Новини


Іван Остапович Виговський – державний, політичний, військовий діяч, гетьман України : 360 років від дня загибелі

Розділ: Визначні події

27 березня 2024 року виповнюється 360 років від дня загибелі Івана Остаповича Виговського – українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави у Наддніпрянській Україні.

Народився Іван Виговський в сім’ї православного шляхтича Виговського Остапа Гнатовича, родовим маєтком якого був Вигов на Овруччині (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомирської обл).  Рік народження Івана Виговського не відомий (ймовірно 1608 р). Він мав братів Данила й Костянтина, які також відіграли значну роль в історії України і сестру, яка вийшла заміж за майбутнього гетьмана Павла Івановича Тетерю-Моржковського. Пройшовши курс навчання в Києво-Могилянській академії Іван Виговський розпочав писарську кар’єру в луцькій замковій канцелярії, де працював протягом 1624–1640 років. Служив юристом у міському суді в Луцьку, згодом – намісник Луцького старости. Брав участь у діяльності Луцького братства, що записаний у списку 1640 р. Військову кар’єру розпочав в елітних частинах війська Речі Посполитої. Потрапивши у полон до татарського війська під час битви під Жовтими Водами, був викуплений Б. Хмельницьким, після чого став його писарем та найближчим соратником. Створив та очолив Генеральну канцелярію – адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові. Брав участь у битвах під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Львовом. Розробляв Зборівський, Білоцерківський та Переяславський договори. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при Юрії Хмельницькому. У 1657 р. обраний гетьманом Війська Запорозького. У 1658 р. уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою про федеративний союз. У 1659 р. переміг московську армію у битві під Конотопом. Під тиском козацької опозиції відмовився від гетьманської влади, вступив на службу до польського короля, обіймав уряди на Волині, Поділлі та Київщині. За підозрою у підтримці та сприянні антипольських повстань, 27 березня 1664 р. був арештований, позбавлений всіх прав та розстріляний. Існує декілька версій місця поховання І. Виговського та його дружини – у Скиті Манявському на Івано-Франківщині, у Юсиптицькому монастирі (нині с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.), у родинному маєтку в с. Руда (Жидачівського р-ну Львівської обл.).

Література

Величко С. Вивід про Виговського : [біографічні сильвети (виводи) про українських гетьманів] / С. Величко // Корені та парості: український генеалогікон / упоряд. В. Шевчук. – Київ : Либідь, 2008. – С. 300–301.

Гуртовий Г. Конотопська битва: Іван Виговський і волинські полковники Гуляницькі / Г. Гуртовий // Волинь – край козацький : історико-краєзн. нариси / Г.Гуртовий. – Вид. 2-ге, доповн., уточнене. – Луцьк : Надстир'я, 2009. – С. 209–218.

Остапюк О. Гетьман Іван Виговський і Любомльщина [Волинської області] / О. Остапюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині : матеріали ХХV Волин. обл. іст.-краєзн. конф. : наук. зб. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 44–52.

2024-03-25