Новини

8 грудня 2024 року виповнюється 120 років від дня народження Павла Миколайовича Жолтовського – видатного українського мистецтвознавця, науковця, музеєзнавця.

Жолтовський Павло Миколайович народився 8 грудня 1904 року в с. Мислятин Кам’янець-Подільської губернії (нині Ізяславський район Хмельницька область) у родині священика. В селі закінчив церковно-парафіяльну школу. Продовжив навчання спочатку в гімназії в Острозі, а пізніше в Ізяславі. Саме в Острозі, як згадував вчений, він вперше побував у музеї, побачив пам’ятки старовини, і це стало справою його життя. Свою трудову діяльність П. Жолтовський розпочав як вчитель у сільських школах Волині. З січня 1926 р. працює в Харківському художньому музеї. Саме в Харкові П. Жолтовський сформувався як музейний працівник. Тут він вперше знайомиться з волинськими пам’ятками. Це були старожитності з Волинського давньосховища, евакуйованого до Харкова в роки Першої світової війни. У 1932 р. П. Жолтовський закінчив Київський художній інститут. Однак період активної музейної діяльності науковця був перерваний арештом (1933 р.). Він був засуджений на 3 роки ув’язнення у виправно-трудових таборах «за проявлення контреволюційної діяльності» . Протягом 10 років за ним зберігалося обмеження щодо місця проживання. Лише у 1946 р. П. Жолтовський повертається в Україну. У жовтні 1946 р. він переїжджає до Львова, де проживає решту свого життя, працюючи у Державному музеї художньої промисловості (пізніше – Музей етнографії і художнього промислу) Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН України та викладаючи у Львівському поліграфічному інституті. У 1955 році захистив кандидатську на тему: «Відображення соціальної та національно-визвольної боротьби українського народу в пам’ятках мистецтва XVІ–XVІІІ ст.», а в 1980 р. докторську дисертацію на тему: «Український живопис XVІ–XVІІІ ст.». Дослідження П. М. Жолтовським мистецької спадщини Волині розпочинається з 1970-х років, коли він працював у наукових експедиціях, організованих обласними краєзнавчими музеями у Житомирській, Рівненській і Тернопільській областях. Особливо плідною стала праця з обстеження храмів Рівненської області, в результаті якої було зібрано велику колекцію пам’яток сакрального мистецтва XIII–XVIII століть, в тому числі такі унікальні ікони, як «Богородиця Дорогобузька» XIII століття та «Спас» XV століття. Павло Жолтовський доклався до створення збірки іконопису Острозького історико-культурного заповідника. Колекція зібрана з кінця 1970-х – початку 1980-х років нараховує 230 ікон XVI– XVIII століть. Саме за його участю як ученого-практика були виявлені, атрибутовані і збережені тисячі пам’яток релігійного мистецтва волинського краю, скомплектовані збірки волинського іконопису у ряді музеїв України і завдяки його науковій праці волинська ікона стала одним з найбільших наукових відкриттів у мистецькій культурі України кінця XX століття.

Помер Павло Жолтовський 30 серпня 1986 року. Похоронений на Личаківському цвинтарі у Львові.

Література

Волинська ікона: дослідження та реставрація : наук. зб. Вип. 26 : матеріали ХХVІ міжнародної наукової конф., м. Луцьк, 24–25 жовт. 2019 р. / Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2019. – 237 с., іл. 

Канецька М. Павло Миколайович Жолтовський – хринитель сакральної спадщини Волині / М. Канецька // Лицар ордена культури : матеріали наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. Б. Г. Возницького, 21 квіт. 2016 р., м. Дубно / Упр. культури і туризму Рівнен. обл. держ. адмін. ; Держ. іст.- культ. заповідник м. Дубно. – Рівне : ДМ, 2016. – С. 71–76.

Ковальчук Є. 110 років від дня народження П. М. Жолтовського (1904–1984) – українського вченого-мистецтвознавця / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки : ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 184–189.

8 грудня о 12:00 в Луцькому національному технічному університеті відбудеться фестиваль жіночого руху «Пломенисті». Це унікальна і ексклюзивна подія, яка відбудеться на Волині вперше.

Саме цього дня виповнюється 140 років Українському жіночому руху. Адже 8 грудня 1844 року в місті Станіславові (зараз Івано-Франківськ) за ініціативи відомої громадської діячки та письменниці Наталії Кобринської було засновано «Товариство руських женщин», яке у 1922 році перейменовано на «Товариство українських жінок». Саме з цієї дати веде свій відлік український жіночий рух і 8 грудня у 2024 року йому виповнюється 140 років.

До цієї дати ми реалізовуємо проєкт «Пломенисті: вони творили історію», який присвячений знаковим жінкам Волині. У рамках проєкту ми презентуємо 10 історій відомих волинянок, які увійшли в історію. Деякі з них були яскравими представницями українського жіночого руху. Тож цим фестивалем ми вшановуємо працю тих жінок, які працювали задля суспільних змін. У програмі фестивалю будуть дискусії на «жіночі і нежіночі» теми, виставки, презентації громадських організацій, ініціатив і бізнесів, які засновані жінками і для жінок, та чимало інших цікавинок.

Приєднуйтесь до пломенистих - творіть історію!

Реєструйтеся у формі, щоб не пропустити: https://forms.gle/D4bRFj629G9h3h2p7

Просимо звернути увагу, що реєстрація обов’язкова і для учасників/-ць і для відвідувачів/-ок.

Цей допис став можливим завдяки підтримці Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund. Відповідальність за зміст інформації несе громадська організація «Розвиток Волині». Інформація, що представлена у дописі, не завжди відображає погляди УЖФ.

Джерело: Розвиток Волині

8 грудня 2024 року виповнюється 160 років від дня народження Йосипа (Юзефа) Конрадовича Пачоського – українського та польського ботаніка-флориста, еколога, одного із засновників природоохоронної справи в Україні.

Йосип (Юзеф) Конрадович Пачоський народився 8 грудня 1864 р. в польській сім’ї в с. Білогородка Заславського повіту Волинської губернії. Biн був нaйcтapшoю дитинoю у бaгaтoдiтнiй poдинi. Poдинa Пaчocькиx нaлeжaлa дo пoльcькoї шляxти. Дoкумeнти дepжaвнoгo apxiву Piвнeнcькoї oблacтi cвiдчaть, щo 11-piчний Йocип Пaчocький пoчaв нaвчaння у Piвнeнcькoму peaльнoму училищi, aлe йoгo нe зaкiнчив. З 1882 по 1886 роки навчався в Умaнcькoму училищi зeмлepoбcтвa i caдiвництвa. З 1882 p. юнaк poзпoчaв cвoю нaукoву бioгpaфiю – вивчaв pocлини у нaукoвiй eкcпeдицiї пo Умaнщинi, дe зa п’ять poкiв пpaктичнoї poбoти cтaв cпpaвжнiм учeним. У 1888 p. Йocип Пaчocький нa зaпpoшeння диpeктopa унiвepcитeтcькoгo Бoтaнiчнoгo caду пepeїxaв дo Kиєвa, дe дo 1894 p. пpaцювaв пoмiчникoм гoлoвнoгo caдiвникa Бoтaнiчнoгo caду. У xoдi нaукoвиx eкcпeдицiй дocлiджувaв флopу i фaуну Xepcoнcькoї, Acтpaxaнcькoї, Taвpiйcькoї, Пoлтaвcькoї, Boлинcькoї тa Пoдiльcькoї губepнiй, низин Дoну i Дунaю, пiвнiчнo-зaxiднoгo Kaвкaзу i cxiднoї Пoльщi. Гepбapiї Й. K. Пaчocькoгo, зiбpaнi в циx eкcпeдицiяx, нинi збepiгaютьcя в Iнcтитутi бoтaнiки iмeнi М. Г. Xoлoднoгo Нaцioнaльнoї aкaдeмiї нaук Укpaїни. Boceни 1897 p. Xepcoнcькa губepнcькa зeмcькa упpaвa зaпpocилa Й. Пaчocькoгo на пocaду губepнcькoгo eнтoмoлoгa. Cвoю poбoту Йocип Koнpaдoвич poзпoчaв з opгaнiзaцiї eнтoмoлoгiчнoгo кaбiнeту. У 1899 p. дo губepнcькoгo eнтoмoлoгiчнoгo кaбiнeту булo пepeдaнo пpиpoдничу кoлeкцiю Xepcoнcькoгo пoвiтoвoгo зeмcтвa, з цьoгo чacу уcтaнoвa oтpимaлa тoдi щe нeoфiцiйну нaзву – пpиpoдничo-icтopичний музeй. З 1918 пo 1920 pоки Пaчocький oднoчacнo iз poбoтoю у музeї пpaцювaв пpoфecopoм Xepcoнcькoгo пoлiтexнiчнoгo iнcтитуту, у 1920–1922 poкax – у peopгaнiзoвaнoму з iнcтитуту ciльcькoгocпoдapcькoму тexнiкумi. У вepecнi 1923 p. вчeний paзoм iз cинaми Koнpaдoм i Cтaнicлaвoм пepeїxaв дo Пoльщi. Пicля пepeїзду дo Пoльщi вчeний п’ять poкiв пpaцювaв нaукoвим кepiвникoм Бiлoвeзькoгo нapoднoгo пapку, дe зacнувaв пpиpoдничий музeй. Oднoчacнo iз poбoтoю у Бiлoвeзькiй пущi вчeний пpaцювaв у Пoзнaнcькoму унiвepcитeтi. 26 чepвня 1926 p. Й. Пaчocький вiдзнaчeний звaнням пoчecнoгo дoктopa фiлocoфiї, у 1938 p. йoму булo пpиcвoєнo звaння пoчecнoгo пpoфecopa унiвepcитeту, пicля чoгo учeний вийшoв нa пeнciю. Займався нaукoвими eкcпeдицiями – дocлiджувaв флopу Пoльщi, Бocнiї, Бoлгapiї. З пoчaткoм Дpугoї cвiтoвoї вiйни тa oкупaцiєю Пoльщi гiтлepiвцi вiдiбpaли у Й. K. Пaчocькoгo мaєтoк, змуcивши poдину дoглядaти caд, a вчeнoгo пpoдoвжувaти для ниx нaукoвi дocлiджeння. 14 лютoгo 1942 p., дiзнaвшиcь пpo жopcтoкe пoбиття зaгapбникaми oнукa, нa 78-у poцi життя Й. Пaчocький пoмep вiд пapaлiчу cepця. У 1959 p. пpax учeнoгo булo пepeпoxoвaнo нa Мeмopiaльнoму клaдoвищi зacлужeниx гpoмaдян Beликoпoльщi нa Пaгopбi cв. Boйцexa в Пoзнaнi.

Йосип Пачоський був видатним ученим у галузі біологічних наук й талановитим музейником. Biн був oдним iз твopцiв фiтoцeнoлoгiї i aвтopoм пepшoгo пiдpучникa з цiєї диcциплiни. Iм’ям Пaчocькoгo нaзвaнo 1 вид кoмax, 16 видiв pocлин, з якиx вoлoшкa Пaчocькoгo тa зiнoвaть Пaчocькoгo зaнeceнi дo Чepвoнoї книги Укpaїни.

Література

Круть М. В. Пачоський Йосип Конрадович – вчений-натураліст / М. В. Круть // Український ентомологічний журнал. – 2014. – № 2. – С. 76–81.

Ланшина Л. 150 років від дня народження Й. К. Пачоського (1864–1942) – вченого-біолога, природодослідника / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки : ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. - Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 180–184.

Мельник В. І. Йосип Конрадович Пачоський (до 150-річчя від дня народження) / В. І. Мельник // Український ботанічний журнал. – 2014. – Т. 71(6). – С. 740–746.

Шкляpук Н. Зacнoвник Xepcoнcькoгo музeю пpиpoди Йocип Пaчocький [Електронний ресурс] / Н. Шкляpук // Херсонці : [сайт]. – Режим доступу: https://khersonci.com.ua/public/56778-zasnovnik-hersonskogo-muzeyu-prirodi-josip-pachoskij.html. – Назва з екрана.

Міщенко О. В. Сакральний ландшафт: теорія, методологія, практика : монографія / О. В. Міщенко. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 360 с.

Анотація: У монографії сформульовано теоретичні, методологічні та прикладні положення організаційних засад функціонування, використання та збереження сакральних ландшафтів. Розглянуто закономірності формування храмових та монастирських ландшафтів у структурі міста, класифікація культових споруд у межах храмових та монастирських ландшафтів. Подане дослідження має трансдисциплінарний характер. Теоретичні та методологічні положення апробовані на прикладах дослідження сакральних ландшафтів Волинської й Львівської областей, а також сакральної спадщини України. 

Для науковців-природознавців, студентів та аспірантів.

Джерело: Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

3 грудня о 14:10 в арт-кластері Острозької академії відбудеться онлайн-подія «Реальність та вигадки в легендах про Гальшку Острозьку».

Керівник «Центру вивчення спадщини князів Острозьких» Ігор Тесленко розкриє реальні факти та вигадки про княжну Гальшку Острозьку.

Гальшка Острозька – княгиня, меценатка, засновниця Острозької академії – народилася 19 листопада 1539 року в сім’ї волинського князя Іллі Острозького і Беати Костелецької, яка за припущеннями дослідників, могла бути позашлюбною дочкою польського короля Сигізмунда І Старого.

Джерело: Арт-Кластер Острозької академії OstArt

27 (25) листопада 2024 року виповнюється 80 років від дня народження Степана Івановича Шевчука – вченого, фольклориста, етнографа, дослідника народної творчості Волині

Народився Степан Іванович Шевчук 27 (25) листопада 1944 року в селі Білашів Острозького району Рівненської області у сім’ї священика. Вищу освіту здобував у 1965–1969 роках у Рівненському державному педагогічному інституті, отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю «викладач української мови та літератури». Працював Степан Іванович вчителем української мови і літератури та завучем Білятинської середньої школи у 1969–1970 роках, методистом, завідувачем відділу фольклору, етнографії Рівненського обласного Будинку творчості в 1970–1979 роках, Рівненського обласного науково-методичного Центру творчості і культурно-освітньої роботи в 1979–1989 роках, завідувачем кафедри фольклору і народного співу в 1989–1991 роках. У 1991 р. Степан Іванович Шевчук захистив дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України на тему: «Розвиток фольклористики північно-західних областей України (1800–1987 рр.)». Працював кандидатом філологічних наук та проректором з наукової та творчої роботи в Рівненському державному інституті культури; завідувачем кафедри українознавства, згодом кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. З 1999 р. починає працювати на посаді директора Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

Степан Іванович досліджував фольклорно-етнографічну історію Волинського Полісся, збирав записи народних пісень про Берестецьку битву, поліський мелос та ін. Організатор та учасник фольклорно-етнографічних експедицій «Чумацьким шляхом», «Дорогами Зоріана Доленги-Ходаковського». Він входив до редакційних колегій журналу «Берегиня», науково-краєзнавчого альманаху «Волинські дзвони» (1995–1998), багатьох наукових збірників. Він був членом журі багатьох міжнародних всеукраїнських фольклорно-етнографічних фестивалів та конкурсів. Шевчук Степан був відзначений багатьма нагородами за активну просвітницьку діяльність, за заслуги у справі відродження Духовності в Україні. Він також був Лауреатом премії ім. Павла Чубинського та Заслуженим працівником культури України.

Помер Степан Іванович Шевчук 17 вересня 2020 року.

Література

Вернюк Я. Основні віхи життя і творчості українського фольклориста, етнографа Степана Шевчука / Я. Вернюк // Мистецтво в контексті національно-культурної ідентичності: реалії та перспективи : зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф. пам’яті видатного укр. вченого, етнографа, фольклориста, краєзнавця С. Шевчука, 27 жовт. 2021 р. / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, Рівнен. обл. краєзнав. музей ; упоряд. : Л. В. Крайлюк, Р. М. Шеретюк. – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 17–19.

Істоміна Г. Роль гуманізму в творчості та життєвій позиції видатного українського вченого Степана Івановича Шевчука / Г. Істоміна // Мистецтво в контексті національно-культурної ідентичності: реалії та перспективи : зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф. пам'яті видатного укр. вченого, етнографа, фольклориста, краєзнавця С. Шевчука, 27 жовт. 2021 р. / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, Рівнен. обл. краєзнав. музей ; упоряд. : Л. В. Крайлюк, Р. М. Шеретюк. – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 13–16.