Новини

6 листопада о 14 год. у відділі краєзнавства Рівненської обласної наукової бібліотеки відбудеться зустріч з відомим українським вченим-істориком, доктором історичних наук Богданом Прищепою. Тема публічної лекції «Загадки Басівкутського городища. Погоринські міста Х–ХІІІ століття».

Розмовлятимемо про археологічні дослідження пам’ятки національного значення – давнього укріплення Х–ХІ століть в межах колишнього села Басів Кут на південній окраїні міста Рівне. Укріплення-фортецю збудували як невеликий замок для княжого намісника, але проіснувало воно недовго. Якою була його подальша доля? Ось про це ми і дізнаємося від Богдана Прищепи.

Ми працюємо для Вас, тому намагаємося як найдосконаліше розповідати про історію нашого краю!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й пов., відділ краєзнавства

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена онлайн-виставка документів на тему: «З історії ярмарки-виставки «Волинські торги» в місті Рівне».

У період між двома світовими війнами Рівне входило до складу Польщі – місто стало частиною Волинського воєводства. На той час Рівне було одним із найбільших міст Волинського воєводства, а отже, в місті жваво розвивалась торгівля. В 30-х роках XX століття, щороку на початку осені в місті відбувався масштабний ярмарок торгівлі – Волинські торги. Торгівельний ярмарок був започаткований 1930 року і щороку гостинно приймав торговців і покупців. В місто з’їжджались торговці та покупці ледве не з усієї Польщі заради того, щоб стати учасниками та гостями Волинських торгів. Торги відбувались в міському парку, поблизу палацику Любомирських. Ярмарок вніс неоціненний вклад не лише в економічний розвиток нашого міста, а й культурний. Хтось демонстрував та продавав тут свої товари, хтось купував, хтось діловито укладав вигідні договори, а хтось відвідував масштабний ярмарок задля розваг та веселощів, які були невід’ємною складовою дійства. Тривало так до початку Другої світової війни.

Джерело: Державний архів Рівненської області

5 листопада о 12:00 Рівненський обласний краєзнавчий музей спільно з Культурно-просвітницький центр ім. Т. О. Сосновського проведе зустріч напередодні Дня Незалежності Польщі під назвою: «Пліч-о-пліч разом. Спільна боротьба українців та поляків у битвах під Грюнвальдом (1410), Оршею (1514), Хотином (1621), Варшавою (1920)».

Захід відбудеться за участю музейників, краєзнавців, істориків, польської громади,студентів та школярів Рівного.

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Науковці Музею волинської ікони створили каталог «Волинська ікона XVI–XVIII ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею» – своєрідний підсумок дослідницької роботи науковців за 30 років діяльності.

У Музеї волинської ікони зібрана одна з найбагатших в Україні колекція темперного іконопису. Збірка створена на основі збережених на території нинішньої Волинської області оригінальних пам’яток XVI–XVIII століть. У збірці є зразки професійного і народного малярства XVI–XVIII ст., що свідчать про високий рівень виконавчої майстерності волинських іконописців, які працювали на замовлення храмів. Унікальності колекції надає той факт, що переважна більшість пам’яток були невідомими у науковому середовищі, на відміну від творів в інших музеях. До каталогу увійшли 234 пам’ятки темперного іконопису Волині XVI–XVIII ст. У даному каталозі стуктуру каталожної статті доповнила палеографія. Це результат наукового опрацювання волинських ікон, дослідження особливостей написів саме на волинських іконах.

Дане видання буде цікавим широкому колу науковців, краєзнавців та дослідників феномену волинської ікони.

Каталог доступний за цим посиланням:

Волинська ікона XVI–XVIII століть : каталог / Волинський краєзнавчий музей, Музей волинської ікони ; упоряд: А. Вигодник, С. Василевська. – 2023. – 319 с., : іл.

Джерела:

Волинський краєзнавчий музей

Музей волинської ікони

1 листопада о 17:00 в Здолбунівському краєзнавчому музеї відбудеться презентація книги Петра Долганова «Життя та загибель єврейської громади у Здолбунові».

Ця книга відкриває маловідомі сторінки історії Здолбунова, присвячені єврейській громаді першої половини ХХ століття. У виданні детально розповідається про створення та життя громади, її співіснування з українцями, поляками та чехами, а також про трагічні події Голокосту, що призвели до повного знищення євреїв із міста. З особливою увагою автор відтворює події ліквідації здолбунівського гетто 13 жовтня 1942 року, використовуючи усні та письмові свідчення очевидців.

Долучайтеся, щоб зрозуміти і зберегти пам’ять про минуле!

Захід відбувається в межах проєкту «Деколонізація меморіального простору України», який здійснюється ГО «Центр «Сівітас» за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН

Адреса:

м. Здолбунів, Рівненська область

Вул. Фабрична, 9

Здолбунівський краєзнавчий музей

Джерело: Здолбунівський краєзнавчий музей

25 жовтня 2024 року виповнюється 85 років з дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського – народознавця, етнографа, фольклориста, письменника, журналіста та видавця.

Народився Василь Тимофійович Скуратівський 25 жовтня 1939 р. на хуторі Великий Ліс Коростенського району Житомирської області. У 50-х роках закінчив десятирічку у с. Обіходи. В 1971 р. закінчивши факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, починає працювати у районних та обласних газетах, чимало їздить по країні, збирає фольклорні та етнографічні матеріали. Багато його праць було надруковано в збірниках «Отчий край», «Етнографія Києва і Київщини», «Традиції і сучасність», «Наука і культура України», «Полесье: Материальная культура», «Культура і побут населення України», «Древляни». Його фольклорні записи використовують упорядники багатотомного фундаментального видання «Українська народна творчість». У 1994 р. Василь Скуратівський заснував часопис «Берегиня», де він друкує багато своїх матеріалів, а також залучає до друку багатьох талановитих дослідників.

Найважливішими його досягненнями в українському народознавстві є окремі видання. Серед них особливе місце у творчій біографії автора посідає «Берегиня» (1987) – розповідь про український народний побут, звичаї, що складалися, випробовувались на міцність протягом багатьох століть. «Посвіт» – друга книга автора, логічне продовження і доповнення «Берегині». Ці дві книги принесли найбільше визнання і популярність авторові. Книга «Покуть» (1992) присвячена пам’яті батька Тимофія Яковича. Книга містить народознавчі матеріали про знаменні віхи людського життя, давні українські звичаї і обряди, знайомить з багатьма питаннями духовної і матеріальної культури українців. Продовженням творів «Берегиня» та «Посвіт» є книга «Місяцелік» (1993). Автор зібрав багатющий матеріал про походження назв українських місяців та пов’язані з ними численні прислів’я і приказки, зразки завбачень погоди, народні і релігійні свята з поширеним їх датуванням, а також розвідки про найцікавіші обряди.

В останні роки Василь Тимофійович плідно співпрацював з видавництвом «Техніка». Тут побачили світ останні за його життя книги – «Український народний календар», «Я Вас, бджоли, благословляю…». Попереду були нові цікаві творчі плани і задуми, які, на жаль, залишились нереалізованими. Помер Василь Скуратівський 16 грудня 2005 р.

Література

Вернюк Я. Волинське Полісся у народознавчих студіях Василя Скуратівського (за книгою «Берегиня») / Я. Вернюк // Поліссєзнавство: наукові фольклорно-етнологічні та мистецтвознавчі студії. – Рівне : Волинські обереги, 2006. – С. 106–112.

Із життя мого народу: краєзнавча розвідка до 85-річчя від дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського / КЗ «Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім О. Ольжича» Житомирської обласної ради; уклад. З. Димарчук, ред. Г. Врублевська. – Житомир, 2024. – 14 с.

Качалка Н. Проступи : пам’яті В. Скуратівського [письменника, етнографа, автора журналу «Берегиня»] / Н. Качалка // Берегиня. – 2007. – Ч. 4. – С. 88–89.

Костриця М. М. Дослідник духовних скарбів Полісся : [Василь Скуратівський (1939–2005) // Костриця М. М. Житомирщина туристична : краєзнав. нариси / М. М. Костриця, М. Ю. Костриця. – Житомир : Полісся, 2009. – С. 309–311.