Новини

Археологічні зошити з Пересопниці : зб. наук. ст. Вип. 9 / КЗ «Рівнен. обл. краєзн. Музей» РОР, КЗ «Культур.-археолог. центр «Пересопниця» РОР ; за ред. Б. А. Прищепи. – Рівне : Волин. обереги, 2024. – 160 с.

Анотація: Збірник приурочений до 875-річчя першої літописної згадки про Пересопницю. Опубліковано нові матеріали отримані під час археологічних досліджень на території історичної Волині. Зокрема, розкрито нові джерела до вивчення літописного міста Дубен, проведено археологічні розвідки поблизу Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря та археологічні дослідження поля Берестецької битви. Відображено відомості про волинського археолога Володимира Шелом’янцева-Терського та одного із провідних українських церковних діячів Феодосія Софоновича.

Ознайомитися збірником наукових статей «Археологічні зошити з Пересопниці. Вип. 9» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Калько С. На місці трьох святинь : нариси історії костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і Святого Антонія Падуанського – Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії / С. Калько. – Рівне : Волин. обереги, 2024. – 190 с. : іл.

Анотація: Краєзнавче видання, яке охоплює історію рівненського костелу Різдва Пресвятої Діви Марії та Святого Антонія Падуанського від найдавніших його попередників до нового амплуа колишнього храму – Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії. Книга написана на основі зібраної авторкою упродовж кількох років інформації – з архівних документів, наукових статей, у тому числі польських авторів, спогадів старожилів і очевидців подій.

Для широкої читацької аудиторії.

Ознайомитися з книгою Світлани Калько «На місці трьох святинь» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

12 березня 2025 року о 19:00 в приміщенні книгарні «Сенс» відбудеться публічна лекція Юрія Радченка: «Караїми Центрально-Східної Європи: культура, релігія, ідентичність». Організатори події: Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie та Сенс.

Кримські караїми – корінний народ України. Релігійне вчення караїмізму першочергово виникає на Близькому Сході та з 14 ст. поширюється в Криму, на Галичині та Волині. Караїмські громади відіграли важливу роль у господарському та культурному житті Кримського ханату, Великого князівства Литовського, королівства Польського.

На лекції ми поговоримо про їхню культуру, релігію та ідентичність. Окрему увагу приділимо долі караїмів під час Голокосту та сучасному становищу в Україні, Польщі, Литві й Ізраїлі.

Лектор: Юрій (Амір) Радченко, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, науковий працівник Центру сучасної історії імені М. Гаєвого Українського католицького університету, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Модератори: Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України. Автор досліджень з історії польсько-литовських татар та українсько-татарських відносин.

Реєстрація обов’язкова: https://forms.gle/t6affm5fJNThvvYn7

Підтвердження реєстрації та запрошення на подію ви отримаєте на адресу вказану при реєстрації. Також, просимо перевіряти папку «спам».

До зустрічі!

Адреса:

Книгарня «Сенс»

м. Київ, вул. Хрещатик, 34

Джерело: Польський Інститут у Києві

В середу, 12 березня о 12:00 у приміщенні Дубенської центральної міської бібліотеки відбудеться презентація монографії археолога Юрія Пшеничного «Дубно та його округа в Х–ХVІІІ ст.: дослідження з історії топографії мікрорегіону».

Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторовий розвиток сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.

Запрошуємо всіх поціновувачів до пізнання історії свого краю!

Адреса:

Дубенська центральна міська бібліотека

м. Дубно вул. Сурмичі, 94

Джерело: Дубенська центральна міська бібліотека

9 березня 2025 року виповнюється 211 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, етнографа та громадського діяча.

До 211-ї річниці з дня народження нашого генія подаємо матеріал про відзначення Шевченківського свята в Острозі у 1919 р. – за української влади. Цей матеріал опублікований у розділі «Хроніка» числа першого (як виявилося, і останнього) літературно-наукового журналу «Юність», заснованого при Острозькій хлоп’ячій гімназії і видрукуваного в м. Острог у друкарні Золотовського. Примірник видання, як і печатка гімназії з гербом і абревіатурою УНР, збереглися у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острога. 

Часопис був двомовним, друкував літературні твори, публіцистику та хроніку на мові авторських текстів (частіше вони були російськомовні). Лише вступна редакційна передмова дана паралельно в російському і українському варіантах. Щодо обкладинки, вона виконана лише російською мовою, навіть без української назви журналу (в редакційній передмові вона подається як «Молодощі»). Цікаво, що єдиний випуск часопису датований 14/1 травня 1919 р. (тобто і за новим григоріанським і старим юліанським календарями, хоча останній ні в УНР, ні в радянських республіках вже не мав державного характеру). На цей день вже майже два тижні влади Української Народної Республіки в Острозі, зайнятому червоними військами, не було. Тож публікація про участь у святах з виконанням гімну «Ще не вмерла» згаданих в ній осіб та оркестрантів могла їм зашкодити. Текст подається з повним збереженням правопису оригіналу, а також дати 10 березня як дня народження Т. Г. Шевченка. 

Шевченківське свято 

Гарно одсвяткувала наша молодь 10-е Березня, день народження Т. Г. Шевченка. В помешканні хлоп’ячоі гімназіі зібрались учні хлоп’ячоі та учениці обоіх дівочих гімназій. Сцена була гарно прибрана, а портрет Шевченка, гарно прибраний рушниками та плахтами, робив гарне вражіння. 

Перед виставою було прочитано 2 реферати. Уч. VІІ кл. Б. Бичковський виголосив реферат про життя Т. Г. Досить докладний життєпис прочитав він чудово, з почуттям, що показує чималу його працю. С. Г. Лобачевський освітив значення Т. Г. для Украіни, яко поета, котрий оспівував жаль свого народу й Неньки Украіни в той час, коли се було заборонено, а також яко національного пророка. 

Після рефератів – вистава: грали «Назара Стодолю» гарно, а де-які хиби в грі артистів скрашувала декорація. Чудово була проспівана колядка «Нова Рада». Після вистави відбувся концерт. Сполучений хор середніх дівочих і хлоп’ячоі гімназій перша спроба об’єднання шкільної молоді, котра дала дуже гарний скуток під орудою д-я [добродія] Борисюка. Дуже гарно проспівали: «Заповіт», «Реве та стогне» й «Ще не вмерла Украіна». Гарно продекламовано «Мені тринадцятий минав», «Перепендя», й чудово «Думи моі, думи». Гарно проспівано дует: «Місяцю ясний». 

На другій день 11-го березня молодь брала участь в громадському святі. Стрійними рядами з власним оркестром учні Х. Г. [хлоп’ячоі гімназіі] пройшли по місту, звертаючи увагу гарною грою, на майдан. Тут гімназіяльний оркестр гарно виконував після промови гімн і туш. 

Вечером в помешканні дівочоі гімназіі гр. Блудова відбувся концерт, улаштований тою-же молоддю при діяльній участі д-ів [добродіів] Григоровича та Лобачевського. Концерт відкрив, виконуючи гімн, оркестр. Програм той же що попереднього дня. 

Манько Микола ‒ старший науковий співробітник історико-художнього відділу державного історико-культурного заповідника міста Острога.

Бібліотека Волинського краєзнавчого музею поповнилась монографією польського археолога Анджея Броніцького «Pierwsi pasterze III tysiąclecia p.n.e. Groby pogrupy wschdniolubelskiej kulturyafor kuliastych. Obrządek pogrzebowy. Chronologia», переданою Музеєм Хелмської Землі імені Віктора Амброзєвіча у Холмі.

Видання, присвячене вивченню поховань східнолюблінської підгрупи культури кулястих амфор, зокрема, погребального ритуалу, представляє пам’ятки періоду неоліту ІІІ тисячоліття до н. е. Дослідження має джерелознавчий характер. Відкривається вступним розділом, що містить інформацію про історію та хронологічні межі дослідження. Другий розділ – це ілюстрований каталог поховальних комплексів. Наступні дві частини книги мають синтетичний та аналітичний характер, зокрема: третя – присвячена аналізу поховального обряду, а четверта – розглядає хронологію культури кулястих амфору в світлі радіо вуглецевого аналізу. Пропоноване датування є першою спробою періодизації пам’яток погребального обряду.

Видання підготовлено до друку в рамках грантового проєкту «Перші пастирі третього тисячоліття» за співфінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі за пріоритетом Охорона археологічних  пам’яток 2021 року.

Джерело: Волинського краєзнавчого музею