Новини

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині : наук. зб. Вип. 74 : матеріали 74 Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, 14–15 груд. 2023 р. / упоряд.: Г. Бондаренко, Є. Ковальчук, О. Остапюк та ін. – Луцьк ; Любомль, 2023. – 604 c.

Анотація: У збірнику вміщено статті та повідомлення про Любомльщину, її природу, історію від найдавніших часів, культуру, етнографію, населені пункти, історичні постаті, музейну та пам’яткоохоронну справу тощо. Розраховано на широке коло краєзнавців, дослідників, науковців, музейних, архівних і бібліотечних працівників.

Ознайомитись з електронним варіантом наукового збірника «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині» можна на веб-сторінці Волинського краєзнавчого музею.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Див. також на сайті «Історична Волинь»

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині. 74.

21 січня о 14:00 відбудуться перші дві лекції присвячені Криму. Документ кримсько-татарською мовою був надісланий на Волинь з Кримського Ханату, татарським урядником з династії Ґіреїв. Засвідчений печаттю з іменем: «Масуд-Ґірей-султан-бін-Тохтамиш-Ґірей-султан». Дата документу поки що попередня – 1763 р. Зміст листа в загальних рисах у 1934 році розтлумачив відомий караїмський вчений-просвітник Серайя Шапшал, співробітник Віленського університету. Листування з ним буде продемонстровано під час лекції разом з унікальним актом XVIII ст.

На лекції ви дізнаєтесь – чому в султана таке довге ім’я, про що повідомляється в листі, як лист опинився в Дубно, а потім потрапив в колекцію Волинського музею. І що не менш важливо, дізнаєтесь як описана в документі регіональна проблема ледь не стала причиною міжнародного скандалу.

Джерело: Музей історії Луцького братства

У січні 2024 року фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України продовжили роботу в музеях Західного регіону в рамках програми допомоги музейним установам України під час воєнного стану (вивчення стану збереженості музейних предметів, надання першочергової допомоги музеям з питань збереження, пакування музейних експонатів, підготовлених до можливої евакуації).

Завідувач Львівської філії ННДРЦУ Тарас Откович, завідувач науково-дослідного реставраційного відділу Мирослава Білецька-Зварич, художник-реставратор Ольга Зінчук та молодший науковий співробітник, ентомолог Богдан Андріїшин провели роботу в Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику в Тернопільській області – у недавно повернутому заповідникові соборі Святого Миколая та комплексі колишнього монастиря францисканців у місті Кременець. У соборі здійснено обстеження стану збереженості літургійних предметів ХVIIІ–ХХ ст. (іконостасів, вівтарів з іконами, процесійних ікон – феретронів, а також фрагментів настінних розписів кінця ХІХ – початку ХХ ст. ) і визначено потреби у їхній подальшій консервації та реставрації на базі заповідника та Львівської філії ННДРЦУ.

Джерело: Район.in.ua

Трохлюк Н. Березне на Волині. Світлини Митрофана Янцевича / Н. Трохлюк ; Березнівський краєзнавчий музей. – Рівне : Волинські обереги, 2023. – 128 с.

Анотація: Фотоальбом про містечко Березне та його мешканців через призму світлин Митрофана Янцевича. Видання дозволить доторкнутись до локальної історії провінційного Березного, відкрити для себе минуле століття разом із його мешканцями. Місцевий фотоаматор зафіксував не лише краєвиди старого міста, але й зумів передати важливі моменти життя та ідентичність його жителів. У виданні оприлюднено 150 знімків, відібраних з понад тисячі фотографій переважно з фондової колекції Березнівського краєзнавчого музею. Серед їх числа учасники різних свят та дійств, краєвиди тогочасного міста, фотоетюди ближніх і дальніх сіл, деталі одягу, які можуть зацікавити етнографів, краєзнавців, науковців, колекціонерів, усіх тих, хто цікавиться минувшиною.

Ознайомитися з книгою Наталії Трохлюк «Березне на Волині. Світлини Митрофана Янцевича» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Традиції краєзнавства: регіональний аспект  : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., (до 110-річчя Тернопільського обласного краєзнавчого музею) 20–21 квіт. 2023 р., м. Тернопіль. – Тернопіль : Тернопільський обласний краєзнавчий музей, 2023. – 430 с. ; 372 іл.

Анотація: У збірник увійшли наукові статті та доповіді Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Традиції краєзнавства: регіональний аспект», присвяченої 110-річчю Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Дослідження розкривають маловідомі сторінки історії музейної справи в Україні, зокрема Тернопільщини, висвітлюють науковий доробок музейних працівників на основі вивчення та популяризації фондових колекцій. У науковому виданні також вміщені згадки, які стосуються історії Волинського краю.

Ознайомитися з науковим виданням «Традиції краєзнавства: регіональний аспект» можна на сайті Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

12 січня 2024 року виповнюється 115 років від дня народження Яна Фітцке – польського археолога, дослідника і краєзнавця Волині. Ян Юзеф Фітцке народився 12 січня 1909 року в місті Гдова на Краківщині (Польща). Закінчив гімназію в Кракові (1929 р.), навчався на археологічному відділі Ягеллонського університету (1929–1933 рр.). Ще навчаючись у гімназії, Я. Фітцке брав участь в археологічних експедиціях та розкопках у центральній та південній Польщі. З 1930 року став членом Польського Археологічного Товариства та співробітником двох його видань: «Огляд археологічний» і «3 глибини віків». У 1933–1935 роках працював в Етнографічному музеї м. Лодзя. У серпні 1936 року Ян Фітцке отримав посаду головного хранителя і керівника Волинського музею в Луцьку. Йому вдалося реорганізувати роботу музею, поставити її на наукову основу, поповнити і систематизувати музейні колекції. Протягом своєї роботи в музеї Ян Фітцке проводив регулярні археологічні розкопки на значній території Волинського воєводства. Він один з найбільших знавців лінійно-стрічкової та дунайської культури. Найбільш відомі дослідження і знахідки були зроблені в м. Луцьку (Луцьк-Гнідава, Луцьк-Дворень, Луцьк-Кримне), с. Городок (Луцького району), с. Городок на Рівненщині. Крім того, в смт Торчин ним було досліджено могильник доби бронзи, в с. Піддубці розкопано кургани давньоруського часу з прикрасами та зброєю. Частина зібраної археологом колекції зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею, найкращі знахідки і нині представлені в експозиції музею. Фітцке – автор численних публікацій в місцевій та столичній пресі про колекції Волинського музею та повідомлень про археологічні знахідки на землі волинян: «Надзвичайно цінне археологічне відкриття під Луцьком» (1937 р.), «Сенсаційне відкриття у неолітичних могилах у Торчині на Волині» (1937 р.), «Нумізматичне зібрання музею ВТПН у Луцьку» (1936 р.) та інші. Я. Фітцке залишив свій слід на Волині, як практик та організатор музейної справи краю. Він був упорядником колекцій занепалого і занедбаного музею князів Острозьких в Острозі, переданого в 1938 р. місцевому відділенню Волинського округу Польського Краєзнавчого Товариства, членом редколегії щомісячника «Земля Волинська» та правління Луцького відділення ПКТ, викладав на курсах екскурсоводів по м. Луцьку, допомагав становленню регіональних музеїв в містах Дубно, Кременець. З початком другої світової війни як поручик запасу Я. Фітцке був призваний до польської армії. Разом зі своєю частиною потрапив у радянський полон, а далі – в табір, що знаходився в Козельську на Смоленщині. Наприкінці квітня 1940 р., під час ліквідації табору, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС у Катинському лісі.

Ян Фітцке увічнений на пам’ятній таблиці Ягеллонського університету у Кракові. На вулиці Богдана Хмельницького у Луцьку відкрито меморіальну дошку польському археологу Яну Фітце (1909–1940 рр.).

Література

Дмитрук В. Ю. Відданий краєзнавству : Ян Йозеф Фітцке. 1909–1940 / В. Ю. Дмитрук // Роде наш красний... : Волинь у долях краян і людських документах / авт.-упоряд. Л. К. Оляндер ; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 3. – С. 422–431.

Кононець П. Є. Ян Фітцке – дослідник волинських старожитностей / П. Є. Кононець // Культурний простір Житомирщини – Волині ХІХ–ХХ століть : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., 24 квіт. 2012 р., м. Житомир. Т. 2. – Житомир : М. Г. Косенко, 2012. – С. 124–129. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 47.)

Котис О. Ян Фітцке / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 27–30.

Фітцке Ян [Електронний ресурс] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/121. – Назва з екрану.