Новини

Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.

Пересопниця є місцем з багатою історією:

 *  «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
 *  монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
 *  давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:

*  19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
*  стилос: інструмент для письма;
*  намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
*  кераміка: фрагменти давнього посуду;
*  ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Район.in.ua

13 липня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Василя Юстимовича Мохнюка – українського громадсько-політичного діяча, посла польського Сейму.

Народився Василь Юстимович Мохнюк 13 липня 1895 року у м. Любомль Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. В 1904–1910 роках навчався у місцевому сільському двокласному училищі. Після закінчення навчального закладу працював на посаді обліковця в одному із приватних банків м. Смоленськ. У 1915 р. був призваний на військову службу, яку відбував у м. Новий Петергоф поблизу м. Санкт-Петербург. Згодом переведений у штабну канцелярію. До кінця Першої світової війни Василь Мохнюк перебував на Ризькому фронті. У 1917 р. повернувся на Волинь, у м. Житомир, де брав участь у формуванні українських військових частин. У період Української революції воював проти більшовиків та поляків. У 1919 р. в районі міст Броди-Радивилів потрапив у польський полон, перебував у таборах для військовополонених у місто Домб’є, Ланьцут. Повернувшись з ув’язнення у м. Любомль, Василь Мохнюк поринув у громадсько-політичне життя. У 1922 р. його обрано до складу повітового відділу сеймика Любомльського повіту. 22 лютого 1924 р. Василь Мохнюк увійшов до складу посольського клубу Української соціал-демократичної партії. В грудні того ж року відмовився підтримати рішення колег увійти до комуністичної фракції, деякий час був позафракційним. Працював в еміграційній та бюджетній сеймових комісіях, був автором 23 інтерпеляцій, один раз виступав з сеймової трибуни. Зокрема, у 1924–1925 рр. посол Василь Мохнюк підтримав звернення колег щодо боротьби з кризою в господарстві та економіці країни, матеріального забезпечення молоді на випадок безробіття, організації українського та іншого шкільництва, амністії політв’язнів тощо. На особливу увагу заслуговує його запит від 10 квітня 1924 р. до міністра земельних реформ, землеробства і державного майна з приводу відбирання землі у селян і розподілу її між осадниками в Любомльському повіті.

Паралельно з депутатською діяльністю молодий політик був активним і в громадському житті Любомля. Зокрема, підтримував місцевий аматорський драматичний гурток, організував створення в місті споживчого кооперативу «Самопоміч», сприяв проведенню кооперативних курсів тощо. За участі Василя Мохнюка та його дружини Афанасії в м. Любомль було засновано книжковий магазин «Наша культура», де можна було придбати україномовну літературу. Після розпуску сейму 28 листопада 1927 р. Василь Мохнюк склав свої повноваження посла. В наступному році він брав активну участь у передвиборнчій кампанії, представляючи партію «Сельроб» (правиця). У 1930 р. Василь Мохнюк був заарештований польською поліцією за підозрою у зв’язках з Комуністичною партією Західної України. В період досудового слідства перебував у в’язницях м. Ковель та м. Луцьк. 25 квітня 1931 року рішенням суду Василь Мохнюк був звільнений у зв’язку з відсутністю доказів. З початком Другої світової війни був включений у склад тимчасового комітету у м. Любомль, який мав урочисто зустрічати Червону Армію. Від часу встановлення радянської влади В. Мохнюк продовжував працювати в книгарні, а його дружина влаштувалася на вчительську роботу. 24 грудня 1939 р. Василь Мохнюк був заарештований Любомльським відділом НКВС за підозрою у зв’язках з ОУН. Покарання відбував у Ковельській в’язниці, згодом переведений в Луцьку тюрму. У квітні 1940 р. дружину та дітей арештованого було вислано в Казахстан. Ймовірно, 23–24 червня 1941 р. Василь Мохнюк був розстріляний органами НКВС в Луцькій тюрмі. Посмертно реабілітований у 1967 році.

Література

Власюк О. В. Представники Волині у польському парламенті першого скликання / О. В. Власюк // Слов’янський вісник : зб. наук. пр. / ред. С. С. Троян. – Рівне, 2012. – Вип. 14. – С. 20–25.

Дзей М. Доля Василя Мохнюка / М. Дзей // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / авт. тексту М. М. Кучерепа, В. В. Вісин, О. Ю. Ленартович та ін. – Луцьк, 2010. – Кн. 1. – С. 567–574.

Фініковський Ю. 125 років від дня народження В. Ю. Мохнюка (1895-1941) – громадсько-політичного діяча, посла польського Сейму / Ю. Фініковський // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль : Терно-граф, 2019. – С. 158–162.

26–27 вересня 2025 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю». Однією з ключових тем конференції стане туристичний та природо-рекреаційний потенціал Черемського природного заповідника, який є унікальним осередком дикої природи Полісся.

Місце проведення: Маневицька селищна рада, Маневицький краєзнавчий музей конференц-зал, музей одного експоната «Маневицький човен моноксил ХІІ ст.», селище Маневичі, Волинської області, вул. Незалежності, 22, Україна, 44601, с. Чорторийськ Маневицької отг Черемський природний заповідник Волинське Полісся.

Тематичні напрямки конференції:

925-річчя першої літописної згадки про Чорторийськ від давнини до сьогодення:

 *       Князі Чорторийські Україна Європа. Історія і пам'ять;

 *       Літописний Чорторийськ від давнини до сучасності;

 *       Історичні постаті Західного Полісся.

800-річчя та 10-річчя відкриття знахідки підводної археології «Маневицького човна моноксила (довбанки) ХІІІ ст.»:

 *       Спадок минулого Волинського Полісся: таємниці Маневицького човна ХІІІ століття»;

 *       Методика дослідження пам'яток підводної археології в Україні та світі;

 *       Консервація та реставрація пам'яток підводної археології. Реконструкція;

 *      Проблеми музеєфікації та експонування пам'яток підводної археології.

110-та річниця Першої світової війни на Волинському Поліссі в контексті воєнної історії:

 *       Події Першої світової війни на Волинському Поліссі осінню 1915 р.;

 *       Розробка спільного плану заходів по вивченню подій Першої світової війни на Західному Поліссі.

Історія населених пунктів Маневиччини та Волинського Полісся:

 *       Історіографія та джерелознавчі дослідження;

 *       Актуальні питання Волинезнавства та краєзнавства;

 *      Маневиччина в адміністративно-територіальному устрої Волині: історія і сучасність;

 *       Економічний розвиток: промисловість, сільське господарство, сфера послуг;

 *     Освіта, культура, медицина, спорт.

Черемський природний заповідник - осередок багатства природи і надії на майбутнє Волинського Полісся:

 *       Туристичний та природно-рекреаційний потенціал Маневиччини та Волинського Полісся;

 *       Культурна спадщина: збереження та популяризація.

Історія Маневиччини та Волинського Полісся в дослідженнях молодих краєзнавців:

 *      З історії населених пунктів Волинського Полісся;

 *      Історичні постаті рідного краю.

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Бендюк М. Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких / М. Бендюк. – Рівне : 4Family, 2025. – 120 с. : іл.

Анотація: Дорогобуж – це найдавніше відоме поселення на території Рівненщини, а Успенський храм – найстаріша будівля Рівненської області. Станом на сьогодні до кінця не оцінене значення цього маленького села в історії України.

В дослідженні значна увага приділяється першим князям Дорогобузьким, нащадками яких були й князі Острозькі, а потім їхні нащадки князі Конецпольські та Любомирські. І не випадково так багато місця займає розповідь про цих князів, бо автор Микола Бендюк є керівником Арт-кластеру «Острозької академії», а також фахівцем «Центру вивчення спадщини князів Острозьких».

Закінчується книга історією міста вже на кінець XVIII століття, у той час це невеличке село, що переходить під владу російської імперії. Зокрема, ХІХ–ХХ століття вивчене місцевими краєзнавцями набагато краще ніж попередні періоди.

Ознайомитися з книгою Миколи Бендюка «Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

До обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини внесли техніку вишивки «Ретязь за контурами малюнка» Любешівщини (Волинська область).

Любешівську техніку вишивки також рекомендували для подальшого просування до Національного переліку як унікальної практики, що має важливе значення для всієї української культурної спадщини.

Комісія відзначила активну та цілеспрямовану роботу громади, завдяки чому вдалося задокументувати унікальні елементи спадщини та культурну самобутність регіону. Включення елементу до Обласного переліку не лише збагатило його зміст, а й підтвердило багатство, різноманіття та життєздатність місцевих традицій.

Джерело: Центр культури та дозвілля Любешівської селищної ради

Неділя, 29 червня о 12:00 год на території Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться новий проєкт «Жива спадщина: від громади до музею» : відчуй силу традицій.

Рівненщина – край з глибоким корінням і неповторною культурою. Відкрити його унікальність стане простіше та доступніше в новому проєкті «Жива спадщина: від громади до музею».

Познайомитися з багатством вікових звичаїв Рівненщини, відчути місцеву автентику та скуштувати традиційних страв нашого краю можна буде на території Рівненського обласного краєзнавчого музею. Громади Рівненщини представлятимуть традиційні ремесла, гастроспадщину, фольклор, народну творчість. Ця подія стане чудовою нагодою доторкнутися до культурної спадщини області, побачити унікальні обряди, почути народні пісні, взяти участь у майстер-класах та скуштувати справжні смаколики нашої кухні.

Запрошуємо у мандрівку крізь століття!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей