Новини

Середа, 7 травня о 14 год в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Артистична богема з Рівного 1930-их», які знімалися в кіно, співали, грали на музичних інструментах та досягали апогею знаменитості завдяки власним талантам.

Мова йтиме про актора Олега Поспеловського, співачку та акторку Зофію Терне та музиканта Генрі Герро.

Спікер заходу – завідувачка відділу краєзнавства в Рівненській обласній бібліотеці Олена Гумінська.

Запрошуємо! З нами цікаво та пізнавально!

Адреса:

м. Рівне, вул. О. Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Гуцал А. Ф. Археологічна спадщина Хмельницької області : довідник / А. Ф. Гуцал, В. І. Якубовський, І. Р. Михальчишин. – Київ : Деснянська правда, 2011. – 176 с.

Анотація: У довіднику вміщено короткі відомості про пам’ятки та об’єкти археології, що знаходяться на територій Хмельницької області. Зокрема, серед них пам’ятки національного значення, що відносяться до історичної Волині: давньоруські городища в селах Губин Старокостянтинівського, Михнів Ізяславського, Тихомель Білогірського та поселення черняхівської культури в Лепесівці Білогірського районів.

Видання рекомендоване для працівників державних пам’яткоохоронних установ, краєзнаців, активістів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, викладачів, студентів, учнів шкіл та всіх, хто цікавиться історією і культурною спадщиною Хмельниччини.

Ознайомитися з книгою Анатолія Гуцала «Археологічна спадщина Хмельницької області» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

26 квітня 2025 року виповнюється 75 років від дня народження Григорія Васильовича Охріменка – українського археолога, краєзнавця, дослідник історії Волині

Народився Григорій Васильович Охріменко 26 квітня 1950 р. в м. Прилуки Чернігівської області. З чотирирічного віку проживав з батьками в с. Малохатки Старобільського району Луганської області, де і закінчив восьмирічну школу. Середню освіту здобув у 1967 р. у загальноосвітніх школах м. Прилуки та м. Бориспіль на Київщині.У 1968–1972 рр. – навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Брав участь в археологічних експедиціях на комплексі давніх поселень Гнідавська Гірка в с. Рованці Луцького району під керівництвом кандидата історичних наук М. Кучери та М. Матвієйка. Згодом науковець самостійно проводить рятівні розкопки на пам'ятках в Луцьку (вул. Короленка), с. Рованці, де в місцевій пресі публікує повідомлення про здійснені археологічні відкриття. У 1972 р. починає працювати учителем історії та завідувачем навчальної частини школи с. Майдан-Липно Маневицького району на Волині. За дослідницьку діяльність та активну роботу з дітьми йому присвоєно звання вчителя-методиста, а згодом при підтримці Всеукраїнської спілки краєзнавців – заслуженого працівника освіти України. З 1994 р. Г. Охріменко працює науковим співробітником Полісько-Волинського народознавчого центру Волинського державного університету імені Лесі Українки. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Неоліт Волині» базу якої становили матеріали з численних пам'яток цього періоду в селах Годомичі, Комарово, Мала Осниця, Новосілки поліської зони, а також у селах Гірка Полонка, Голишів, Гнідава Луцького району. З 2005–2019 рр. Григорій Васильович працює у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де обіймає посаду доцента кафедри археології та допоміжних історичних дисциплін. Також продовжує працювати у Волинському краєзнавчому музеї та Малій Академії Наук.

Коло інтересів вченого не обмежується науково-дослідною та пошуковою роботою, а охоплюють популяризаторську пам'яткоохоронну сферу. За час роботи Г. В. Охріменком було опрацьовано велику кількість пам'яток прадавньої історії Великої Волині. Знахідки з численних археологічних розкопок поповнили колекції в Волинському та Маневицькому краєзнавчих музеях. У коло наукових інтересів Григорія Васильовича також входить неолітична кераміка, яка стає предметом його професійних зацікавлень на все життя. Зокрема Григорій Охріменко виділив волинську неолітичну культуру, яка вирізнялася своїм посудом, особливостями його форми та декору. Цікавиться дослідник також епохами палеоліту, мезоліту, мідної доби, доба бронзи та заліза, стратифікацією суспільства, духовною культурою первісних спільнот, керамічним виробництвом, історією раннього землеробства на Волині та Поліссі, предметами озброєння енеоліту – доби бронзи, давніми металевими виробами, кременярством доби бронзи. 

Серед наукових праць дослідника варто виокремити: «Розвиток керамічного виробництва на Волині» (у співавторстві з М. Кучинком, Н. Кубицькою, 2003), «Нариси культури давньої Волині» (2006), де автор розкрив особливості духовної та матеріальної культури Волині від льодовикового часу до кінця бронзового віку та періоду Давньої Русі, «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині» (2007), «Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби» (у співавторстві з М. Кучинком, В. Савицьким, 2008), в якій описав археологічні, етнографічні та писемні джерела матеріальної та духовної культури регіону ІХ–ХІV століть, «Археологічна спадщина Яна Фітцке» (2005), «Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.)» (2009), в  якій висвітлив тему матеріальної та духовної культури тогочасних людей.

У 2010 році Григорій Васильович Охріменко став лауреатом обласної іменної премії в галузі літератури, культури і мистецтва в номінації імені Олександра Цинкаловського. 

Література

Зозуля А. 70 років від дня народження Г. В. Охріменка (1950) – українського археолога [Електронний ресурс] / А. Зозуля // Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки : [сайт]. – Режим доступу: http://kraeznavchiy.blogspot.com/2020/04/70.html. – Назва з екрана.

Кучинко М. Григорій Охріменко дослідник первісної археології Волині / М. Кучинко, З. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали ХХXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – С. 293–294.

Охріменко Григорій Васильович [Електронний ресурс] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/111. – Назва з екрана.

Силюк А. Григорій Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині / А. Силюк // Волинський музейний вісник / ред. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2010. – Вип. 2. – С. 204–205.

23 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Юрія Цехміструка – педагога, фольклориста, записувача народних пісень.

Народився Юрій Антонович Цехміструк 10 квітня 1895 р. в містечку Килікієва Волинської губернії Острозького повіту (нині Славутського району Хмельницької області). Син селянина, православного віросповідання. З 1912–1915 рр. навчався у Волинській Свято-Федоровській церковно-учительській школі. За відмінну поведінку та добрі успіхи, на основі положення церковної школи, йому було присвоєно звання учителя початкового училища. Згодом, через сімейні обставини змушений був перервати навчання в Краківській консерваторії. З жовтня 1917 р. до 1940 р. працює учителем народних шкіл Рівненського району. У вересні 1941 р. Юрій Цехміструк призначений учителем співу в Рівненській гуманітарній українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка, де й працював там до кінця життя. Помер Юрій Антонович 17 грудня 1968 р. Похований у Рівному.

Про збиральницьку діяльність Юрія Цехміструка, який був окружним інспектором народних хорів Волинського воєводства, працівником кураторії шкільної округи в Рівному, мав у своєму розпорядженні вже понад 700 оригінальних, переважно обрядових пісень Волинського населення на фонографічних валиках, які вислав до Фонографічного архіву. Фактично він передав записи 425 народних музичних творів, здійснені за 38 днів (V-VI, VIII, 1936; IV-V, ІХ-Х, ХІІ, 1937) на 126 валиках.

Юрій Цехміструк упорядник збірника з 19 пісень під назвою «Wolyn» (Katowice, 1938), що вийшов у серії «Biblioteczka рiesni regionalnuch», «Народні хори на Волині в тижневику «Wolyn» (1933, № 52, с. 5). У 1995 р., до 100-річчя від дня його народження, вийшло дві збірки народних пісень з Рівненської та Волинської областей у його записах: «Ой на горі ряст цвіте» та «Ой зійдися, родинойко», які упорядкували Людмила Гапон-Січкарук, Ельжбета Рижик, Богдан Столярчук та Костянтин Устенко.

Література

Столярчук Б. Історія видатних людей Рівненщини [Електронний ресурс] / Б. Столярчук // Сім днів : [сайт]. – Режим доступу: https://7dniv.rv.ua/suspilstvo/istoriia-vydatnykh-liudey-rivnenshchyny/. – Назва з екрана.

Столярчук Б. Юрій Цехміструк - збирач поліських пісень / Б. Столярчук // Столярчук Б. Пам’ятні імена : ст. і дослідження / Б.Столярчук. – Рівне, 2003. – С. 3–9.

Цехміструк Ю. Народні пісні Волині : фонографічні записи 1936–1937 років / Джерельні матеріали та видання Б. Столярчука ; ред. Б. Луканюка. – Львів ; Рівне, 2006. – 480 с.

Від усієї душі бажаємо, щоб радість Воскресіння Христового наповнювали Ваші серця.

Нехай на душі буде тепло і спокій, над головою буде мирне небо, а поруч – рідні та близькі.

20 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Григорія Романовича Равчука – краєзнавця, етнолога, фольклориста, науковця Острозького краєзнавчого музею.

Народився Григорій Романович Равчук 20 квітня 1895 року в с. Борисові Ізяславського району Хмельницької області. Його батьки – Анастасія та Роман – походили із заможних православних селян. Маючи потяг і можливості до навчання, майбутній історик почав його в Борисівській церковно-приходській школі. Закінчивши її з відзнакою, він отримав рекомендацію для навчання у гімназії. Протягом 1905–1913 рр. навчався в Острозькій чоловічій гімназії. З 1913–1918 рр. навчається на історичному відділенні історико-філологічного факультету університету Св. Володимира. Після отримання вищої освіти працює викладачем української мови в Богуславській гімназії. Через деякий час завідує Борисівською чотирикласною школою. У 1923 р. переїздить до м. Острога, де обіймає посаду секретаря Острозького товариства «Просвіта». З 1924 р. працює учителем української мови та літератури в м. Бровари Київської області. В цей період зацікавлюється історією, зокрема етнологічними процесами під впливом Етнографічної комісії ВУАГІа в освоєнні програм, методик академіка А. М. Лободи, етнографа, фольклориста В. Г. Кравченка. Григорій Романович починає вивчати матеріальну культуру, легенди, перекази, свята, обряди та фольклор волинських сіл та містечок. Його матеріали публікуються в «Етнографічному віснику», який видавався у Києві. Після такого плідного етапу своєї діяльності, яка була розцінена як «прояви націоналізму», етнологу довелось на деякий час відмовитись від дослідницької роботи. Тому з 1931 р. він працює в тресті «Кузбас-вугілля», потім з 1935 р. – рахівником будівельної контори у Чернігові. Деякий час займався сільським господарством: був обліковцем в с. Талка Архангельської області. З 1937 р. Геогрій Равчук зазнає репресій, причиною яких послужила його участь у товаристві «Просвіта» в першій половині 1920-х рр. 1944 р. Равчук повертається з Сибіру в с. Борисів. З 1949 р. досвідчений етнолог починає працювати рахівником в Острозькому музеї. У цей час він знайомиться із здобутками Острозького краєзнавства, вивчає історію краю – ним збираються нові етнологічні матеріали, виникають нові ідеї. В 1956 р. Григорій Романович обіймає посаду наукового працівника музею. Незважаючи на перешкоди, досвідчений музеолог 1958 р. впорядковує та видає «Путівник по історичних пам’ятках м. Острога». Подібні путівники з ідентичною назвою були видані в 1960, 1961 та в 1964 роках. У 1960 р. вийшла з друку книга Григорія Равчука «Острог і його околиці» в серії «Нариси з історії західноукраїнських міст і сіл». 1968 р. дослідник виходить на пенсію. Незважаючи на вік, він продовжує досліджувати минуле Волині, зокрема Острога, робота в цьому напрямку виявилась найбільш плідною. 6 квітня 1986 р. життєвий шлях, як відзначив П. Ю. Карчевський «музейного працівника від Бога» Г. Р. Равчука раптово закінчився.

Своїми дослідженнями: історичними, етнологічними, роботою в галузі музеєзнавства Геогрій Романович Равчук значно збагатив історіографію Острогіани та Волиніани, доклав багато зусиль для популяризації історії краю.

Література

Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в м. Острозі і на Волині : наук. зб. Вип. 1. / Управління культури Рівненської обласної державної адміністрації ; Державний історико-культурний заповідник м. Острога ; Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Острог, 2006. – С. 270.