Відеотека

Таємниці Радзивілів. Олика. Українські палаци. Золота доба

Анотація: Про палац і замок в містечку Олика, що на Волині мало хто знає. Хоча тут розташований один із найдивовижніших палаців України. По-перше – це історія про величезні багатства, тому що один з власників цього палацу був настільки багатою людиною, що наказав вилити свій портрет з чистого срібла. Це історія про видатну родину Радзивілів, яка володіла цим палацом понад 400 років. Як одна родина в Україні могла володіти 400 років палацом, переживши і всі війни, прихід та занепад імперій? Коли Радзивіли залишили свій маєток? Чому реальна історія палацу та замку в Олиці пішла в забуття? Відповіді на ці запитання шукатиме Акім Галімов в проєкті Українські палаци. Золота доба.

Проєкт створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Як одягались наречена та наречений на Волині сто років тому

Анотація: У фондах Волинського краєзнавчого музею на збереженні орієнтовно 400 жіночих вишитих сорочок, серед них одну, про це достеменно відомо, вишили спеціально для нареченої. Волинське весільне вбрання для наречених із старовинних речей сформувала завідувачка відділу етнографії Людмила Мірошниченко-Гусак. З її слів, так одягалися молодята наприкінці XIX у першій половині XX століть. Ознайомитися з образами молодої та молодого з автентичного одягу, який зібрав  Волинський обласний краєзнавчий музей, можна переглянувши даний відеосюжет.

Що сталося з «наймолодшим» палацом України? Українські палаци. Золота доба

Анотація: Палац Терещенків у Денишах  –  один із наймолодших в Україні. Його будували в 1913–1914 роках за останнім словом техніки, облаштувавши всередині найновіші на той час системи водопроводу, каналізації та електропостачання. У Денишах Терещенки встигли пожити трохи більше 3 років - мирне життя обірвала більшовицька революція 1917-го. Чому, маючи віллу у Ніцці, особняки в Києві Терещенки вирішили побудувати цей розкішний палац на периферії Житомира? Що палац в Денишах може розповісти нам про одну з найбагатших родин минулого століття? Якою реальна історія палацу та його власників? Відповіді на ці запитання шукатиме Акім Галімов в проєкті Українські палаци. Золота доба.

Монастир Босих Кармелітів

Анотація: Монастир Босих Кармелітів – католицький монастир XVII століття у місті Бердичів (Житомирська область). У 1593 р. власники м. Бердичева Тишкевичі збудували замок, який 1630 р. Я. Тишкевич передав католицькому чернечому ордену босих кармелітів на знак вдячності за звільнення з татарського полону. У 1634 р. було засновано так званий нижній (підземний) костел Непорочного Зачаття святої Марії Діви, Святого Михаїла Архангела, Святого Іоанна Хрестителя та Святого Іоанна Євангеліста. В 1642 р. під час освячення костелу фундатор Я. Тишкевич подарував монастиреві родину ікону св. Діви Марії, яку вважали чудотворною. Отож, яка подальша доля спідкала католицький монастир та ікону св. Діви Марії можна дізнатися переглянувши даний відеосюжет.

Пантелеймон Куліш на Волині

Анотація: Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) – один з лідерів українського національного відродження середини 19 ст., письменник, філософ, етнограф, мовознавець, автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Біографія Пантелеймона Куліша пов’язана з різними місцями України, де він жив, працював, творив. З Рівним його поєднує лиш кінець 1845 року, коли він викладав у Рівненській чоловічій гімназії, де до сьогодні збереглись спогади сучасників та особисте листування датоване 1845 роком. Згодом П. Куліш переїздить до Петербурзького університету за сприянням ректора цього навчального закладу П. Плетньова, який розпізнав у ньому задатки майстра слова та допоміг зблизитись з російськими літераторами. Дізнатися подальшу долю відомого українського письменника, можна переглянувши відеосюжет історика Олексія Бухала.

Замок на скелі та фортифікаційні секрети монахів

Анотація: «Замок-музей Радомисль» – це архітектурна та історико-культурна перлина поліського краю. У 1612 році на цьому місці було збудовано «папірню» – укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської Лаври. Саме на цьому папері був надрукований церковний збірник «Часослов», перша надрукована в Києві книга.

Величний архітектурний ансамбль, розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Мики, з іншого – величезним чистим озером. Навколо, як і тисячу років тому – хвойні ліси, що насичують повітря лікувальними ефірними оліями. Сьогодні «Замок-музей Радомисль» являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII–XIX ст. Замок загальною площею 2500 кв. м. не має рукотворного фундаменту, він збудований на гранітній скелі, що входить вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, цілий рік зберігається однакова температура +18°. А ще тут міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII–XX ст. з усіх регіонів України. Ознайомитися більше з історією замку можна переглянувши відеосюжет.