церковного права, що регулював відносини між духовенством, ченцями й мирянами. Ця книга відігравала важливу роль у розгляді численних питань, пов'язаних із діяльністю церкви та світським життям. 

Довгий час цей унікальний екземпляр Кормчої вважався втраченим. Пізніше історики віднайшли її в Національній бібліотеці у Варшаві, де вона зберігається до цього часу. Завдяки зусиллям дослідників Дмитра Ліщука й Леоніда Тимошенка, а також за сприяння міської влади Старокостянтинова книгу підготували до друку, а пізніше оцифрували. Загалом видано 13 примірників цієї книги.

Джерела: Район.in.ua

Державний історико-культурний заповідник м. Острога

В м. Любомль відбулася Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині».

Конференція стала відкритою платформою для обміну думками науковців, краєзнавців, істориків, архівістів, музейних працівників, освітян, громадських діячів та студентів. Представлені дослідження охоплюють різні напрями: від історії та археології, пам’яток архітектури, які є окрасою міста, до видатних особистостей, які прославили Любомльський край. Доповіді учасників конференції, статті, повідомлення увійшли до збірника матеріалів конференції, виданих в м. Луцьку на 604 сторінках.

Науковий захід організували Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, Ковельська районна рада, Любомльська міська рада, Волинський краєзнавчий музей, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Державний архів Волинської області, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, Волинська обласна організація ветеранів України з нагоди 50-річчя утворення Любомльського краєзнавчого музею.

Джерело: Район.in.ua

Помер принц Князівства Ліхтенштейн Константин (5 грудня 2023 р.) – третій син правлячого князя маленької альпійської держави Ганса Адама II і молодший брат спадкового принца і регента у справах повсякденного управління Алоїза.

На сторінках газети «Замкова гора» було опубліковано генеалогічну розвідку про те, що перший баварський король був нащадком у восьмому коліні князя Василя-Костянтина Острозького через шлюб його доньки Катерини з князем Христофором Радзивілом, а пізніше – правнучки від цього шлюбу і її дальших нащадків жіночої статі, що вступали в подружжя з німецькими принцами Династії Віттельсбахів. Нащадком князів Острозьких і Заславських, була Марія Тереза – інфанта Португальська. Тож нинішній правлячий князь Ліхтенштейну Ганс Адам II i чисельні принци і принцеси цієї найстарішої і найбагатшої династії Європи (серед яких і покійний принц Константин, що залишив після себе трьох дітей) нащадки наших князів Острозьких.

Джерело: Манько М. Помер принц Ліхтенштейну Константин – визначний фінансист і нащадок князів Острозьких / М. Манько // Замкова Гора [Острог]. – 2023. – 15 груд. – С. 7.