Так було про костел у Сарнах

Анотація: Сарненський костел – яскравий приклад конструктивізму в архітектурі. Був закладений в 1936 р. замість старого дерев'яного костелу. Будівництво тривало до 1939 р., але так і не було завершено – недобудованою залишилася дзвіниця. За спогадами прихожан, костел будувався з каміння, яке видобували у Клесові (базальт), і мав у фундаменті кілька підземних ходів. Ознайомитися з подальшою історією Сарненського римсько-католицького костелу «Преображення Господнього» можна у відеосюжеті краєзнавця Олексія Бухала.

Retro-Волинь. Волинський посуд з Баранівки

Анотація: Краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко розповідає про виробництво «білого золота» – порцеляни в місті Баранівка на Житомирщині, яке свого часу було в складі Волинської губернії. Історія порцелянового заводу бере свій початок ще з 1802 року. Вважається, що виробництво порцелянового посуду в Баранівці започаткували у XVIII ст. брати Михайло та Франциск де Мезери.  Завод займався виробництвом унікального посуду, зокрема чайних, кавових сервізів, тарілок, ваз, всіляких предметів інтер'єру. Баранівська порцеляна вирізнялася не тільки чудовим зовнішнім виглядом, а й відмінною якістю виконання.

Так було. Рівненська дзвіниця

Анотація: Свято-Воскресенський собор — православний храм у центрі міста Рівного. Будівництво собору розпочалося у 1890 році за кошти царської казни, володаря міста князя Любомирського та місцевої релігійної громади, а закінчилося – 1895 році. Спочатку біля собору було споруджено невелику наземну дзвіницю на чотирьох дерев’яних стовпах. Пізніше на заміну дерев’яній у 1932 р. ХХ ст., була зведена величезна мурована дзвіниця з арочним входом на церковне подвір'я. Простояла дзвіниця біля собору всього 30 років, переживши перший прихід “совєтів”, війну, окупацію, але здалася перед наступом радянського “благоустрою”. Напочатку 60-х років практично за добу військові знесли огорожу й розчистили місце від руїн дзвіниці та каплички. Яка подальша доля була Свято-Воскресенського собору та його дзвіниці, розповість у відеосюжеті рівненський краєзнавець та історик Олексій Бухало.

Місто Сарни крізь призму століть

Анотація: Місто Сарни розташоване в північній частині Західного Полісся в межиріччі Случа та Горині. Населений пункт дістав назву від сусіднього села, яке так назвали тому, що колись тут водилося багато сарн (серн) – диких кіз. За спеціальним царським наказом від 18 лютого 1883 р. прийняли рішення про будівництво залізниці Рівне – Лунінець. Перший проїзд через станцію, що дістала назву Сарни , пройшов 2 серпня 1885 р. Після 1902 р. станція Сарни стала вже крупним вузлом залізничних шляхів, які входили до складу Південно-Західної залізниці. На рубежі XIX і XX ст. у Сарнах нараховували майже 3 тис. жителів. У 1902 р. спорудили вокзал, вагонну дільницю, паровозне депо, майстерні та 35 будинків одноповерхового житла для залізничників. 1902 р. у Сарнах відкрили двокласне залізничне училище з підготовки кондукторів, зв’язківців, зчіплювачів вагонів. У 1903 р. на станції став функціонувати медпункт. А в 1905 р. у місті почав працювати Будинок культури залізничників, навколо якого було закладено парк. У 1914 р. була відкрита Сарненська науково-дослідна станція по освоєнню боліт (болотна станція). Це – найстаріша наукова установа в Україні. Прифронтовим містом Сарни стало у 1914 р.

Володимир-Волинський. Міста і містечка

Анотація: Місто Володимир-Волинський багатий на сакральні духовні святині, тож ведуча, Наталка Войтович, завітала у найдревніші храми міста, а саме: Свято-Успенський кафедральний собор, Василівська церква-ротонда, Собор Різдва Христового (раніше Костел Розіслання Апостолів), Церква святого Йосафата, костел святих Якима та Анни та пам’ятка археології національного значення «Городище вали», датоване ІХ – ХІІІ століття. Про історію храмової архітектури у відеосюжеті розповідає завідувачка сектора Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Світлана Федосєєва.

Минуле поліських залізниць. Retro-Волинь

Анотація: У період з 1882 по 1907 рік на Поліссі розгортався масштабний будівельний проєкт – прокладали “Поліські залізниці”. Головною метою було з’єднати захід Російської імперії з українською Сіверщиною та Прибалтійським, Північно-Західним, Центрально-промисловим районами. У відеосюжеті історик Тетяна Яцечко-Блаженко розповідає для чого та в яких умовах будувалася залізниця на Волині.