13 березня 2024 р. о 14 год. у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться публічна лекція про жінок знаменитого княжого роду Острозьких. Спікер заходу Андрій Брижук – історик, в. о. директора державного історико-культурного заповідника м. Острога.

У пересічного українського громадянина прізвище Острозьких асоціюється насамперед зі славетною Острозькою академією і першим повним виданням Біблії церковнослов’янською мовою, надрукованим коштом одного з представників сімейства. Острозькі були справжнім символом українських земель, їх некоронованими королями. Ім’я Острозьких підносилося на Волині й Київщині, Поділлі та Червоній Русі, гордо лунало воно і поза межами цього простору, і не тільки там, де лежали маєтності роду. Завдяки ратним подвигам і меценатству, участі у великій політиці та підтримці зв’язків з римською курією і монаршими дворами Європи Острозьких знали й у світі.

Отож, настав час докладно дізнатися про жіноцтво князівського роду Острозьких. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: 

м. Рівне

вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4 поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського письменника, художника, мислителя, який ймовірно у 1846 році, як член Київської археографічної комісії перебував на Волині. Улітку 1845 року Т. Г. Шевченко починає співпрацювати з Київською археографічною комісією. 21 вересня 1846 р. генерал-губернатор Бібіков видав розпорядження у якому доручив Шевченку записати пісні, народні звичаї жителів Волині, змалювати старовинні церкви волинського краю, зокрема і Почаївську Лавру. У ХІХ ст. до складу Волині входили сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька і частково Тернопільська області. Краєзнавці вважають, що Шевченко проїздом був у Берестечку, Дубні, Корці, Новограді-Волинському. А також у селах Вербка і Секунь Ковельського району, де реставрував ікони у тамтешніх церквах. Згадка про Корець є у «Варнаку», і в «Прогулянці», де згадується не лише про Корецький замок, а й церква, де зберігалися бальзамовані останки графів Корецьких. За словами Шевченка, церква перетворилася на руїну. Написати так міг лише очевидець. Перебуваючи в Почаєві та Кременці, поет, звісно, знав, що неподалік — поле Берестецької битви. Шевченко згадує Берестечко у містерії «Великий льох», воно для нього було символом козацької звитяги часів Хмельницького. У Почаєві Т. Шевченко намалював чотири акварелі , два ескізи і зробив начерк олівцем. Ці роботи засвідчили великий талант митця. Нині вони зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві. У Почаєві поет записав 4 жартівливі (сороміцькі) пісні. Серед них, «Гиля-гиля, селезень, сизокрилий». Також Почаїв він згадує у своїй поемі « Петрусь». Отож, чим закінчилася волинська подорож Шевченка? Звітом про проведену роботу. А це добірна малюнків та зібраних народних пісень. Цікаво також, що в робочому альбомі Шевченка було кілька записів пісень, що не мають конкретної дати й місця фіксації. Але вони відносяться до 1846 року і, вочевидь, записані на Волині.

Література

Бухало Г. До питання про перебування Тараса Шевченка на Волині / Г. Бухало // Наукові записки. Вип. 5 : [присвяч. 190-річчю від дня народження М. І. Костомарова] / Рівненський обласний краєзнавчий музей. – Рівне : Перспектива, 2007. – С. 23–26.

Давидюк Р. П. Вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Волинському воєводстві / Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2019. – Вип. 48. – С. 82–97.

Монастирецький Л. Творчість Т. Г. Шевченка в контексті літературного життя Волині / Л. Монастирецький // Волинь–Житомирщина. – 2010. – № 21. – С. 107–114.

Кралюк П. Волинь у житті та творчості Тараса Шевченка : монографія / П. Кралюк. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 80 с.

А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко досліджував українську Першокнигу?

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради запрошує 8–10 березня 2024 року на тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє», які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам'яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

З березня 2024 року для відвідувачів Волинського краєзнавчого музею відкрито оновлену меморіальну експозицію «Шевченківська світлиця Миколи Куделі». За свою ювілейну 95-ти літню історію музей приділяв особливу увагу комплектуванню матеріалів шевченківської тематики. Надбанням закладу стала сформована колекція Шевченкіани Миколи Павловича Куделі – учасника національно-визвольного руху, культурно-освітнього і громадського діяча Волині, палкого шанувальника творчості Великого Кобзаря.

До 210– річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 110-річниці Миколи Павловича Куделі запрошуємо лучан та гостей міста відвідати волинський скарб видатного українського поета, прозаїка, художника, політичного і громадського діяча Тараса Шевченка – шевченкіану Миколи Куделі.

Адреса:

Волинський краєзнавчий музей

м. Луцьк, вул. Шопена, 20

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Рідкісну виносну ікону ХІХ століття експонують у Дубенському замку на Рівненщині. Півтора роки вона була на реставрації у Львові. Тепер ікону можна побачити у виставковій залі «Скарби наші духовні».

«Божа Матір Одигітрія. Христос Вседержитель» – назва ікони-феритрон, яку в 2017 передав заповіднику староста церкви святої Параскеви села Мокре. На одній її стороні – образ Богородиці з маленьким Ісусом, на іншій – Христос Вседержитель. Це єдина двостороння ікона в колекції Дубенського замку.

Джерело: Суспільне

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї оцифрували книги почаївського друку, видані у період з 1734 до 1800 років. Йдеться про 55 стародруків, що надійшли у фонд музею в 70–90-х роках. Їх зібрали в експедиціях у недіючих на той час храмах Рівненщини. Наразі оцифровані книги доступні на сайті музею.

Завідувачка сектору впровадження цифрових технологій Ольга Морозова розповіла, що диджиталізація книг почаївського друку є частиною проєкту «Оцифрування українських стародруків з фондів РОКМ», який стартував у 2019 році з відбору книг. «Ми розділили оцифрування по типографіях. Почаївського друку — у нас найбільше. Ці книги були найбільш поширені на Рівненщині серед богослужбових книг, а Київ і Львів мають менше розповсюдження. Оскільки Почаїв належав до Волинської губернії, то ми розпочали саме із почаївської друкарні», — додала Ольга Морозова.

Джерело: Суспільне