Новини

12 вересня 2024 р. о 16:00 год. в Художньому музеї (Луцький замок) в рамках виставкового проєкту «Скарбниця. Художнє життя Луцька другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та з нагоди відзначення Дня міста Луцька відбудеться презентація виставки «Луцьк як натхнення. Виставка творів Гаврила Остапенка (1892–1971) з колекції Волинського краєзнавчого музею».

Художник-аматор, педагог Гаврило Остапенко (1892–1971), який жив і працював у Луцьку. Саме про нього та його творчість буде іти мова на презентації. Родзинкою заходу буде розповідь про місце і роль на мистецькій мапі історичного Луцька. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса:

Волинська область

м. Луцьк

вул. Кафедральна, 1а,

Джерело: Художній музей м. Луцька, відділ ВКМ

13 вересня 2024 року виповнюється 130 років з дня народження Черв’яка Корнія Григоровича – вченого етнографа, краєзнавця, педагога.

Черв'як Корній Григорович народився 13 вересня 1894 р. у містечку Млинів Дубенського повіту на Волині в родині незаможного селянина. У 1909 р. закінчив 2-класну школу, а в 1913 р. закінчив педагогічні курси в Житомирі. У роки першої світової війни (1915–1917 рр.) служив нестроєвим у Кавказькій армії. У роки революції працював у різних революційних організаціях, в роки громадянської війни повернувся до педагогічної діяльності й працював учителем у селі Молочки, пізніше у містечку Райгородок Житомирського повіту. З 1919 до 1924 р. обіймав посаду завідувача відділу народної освіти, був головою учительської спілки робітників освіти, членом правління Волинської губернської спілки робітників освіти. З моменту організації Волинського інституту народної освіти став його студентом та одночасно викладачем на кафедрі історії революційного руху та пролетарської революції. Але покликанням Корнія Григоровича було краєзнавство, етнографія. У жовтні 1921 р. Корній Григорович став студентом Петроградського інституту. В 1926 р. Корній Григорович брав участь у роботі наукового семінару під керівництвом професора Ленінградського університету Дмитра Зеленіна. Він виступав з доповідями «Старе й нове в побуті населення Овруччини», «Сільськогосподарський єврейський кооператив «Лугинок», «Колишня околична шляхта на Коростенщині». Після закінчення навчання Корній Григорович повернувся на Україну й невдовзі (1930 р.) був призначений керівником групи організації мережі науково-дослідних музеїв, бібліотек, охорони пам'яток природи та культури Народного комісаріату освіти (НКО) УРСР. У березні 1931 р. К. Г. Черв'як був призначений директором Коростенського Поліського музею. Очолюючи музей, Корній Григорович організовував наукові експедиції, які збирали в районах Житомирського Полісся предмети як матеріальної, так і духовної культури нашого народу, зокрема, знаряддя праці, предмети побуту, поліський фольклор, місцеві говори, діалекти, народні пісні, казки й перекази, легенди нашого краю, а також етнографічні матеріали. Унікальна колекція цього музею була втрачена в роки війни. Очолював Коростенський Поліський музей Корній Григорович до кінця 1931 р. Затим був переведений на роботу до Києва і призначений керівником відділу етнографії та одночасно науковим співробітником Українського науково-дослідничого інституту матеріальної культури, з 20 квітня 1933 р. –Український науково-дослідний інститут історії культури. На цій посаді Корній Григорович продовжував свою подвижницьку роботу зі збереження історичних і культурних пам'яток нашого народу. Однак плідна праця вченого продовжувалася недовго. Чистки й репресії, які набирали обертів в Україні, не обминули й інституту Історії культури. Корній Григорович, як і десятки інших учених цього закладу, був репресований за безпідставними звинуваченнями й безвинно загинув у сталінських таборах Гулагу. Проте він навіки залишиться в нашій пам'яті, як невтомний шукач і охоронець духовних скарбів.

Література

Маслова Н. І. Видатні вчені України та їх роль у розбудові Житомирського краєзнавчого музею / Н. І. Маслова // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін., Житомир. обл. краєзн. музей, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині. – Житомир : Косенко М. Г., 2005. – С. 3–13. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; т. 33)

Прокопчук В. С. К. Г. Черв'як – краєзнавець-музейник, учений / В. С. Прокопчук // Житомирщина крізь призму століть : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф. / Житомир. обл. упр. культури, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. краєзн. музей. – Житомир : Журфонд, 1997. – Т. 16. – С. 140–142.

Прокопчук В. Трагічна доля Корнія Черв'яка / В. Прокопчук // Культура України 21 століття : діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах / Мін-во к-ри і мистецтв України. Держ, академія керівних кадрівкультури і мистецтв. – Київ ; Рiвне, 2001. – С. 71–74.

10 вересня 2024 року виповнюється 95 років з дня народження Олені Марківні Годованюк – історика архітектури, реставратора, науковий і творчий доробок якої тісно пов’язаний з Острогом та Межирічем.

Олена Марківна Годованюк народилася 10 вересня 1929 р. в м. Умань. 1957 р. закінчила Київський інженерно-будівельний інститут і чотири десятиліття плідно працювала в Київських реставраційних майстернях і Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури. З 1965 р. – член Спілки архітекторів України, з 1972 р. – кандидат архітектури. За її дослідженнями та проектами здійснювалася реставрація визначних пам’яток вітчизняної архітектури: шляхетського дому (1962 р.) і споруд Верхнього замку (1962-1975 рр.) у Луцьку, Луцької башти в Острозі (1963-1970 рр.), Великої дзвіниці (1959-1963 рр.) та Годинникової башти (1970-1976 рр.) Києво-Печерської лаври. У цьому знаменному переліку і реставрація перлини монастирської архітектури – Троїцької обителі в Межирічі на Острожчині (1972-1978 рр.).

Тривале вивчення нею Острозького замкового комплексу стало темою її кандидатської дисертаційної роботи «Замок в Острозі: історико-археологічне дослідження» (1972). Серед інших її друкованих праць: «Надбрамні башти міських укріплень Острога і Дубна»; «Нове про відомий ансамбль (монастиря у Межирічі)»; «Острозькі кахлі»; «Троїцький монастир-фортеця у Межирічі Острозькому та його місце у розвитку монументального зодчества України XV-XVI ст.»; «Пам’ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі»; «Монастирі та храми Волинського краю».

У 2019 р. історико-культурний заповідник м. Острога до 90-річчя з дня народження Олени Годованюк організував на її пошану чергову наукову конференцію «Острозькі краєзнавчі читання» і видав за їх матеріалами випуск «Острозького краєзнавчого збірника».

Померла Олена Марківна, 21 лютого 2023 р. на 94-у році життя у м. Києві.

Література

Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Годованюк. – Київ : Техніка, 2004. – 176 с.

Годованюк О. М. Ренесанс в архітектурній спадщині Волині XVI – першій половині XVII ст. / О. М. Годованюк // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2010. – Вип. 2. – С. 51–65.

Годованюк О. М. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ–XVI ст. / О. М. Годованюк // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП. – Рівне : ДМ, 2008. – С. 9–22.

8 вересня 2024 року, о 12:00 з нагоди 510-ї річниці битви під Оршею в Острозькому замку буде представлено виставку «Орша 1514: Тріумф волі і єдності».

Виставковий проєкт «Орша 1514: Тріумф волі і єдності» присвячено великій перемозі над московитами 8 вересня 1514 року, яка зупинила ворожу експансію в західному напрямку. Ініціатива пропонує розглянути історичну подію битви під Оршею у локальному, державному й глобальному контекстах, оцінити її значення та наслідки як для української історії, так і для історії країн-сусідів, акцентувати на історичних персоналіях-учасниках кампанії, перш за все, на об’єднавчій для України, Польщі та Литви постаті Великого Гетьмана Литовського Костянтина Івановича Острозького.

Виставка розповідає про ключові моменти битви під Оршею та є унікальною нагодою для відвідувачів зануритися в історію події, яка символізує не лише військовий тріумф, але й волю та єдність різних народів у боротьбі за свободу.

Місце: Острозький замок, м. Острог

Організатори: Державний історико-культурний заповідник м. Острог у співпраці з Громадською організацією «Братство ім. князів Острозьких» за підтримки Польського інституту у Києві.

Вхід вільний

Джерело: Державний історико-культурний заповідник м. Острог

Махорін Г. Л. Тисячолітня історія села Яроповичі : до 1050-річчя заснування стародавнього Ярополча, 200-ліття Габріеля Єнні, 100-річчя Миколи Максименка, 50-ліття творчої діяльності Валерія Березівського / Г. Махорін. – Житомир : Гембарський О. П., 2024. – 99 с. : іл.

Анотація: Книга присвячена 1050-річчю з часу заснування літописного міста Ярополч, 200-літтю Габріеля Єнні, 100-річчю від дня народження Народного художинка України Миколи Максименка, 50-літтю творчої діяльності Заслуженого майстра народної творчості Валерія Березівського. Видання є першим комплексним дослідженням історії одного з найдавніших в Україні населених пунктів – стародавнього Ярополча (нині село Яроповичі на Житомирщині), яке відігравало свого часу важливу роль у обороні українських земель від нападників. З книги читач дізнається про тисячолітню історію одного з найдавніших населених пунктів в Україні, від замку князя Ярополка до сьогодення, про економічний та культурний розвиток села. Історія села Ярополча-Яроповичів докладно прослідкована автором на основі численних архівних джерел.

Зміст книги супроводжується ілюстраціями, які збільшують інтерес до викладеного матеріалу.

Джерело: Яроповичі. Відродження садиби

2 вересня 2024 року виповнюється 75 років з дня народження Олександра Миколайовича Романчука – краєзнавця, етнографа, археолога, реставратора кераміки, учасника багатьох наукових експедицій, активіста товариства «Спадщина».

Олександр Романчук народився 2 вересня 1949 року в м. Острог у родині лісника. Жив з батьками в с. Верхів Рівненської обл. Навчався у Новородчицькій восьмирічній школі та середній школі с. Кутянка Острозького району. Cлужив у лавах Радянської Армії (1971–1973 рр.), але перед тим встиг закінчити Острозьке професійно-технічне училище побутовиків, здобувши професію фотографа. З 1976 по 1988 роки працював слюсарем-ремонтником на Острозькому пивзаводі, але завжди знаходив час і можливість, щоб брати участь у різноманітних археологічних розвідках. З 1 вересня 1988 р. почав працювати в Державному історико-культурному заповіднику міста Острога на посаді завідувача фотолабораторії. У вільний від основної роботи час здійснював камеральну обробку археологічного матеріалу. З 1995 р. – художник-реставратор по кераміці та один із засновників Нетішинського міського краєзнавчого музею. У 1995 р. працював в краєзнавчому центрі-музеї м. Нетішина Хмельницької обл. Згодом став завідувач сектором археології міського краєзнавчого музею м. Нетішина. Автор експозицій музею: «Історія села Дорогоща», «Археологія». Брав участь у монтажі експозицій «Ткацтво», «Історія села Нетішина», «Історія міста Нетішина», «Шлях хліба», «Ремесла», а також природничих експозиційних залів. Учасник експедицій в селах Славутського, Ізяславського та Білогірського районів Хмельницької обл. та Острозького р-ну Рівненської обл., ботанічних експедицій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Національного науково-природничого музею НАН України. У 2005 р. під егідою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного науково-виробничого підприємства «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» брав участь в експедиції у районах Житомирської обл. Помер Олександр Миколайович Романчук у 2014 році.

Література

Горячова Н. Олександр Романчук: життєвий та дослідницький шлях / Н. Горячова // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога. – Остріг : Острозька друкарня, 2010. – Вип. 4. – С. 326–337.

Манько М. Публікації Олександра Романчука на веб-сайті «Історична Волинь» Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В., 2015. – Вип. 8. – С. 11–13.

Тунцев З. Олександр Романчук як етнограф / З. Тунцев // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В., 2015. – Вип. 8. – С. 5–7.