Новини

Доліновська М. Над Бугом Рікою. Традиційний народний одяг Західної Волині : книга-альбом / М. Доліновська, Ю. Велінець, В. Щибря. – Луцьк : 2025. – 336 с.

Анотація: Зразки народного одягу з приватних та музейних колекцій кінця 19 – початку 20 століття увійшли в етнографічний альбом «Над Бугом рікою. Традиційний народний одяг Західної Волині». Книга унікальна тим, що в ній досліджено локальні особливості традиційного народного вбрання волинського Прибужжя. В ній представлені фото жіночих, чоловічих, іменних сорочок та камізельок. Переважну більшість сорочок створили у 1920–1930-х роках і передавали з покоління в покоління як сімейну реліквію на території сучасного Володимирського району. Всього до праці увійшло 133 елементи одягу з музеїв та приватних колекцій. Вперше до наукового обігу введені фотоматеріали народного вбрання з архівів Миколи Угрин-Безгрішного та Арсена Річинського, а також світлини учасників «Просвіти» з навколишніх сіл 1916–1930 років.

Робота над виданням тривала 3 роки. Мешканці надавали із власних фотоальбомів старовині фото та раритетні екземпляри вишитих сорочок, що зберігаються як сімейні реліквії. Автори провели безліч зустрічей та обговорень різних фахівців.

Джерело: Музейний простір «Окольний замок»

25 вересня 2025 року виповнюється 115 років від дня народження Ольги Пилипівни Добахової – української народної поетеси-піснярки, організаторки і художньої керівниці самодіяльного народного хор у с. Першки Овруцького повіту Волинської губернії (нині – с. Кирдани Коростенського району).

Народилася Ольга Пилипівна Добахова 25 вересня 1910 р. в селі Першки (тепер в складі с. Кирдани) в бідній сім’ї, де було дев’ятеро дітей. Сім’я була співуча, пісень знали безліч. Гарно співали батьки. Після пережитого голоду 1932–1933 років, була відправлена на лікування в Ялту. Працювала на ткацькій фабриці в Києві, де знайшла своє кохання. Разом з чоловіком – військовослужбовцем переїхала і працювала на Далекому Сході, Вірменії, Грузії в Азербайджані. Будучи учасницею Другої Світової війни між боями почала складати вірші та пісні. Після війни сім’я Добахових повернулася в рідне село. Ольга Пилипівна вирішує організувати хор. Для першого виступу хору в 1949 р. пише пісню про своє село. Так з’явилась її пісня про кирданівських хмелярок. З 1949 по 1976 роки О. П. Добахова – незмінний керівник самодіяльного хору села Кирдани. Хор заслужив численні грамоти, дипломи, медалі фестивалів та конкурсів. В грудні 1968 р. Міністерство культури УРСР присвоїло Кирданівському хору звання народного.

О. П. Добахова – автор багатьох віршів, пісень (слів та музики) які виконував хор. В них оспівується рідна поліська земля, її працьовиті люди. Значне місце в творчості поетеси займають ліричні твори. Творчий доробок Ольги Пилипівни ваговий: 220 віршів, 85 пісень, покладених на музику, яку сама ж і писала. Твори поетеси видрукувані в багатьох збірках, в 1957 р. – «Сяють зорі на Поліссі», 1961 р. – «Серце співає», 1962 р. – «Степові квіти».

Померла Ольга Пилипівна 8 жовтня 1982 р.

В 1992 р. встановлена щорічна премія ім. О. Добахової (обласним відділенням українського фонду культури). Першим її лауреатом став народний самодіяльний хор села Кирдани. 26 вересня 2010 р. в селі Кирдани на честь 100-річчя від дня народження О. П. Добахової відкрито меморіальну дошку на фасаді Будинку культури.

Література

Гусаревич Л. Її душа у пісню перелита, живе в тобі, Поліський краю мій (популяризація творчості народної поетеси-піснярки Ольги Добахової в бібліотеках району) [Електронний ресурс] / Л. Гусаревич // Бібліотека – територія інтелектуальної комунікації: від витоків до сьогодення : матеріали наук.-практ. конференції, присвяченої 150-річчю Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича, 22 верес. 2016 р. – Житомир, 2016. – С. 187–190. – Режим доступу: https://www.lib.zt.ua/sites/default/files/publication/Conference_2016_web.pdf. – Назва з екрана.

Ольга Пилипівна Добахова [Електронний ресурс] // Овруч-БібліоФест : Овруцька центральна бібліотека імені Андрія Малишка : [сайт]. – Режим доступу: http://biblioovruch.blogspot.com/2020/10/blog-post_25.html. – Назва з екрана.

Середа, 24 вересня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Рівненські кінотеатри: від біоскопів до звукового кіно».

Запрошуємо вас на зустріч зі знаним дослідником історії нашого міста краєзнавцем Василем Гудзієм.

Ви дізнаєтесь, де саме розташовувався перший біоскоп у місті, хто були його власники та як працював цей бізнес понад століття тому. Поговоримо про те, які фільми показували рівнянам і як змінювався репертуар у різні історичні періоди. Лектор, Василь Гудзій, поділиться результатами багаторічних пошуків, архівних відкриттів та розгаданих загадок, аби показати, як народжувалася культура кіно у нашому місті.

Не пропустіть нагоду відкрити для себе історію Рівного через призму кінематографа!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

«Світлиця», 4-й поверх

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

23 вересня об 11:00 в приміщенні Дубенського замку відбудеться краєзнавча читацька конференція присвячена постаті видатного просвітника та мецената Тадеуша Чацького.

Формат заходу:

Офлайн: зала князя Острозького, Дубенський замок

Онлайн: Google Meet

Посилання: https://meet.google.com/mvw-cocu-tzz

Джерело: Дубенський замок

У липні 2025 року ДП «НДЦ «Охоронною археологічною службою» Інституту археології НАН України Institute of Archaeology of the NASU Інститут археології НАН України – Institute of Archaeology of the NASU на замовлення Кременецько-Почаївського ДІАЗу провела розвідкові археологічні розкопки на території Кременецького замку. Метою досліджень було вивчення періодів заселення, функціонування і будівництва фортеці.

Зокрема було досліджено мур першого кам’яного замку, який відкрила Євгенія Пламеницька у 1975 році. В результаті розкопок було уточнено хронологію будівництва і встановлено, що перший мурований замок був збудований не у ІХ ст. як раніше вважалося, а у другій половині ХІІІ – ХІV століттях. Крім цього, археологами виявлено кладовище на території замку, яке з’явилося внаслідок монгольської навали середини ХІІІ століття та залишки житлової споруди другої половини XVII ст.

Загалом в результаті досліджень виявлено багатий речовий матеріал, що охоплює хронологічний період функціонування твердині від Х по другу половину XVII ст., а саме: керамічний та скляний посуд, кахлі, ювелірні та побутові вироби, монети.

Унікальні артефакти та сторінки минулого Кременецької фортеці можна переглянути на онлайн на платформі Museum Digital. Активне посилання для перегляду виставки: https://ua.museum-digital.org/exhibition/60840

Джерело: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

Пам’ятки княжої доби (волинський контекст). Ч. 3 / О. Остапюк, Г. Охріменко, Г. Гулько, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2025. – 228 с.

Анотація: Книга присвячена переважно розгляду подій початкового періоду становлення та розвитку Давньоруської держави. Значна увага звертається на пам’ятки, артефакти, пов’язані з перебуванням на Волині та Волинському Поліссі варягів.

Монографія вирізняється багатим ілюстративним матеріалом.

Ознайомитися з монографією «Пам’ятки княжої доби (волинський контекст). Ч. 3» можна у відділі краєзнавства Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Пчілки