Новини

Четвер, 15 травня о 14:00 год. до Всесвітнього дня вишиванки в приміщенні Житомирського обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Традиційне ткацтво та вишивка Коростенщини кінця ХІХ – середини ХХ століття» з фондової колекції музею.

Запрошуємо на відкриття!

Адреса:

м. Житомир

Житомирський обласний краєзнавчий музей

Майдан Замковий, буд. 1

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей

14 травня 2025 року виповнюється 130 років першій професійній пожежній частині по вул. Базарній (нині – Святослава Ріхтера) в місті Житомир

Робота по створенню пожежної служби розпочалася в 1894 році поряд зі схваленням проєкту будівництва першої гілки міського оснащеного гідрантами водопроводу. А в наступному році (1895) вона була розділена на два підрозділи, перший з яких базувався в маєтку свого керівника брандмейстера Злоторовича на Іларіонівській (нині – Михайла Грушевського), а другий – в купленому маєтку на вулиці Базарній (нині  – Святослава Ріхтера). Саме останній з них став серцем служби з порятунку Житомира від пожеж: тут в 1895 році спорудили високу кам’яну каланчу з дерев’яною прибудовою для кінних повозив-водовозів на чотири бокси і постійною командою швидкого реагування.

П’ятиярусна цегляна побудована в стилі неоренесансу житомирська каланча є нашарування обсягів увінчаних критою надбудовою оглядового майданчика під шатровим дахом і двоповерховою прибудовою самої пожежної частини з півночі. Прикрашена виконаними за допомогою декоративної цегляної кладки архітектурними елементами, споруда вежі-каланчі, не дивлячись на масивність своєї конструкції, має спрямований у височінь легкий вигляд. Двоповерхова п-образна будівля пожежної частини № 2 являє собою типового представника класичної архітектури під чотирисхилою покрівлею, головними прикрасами якого є профільований коробоподібний сандрики, розкріплений карниз, декоративний геометричний елемент прямокутних в’їзних отворів, прибудованого до північної частини вежі, при цьому перший ярус пожежної каланчі було змінено (недоторканою залишилася лише фасадна частина).

Після закінчення будівництва і запуску в експлуатацію першого житомирського водоканалу в 1898 році, він став надійним партнером пожежної служби: на вершині водонапірної вежі розмістився спостережний пункт і сигнальний прожектор, що сповіщали жителів про червону загрозу і заборону користуватися водопроводом для збереження необхідного тиску води в трубах для оперативного гасіння пожежі, а невід’ємною частиною водної магістралі стали пожежні крани. Швидке економічне і соціальне зростання Житомира на початку ХХ століття стало однією з першопричин вдосконалення його пожежної служби, до обладнання якої крім іншого в 1910-му відносилися 104 розташованих на протязі всіх шістнадцяти кілометрів міського водопроводу гідранта. До початку Другої світової війни пожежна служба Житомира удосконалювалася і збільшувала свою чисельність. Але весь прогрес звели нанівець бойові дії з 1941 по 1943 роки. У післявоєнні роки все комунальне господарство міста на річці Тетерів перебувало в жахливому стані. Його відновлення затягнулося на роки. Так у 1946 р. поряд з ремонтом водного господарства були приведені до ладу лише три пожежних гідранта.

1991 р. з набуттям Україною незалежності пожежна служба була реформована, увійшовши до складу Державної служби з надзвичайних ситуацій. 17 вересня 2010 року в історичній будівлі самостійної пожежної частини № 2 було відкрито Музей пожежної охорони Житомира, який став одним із символів становлення міста на шляху цивілізації і прогресу.

Література

Краєвиди Житомира з пожежної вежі, побудованої 120 років тому [Електронний ресурс] // Житомир.info : [сайт]. – Режим доступу: https://www.zhitomir.info/news_145013.html?fb_comment_id=790127841040779_790241774362719. – Назва з екрана.

Шовчко В. Музей пожежної охорони Житомира [Електронний ресурс] / В. Шовчко // Пам’ятки України : [сайт]. – Режим доступу: https://zabytki.in.ua/uk/1671/muzei-pozhezhnoyi-okhoroni-zhitomira#google_vignette. – Назва з екрана.

Середа, 14 травня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Історія будівництва та руйнування приміщення Будинку Солдата та відкритого басейну в Рівному. 1930-і роки».

Мова йтиме про історію будівництва та руйнування приміщення Будинку Солдата та відкритого басейну в нашому місті та про те, чому ці будівлі та локації занепали ще в часи радянського союзу і чому про них треба пам’ятати та зберігати.

Спікер – рівненський краєзнавець Василь Гудзій, який зібрав фото та документальний матеріал на цю тему.

Запрошуємо, буде цікаво!

Адреса:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. О. Борисенка, 6

4-й поверх «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Рудецький П. А. Релігія, культура і освіта в житті міського суспільства Луцька другої половини XVI – першої половини XVII ст. : монографія / П. А. Рудецький ; Адмін. Держ. іст.-культур. заповідн. у м. Луцьку. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 220 с.

Анотація: Книга є спробою подачі кількох цікавих і маловідомих сторін життя Луцька другої половини XVI – першої половини XVII ст. шляхом дослідження релігійно-культурного функціонування міської громади. 

Вважаємо, що книга буде корисною для науковців, викладачів, краєзнавців, студентів і всіх, кому не байдужа історія України та рідного краю.

Ознайомитися з монографією Павла Рудецького «Релігія, культура і освіта в житті міського суспільства Луцька другої половини XVI – першої половини XVII ст.» можна у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Матеріал надано: Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки

Шановні колеги! 3 червня 2025 року Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки проводить науково-практичну конференцію на тему: «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки в контексті національного відродження та утвердження державності», присвячену 85-річчю від дня заснування Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Запрошуємо взяти участь в роботі конференції. Формат конференції: змішаний офлайн та онлайн. Планується видання збірника матеріалів конференції. 

Пропонуються такі напрямки роботи конференції:

- Бібліотеки під час війни: трансформація завдань.

- Інноваційний розвиток бібліотек: пошук нових форматів.

- Проектна діяльність бібліотек на сучасному етапі.

- Фонди публічних бібліотек як частина інформаційного простору країни.

- Роль особистостей в розвитку бібліотечної справи.

- Сторінки історії бібліотек Волині.

- Бібліотеки Волині: історії успіху і пошук нових можливостей.

- Соціальні медіа як платформи для залучення користувачів.

- Національне відродження шляхом популяризації кращих надбань української літератури.

- Бібліотечні практики у відновленні ментального здоров'я.

- Партнерство та співпраця бібліотек: сучасні підходи та можливості.

Матеріали приймаються до 15 травня 2025 року з урахуванням наступних вимог:

До опублікування приймаються матеріали українською мовою, що відповідають тематиці Конференції та не публікувалися раніше. Тексти доповідей мають бути подані в електронній формі редактор Міcrosoft Word (формат файлу *.doc). Назва файлу – прізвище автора. Вимоги до оформлення матеріалу: шрифт Times New Roman, розмір 12 пт. міжрядковий інтервал 1,5. Нумерація сторінок відсутня. Текст публікації (до 10 сторінок формату А4).

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Романік М. Мановицьке Прилісне. Село в історії нашого краю : присвяч. 480-річчю села / М. Романік. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 343 с. : іл., фот.

Анотація: Свою нинішню назву село Прилісне носить лише 60 років. 420 років в офіційних документах воно іменувалось Маневичі, але жителі села і навколишньої округи завжди називали село Мановичі. Тож книга про походження назви села. На основі окремих документів подається одночасно розвиток села і нашого краю. Село пережило дві трагедії в роки війни бо підлягало знищенню. Подаються конкретні факти, як заробляли селяни на хліб насущний за часів колгоспу. Книга написана на основі спогадів багатьох жителів, які пережили ці події. 

Видання розраховане на тих, хто цікавиться минулим нашого краю, вихідцям із села і всім жителям цього чудового і працьовитого села, які тепер стали єдиною сільською родиною.

Ознайомитися з книгою  Михайла Романіка «Мановицьке Прилісне. Село в історії нашого краю» можна у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Матеріал надано Волинською ОУНБ імені Олени Пчілки