Новини

Опрацьовані предмети, знайдені під час рятівних археологічних досліджень у м. Володимир влітку 2023 року, передали у фонди Володимирського історичного музею.

Польові дослідження та камеральну обробку пройшли 1640 стародавніх предметів. Про це розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Розкопки відбувалися на площі 1050 квадратних метрів в урочищі Апостольщина – це територія Окольного міста княжого Володимира. Їх проводила Волинська археологічна експедиція. Зі слів археолога Віктора Баюка, під час наукового опрацювання кожну знахідку фіксували в археологічній таблиці, для деяких експонатів проводили сканування. Колекція передається у Володимирський історичний музей поетапно. Як розповів директор музею Володимир Стемковський, працівники розпочали опрацьовувати кожен експонат. Після інвентаризації зі знахідок будуть формувати експозицію. Також директором було додано, що в експозицію потраплять оригінальні предмети, датовані 13–15 століттями, що презентують епоху Галицько-Волинської держави.

Джерело: Суспільне

15 січня 2025 року о 12 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться захід присвячений 120-річчю від дня народження письменника «Коляди у творчості Уласа Самчука».

У програмі:

- Спільна колядка «Добрий вечір тобі…». Колядують усі учасники заходу під аккомпанемент бандури Назара Волощука.

- Коляди у літературній спадщині Уласа Самчука. Доповідь заслуженого працівника культури України Миколи Федоришина.

- Коляди у Дермані: традиції і сьогодення. Виступи дерманців.

- Коляди у Тилявці: традиції і сьогодення. Виступи тилявців.

- Вертеп Юрія Ковальчука.

Виступи представників державної влади та місцевого самоврядування

Спільна колядка «Нова радість стала…»

Колядують усі учасники заходу під акомпанемент бандури Назара Волощука.

Учасники заходу, запрошені: Гості з Дермані на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Мізоцької селищної ради Рівненської області Вікторією Прокопчук, гості з Тилявки на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шумської міської ради Тернопільської області Аллою Ніколаєвою.

Світлана Кочерга, завідувачка кафедри української літератури НУ «Острозька академія».

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Відомий краєзнавець та історик Микола Бендюк разом з Олександром Гребенюком в с. Розважі Рівненського району віднайшли гравюри художника і члена ОУН–УПА Ніла Хасевича.

Довгі десятиліття, протягом яких гравюри зберігались в занедбаному приміщенні, безумовно, вплинуло на їхній стан: окремі фрагменти, вкриті цвіллю, які довелось реставрувати. Однак від цього справжність листівок, які тримав у своїх руках Ніл Хасевич, не потьмяніла. Також гості поділились із замком ще двома артефактами: латунною защіпкою для стародруків, яку Микола Бендюк датує кінцем ХVІ ст. та копією печатки князя Володимир-Волинського та Дорогобузького Давида Ігоровича, з іменем якого пов’язана перша письмова згадка про Дубно у 1100 році.

Джерело: Рівненщина

15 січня 2025 року о 14 год. у відділі краєзнавства Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Біла Панна із Млинова: правда і міфи про Розалію Любомирську». Спікер заходу – журналістка, краєзнавиця Світлана Калько.

Цього разу поговоримо про Розалію Любомирську, у дівоцтві – Ходкевич, яка народилася у вересні 1768 р. в родині Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки, які володіли резиденцією в Млинові. Дружина князя Олександра Любомирського й невістка одіозного власника Рівного князя Станіслава Любомирського.

З постаттю Розалії Любомирської на Рівненщині пов’язано багато легенд та містичних подій. Вона прожила коротке життя, яке було сповнене любовними авантюрами, частими переїздами, придворними розвагами та інтригами. Її вродою захоплювалася вся Європа XVIII століття. Однак через свою легковажність Розалія поплатилась життям. Що у цьому правда, а що – міф, невдовзі дізнаємося.

Запрошуємо! Як завжди буде цікаво!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Відділі краєзнавства, 4-й пов.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Напередодні Різдвяних та Новорічних свят дякуємо Вам за співпрацю, за проведену велику, змістовну та корисну роботу. Сподіваємось, що наступний рік буде благодатним для України і для кожного з нас. Нехай прийдешні свята принесуть радість і спокій у Ваші родини, укріплять віру в душі та зігріють любов’ю серця. А різдвяна зірка осяє кожну оселю та стане початком нових звершень та успіхів для усіх нас. Додасть сил та витримки тим, хто зараз наполегливо і мужньо боронить нашу українську землю від російських загарбників заради миру і кращого майбутнього у нашій сильній і міцній державі!

З Різдвом Христовим та Новим роком!

Віримо в Збройні Сили України!

26 грудня 2024 року виповнюється 100 років з дня народження Григорія Олександровича Гуртового – краєзнавця, засновника Торчинського народного історичного музею, заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки краєзнавців України.

Гуртовий Григорій Олександрович народився 26 грудня 1924 року в селі Корніївка Веселівського району Запорізької області. Восени 1932 р. пішов у перший клас, який не судилось закінчити. Замість шкільного життя пережив страшний голодний 1933-й рік. Під час Другої світової війни 17-річним юнаком був вивезений до Німеччини, де перебував  у концтаборі «Флосенбург» біля міста Різа. Після трьох років важкого табірного режиму повернувся додому. В післявоєнний голодомор 1946–1947 років у пошуках порятунку Григорій Гуртовий приїздить на Волинь у містечко Торчин. Тут він обзавівся сім’єю, однодумцями, друзями. 

Життя Григорія Олександровича поєднало в собі три великі пристрасті – історію, педагогіку і журналістику. Працював у редакції газети «Вільна Україна» (згодом «Колгоспна правда»). У 1957–1960 роках з його ініціативи у Торчині Луцького району створено перший на Волині історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, яким він завідував. Був членом Національної спілки краєзнавців України, активним учасником багатьох краєзнавчих конференцій, де висвітлював цікаві й невідомі сторінки історії Волині, Луцького району. Написав кілька сотень науково-публіцистичних краєзнавчих статей. За життя видав десять книг, серед яких фундаментальні праці «Волинь – край козацький», «Торчин – передзвін віків», «Волинський Ружин і гетьмани Ружинські», «Білосток. Історико-краєзнавчі нариси» та інші. За багаторічну працю на ниві музейництва і краєзнавства Григорій Гуртовий удостоєний багатьох нагород: зокрема, звання «Заслужений працівник культури України», ордена «Знак пошани», «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», лауреат премії ім. Дмитра Яворницького, обласних премій ім. Миколи Куделі та «Одержимість», почесний громадянин Волині і Луцького району, почесний професор ВНУ ім. Лесі Українки та Університету розвитку людини «Україна», «Людина року 2009» на Волині.

Помер Григорій Олександрович 1 вересня 2012 року. Похований в містечку Торчин. З 11 липня 2013 р. Торчинський музей носить ім’я Григорія Олександровича Гуртового.

Література

Надольська В. Пам’яткознавча діяльність Григорія Гуртового / В. Надольська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. присвяч. року культурної спадщини в Європі «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім» / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2018. – Вип. 16. – С. 52–55.

Олешко П. Збереження та розвиток козацьких традицій Волинського краю у доробку Григорія Гуртового / П. Олешко // Краєзнавство. – 2019. – № 4. – С. 84–94.

Сахнюк А. 26 грудня 100 років від дня народження Г. О. Гуртового (1924–2012) – краєзнавця, засновника Торчинського народного історичного музею, заслуженого працівника культури України / А. Сахнюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 189–193.