Новини

У Луцьку представили книгу польського доктора наук Ярослава Дурки про останнього олицького ордината, князя Януша Радзивілла. Презентація відбулася в замку Любарта.

У Художньому музеї, який міститься на території Луцького замку, організували презентацію монографії польського історика Ярослава Дурки «Януш Радзивілл 1880–1967. Політична біографія». До учасників події автор долучився за допомогою інтернету. Ярослав Дурка розповів про те, як виникла ідея написання книги, поділився спогадами про процес її створення. Основою для монографії послужили матеріали польських архівів, але не тільки. Автор використав міжвоєнну пресу, наукову та мемуарну літературу, свідчення очевидців. Книга українською мовою побачила світ цьогоріч у тернопільському видавництві «Крок» за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку. Переклад здійснив Андрій Бондар. Щедро ілюстроване чорно-білими зображеннями видання має 550 сторінок, із них 140 займають бібліографія, примітки та покажчики.

Джерела: Волинський монітор

Район.in.ua.

23 листопада о 15.00 відбудеться концерт, присвячений ювілею Германа Жуковського – відомого композитора, педагога, диригента, уродженця нашого краю.

Його твори прозвучать у виконанні:

учнів Рівненської дитячої музичної школи № 2 (клас викладача Ольги Костюк);

студентів Рівненського фахового музичного коледжу (клас викладачів Ольги Костюк та Ольги Гуц);

студентів Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (клас доц. Олега Палаженка).

Концертмейстери: Ірина Казимірська, Олена Місєчко, Олена Бурдуковська, Тетяна Корольова-Жук.

Вірш-присвяту ювіляру прочитає Анастасія Дежанюк. Про життєву та творчу долю композитора розповість кандидат мистецтвознавства Тетяна Прокопович.

Адреса:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ мистецтв (3-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена онлайн-виставка та наукова стаття на тему: «Цукроварня на Волині. Бабинський цукровий завод». Зародження цукрової промисловості на Волині припадає на 40-ві роки ХІХ ст, що правда тут вона мала набагато гірші умови для розвитку, ніж на Київщині чи Поділлі. Бабинський цукрозавод був одним з останніх цукрових заводів, які було побудовано в Російській імперії напередодні Першої світової війни. До онлайн-виставки додані архівні документи про Бабинський цукрозавод.
Джерело: Державний архів Рівненської області

Стрішенець М. М. Промисли Волинського воєводства (друга половина XVI століття – середина XVII століття) : монографія / М. М. Стрішенець, О. М. Павлова, К. В. Павлов. – Луцьк : Мажула Ю. М., 2023. – 221 с.

Анотація: У монографії всебічно розглянається економічний розвиток трьох найпоширеніших галузей промислів Волинського воєводства другої половини ХVІ – середини ХVІІ ст.: водяних борошномельних і металургійних млинів (рудень) та поташних буд. Аналізується організація виробництва, показується зародження простої, складної кооперації праці, початкових форм мануфактурного виробництва.

Ознайомитися з монографією Стрішенця М. М. «Промисли Волинського воєводства (друга половина XVI століття – середина XVII століття)» можна на нашому сайті «Історична Волинь» та у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Директорія Української Народної Республіки розпочала свою діяльність з 14 листопада 1918 року. Для Волині це були найважчі часи, які завершилися польською окупацією, у 1920–1921 роках – більшовицькою, а потім знову польською.

Джерело: Район.in.ua

16 листопада 2023 року виповнюється 135 років від дня народження Євгена Антоновича Рихліка – українського вченого-славіста, філолога, краєзнавця, етнолога, педагога та громадського діяча чеського походження, який належав до репресованих у 1930-х рр. представників вітчизняної наукової інтелігенції.

Народився Євген Антонович 16 листопада 1888 р. в чеській колонії у с. Вільшанка Чуднівського повіту на Волині (зараз – Чуднівський район Житомирська область). Його дитинство пройшло в умовах традиційного чеського виховання. Батьки Євгена Рихліка були серед перших переселенців-аграріїв, які обрали Житомирщину своїм новим домом. У Вільшанці Євген закінчив зрусифіковану початкову школу. З 1909–1913 рр. навчався на слов'яно-російському відділенні Київського університету. У 1912 р. був відзначений золотою медаллю за студентську роботу «Поэтическая деятельность Ф. Л. Челаковского». Працював у приватних гімназіях та Вищих вечірніх курсах Києва. З 1 січня 1914 р. Є. Рихліка було зараховано стипендіатом при університеті для підготовки до професорського звання. З 1917 р. — приват-доцент Київського університету. Під час громадянської війни працював у Самарському університеті екстраординарним професором кафедри слов'янської філології. У березні 1919 р. повернувся в Україну і продовжив роботу в Київському університеті. З 1920 р. працював в Етнографічній комісії Всеукраїнської академії наук (ВУАН), де вивчав життя й побут національних меншин України. Перебуваючи в рідному селі Вільшанці, Є. Рихлік продовжував наукову роботу, про що свідчить праця «Лексичні особливості мови с. Вільшанки». Водночас він брав активну участь у громадському житті, виступав на конференціях, з'їздах чехословаків Волині, на яких закликав своїх земляків дбати про подальший розвиток рідної мови, культури, плекати і примножувати традиції. У 1923–1924 pp. працював директором школи. Переїхавши до Києва, Євген Рихлік продовжував співпрацювати з Етнографічною комісією при ВУАН, читав доповіді на теми: «Чеські колонії на Волині» та «Слов'янське народознавство в нових українських книгах». З листопада 1925 р. працював професором кафедри Ніжинського інституту народної освіти. У 1926 р. Є. Рихліка призначено науковим представником-кореспондентом Наукового інституту книгознавства. Учений був одним з ініціаторів відкриття в Ніжині вечірнього робітничого університету, і в 1927–1929 pp. став в ньому деканом, керував семінаром вивчення культури національних меншин. З 1927–1929 рр. – заступник голови бюро Ніжинського наукового товариства краєзнавців.

Євген Рихлік був ерудованою людиною, знав усі слов'янські мови, читав і писав французькою, німецькою, англійською. Під час роботи в Ніжині працював над дисертацією «Українські мотиви в польському письменстві XIX століття», опублікував чимало наукових розвідок («З нової літератури про польсько-українську школу» 1927; «Про деякі польські переклади українських народних дум» 1929; «Українські мотиви в поезії Юлія Словацького» 1928–1929 рр. та ін.). У 1929 р. вийшла друком книжка Є. Рихліка «Науково-дослідна робота серед нацменів Радянської України», через рік — «Ольбрахт і робітничий рух Чехо-Словаччини». Вчений особисто зібрав колекцію матеріалів «Історія чеського друку на Україні» та «Архів українських чехів». Є. Рихліком була написана монографія «Чехи Волині», над якою він працював упродовж майже десяти років. Відомо, що робота над монографією ще тривала на момент арешту Євгена Рихліка. Після обшуку ніжинського помешкання вченого текст праці безслідно зник, і, скоріше за все, був знищений. З наукових розвідок про чехів Волині збереглися лише окремі статті, які не втратили своєї актуальності і по сьогодні.

5 січня 1931 р. Євген Рихлік був заарештований за звинуваченням у шпигунській діяльності на користь Чехословаччини. 13 червня 1931 р. був засуджений до 10-ти років ув'язнення. Вчений відбував покарання у виправних закладах Управління Сибірських виправно-трудових таборів НКВС СРСР, потім – у таборі на станції Медвежа Гора (нині м. Медвеж'єгорськ Республіки Карелія, РФ). Життя талановитого вченого і педагога закінчилося восени 1937 р. в Мурманській обл. в ході масових розстрілів у таборах. У 1958 р. вирок був скасований за недоведеністю обвинувачення.

Література

Боряк О. Євген Рихлік про історію чехів на Волині / О. Боряк // Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка / О. Боряк. – Київ : Либідь, 2006. – С. 226.

Костриця М. Ю. Життя і смерть професора Є. А. Рихліка / М. Ю. Костриця // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність : Волинь. – Т. 18 . – С. 163–165.

Рихлік Є. Чехи на Житомирщині / Є. Рихлік // Чехи на Волині: історія і сучасність. Велика Волинь: зб. наук. пр. : матеріалами міжнар. наук.-краєзн. конф., 11–13 жовт. 2001 р./ Житомирське наук.-краєзн. тов. досл. Волині, Малинська РДА . – Житомир-Малин : Волинь, 2001. – С. 115–117.