Читальна зала

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.

Анотація: Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел, проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Доведено, що місто зародилося на племінній основі, а його складові частини (дитинець, окольний город, посад, передгороддя) сформувалися у період Давньої Русі. Охарактеризовано присутність в ХІІ–ХІІІ ст. тісного соціально-господарського зв’язку Дубна з його феодалізованою околицею.

Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторові розміри сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.

ЗМІСТ

ВСТУП. – С. 5.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. – С. 9.

1.1. Історія вивчення питання. – С. 9.

1.2. Джерела. – С. 19.

1.3. Методи дослідження. – С. 42.

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ДУБНА І ЙОГО РОЗВИТОК У Х–XV СТ. – С. 47.

2.1. Природно-географічне середовище. – С. 47.

2.2. Зародження поселенської структури Дубна в VIII–X ст. – С. 62.

2.3. Топографія дитинця, окольного города і посаду. – С. 73.

2.4. Передгороддя і околичні поселення літописного Дубена. – С. 87.

2.5. Поселення і могильник на острові Кемпа. – С. 99.

2.6. Міська забудова та зайнятість населення. – С. 109.

2.7. Дубно у другій половині ХІІІ–XV ст. – С. 122.

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ДУБНА В XVI–XVIII СТ. – С. 137.

3.1. Топографія замку. – С. 137.

3.2. Топографія міських оборонних споруд. – С. 181.

3.3. Топографія храмів і монастирів. – С. 192.

3.4. Планувальна структура, забудова і населення міста. – С. 306.

3.5. Міські володіння релігійних осередків. – С. 336.

3.6. Передмістя. – С. 357.

РОЗДІЛ 4. ДУБНО У КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ОКРУГОЮ. – С. 375.

4.1. Дубно і його сільськогосподарська округа в Х–ХІІІ ст. – С. 375.

4.2. Дубенська волость у структурі земель-князівств ХІ–ХІІІ ст. – С. 398.

4.3. Дубенська волость в XVI–XVIII ст. – С. 406.

4.4. Проблема «города Івань». – С. 427.

4.5. Дороги Дубна «стародавні, звичні». – С. 434.

ВИСНОВКИ. – С. 442.

ДОДАТКИ. – С. 448.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА. – С. 473.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ. – С. 504.

SUMMARY. – С. 505.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК. – С. 509

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК. – С. 521.

Матеріал надано автором книги.