Новини

22 квітня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться зустріч на тему «Загадки Рівного: міфи і реальність». Спікер – Ольга Морозова, історик, заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Історик розповість про нові факти, нові дати, нові дослідження рівненських науковців. Окремо зупиниться на темах, які на сьогодні є суперечливими, спірними. Звідки взялася назва Рівного? Скільки  насправді років місту? Від якої дати вести відлік – від першої згадки у старовинних документах  чи від згадки про перші поселення на території міста? І ще багато чого… Професійна думка Ольги Морозової нас цікавила завжди. 

Запрошуємо всіх бажаючих! 

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

6 квітня 2026 року виповнилося 125 років від дня народження Миколи Рокицького (1901–1944) – українського художника

Народився 6 квітня 1901 року в селі Заріччя, неподалік міста Володимира. Його батько був сільським мірошником. Талановитий юнак навчався у Володимирській гімназії. Її будинок зберігся донині, на його фасаді – дошка з барельєфом художника. З початком Першої світової війни родину Рокицьких було евакуйовано до Києва. 1920 року Рокицький вступає до Української академії мистецтва, майстерня монументального мистецтва. Він був серед тих, хто пройшов школу майстра з першого до останнього курсу. 

У творчому доробку Рокицького не так багато збережених картин, настінні розписи знищено. 

Микола Рокицький – фаховий педагог. Ще студентом у 1924 році він викладає в Київській експериментальній школі № 611. По завершенні навчання у Київському художньому інституті (колишня Українська державна академія мистецтва), Рокицького призначають викладачем на текстильному, а згодом на монументально-виробничому відділенні інституту. Деякий час Рокицький працює в Харківському інституті пролетарської культури, аж до його ліквідації (1934), коли відбулась реорганізація художньої освіти в Україні. Як педагог Рокицький спирався на засади, засвоєні в період навчання у майстерні Бойчука, а також на власний досвід у виборі тем та завдань. Навчання складалося з двох частин: праці в майстерні та окремо на об’єктах. Він вважав за необхідне поєднати архітектуру та монументальний живопис.

Микола Рокицький зробив значний внесок у розвиток портретної фрески.

Після загибелі в 1937 році Бойчука, Микола Рокицький разом з іншими його учнями працює з народними майстрами в експериментальних майстернях при Київському державному музеї українського мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Звертається до розробки ескізів тематичних килимів, якими декорували інтер’єри громадських приміщень. Український тематичний килим набуває широкого розвитку внаслідок зближення народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва.

У постійному страху і тривозі минув передвоєнний період. Микола Рокицький дивом уникнув фізичного знищення. Він часто змінює місце роботи. З початком Другої світової війни добровольцем йде на фронт, але потрапляє в оточення. Концентраційний табір, втеча з полону. У визволеному Києві 11 лютого 1944 року його не стало. Похований на Лук’янівському цвинтарі в Києві.

1 лютого 1958 року було ухвалено рішення про реабілітацію Михайла Бойчука, але ще довго бойчукізм вважали однією з найреакційніших течій в українському мистецтві. 

У Володимирі бережуть пам'ять про видатного земляка: вихованці місцевої художньої школи вивчають його творчість. У рідному селі живописця   – Заріччі – одна з вулиць носить його ім’я. 

Література

Киба Я. Відомі і знамениті жителі / Я. Киба // Киба Я. Володимирщина: минувшина і сучасність : іст.-економ. і краєзн. вид. / Я. Киба. – Луцьк, 2017. – С. 209–259.

Кумецький О. Микола Рокицький – художник-монументаліст і педагог / О. Кумецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині : матеріали XXХІІ Міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., присвяч. 70-річчю утворення Волин. обл., 810-ій річниці надання місту Володимир-Волинському Магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 12 черв. 2009 р. : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 32. – С. 88–93. 

Левицька Т. 6 квітня   125 років від дня народження  М. А. Рокицького (1901–1944) – українського художника / Т. Левицька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2026 рік / Упр. к-ри з пит. релігій та нац., Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2026. – С. 81–84. 

Янович Б. Незабутній художник Микола Рокицький : до 105-річчя майстра із волинського Заріччя / Б. Янович // День. – 2016. – 22–23 квіт. – С. 12.

Янович Б. Чарівна палітра Миколи Рокицького / Б. Янович // Місто вечірнє. – 2021. – 11–17 берез. – С. 7.

Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку : худож.-біогр. повість / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 256 с.

Анотація. «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя. 

На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя. Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури. «Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українською тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

Джерело: ВОУНБ ім. Олени Пчілки

Запрошуємо 1 квітня о 14:00 в Рівненській обласній бібліотеці на лекцію доктора філософії Олега Озимчука «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя».
Дорогобузький меч було виявлено у 1991 році під час археологічних досліджень дитинця літописного Дорогобужа, які проходили під керівництвом відомого археолога Богдана Прищепи. Датується меч кінцем ХІІ – першої половини XIII ст., хоча за конструктивними деталями він може бути віднесений до більш давніх виробів другої половині XI – початку XII ст.

Згідно з проведеними пошуковими роботами на сьогодні в музейних колекціях України меч типу Z знаходиться тільки в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Під час зустрічі ви дізнаєтеся про історію знахідки, особливості меча, його значення для вивчення військової культури та матеріальної спадщини України доби середньовіччя.

Чекаємо всіх за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у XVII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», яка відбудеться в червні 2026 р.

Пропонована тематика досліджень

1. Історія та краєзнавство.

а) археологічні дослідження регіону;

б) суспільно-політичне та економічне життя краю;

в) видатні особистості;

г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

ґ) географія та природа краю.

2. Музейна справа на Брідщині.

а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;

б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;

в) діячі музейної справи.

3. Брідщина у боротьбі за незалежність України.

а) воєнна історія регіону;

б) визвольні змагання 1918–1923 рр.;

в) збройне підпілля ОУН та УПА;

г) новітня війна за незалежність та її герої.

4. Джерелознавство, історіографія.

До конференції планується видання науково-краєзнавчого збірника. 

Для участі в роботі конференції до 5 квітня 2026 року необхідно подати заявку та статтю, оформлену відповідно до встановлених вимог.

Вимоги до матеріалів

• Обсяг роботи 6–8 сторінок тексту (Текст у форматі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.

• Оформлення списку літератури та джерел має відповідати усталеними державними вимогами до наукових публікацій.

• Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.

• Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.

• Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.

• Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).

• Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.

• Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

За довідками звертатись:

Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»

Бродівської міської ради,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

Тел. +38 (03266) 4-21-13

E-mail: bikm@ukr.net

https://www.facebook.com/bikmuseum Оргкомітет конференції

28–29 березня 2026 року ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та Факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету ім. Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь» та запрошує на фестиваль усіх, хто бажає більше дізнатися про історію нашого краю, познайомитися з багатьма істориками й історикинями з Луцька та багатьох інших куточків України, а також подискутувати про наше з вами спільне минуле.

Всіх бажаючих чекають за адресою Шопена, 24, м. Луцьк (Факультет історії, політології та національної безпеки ВНУ ім. Лесі Українки) 

Координатор проєкту Богдан Сімонов – співорганізатор Legio Луцьк та Legio Волинь, творець подієвої агенції «Рожевий табурет», культурний діяч, волонтер, активіст+380508865385, grandpa.did@gmail.com

Програма фестивалю https://docs.google.com/document/d/1dxOdiXV624Wl9oWdMe8KyfsTuNTn11JSPEz55c_qCWc/edit?usp=sharing