На Рівненщині створюють 3D-модель Пересопницького Євангелія та монастиря, де його написали. Це буде основою для мультика про українську Першокнигу, якій понад 460 років. Коротке анімаційне відео зроблять у рамках проєкту з реновації виставкової зали та активізації виставкової діяльності культурно-археологічного центру «Пересопниця». Його втілюють спільно з громадською організацією Town Image Studio.

Оцифрування монастиря допоможе збергти його культурну та історичну цінність для майбутнього покоління.

Джерело: Суспільне

28 березня 2024 року у смт Червоне Бердичівського району (Житомирська обл.) відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Роль підприємців та меценатів в розвитку населених пунктів рідного краю: історія та сучасність», присвячена 400-річчю першої згадки в історичних документах смт Червоне Бердичівського району та 230-річчю від дня народження старійшини династії підприємців та меценатів Терещенків – Артемія Яковича Терещенка (1794–1873).

На конференції пропонується розглянути наступні напрямки досліджень:

1. Минуле та сьогодення смт Червоне та інших населених пунктів Червоненської ОТГ Бердичівського району (історія, природа, розвиток господарства, культура та освіта, постаті).

2. Життя містечок рідного краю: минуле та сучасні виклики.

3. Історичні витоки благодійності на Волині.

4. Благодійність у діяльності українських підприємців XIX – початку XX ст.

5. Благодійні фонди: проблеми та здобутки.

6. Дослідження благодійництва.

7. Феномен волонтерства на сучасному етапі.

8. Визначні постаті підприємництва, благодійництва та меценатства.

9. Загальні питання краєзнавства.

За сприяння: Національної спілки краєзнавців України, Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, Історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка, Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Бердичівської районної військової адміністрації, Бердичівської районної ради, Селищної ради Червоненської територіальної громади.

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

14 лютого о 14 годині у «Світлиці» (4-й поверх) Рівненської ОУНБ відбудеться публічна лекція на тему «Князь Василь Костянтин Острозький, його оточення і побут». Спікер – Микола Бендюк, відомий історик-краєзнавець, колекціонер, автор численних праць та статей про історію Рівного і Рівненщини, один із засновників громадських організацій, пов’язаних з ім’ям та спадщиною князів Острозьких. У минулому – співробітник Державного історико-культурного заповідника Острога, а сьогодні – успішний керівник Арт-Кластеру Острозької Академії, ініціатор багатьох резонансних мистецьких проектів, директор відомого приватного музею Шереметьєва у Києві.

Лекція про знаного українського князя Василя-Костянтина Острозького – магната, воєнного, політичного і культурного діяча, мецената, одного з найзаможніших і найвпливовіших людей Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатора Речі Посполитої. Його ще називали «некоронованим королем Русі-України». День народження і день смерті князя Василя-Костянтина Острозького припадають на лютий місяць – народився 12 лютого 1526 року – помер 23 лютого 1608 року.

Чекаємо усіх, кому небайдужа історія рідного краю! 

м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6

067 360 7427

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

11 лютого 2024 року виповнюється 80 років від дня народження Володимира Тимофійовича Денисюка – волинського краєзнавця, культурно-освітнього діяча, заслуженого працівника культури України.

Володимир Тимофійович Денисюк народився 11 лютого 1944 року у селі Демчин Бердичівського району. У 1947 році родина Денисюків переїхала на Волинь, у село Заліси Ратнівського району. Володимир Денисюк навчався у Заліській восьмирічній, Заболоттівській середній школах Ратнівського району. По закінченні школи вступив до Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. У 1971 році закінчив інститут з відзнакою, отримав фах викладача історії. У 1983 році Володимир Денисюк очолив Волинське обласне управління культури. На цій посаді, яку обіймав до 1992 року, доклав чимало зусиль для вироблення концепції відродження культури Волині. Саме Володимиру Денисюку належить ідея заснування Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» та її реалізація – проведення першого такого фестивалю у 1991 році. Також фестиваль народної творчості «Волинські візерунки», конкурс народних інструментів «Калинова сопілка» та духових на приз Петкевича.

Початок роботи Володимира Денисюка як дослідника, краєзнавця припав на 80-ті роки. У 1984 році у Львівському видавництві «Каменяр» побачив світ путівник «Волынь туристская», підготовлений та укладений разом із групою авторів. Цей путівник знайомив читача з 5-ма маршрутами масового туризму на Волині. Наступною роботою Володимира Денисюка став історико-краєзнавчий нарис «Волинь: Події. Факти. Цифри. Туристичні маршрути» (1997 р.). У дослідженні історії населених пунктів Волині Денисюком було підготовлено і видано краєзнавчий нарис «Луцьку – 910 років» (1995 p.), книги «Камінь-Каширський» (1996 р.) та «Літопис Камінь-Каширщини» (2001 p.). Віддано автором данину і дослідженню минувшини Ратнівського району, в якому пройшли його дитячі роки. У співдружності з Іваном Овксентійовичем Денисюком видано книги «Ратнівщина: історико-краєзнавчий нарис» (1998 р.) та «Ратнівська земля» (2003 p.). Загалом, у галузі історичного краєзнавства Володимир Денисюк став автором понад 100 публіцистичних статей.

Література

Денисюк В. Т. Луцьку – 910 років : історико-раєзнавчий нарис / В. Т. Денисюк. – Луцьк : Надстир'я, 1995. – 64 c.

Стасюк Л. Краєзнавчий доробок Володимира Денисюка – уродженця Бердичівщини / Л. Стасюк // Бердичів древній і вічно молодий : матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Бердичів древній і вічно молодий», 8-14 черв. 2005 р. / ред. М. Ю. Костриця. – Т. 1 – Житомир : Косенко, 2005. – С. 238. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 32)

Дурка Я. Януш Радзивілл (1880–1967) : політична біографія / Я. Дурка ; пер. з пол. А. Бондаря. – Тернопіль : Крок, 2023. – 552 с.

Анотація: Цілісне та глибоке дослідження життєвого шляху видатного польського шляхтича та політичного діяча Януша Радзівілла. Монографія професора Ярослава Дурки є не лише вагомим внеском в історіографію як комплексна праця політичного життєпису останнього ординатора містечка Олики, а й з огляду на роль і значимість князя Януша Радзивілла в новітній історії Польщі, а також історії Волині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. У монографії підкреслюється, що значна частина діяльності князя Януша була пов'язана з Волинню. Саме його номінував батько Фердинанд Радзивілл спадкоємцем Олицької ординарії та продовжувачем відбудови Олицького замку.

Видання буде цікаве як фахівцям, так і широкому загалу читачів, які цікавляться історією Польщі та України, зокрема історією Волині на перетині польської та української культур.

Ознайомитися з науковим виданням Ярослава Дурки «Януш Радзивілл (1880–1967) : політична біографія» можна у відділах Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Разиграєв О. В. Світ за ґратами. Пенітенціарна система на Волині та в Галичині у 1918–1939 роках : монографія / О. В. Разиграєв. – Дрогобич : Коло, 2023. – 688 с.

Анотація: У монографії проаналізовано загальнодержавні процеси, пов'язані з генезисом та функціонуванням кримінально-виконавчої системи в міжвоєнній Польщі, простежено формування, організацію та особовий склад пенітенціарної служби на Волині та в Галичині, висвітлено повсякденне життя кримінальних та політичних в'язнів, досліджено діяльність громадських і політичних організацій щодо підтримки в'язнів та захисту їхніх прав. Використано великий джерельний матеріал, зокрема маловідомі документи архівних установ України, Польщі, Білорусі та Литви. Наукове видання розраховане для науковців, викладачів, студентів, усіх, кого цікавить історія Волині та Галичини міжвоєнного періоду.

Ознайомитися з монографією Олега Разиграєва «Світ за ґратами. Пенітенціарна система на Волині та в Галичині у 1918–1939 роках» можна у відділах Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.