Новини
Лекція «Повсякденне життя учнівської молоді Рівного двохсотрічної давнини»
Розділ: Новини
2 жовтня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція «Повсякденне життя учнівської молоді Рівного двохсотрічної давнини».
Хочете дізнатися, як виглядав день звичайного учня у позаминулому столітті, який одяг він носив, чим обідав та як проводив вільний час? Приходьте на лекцію у Рівненську обласну наукову бібліотеку, щоби отримати відповіді на ці питання, а також порівняти, як змінилися умови навчання за останнє століття. Ми розповімо про правила для гімназистів, які здаються нам незвичними сьогодні, історії про учнівські пустощі та більш серйозні порушення та покарання, які застосовували до порушників. Також ви побачите архівні матеріали, фотографії та унікальні артефакти, пов’язані зі шкільним життям.
Запрошуємо, буде цекаво!
Адреса:
м. Рівне
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
вул. Олександра Борисенка, 6
«Світлиця», 4 поверх
У річці на Рівненщині знайшли довбанку XIV–XV століття
Розділ: Новини
На березі річки Ствига поблизу села Глинне Рівненської області місцеві жителі знайшли човен-довбанку довжиною до чотирьох метрів. Він виготовлений із сосни. Знахідка, ймовірно, датується періодом XIV-XV століття.
Вчитель історії Глиннівського ліцею, краєзнавець Іван Скаковець розповів, що соснова довбанка має довжину до чотирьох метрів, ширина – 60 см. З одного кінця човна присутні природні пошкодження. Зі слів київського археолога Андрія Петраускаса відомо, що це досить рідкісна знахідка. Візуально він оцінив, що човен, ймовірно, виготовлений не пізніше XIV–XV століття й досить добре зберігся. Також археолог, зауважив, що для точного датування візьмуть зразок зрізу деревини й відправлять у столицю для аналізу.
Джерело: Суспільне Рівне
Презентація книги Петра Троневича «Луцький замок»
Розділ: Новини
27 вересня 2024 р. о 12:00 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться презентація книги Петра Троневича «Луцький замок». Організатор події: Рівненський обласний краєзнавчий музей.
У книзі «Луцький замок» на основі аналізу результатів досліджень останніх років та використання широкої бази документальних джерел по новому висвітлюється історія Замку в місті Луцьку. Досліджуються періоди будівництва, реконструкції, добудов та реставрації, в результаті яких він набув сучасного вигляду. Поряд із цим основна увага приділяється розкриттю функціональної структури Замку, який, поза оборонною функцією, будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної і духовної столиці, адміністративно-господарського і судового центру краю. Простежено роль і місце Замку в історії міста, краю і держави впродовж всього періоду його існування – від часу побудови на місці давньоруського гроду і до перетворення в руїну. Висвітлено спроби реставрації Замку як архітектурного пам’ятника і використання в сучасному житті.
Запрошуємо, буде цікаво!
Адреса:
м. Рівне
вул. Симона Петлюри
Струменський Михайло Костянтинович – дослідник історико-культурної спадщини Острога та Волині : 135 років від дня народження
Розділ: Визначні події
24 вересня 2024 року виповнюється 135 років з дня народження Михайла Костянтиновича Струменського – дослідника історико-культурної спадщини Острога та Волині.
Народився Михайло Костянтинович Струменський 24 вересня 1889 р. в с. Хорошів Острозького повіту, де його батько був настоятелем місцевого православного храму. Родове гніздо священицької династії Струменських – с. Велика Горинка Кременецького повіту Волинської губернії (нині с. Велика Горянка Кременецького району Тернопільської області). Михайло Струменський закінчив Волинську духовну семінарію (1910) і Московську духовну академію (1914) – п’ятим магістрантом свого випуску. Кандидатська робота «Книжные и литературные интересы в Троице-Сергиевой лавре с древнейших времен до ХVІІ века» отримала премію архієпископа Дмитрія Самбикіна. Друкувався в богословських періодичних виданнях. Викладав у Вологодській духовній семінарії, де описав рукописний відділ бібліотеки в Московському єпархіальному жіночому училищі. Ще під час навчання в академії налагодив співпрацю з Братством імені князів Острозьких в Острозі та його давньосховищем, інвентаризував, описував і опрацьовував острозькі музейні колекції. У часописі Московської духовної академії «Богословский вестник» і окремим відбитком надрукував статтю «Из Острожской старины» (1916) з коротким історичним нарисом про Острог доби князів Острозьких та їх академії, інформацією про давньосховище і бібліотеку Братства імені князів Острозьких, атрибуцією і науковим описом 13 найцінніших рукописних книг ХVІ–ХVІІІ ст. із музейної колекції Острога (це був перший друкований каталог Острозького музею). Автор статті про реставрацію замку та відкриття історичного музею в Острозі, плани його подальшої праці надруковані 1917 р. У роки української революції М. Струменський повернувся на Волинь, викладав у гімназії м. Полонне. Був активним працівником Острозького повітового комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. За його безпосередньої участі врятовано від загибелі цінні архівні і книжкові зібрання, історичні і мистецькі колекції із замків, маєтків, монастирів, установ Острога, Дерманя, Межиріча, Новомалина, Плужного, Славути та ін. Після 1920 р., проживав на підрадянській частині Волині. Одружившись із священицькою донькою Антоніною Пилипівною Конахевич, у 1921 р. був висвячений у Житомирі на православного священика, отримав сан протоієрея і став настоятелем Старокостянтинівського Хрестовоздвиженського собору.
Звинувачений у антирадянській та контрреволюційній діяльності, він був заарештований у Староконстянтинові 28 липня 1937 р. Серед головних звинувачень проти нього фігурувала агітація за відродження закритих владою православних храмів у селах Староконстянтинівщини. Після недовгих допитів та слідства священик був розстріляний у Проскурові (нині м. Хмельницький) 16 вересня 1937 р. Реабілітований у 1990-х роках.
Література
Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Свинарчук Р. В., 2019. – Вип. 11. – С. 220–225.
Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2019. – 27 верес. – С. 8.
Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19-поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.
Науково-краєзнавча конференція «Історія торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні»
Розділ: Новини
27 вересня 2024 року о 10:00 на базі Державного історико-культурного заповідника м. Дубно та з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок відбудеться наукова конференція присвячена історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні.
Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:
1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;
2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;
3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;
4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.
5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;
6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;
7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;
8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;
9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.
Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.
Розділ: Нові книги
Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр. / О. Радченко. – Київ : Дух і літера, 2024. – 240 с. : іл.
Анотація: Книгу Ольги Радченко присвячено маловивченій і вельми драматичній темі, а саме долі євреїв Австрії, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які з початком Другої світової війни опинились як біженці в Східній Польщі, що згодом була інкорпорована до Радянського Союзу. На знедолених людей чекали поневіряння, депортації і репресії. Аналіз пов’язаних із цими питаннями документів висвітлює суперечливу політику радянської влади стосовно біженців та стратегії поведінки самих біженців. Окрім того, у книзі йдеться про радянсько-німецьку співпрацю на початковому етапі Другої світової війни, а також про нацистську політику геноциду єврейського населення в окупованих Німеччиною країнах Європи. У контексті цього дослідження авторкою проаналізовано масовий рух єврейських біженців через Ковель, Здолбунів, Рівне, Луцьк, Брест, та інші міста Західної Волині.
В книзі використані матеріали архівних слідчих справ НКВС із українських архівів, що дає змогу створити персоніфікований наратив і поєднати його зі звітами й розпорядчими документами НКВС та численними історичними фотографіями.
Книга рекомендується для істориків, студентів історичних спеціальностей та всіх, хто цікавиться історією.
Ознайомитися з книгою Ольги Радченко «Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.