Фотоколекція
Ікона «Трійця Святої Анни»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1732
Ікона «Трійця Святої Анни» (1732)
м. Луцьк, Волинська область
У композиції втілена містична тема духовного єднання трьох поколінь Святого сімейства – Анни, Марії та Ісуса Христа. Іконографія такого зображення була поширена з XV–XVI ст. у Північній Німеччині, Італії і Франції. У західноєвропейській традиції сюжет називався – «Anna selbdritt», дослівно з німецької – «Анна – сама третя» чи «Трійця Святої Анни».
Статична, симетрично побудована композиція об’єднує три постаті у єдину нерозривну сукупність. Наслідуючи західноєвропейських художників XV–XVII ст., маляр наділяє індивідуальними рисами лики персонажів, а вгорі на хмарах малює невеличких ангелів-путті. У центральній частині композиції яскравий жовтий стовп світла ніби виокремлює тему Святої Новозавітної Трійці: зображення Бога Отця від якого на Ісуса сходить Святий Дух (голуб). У нижній частині полотна дата – «1732» та частково втрачений донаторський напис «... ОБ ХА ДОЦРВИ...САДОВСКОЙ РАДИ СПАСЕ...». Іконографічний сюжет «Трійця Святої Анни» характерний для костельного живопису, проте нерідко зустрічався у греко-католицьких храмах.
Розмір: 126 х 86
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Садів Луцького району
Джерело:
Волинська ікона: «Трійця Святої Анни» [Електронний ресурс] // Район ін.юа : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/598325-volinska-ikona-triytsya-svyatoi-anni. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Трійця Святої Анни // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 320–321 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Іоан Богослов»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Іоан Богослов» (ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Простір картини займає монументальна постать юного апостола Іоана. Чан над вогнищем та чаша у руках ангела символізують перенесені тортури, після яких Іоан залишився неушкодженим. Образ Святого, виконаний у бароковому стилі, наділений тілесним і душевним здоров’ям; вільний рух піднятої руки з затиснутим пером, позбавляє його будь-якої скутості. Другою рукою апостол невимушено опирається на масивну книгу – символ його авторства кількох біблійних книг. Привертає увагу молодий лик Іоана з округлими щоками та підборіддям, яскравим рум’янцем, масивним носом та повними губами. Очі молитовно підняті вгору. Під ногами апостола зображений орел з розгорнутими крилами, як символ злету його богословської думки. В нижній частині полотна частково збережений донаторський напис, зроблений латиною.
Розмір: 208 x 148
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з церкви Святого Симеона с. Любохини Старовижівського району
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Іоан Богослов // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 318–319 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Текля Іконійська»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Текля Іконійська» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Християнська церква шанує Святу Теклю як Рівноапостольну за участь у проповіді Євангелія та першу діву, яка присвятила себе служінню Господу. Древні апокрифи розповідають, що юна дівчина, почувши проповідь апостола Павла у Іконії, залишила свого нареченого, прийняла християнство та присвятила своє життя Богові. Після перенесених мук у часи переслідування християн, Текля оселяється у пустельному місці на горі. Все своє довге життя вона присвятила наверненню язичників до християнства та зціленню хворих.
Художник за західноєвропейською традицією зображує Святу юною дівою з довгим розпущеним волоссям. Її світла постать чітко виділяється на темному тлі картини. Лик Теклі з тонкими рисами і очима, піднятими догори у молитві, сповнений підкресленої покори та умиротворення. Лівою рукою вона тримає гілку пальми – символ слави. Витонченим жестом правої руки вказує на яскраве вогнище, яке як і змії, що повзають під її ногами, є символом перенесених нею страждань в ім’я Христа. Про це згадується у давній молитві до Святої Теклі: «Ти Свята Текле,… коли була вже на вогнищі, знаком святого хреста стягнула велику зливу і загасила вогонь, тобі й голодні змії нічого не вдіяли, бо чудом Божої ласки вони тебе не торкнули».
Розмір: 182 х 117
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з костелу Успіння Пресвятої Діви Марії с. Вишеньки Рожищенського району
Джерело:
Карпюк Р. Свята Текля Іконійська [Електронний ресурс] / Р. Карпюк // Волинські єпархіальні відомості. – 2020. – верес. – С. 4. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/img/img-newspaper/EP%2009%202020.pdf. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Текля Іконійська // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 316–317 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Франциск Асизький»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Франциск Асизький»
Лукас Шрейдер
м. Луцьк, Волинська область
Франциск Асизький (1181–1226) – засновник чернечого ордену францисканців, один з найбільш шанованих святих католицької церкви.
Святий зображений у кульмінаційний момент життя і страждання – з’явлення стигматів (ран) після містичних видінь розп’ятого Христа. На його лівій руці – слід незаживаючої рани. Художник розмістив джерело світла вгорі зліва, воно ковзає по рясі святого, зосереджуючи увагу на тонких аскетичних рисах одухотвореного і водночас сповненого спокою лику. Деталі пейзажу і одягу розповідають про життя Святого та обов’язково присутні в його іконографії. Три вузли на мотузці, якою підперезана ряса, символізують три обітниці – бідності, цнотливості та послуху. Хрест-розп’яття у руках – бажання Франциска слідувати шляхом Христа. Череп під його ліктем – символ марності життя. Джерело, що тече зі скелі, нагадує про подвиг Святого, який подібно Мойсею добув воду у пустелі ударом палиці. Драматизм і містичність картини автор посилює пануючим темним колоритом у поєднанні зі стриманим та лаконічним стилем виконання. На звороті картини частково зберігся авторський підпис: «Lucas Szreyder Pinxit 178.... Die ro.....».
Розмір: 143 х 84
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з костелу Успіння Пресвятої Діви Марії с. Вишеньки Рожищенського району
Джерело:
З колекції Музею волинської ікони: «Св. Франциск Асизький» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_sv_francisk_asizkij/2020-05-22-2275. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Франциск Асизький // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 314–315 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос у терновому вінку»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос у терновому вінку» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Композиція ікони відповідає традиції зображення образу «Ессе Ноmо» (лат. «це людина»). З такими словами, згідно Євангелія (Ін. 19. 5), прокуратор Іудеї Понтій Пілат показав народу Єрусалиму Ісуса Христа після бичування: «Тоді вийшов Ісус в терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пілат: Це – Людина!».
На темному тлі ікони – постать Ісуса Христа. Міцні м’язисті руки складені нижче грудей навхрест і зв’язані грубим плетеним шнуром, що символізує майбутнє розп’яття. Терновий вінок (царська корона) на голові Ісуса та тростина (скіпетр) у Його руці – символізують насміхання римськими воїнами над Христом як над «царем». Контраст світла і тіні, динаміка їх поєднання при зображенні блідого обличчя з різко виступаючими вилицями і запалими, напівзакритими очима зі згасаючим поглядом, підкреслюють основну ідею твору – скорбота одинокого і покинутого Сина Божого.
Розмір: 102 х 79
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з церкви Усікновення голови Іоана Предтечі, с. Гута-Камінська Камінь-Каширського району
Текст та ілюстрація з книги:
Христос у терновому вінку // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 312–313 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Римська»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Римська» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іменування ікони походить від назви прославленого чудотворного образу Х–ХІ ст., що знаходиться в церкві Санта Марія Маджоре у Римі. Починаючи з ХIV–ХV ст. його копії поширюються на католицькому Заході, а з XVI ст. на територіях східної християнської традиції: у Росії, Білорусі, Україні.
Маляр відтворює чудотворний образ, що прославився у Луцькому домініканському монастирі у другій половині XVII ст., живописно втілюючи шиті перлами ризи Богоматері та Ісуса Христа. Згідно іконографічної традиції руки Діви Марії з білою хустиною складені над колінами Ісуса, на безіменному пальці правої руки – невелика обручка з рубіном, постать Ісуса Христа ледь відхилена назад, а обличчя підведене до Матері. Корона Богоматері зі сценою «Благовіщення» при крашена сяючим каменем з силуетом голуба. Тло ікони декороване довгими пагонами троянд з медальйонами, у яких відтворені основні події життя Ісуса Христа і Діви Марії. Зліва – «Благовіщення», «Зустріч Марії і Єлизавети», «Різдво Ісуса», «Стрітення», «Суд Пілата», «Бичування Ісуса біля стовпа», «Моління про Чашу», «Христос у терновому вінці». Справа – «Вознесіння Богородиці», «Вознесіння Ісуса Христа», «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Воскресіння Ісуса», «Несення хреста», «Розп’яття», «Коронування Богородиці».
Розмір: 124 х 84
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з церкви Святої Трійці, с. Сокіл Рожищенського району
Джерела:
З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця Римська» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_ikona_bogorodicja_rimska/2020-04-15-2227. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Римська // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 310–311 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Каетан Театинський»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Каетан Театинський» (XVIII ст.)
Йозеф Прехтль
м. Луцьк, Волинська область
Святий Каетан – один із засновників католицького ордену театинів та покровитель ордену тринітаріїв, канонізований католицькою церквою у 1671 році.
Згідно іконографічної традиції Каетан зображений у довгій чорній сутані з конкретними портретними рисами: худорляве лице з високим чолом обрамлене коротким чорним волоссям і невеликою чорною борідкою. Святий пригортає до грудей та водночас прихиляє голову до немовляти Ісуса. Постать Каетана умовно розділяє композиційний простір на дві частини. Зліва – зображення замку з вежами та церквами, костелів та православних храмів древнього міста Луцька, справа – ретельно промальований монастирський комплекс ордену тринітаріїв. Колосся і білі лілеї, які розсипають ангели, символізують достаток та Господнє благовоління.
Автором ікони, ймовірно, є монах – тринітарій Йозеф Прехтль (1737–1799?). По завершенню навчання у Віденській художній академії і прийняття чернечого постригу у Берестечку, маляр розписує костели ордену тринітаріїв на Волині і за її межами.
Розмір: 194 x 116
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з монастиря отців бернардинів м. Дубно Рівненської області
Джерела:
Штанько О. Монастир тринітаріїв у Луцьку на старих зображеннях [Електронний ресурс] / О. Штанько // Волинські Новини : [сайт]. – Режим доступу: https://www.volynnews.com/news/all/monastyr-trynitariyiv-u-lutsku-na-starykh-zobrazhenniakh/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Каетан Театинський // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 306–307 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автор створив урочистий і величний образ. Прекрасні лики Богородиці та Ісуса Христа, ефектне поєднання насичених, глибоких і світлих, легких кольорів з благородним золотом відносять у світ абсолютної краси і досконалості. Рідкісним є зображення на грудях Богоматері панагії (грец. пресвята) – атрибуту архієрейського облачення, яке з давніх часів втілює уявлення Церкви про Богородицю, як спасительку світу. Тільки до Неї і до Ісуса Христа звертаються віруючі зі словами «Спаси нас».
Розмір: 124 x 96,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Грудки Камінь-Каширського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 296–297 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона належить до зразків народного іконопису. Образ Ісуса Христа вирізняється простотою, ліричністю і відкритістю. Його молодий лик наділений чисто людськими рисами: високим чолом, тонкими чорними бровами, невеликою борідкою, сильним рум’янцем. Легка посмішка підсилює сприйняття його не як грізного судії, а як помічника і порадника.
Розмір: 118 х 63
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Зачернеччя Любомльського району
Джерела:
Волинська ікона: «Христос Вседержитель» [Електронний ресурс] // Район.in.ua : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/622638-volinska-ikona-khristos-vsederzhitel. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 294–295 ; іл.
Див. також:
Ікона «Архістратиг Михаїл з діяннями»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Архістратиг Михаїл з діяннями» (кін. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона народного маляра представляє колоритний образ Архістратига Михаїла – «вождя воїнства Господнього», переможця диявола (Откр. 12, 7–9). У середнику ікони зображений Святий Михаїл у одежах античного воїна із занесеним для удару мечем. Під його ногами – поборений сатана у людській і зміїній подобі, який горить у вогні. Середник оточений десятьма клеймами діянь ангелів та архангелів: «Ангел і Захарія», «Товія з Архангелом Рафаїлом», «Гедеон перед ангелом», «Чудо в Хонех», «Благовіщення Святої Анни», «Благовіщення Діви Марії», «Жінки-мироносиці і ангел», «Боротьба Якова з антелом в Пенуїлі», «З’явлення ангела Ісусу Навину», «Звільнення ангелом апостола Петра з темниці». Схематичний і спрощений живопис ікони, порушені пропорції фігури Архістратига відступають перед насиченістю і звучністю кольорів, світлом срібного тла і золота на обладунку, мечі та німбі.
Розмір: 142,7 x 93,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Троянівка Маневицького району Волинської області
Джерела:
З колекції Музею волинської ікони: «Архістратиг Михаїл з діяннями» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_arkhistratig_mikhajil_z_dijannjami/2021-11-21-2659. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Архістратиг Михаїл з діяннями // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 292–293 ; іл.
Див. також:
