Відеотека

Як в давнину робили папір

Анотація: Радомишльська папірня була споруджена 1612 року (за іншими даними – 1616), щоб виробляти папір для потреб лаврської друкарні. Ініціатором її будівництва став архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький (1550–1624). Це була перша паперова фабрика на території Центральної України. Папір, що вироблявся у Радомишлі, був світло-сірого кольору, відрізнявся особливою міцністю і міг зберігатися століттями, оскільки в якості сировини для нього використовувалися льон, конопля та кропива. Більше дізнатися про історію виробництва паперу можна переглянувши відеосюжет.

Верхівня Оноре де Бальзака / Невідома Україна

Анотація: Маєток Ганських, у якому провів останні роки свого життя відомий французький письменник Оноре Де Бальзак. Палац розташований у мальовничому селі Верхівня, що на Житомирщині. В 1847 році приїхавши уперше до своєї коханої Евеліни Ржевуської, француз був вражений від маєтку і називав верхівнянський палац «Лувром». Доторкнутися до історії та отримати купу цікавої інформації, можна переглянувши відеосюжет.

Розкопки на полі битви під Берестечком

Анотація: Відомий археолог Ігор Свєшніков з великим захопленням займався розкопками поля битви під Берестечком. Як правило, доктору історії вдавалося розгадувати призначення речей. Проте, одного разу козаки з минулого змусили вченого довго мізкувати над невідомим приладом. Допоміг один із партійців, який випадково побачив дивну штукенцію. Дізнатися більше про розкопки на полі битви під Берестечком можна переглянувши відеосюжет історика Олексія Бухала.

Жива історія битви під Берестечком | Україна вражає

Анотація: «Україна вражає» пропонує завітати до славетного Берестечка (Волинська область), де відбулася одна з найкривавіших битв між Річчю Посполитою і козацько-татарським військом. На жаль, через ряд причин козаки у Берестецькій битві зазнали поразки. Однак уже через кілька років вони змогли відновити чисельність армії та з колишнім успіхом продовжити національно-визвольну боротьбу. Дізнатися більше про історичне місце та про битву під командуванням Б. Хмельницького можна переглянувши відеосюжет.

Лекція Людмили Леонової «Як рівняни воду добували.Історія водопостачання Рівного у XIX–поч. XX ст.»

Анотація: Відеозапис публічної лекції «Як рівняни воду добували. Історія водопостачання Рівного у 19 – поч. 20 століття», яка відбулася 26 лютого у Рівненській обласній бібліотеці. Лекцію підготувала рівненська краєзнавиця Людмила Леонова. Поціновувачі краєзнавства змогли зануритися в історію розвитку водопровідних систем від найдавніших часів до сучасних водопроводів. Людмила Леонова висвітлила ключові етапи вдосконалення водопостачання, його значення для нашого міста і виклики, пов’язані з можливостями та бажанням власників міста князів Любомирських та міської влади Рівного протягом останніх двох століть сприяти покращенню його стану. Також говорили про очищення та транспортування води. Особливо цікавим для наших гостей було здійснення віртуальної подорожі тими вулицями сучасного Рівного, де збереглися перші рівненські водокачки та водонапірні башти, побачити унікальні фото рівненських водовозів та,навіть, фото механіка, який забезпечував містян водою сто років тому. Лекція була пізнавальною і викликала активне обговорення. Слухачі цікавилися особливостями функціонування історичних водопроводів. Ця історія дозволила поглибити розуміння важливості чистої води та ролі водоканалів у житті сучасного суспільства.

Українське мистецтво у Буенос-Айресі та поза ним | Сидір Розмірський

Анотація: Розмірський Сидір – талановитий волинський художник-аматор, який здобув славу в Аргентині, але зовсім не відомий в колі українського мистецтва. Народився 1910 р. на невеликому хуторі біля села Студині на Волині, у традиційній селянській родині. Через скрутне матеріальне становище родини Сидір змушений був поїхати на заробітки. У Південній Америці Розмірський знайомиться з роботами класиків наївного мистецтва – Фріди Кало, Анрі Руссо. Його власна творчість стала однією з візитівок Буенос-Айреса. Дізнатися більше про його творчу діяльність можна у відеосюжеті Зої Навроцької, завідувачки Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею.