Відеотека

Лекція Олени Прищепи «Жіноча освіта на Волині: досвід Рівного. ХІХ - поч. ХХ століття»

Анотація: Запис лекції доктора історичних наук Олени Прищепи, що відбулася у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці в серпні 2025 р. та була присвячена темі розвитку жіночої освіти на Волині та в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття.

Перші Інститути шляхетних дівчат з’явилися на початку 19 ст. з ініціативи місцевого дворянства у Харкові (1812), Полтаві (1818), Одесі (1829) і вартість навчання становила до 1000 руб на рік. Що перший дівчачий пансіон відкрився в Дубровиці (1808), де вчилося 9 дівчат. А в Кременці було відкрито аж 5 приватних пансіонів. У Києві Інститут шляхетних панянок з’явився лише у 1838 році. У 1832–1855 роках у Рівному функціонував пансіонат Маріанни Бондіні, де навчалося близько 35 учениць. Випускниця цього жіночого пансіонату Анастасія Левицька, донька рівненського священика, отримала посаду вчительки після його закінчення. Дівчата єврейського походження також навчалися у цьому навчальному закладі. Дівчата могли отримувати початкову освіту при Свято-Воскресенському соборі та при Успенській церкві в Рівному. 1865 рік – відкриття жіночого училища графа Блудова в Острозі. У Здолбунові функціонувала жіноча гімназія баронеси фон Таубе. Рівненська жіноча гімназія була відкрита у 1900 році. В різні часи вона розміщувалася у різних приміщеннях: по вулиці Шосейній (навпроти Свято-Воскресенського собору), по вулиці Гімназійній (тепер Драгоманова), а зрештою – у будівлі по теперішній вулиці Героїв Поліції. Дівчата навчалися в ній до 1920 року. Надалі суспільство перейшло на змішану форму навчання.

Лекція Олега Озимчука «Стародавні скандинави на землях Рівненщини у ІІ-ІV століттях: археологічні пам’ятки готів та їх історична ідентифікація»

Анотація: Оюм – держава готів, що існувала на території України в ІІ-ІV століттях нашої ери. Власне тут розселилися племена готів, мігрувавши зі Скандинавії. Вони мали власну писемність та одну з найкращих кіннот у світі. Прийняли християнство у ІV столітті. 450 об’єктів готської культури було виявлено археологами на території Волині, в тому числі 150 - на Рівненщині. Серед знахідок – римські монети, знайдені у кінці 20-поч. 21 ст. У 2011-2013 рр. було виявлено 10(!) монет періоду імператорів Трояна та Комода. Бронзова голова Бога врожаю та потойбіччя Серапіса була знайдена на розкопках біля с. Хрінники у 2005 році, що свідчить про те, що тут перебували римські легіонери. В Хрінниках було виявлене капище готів, де могли приносили в жертву людей. І ще одна знакова знахідка – фібула також була знайдена тут. І звичайно ж готи залишили слід в українському етносі. Про це та про багато іншого цікавого розповідає історик Олег Озимчук у лекції «Стародавні скандинави на землях Рівненщини у ІІ-ІV століттях: археологічні пам’ятки готів та їх історична ідентифікація»

Алла Дмитренко. Вбрання : відеолекція

Анотація: З циклу лекцій «Українська етнографія». В даній лекції розглянуто компоненти традиційного одягу українців. Проаналізовано особливості натільного одягу, регіональні різновиди стегнового і плечового вбрання, головні убори, взуття, прикраси і доповнення до традиційного костюма. На основі колекції одягу Музею етнографії Волині та Полісся показано особливості одягу Волині.

Цикл лекцій читає кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи СНУ ім. Лесі Українки Алла Дмитренко.

Землеробство : відеолекція

Анотація: З циклу лекцій «Українська етнографія». В даній лекції розглянуто місце землеробства у структурі традиційної господарської діяльності і системі життєзабезпечення українців. Висвітлено системи і галузі землеробства, землеробські культури (зернові, бобові, технічні, городні, садові). На основі колекції Музею етнографії Волині та Полісся показано знаряддя праці для обробітку землі, догляду за посівами, сівби і збирання урожаю, обмолочення і переробки зернових та олійних культур; особливості зберігання зернових та овочевих культур.

Цикл лекцій читає кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи СНУ ім. Лесі Українки Алла Дмитренко.

Збаразький замок

Анотація: Збаразький замок є однією з наймальовничіших і найкраще збережених фортець на Тернопільщині. А ще – повноцінним героєм художньої літератури та кіно. Саме тут розгортаються драматичні події протистояння козацьких та польських військ, описані Генриком Сенкевичем у романі «Вогнем і мечем» і зняті на кінострічку всесвітньовідомим режисером Єжи Гоффманом.

Бінарна публічна лекція Олени Прищепи і Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана«Rocznik Wolynski»–95»

Пропонуємо відеозапис бінарної публічної лекції доктора історичних наук Олени Прищепи та етнографа Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана «Rocznik Wolynski» – 95». Лекція присвячена історії появи та значення щорічника та його творцю Якубу Гофману, освітньому діячеві, краєзнавцю, організатору досліджень в галузі історії, етнографії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. Виявляючи неабиякі етнографічні зацікавлення, Якуб Гофман опублікував у першому томі «Rocznik Wolynski» власну працю «Писанки Волині», яка виявилася чи не першою науковою публікацією про особливості писанкарства Рівненщини. Вперше автор подав інформацію про техніку розпису та засоби фарбування великодніх яєць, зробив спробу систематизації орнаментики, подав місцеві назви візерунків, навів приклади використання писанок та крашанок у народній магії та обрядах.

Автор: Олена Гумінська, завідувач краєзнавчого відділу Рівненської ОУНБ.