Новини

Історія Волині / наук. ред. М. М. Кучерепа ; авт. кол.: В. А. Білик, Г. В. Бондаренко, В. І. Бортніков та ін. ; Волинський національний університет ім. Лесі Українки. – Вид. 2-е, змін. і допов. – Луцьк : Надстир’я, 2024. – 672 с.

Анотація: Це унікальне видання про важливий історико-географічний регіон України – Волинь. В одинадцяти розділах висвітлено історичний і культурний розвиток краю від найдавніших часів до сьогодення. На її сторінках у хронологічному порядку відображені щасливі й трагічні, побутові та доленосні, культурні й політичні явища у житті мешканців краю. Висвітлення поставлених проблем ґрунтується на оригінальній джерельній базі, основу якої становлять архівні свідчення та публікації документів і матеріалів, укладені українськими та зарубіжними вченими. Вони дали змогу по-новому подивитися на різні сторони багатогранного процесу історичного розвитку волинського суспільства. Краще пізнати історію Волині допоможе велика кількість ілюстративного матеріалу – репродукції гравюр, ікон, давніх портретів, картин, архівних і сучасних фотографій. Це перше видання такого типу за роки незалежності України.

Книга буде цікавою для науковців, викладачів, учителів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Волині.

Отримати книгу можна у відділах обслуговування Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Музейна справа в культурно-освітньому та науковому просторі України : науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, Житомирської обласної організації НСКУ. Вип. 68 : Матеріали Всеукраїнської наук.-краєзн. конф. присвяченої 160-річчю від заснування Житомирського обласного краєзнавчого музею, 40-річчю Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука та 35-річчю Житомирського обласного літературного музею (24 жовт. 2025 р., Житомир) / упоряд. П. С. Скавронський. – Бердичів : Мельник М. В., 2025. – 526 с.

Анотація. У науковому збірнику вміщено статті і повідомлення учасників Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції за розділами:

1.     Історія та сьогодення Житомирського обласного краєзнавчого музею.

2.     Житомирський обласний літературний музей.

3.     Фундатори та працівники, їх внесок у розбудову музеїв.

4.     Музеї у формуванні політики пам’яті. Російсько-українська війна: меморіальні практики в музеях.

5.     Проблеми діяльності музеїв під час сучасної російсько-української війни.

6.     Фондова та експозиційна робота музеїв.

7.     Екскурсійна робота музеїв.

8.     Музей та соціум.

9.     Роль музеїв у вихованні підростаючого покоління.

10.   Загальні питання краєзнавства.

Збірник знаходиться у фонді РОУНБ

Про складний еміграційний процес населення Волинського воєводства, який тривав на початку ХХ століття в тому числі і в Рівному поговоримо разом з істориком Володимиром Марчуком  12 листопада о 14:00 (4-й поверх) Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У 1930-х роках еміграція до країн Латинської Америки була значним явищем, особливо серед українських середньозаможних селян, які прагнули кращого життя. В цей період до Південної Америки приїхали десятки тисяч людей, що перетворило її на важливий центр української діаспори. Аргентина стала одним із головних напрямків української еміграції, поступаючись лише Канаді. Великі українські спільноти згодом сформувалися в Буенос-Айресі, провінції Місьйонес, Чако, Кордові та інших провінціях. 

Українська еміграція мала значний вплив на формування багатокультурної мозаїки в країнах Латинської Америки.

Запрошуємо усіх, кому цікава історія нашого краю!

11 листопада о 12:00 у «Світлиці» (4-й пов.) Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії імені професора М. П. Ковальського Близняка Миколи Богдановича «Місто Острог після згасання княжого роду Острозьких: виклики часу і лабіринти повсякдення (друга половина XVII – XVIII ст.)».
Під час зустрічі слухачі дізнаються про соціальні, культурні та економічні процеси, які формували життя Острога після зникнення впливу могутнього князівського роду.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до наукової розмови про маловідомі сторінки історії міста Острог!

Шваб А. Міжвоєнний Луцьк : суспільно-політичний, соціально-економічний, культурний розвиток (1919–1939) / А. Шваб, Г. Малеончук. – Луцьк : Терен, 2022. – 214 с.

Анотація. Монографія присвячена історії міжвоєнного Луцька (1919–1939 рр.). На основі широкого кола документальних джерел розглянуто трансформацію Луцька у воєводський адміністративний, політичний, економічний та культурний центр в умовах перебування західної Волині у складі Польщі. Висвітлено становлення та функціонування органів польської державної влади і міського самоврядування; характер та особливості етносоціальних, суспільно-політичних, економічних та культурних процесів; повсякденне життя та побут лучан.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Сокол В. Нариси історії містечка-села Кисилин / В. Сокол. – Луцьк, 2023. – 151 с.

Анотація. Історичний огляд є авторською спробою підготувати історію як послідовність внутрішньо пов’язаних періодів одного з найдавніших і достатньо загадкових поселень Волині, а не хронічку відомих краєзнавцям подій. 

Територія сучасного Кисилина та прилеглих до нього земель освоєна людьми в уже в часи неоліту. Після виділення Волині в окреме князівство він набуває у своєму регіоні значення центру для місцевого життя, не втрачене остаточно і сьогодні. У ньому сільська рада для двох сіл і школа для трьох. У різний час Кисилин був культурним, адміністративним або економічним осередком для навколишніх поселень, а в першій половині XVII ст.. піднявся на європейський рівень впливів, які з нього виходили. Подібним чином Кисилин став відомий і в другій половині XX ст. життям і діяльністю його уродженця Віктора Григоровича Соколюка – єдиного, спочатку в СРСР, а потім Росії, спеціаліста з новогрецької філології. 

Підготовлений огляд показує, що послідовність внутрішньо пов’язаних періодів історії Кисилина є послідовністю зменшення рівнів впливів, які з нього виходили. Їх вкрай обмежили жорстка антиукраїнська політика II Речі Посполитої та СРСР і байдужість до власних теренів української держави останніх двох десятиліть.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки