Новини

18 лютого 2024 року о 15:00 відбудеться лекція на тему «Луцьк 600 років тому, як місто європейських гостей приймало». Лекторка – Олена Бірюліна, завідувачка музею

Яким був Луцьк у 1429 році? Чому його обрали майданчиком для політичних консультацій з проблемних питань Центрально-Східної Європи? Чи було місто готове для прийому значної кількості гостей?

Під час лекції крапково торкнемось змісту події під назвою «Луцький з’їзд монархів». Більше часу приділимо місцю проведення – звернемо увагу на просторову структуру середньовічного Луцька, з’ясуємо чому його називали Великим. Популярними лишаються питання перебільшення в літературі тривалості Луцького форуму, кількості учасників, а також об’ємів з’їдженого та випитого. То скільки все ж гостей приїхало? Де вони всі розміщувались, і де відбувались важливі наради? Відповіді є! Тому, разом зі слухачами, порахуємо скільки імпортованої мальвазії та волинської дичини пішло на учту.

Вперше на розсуд слухачів буде винесена авторська спроба реконструкції забудови Луцького Окольного замку, яка базується на описовій інформації з волинських актових книг XVI–XVII ст. та інших джерельних матеріалах. Йдеться не тільки про шляхетську забудову, а також про розташування чотирьох найдавніших зниклих храмів Луцького пригородка з посвяченням св. Катерині, св. Петру, св. Дмитру та св. Якову.

Адреса:

Музей історії Луцького братства

м. Луцьк,

вул. Йова Кондзелевича, 5

Джерело: Музей історії Луцького братства

З нагоди Міжнародного дня рідної мови 17–21 лютого 2024 року культурно-археологічний центр «Пересопниця» запрошує на лекцію  «Як писалося Пересопницьке Євангеліє» та майстер-клас по написанню на воскових дощечках очеретяною паличкою.

Завітайте, щоб дізнатися більше про визначну пам’ятку рідної мови та відчути себе у ролі переписувача!

Адреса:

Рівненська область

с. Пересопниця

вул. Вербова, 22

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

На Рівненщині створюють 3D-модель Пересопницького Євангелія та монастиря, де його написали. Це буде основою для мультика про українську Першокнигу, якій понад 460 років. Коротке анімаційне відео зроблять у рамках проєкту з реновації виставкової зали та активізації виставкової діяльності культурно-археологічного центру «Пересопниця». Його втілюють спільно з громадською організацією Town Image Studio.

Оцифрування монастиря допоможе збергти його культурну та історичну цінність для майбутнього покоління.

Джерело: Суспільне

28 березня 2024 року у смт Червоне Бердичівського району (Житомирська обл.) відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Роль підприємців та меценатів в розвитку населених пунктів рідного краю: історія та сучасність», присвячена 400-річчю першої згадки в історичних документах смт Червоне Бердичівського району та 230-річчю від дня народження старійшини династії підприємців та меценатів Терещенків – Артемія Яковича Терещенка (1794–1873).

На конференції пропонується розглянути наступні напрямки досліджень:

1. Минуле та сьогодення смт Червоне та інших населених пунктів Червоненської ОТГ Бердичівського району (історія, природа, розвиток господарства, культура та освіта, постаті).

2. Життя містечок рідного краю: минуле та сучасні виклики.

3. Історичні витоки благодійності на Волині.

4. Благодійність у діяльності українських підприємців XIX – початку XX ст.

5. Благодійні фонди: проблеми та здобутки.

6. Дослідження благодійництва.

7. Феномен волонтерства на сучасному етапі.

8. Визначні постаті підприємництва, благодійництва та меценатства.

9. Загальні питання краєзнавства.

За сприяння: Національної спілки краєзнавців України, Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, Історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка, Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Бердичівської районної військової адміністрації, Бердичівської районної ради, Селищної ради Червоненської територіальної громади.

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

14 лютого о 14 годині у «Світлиці» (4-й поверх) Рівненської ОУНБ відбудеться публічна лекція на тему «Князь Василь Костянтин Острозький, його оточення і побут». Спікер – Микола Бендюк, відомий історик-краєзнавець, колекціонер, автор численних праць та статей про історію Рівного і Рівненщини, один із засновників громадських організацій, пов’язаних з ім’ям та спадщиною князів Острозьких. У минулому – співробітник Державного історико-культурного заповідника Острога, а сьогодні – успішний керівник Арт-Кластеру Острозької Академії, ініціатор багатьох резонансних мистецьких проектів, директор відомого приватного музею Шереметьєва у Києві.

Лекція про знаного українського князя Василя-Костянтина Острозького – магната, воєнного, політичного і культурного діяча, мецената, одного з найзаможніших і найвпливовіших людей Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатора Речі Посполитої. Його ще називали «некоронованим королем Русі-України». День народження і день смерті князя Василя-Костянтина Острозького припадають на лютий місяць – народився 12 лютого 1526 року – помер 23 лютого 1608 року.

Чекаємо усіх, кому небайдужа історія рідного краю! 

м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6

067 360 7427

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

11 лютого 2024 року виповнюється 80 років від дня народження Володимира Тимофійовича Денисюка – волинського краєзнавця, культурно-освітнього діяча, заслуженого працівника культури України.

Володимир Тимофійович Денисюк народився 11 лютого 1944 року у селі Демчин Бердичівського району. У 1947 році родина Денисюків переїхала на Волинь, у село Заліси Ратнівського району. Володимир Денисюк навчався у Заліській восьмирічній, Заболоттівській середній школах Ратнівського району. По закінченні школи вступив до Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. У 1971 році закінчив інститут з відзнакою, отримав фах викладача історії. У 1983 році Володимир Денисюк очолив Волинське обласне управління культури. На цій посаді, яку обіймав до 1992 року, доклав чимало зусиль для вироблення концепції відродження культури Волині. Саме Володимиру Денисюку належить ідея заснування Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» та її реалізація – проведення першого такого фестивалю у 1991 році. Також фестиваль народної творчості «Волинські візерунки», конкурс народних інструментів «Калинова сопілка» та духових на приз Петкевича.

Початок роботи Володимира Денисюка як дослідника, краєзнавця припав на 80-ті роки. У 1984 році у Львівському видавництві «Каменяр» побачив світ путівник «Волынь туристская», підготовлений та укладений разом із групою авторів. Цей путівник знайомив читача з 5-ма маршрутами масового туризму на Волині. Наступною роботою Володимира Денисюка став історико-краєзнавчий нарис «Волинь: Події. Факти. Цифри. Туристичні маршрути» (1997 р.). У дослідженні історії населених пунктів Волині Денисюком було підготовлено і видано краєзнавчий нарис «Луцьку – 910 років» (1995 p.), книги «Камінь-Каширський» (1996 р.) та «Літопис Камінь-Каширщини» (2001 p.). Віддано автором данину і дослідженню минувшини Ратнівського району, в якому пройшли його дитячі роки. У співдружності з Іваном Овксентійовичем Денисюком видано книги «Ратнівщина: історико-краєзнавчий нарис» (1998 р.) та «Ратнівська земля» (2003 p.). Загалом, у галузі історичного краєзнавства Володимир Денисюк став автором понад 100 публіцистичних статей.

Література

Денисюк В. Т. Луцьку – 910 років : історико-раєзнавчий нарис / В. Т. Денисюк. – Луцьк : Надстир'я, 1995. – 64 c.

Стасюк Л. Краєзнавчий доробок Володимира Денисюка – уродженця Бердичівщини / Л. Стасюк // Бердичів древній і вічно молодий : матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Бердичів древній і вічно молодий», 8-14 черв. 2005 р. / ред. М. Ю. Костриця. – Т. 1 – Житомир : Косенко, 2005. – С. 238. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 32)