Відеотека

Бінарна публічна лекція Олени Прищепи і Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана«Rocznik Wolynski»–95»

Пропонуємо відеозапис бінарної публічної лекції доктора історичних наук Олени Прищепи та етнографа Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана «Rocznik Wolynski» – 95». Лекція присвячена історії появи та значення щорічника та його творцю Якубу Гофману, освітньому діячеві, краєзнавцю, організатору досліджень в галузі історії, етнографії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. Виявляючи неабиякі етнографічні зацікавлення, Якуб Гофман опублікував у першому томі «Rocznik Wolynski» власну працю «Писанки Волині», яка виявилася чи не першою науковою публікацією про особливості писанкарства Рівненщини. Вперше автор подав інформацію про техніку розпису та засоби фарбування великодніх яєць, зробив спробу систематизації орнаментики, подав місцеві назви візерунків, навів приклади використання писанок та крашанок у народній магії та обрядах.

Автор: Олена Гумінська, завідувач краєзнавчого відділу Рівненської ОУНБ.

Поет Чеслав Янчарський. Поетична група «Волинь»

Анотація: 19 травня – день пам’яті та п’ятдесят четверта річниця від дня смерті Чеслава Янчарського, польського поета, прозаїка, автора творів для дітей, який народився у селі Грушвиця на Рівненщині. Чеслав Янчарський став ініціатором та засновником поетичної групи «Волинь», що діяла на території Волині та Рівного з 1936 року. До складу групи входили молоді польські поети Зузанна Гінчанка, Йозеф Лободовський, Ян Румель, Чеслав Янчарський, Вацлав Іванюк, Стефан Шайдак, Ян Спєвак, Владислав Мільчарек та інші. В сюжеті про Чеслава Янчарського ми намагалися докладно проаналізувати його життя та творчість так тісно пов’язану з Рівненщиною.

Замок у Червоному. Палац Грохольських-Терещенків на Житомирщині

Анотація: Палац Грохольських-Терещенків – пам’ятка архітектури місцевого значення в смт Червоне Житомирської області, збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського, що володів селом. Згодом, за певних обставин, маєток викупив промисловець Микола Терещенко. Отож, дізнатися більше про історію цього унікального архітектурного об’єкта можна переглянувши відеосюжет.

У Радомишлі на Житомирщині виготовляють папір за технологією ХVII століття

Анотація: Радомишльська папірня була споруджена 1612 року (за іншими даними – 1616), щоб виробляти папір для потреб лаврської друкарні. Ініціатором її будівництва став архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький (1550–1624). Це була перша паперова фабрика на території Центральної України. Папір, що вироблявся у Радомишлі, був світло-сірого кольору, відрізнявся особливою міцністю і міг зберігатися століттями, оскільки в якості сировини для нього використовувалися льон, конопля та кропива. 

Леонід Зіневич працює майстром з виготовлення паперу у замку Радомисль на Житомирщині. Чоловік створює папір за технологією ХVII століття у стінах папірні того ж часу. У своїй роботі майстер використовує приладдя, створене за кресленнями ХVII століття, які знайшли у бібліотеці Києво-Печерської лаври.

Верхівня Оноре де Бальзака / Невідома Україна

Анотація: Маєток Ганських, у якому провів останні роки свого життя відомий французький письменник Оноре Де Бальзак. Палац розташований у мальовничому селі Верхівня, що на Житомирщині. В 1847 році приїхавши уперше до своєї коханої Евеліни Ржевуської, француз був вражений від маєтку і називав верхівнянський палац «Лувром». Доторкнутися до історії та отримати купу цікавої інформації, можна переглянувши відеосюжет.

Розкопки на полі битви під Берестечком

Анотація: Відомий археолог Ігор Свєшніков з великим захопленням займався розкопками поля битви під Берестечком. Як правило, доктору історії вдавалося розгадувати призначення речей. Проте, одного разу козаки з минулого змусили вченого довго мізкувати над невідомим приладом. Допоміг один із партійців, який випадково побачив дивну штукенцію. Дізнатися більше про розкопки на полі битви під Берестечком можна переглянувши відеосюжет історика Олексія Бухала.