Новини

До свого 30-річчя Музей волинської ікони представив чотири ікони, які були відреставровані фахівцями Львівської філії національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Дві з чотирьох ікон реставрувала завідувачка науково-дослідного реставраційного відділу філії Мирослава Білецька-Зварич. Художниця-реставраторка, працювала над іконами «Коронування Богородиці» та «Апостоли Яків і Лука» 18 століття. У музеї представили також дві ікони олійного живопису, відреставровані у Львові – «Святий Василій» та «Преображення Господнє». Як розповів Тарас Откович, керівник Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, така виїзна робота стала можлива завдяки міжнародній допомозі.

За 30 років співпраці реставратори Львівської філії оновили 120 творів сакрального мистецтва із фондів Музею Волинської ікони.

Джерело: Район.in.ua

19–20 жовтня у Музеї волинської ікони (м. Луцьк) відбудеться ХХІХ Міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація», у якій беруть участь вчені, мистецтвознавці, історики, музейні працівники та реставратори з України та Польщі. Буде презентований електронний варіант каталогу «Волинська ікона XVI-XVIII ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею».

О 15 год. учасникам представлять відреставровані твори темперного та олійного живопису XVIII ст.

Джерело: Музей волинської ікони

20 жовтня 2023 року виповнюється 140 років від дня народження українського музиканта, композитора, диригента, фольклориста, громадського та політичного діяча Сергія Олександровича Козицького.

Народився Сергій Козицький 20 жовтня 1883 р. в м. Володимир-Волинський, (нині Волинська область). Навчався Вчительській семінарії у м. Холм (нині Хелм, Польща, 1902 р.), Учительському інституті в Москві, Українському державному університеті в Камʼянці-Подільському. Під час навчання в Москві (приблизно в 1914–1915 рр.), Сергій Козицький познайомився з сином відомого українського письменника Дмитра Марковича – Левом. У 1920 р. Сергій Козицький проживає у містах Дубні та Луцьку. Отримавши запрошення від Лева Марковича переїздить у с. Михалківці Здолбунівського повіту Волинського воєводства. В цьому селі він працює учителем і регентом церковного хору, викладає декілька дисциплін у церковно-приходських школах, очолює товариство «Просвіта», займається збиранням фольклору. Займаючись збором пісенного фольклору, він здійснював і обробки народних пісень Волині, Поділля і Холмщини, зберігав всю автентичність їх виконання.

З 1922 р. протягом двох десятиліть він обирався депутатом і уповноваженим до Польського сейму і сенату, належав до Української парламентарної репрезентації. В 1926 р. – голова українського сеймового клубу. Працює в освітній сеймський комісії. Сергій Олександрович був одним із засновників партії «Селянський союз» (1924 р.). Входив до ЦК і представляв праве крило партії. В 1926 р. підтримав утворення партії «Сельробу». Після розколу «Сельробу» очолював «Сельроб-правицю». Керував товариством «Просвіта» в Острозі, брав участь в діяльності низки українських культурно-освітніх і громадських інституцій. На парламентських виборах 1928 р. здобув мандат сенатора. Але польськи суди різних інстанцій 4 рази вимагали зняти з Сергія Козицького депутатську недоторканність з метою відкриття кримінальних справ. У 1930 р. Сергія Козицького було заарештовано, за звинуваченням в антидержавній діяльності. Його було засуджено до 18-ти місяців у польський концтабір Береза-Картузька, де його здоров’я значно погіршилося. Після звільнення Козицький відійшов від громадсько-політичної діяльності. В 1938 р. став дияконом в Острожці (Млинівського району Рівненської області). 10 січня 1941 р. життя Сергія Козицького передчасно обірвалось. Похований композитор в с. Михалківці Острозького району Рівненської області.

Сергій Козицький створював музику до власних поетичних творів. Досліджував українську фольклористичну спадщину Волині і Холмщини, зокрема записав і розшифрував понад 100 народних календарних пісень зимового циклу з с. Острів (Радивилівського району Рівненської області). Окрім того, багато творів Т. Г. Шевченка, покладені ним на музику та здобули популярне звучання. В 1998 р. в Рівному було опубліковано збірку пісень у записах Сергія Козицького «Сивий туман на долині».

Література

Козицький С. О. Сивий туман на долині : нар. пісні Волині, Поділля та Холмщини / С. О.Козицький ; упоряд. Б. Й. Столярчук. – Рівне, 1998. – 72.

Козицький С. Народні пісні Волині, Поділля і Холмщини / С.Козицький ; Рівнен. держ. гуман. ун-т. – Рівне : О. Зень, 2014. – 128 с.

*****

Власюк О. В. Козицький Сергій Олександрович / О. В. Власюк // Енциклопедія сучасної України / ред. колегія І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. – Київ : Ін-т енцикл. дослідж., 2013. – Т. 13. – С. 653–654.

Кравчук К. Cергій Козицький: «Хіба не досить тих усіх фактів, щоб переконатися про жахливий стан нашої школи. Кінець тому мусить бути!» / К. Кравчук // Замкова гора [Острог]. – 2016. – 1 жовт. – С. 6, 8.

Столярчук Б. Невідомі сторінки фольклориста Сергія Козицького / Б. Столярчук // Твори : в 5 т / Б. Й. Столярчук. – Рівне, 2019. – Т. 2 : [Художня публіцистика] . – С. 104–111.

Столярчук Б. Пісенний фольклор Рівненщини у записах Сергія Козицького [1883–1941] / Б. Столярчук // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Вип. 2 / ред.-упоряд. В. Ковальчук. – Рівне : Перспектива, 2002. – С. 109–112.

Міністерство молоді та спорту України, ГО «Фонд молодіжних ініціатив «Крила» та Рівненська обласна бібліотека представляє проєкт молодіжного табору військово-історичної реконструкції «Повстанські ночі» – мобільну виставку «Історія визвольних змагань на Рівненщині в ХХ-му сторіччі в постатях».

Виставка об’єднала тринадцять банерів з біографічною інформацією про знакові імена, пов’язані з Рівненщиною та об’єднані загальною метою – становленням вільної Української держави. 

Відкриття відбудеться 18 жовтня о 14 годині в приміщенні Рівненської обласної бібліотеки.

Запрошуємо на презентацію усіх, хто цікавиться історією нашого краю!

Джерело: РОУНБ

19 жовтня о 14.00 у відділі краєзнавства Рівненської ОУНБ відбудеться лекція Світлани Шульги «Чехи в Західній Волині: від оселення до рееміграції».

Протягом віків формувався етнічний склад населення Великої Волині. Крім українців тут проживали поляки, євреї, німці, чехи та інші народи. Цього разу під час розмови торкнемося теми волинських чехів. Як чехи опинилися на теренах Волині, про їх ремесла та традиції, як вони переживали асиміляційну політику Польщі, дві війни, окупаційний режим, радянізацію і, зрештою, рееміграцію до Чехословаччини у 1947 році?

Спікер заходу – Світлана Шульга, докторка історичних наук, доцент, професорка кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

У Луцьку на території колишнього римсько-католицького Кафедрального Собору Святої Трійці археологи розпочали третій етап наукових досліджень. Зі слів керівника Волинської експедиції Віктора Баюка, розкопки ведуться в підземних приміщеннях для поховань, яке розташоване під вівтарем храму. Такі археологічні дослідження, каже археолог, тут відбуваються вперше.

Фундамент і підземелля виявили ще 2021-го, згодом вивчення знахідки відклали, а влітку 2023-го археологічне дослідження знову відновили за зверненням Луцької дієцезії Римсько-Католицької церкви. Єпископ Віталій Скомаровський розповів, що храм Пресвятої Трійці був зруйнований пожежами. Тому про існування цих крипт не було жодної інформації.

Зі слів керівника експедиції Віктора Баюка, під час розчищення підземних кімнат вдалося віднайти чимало археологічних знахідок періоду 16–18 століття. Усі знайдені предмети опрацюють і передадуть у фонд Луцького історико-культурного заповідника.

Джерело: Район. Історія