Новини
Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження
Розділ: Визначні події
18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині
Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.
Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».
Література
Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.
Історія освіти оживає на Волині: у Радивилові створюють інтерактивну експозицію в етнопарку «Ладомирія»
Розділ: Новини
У Радивилові триває реалізація важливого культурно-освітнього проєкту – створення експозиції «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях».
Ідея проєкту полягає в тому, щоб показати історію освіти на Волині «через людське життя» – побут вчителя, вигляд шкільного класу, процес створення книги. В експозиції відвідувачі зможуть побачити:
* автентичний шкільний клас XIX століття;
* кімнату вчителя з предметами епохи;
* скрипторій із письмовими бюро, чорнилом, пером і пергаментом – як у середньовічних монастирях.
Локація знаходитиметься в етнопарку «Ладомирія» і є не лише туристичною принадою, а й новим потужним ресурсом для навчання й популяризації історії рідного краю. Це перша в Україні подібна локація, яка об’єднає локальну історію освіти з європейськими просвітницькими традиціями. Експозиція стане взірцевою освітньою платформою, на базі якої школи області зможуть проводити виїзні уроки – відповідно до затвердженого МОН курсу «Культурно-історичні традиції української повсякденності».
Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
Джерела:
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка
Розділ: Нові книги
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.
Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.
Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.
Для широкого кола читачів.
Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У селі Пересопниця Рівненської області археологи виявили середньовічні поховання
Розділ: Новини
Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.
Пересопниця є місцем з багатою історією:
* «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
* монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
* давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:
* 19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
* стилос: інструмент для письма;
* намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
* кераміка: фрагменти давнього посуду;
* ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:
КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради
Мохнюк Василь Юстимович – український громадсько-політичний діяч, посол польського Сейму : 130 років від дня народження
Розділ: Визначні події
13 липня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Василя Юстимовича Мохнюка – українського громадсько-політичного діяча, посла польського Сейму.
Народився Василь Юстимович Мохнюк 13 липня 1895 року у м. Любомль Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. В 1904–1910 роках навчався у місцевому сільському двокласному училищі. Після закінчення навчального закладу працював на посаді обліковця в одному із приватних банків м. Смоленськ. У 1915 р. був призваний на військову службу, яку відбував у м. Новий Петергоф поблизу м. Санкт-Петербург. Згодом переведений у штабну канцелярію. До кінця Першої світової війни Василь Мохнюк перебував на Ризькому фронті. У 1917 р. повернувся на Волинь, у м. Житомир, де брав участь у формуванні українських військових частин. У період Української революції воював проти більшовиків та поляків. У 1919 р. в районі міст Броди-Радивилів потрапив у польський полон, перебував у таборах для військовополонених у місто Домб’є, Ланьцут. Повернувшись з ув’язнення у м. Любомль, Василь Мохнюк поринув у громадсько-політичне життя. У 1922 р. його обрано до складу повітового відділу сеймика Любомльського повіту. 22 лютого 1924 р. Василь Мохнюк увійшов до складу посольського клубу Української соціал-демократичної партії. В грудні того ж року відмовився підтримати рішення колег увійти до комуністичної фракції, деякий час був позафракційним. Працював в еміграційній та бюджетній сеймових комісіях, був автором 23 інтерпеляцій, один раз виступав з сеймової трибуни. Зокрема, у 1924–1925 рр. посол Василь Мохнюк підтримав звернення колег щодо боротьби з кризою в господарстві та економіці країни, матеріального забезпечення молоді на випадок безробіття, організації українського та іншого шкільництва, амністії політв’язнів тощо. На особливу увагу заслуговує його запит від 10 квітня 1924 р. до міністра земельних реформ, землеробства і державного майна з приводу відбирання землі у селян і розподілу її між осадниками в Любомльському повіті.
Паралельно з депутатською діяльністю молодий політик був активним і в громадському житті Любомля. Зокрема, підтримував місцевий аматорський драматичний гурток, організував створення в місті споживчого кооперативу «Самопоміч», сприяв проведенню кооперативних курсів тощо. За участі Василя Мохнюка та його дружини Афанасії в м. Любомль було засновано книжковий магазин «Наша культура», де можна було придбати україномовну літературу. Після розпуску сейму 28 листопада 1927 р. Василь Мохнюк склав свої повноваження посла. В наступному році він брав активну участь у передвиборнчій кампанії, представляючи партію «Сельроб» (правиця). У 1930 р. Василь Мохнюк був заарештований польською поліцією за підозрою у зв’язках з Комуністичною партією Західної України. В період досудового слідства перебував у в’язницях м. Ковель та м. Луцьк. 25 квітня 1931 року рішенням суду Василь Мохнюк був звільнений у зв’язку з відсутністю доказів. З початком Другої світової війни був включений у склад тимчасового комітету у м. Любомль, який мав урочисто зустрічати Червону Армію. Від часу встановлення радянської влади В. Мохнюк продовжував працювати в книгарні, а його дружина влаштувалася на вчительську роботу. 24 грудня 1939 р. Василь Мохнюк був заарештований Любомльським відділом НКВС за підозрою у зв’язках з ОУН. Покарання відбував у Ковельській в’язниці, згодом переведений в Луцьку тюрму. У квітні 1940 р. дружину та дітей арештованого було вислано в Казахстан. Ймовірно, 23–24 червня 1941 р. Василь Мохнюк був розстріляний органами НКВС в Луцькій тюрмі. Посмертно реабілітований у 1967 році.
Література
Власюк О. В. Представники Волині у польському парламенті першого скликання / О. В. Власюк // Слов’янський вісник : зб. наук. пр. / ред. С. С. Троян. – Рівне, 2012. – Вип. 14. – С. 20–25.
Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю»
Розділ: Новини
26–27 вересня 2025 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю». Однією з ключових тем конференції стане туристичний та природо-рекреаційний потенціал Черемського природного заповідника, який є унікальним осередком дикої природи Полісся.
Місце проведення: Маневицька селищна рада, Маневицький краєзнавчий музей конференц-зал, музей одного експоната «Маневицький човен моноксил ХІІ ст.», селище Маневичі, Волинської області, вул. Незалежності, 22, Україна, 44601, с. Чорторийськ Маневицької отг Черемський природний заповідник Волинське Полісся.
Тематичні напрямки конференції:
925-річчя першої літописної згадки про Чорторийськ від давнини до сьогодення:
* Князі Чорторийські Україна Європа. Історія і пам'ять;
* Літописний Чорторийськ від давнини до сучасності;
* Історичні постаті Західного Полісся.
800-річчя та 10-річчя відкриття знахідки підводної археології «Маневицького човна моноксила (довбанки) ХІІІ ст.»:
* Спадок минулого Волинського Полісся: таємниці Маневицького човна ХІІІ століття»;
* Методика дослідження пам'яток підводної археології в Україні та світі;
* Консервація та реставрація пам'яток підводної археології. Реконструкція;
* Проблеми музеєфікації та експонування пам'яток підводної археології.
110-та річниця Першої світової війни на Волинському Поліссі в контексті воєнної історії:
* Події Першої світової війни на Волинському Поліссі осінню 1915 р.;
* Розробка спільного плану заходів по вивченню подій Першої світової війни на Західному Поліссі.
Історія населених пунктів Маневиччини та Волинського Полісся:
* Історіографія та джерелознавчі дослідження;
* Актуальні питання Волинезнавства та краєзнавства;
* Маневиччина в адміністративно-територіальному устрої Волині: історія і сучасність;
* Економічний розвиток: промисловість, сільське господарство, сфера послуг;
* Освіта, культура, медицина, спорт.
Черемський природний заповідник - осередок багатства природи і надії на майбутнє Волинського Полісся:
* Туристичний та природно-рекреаційний потенціал Маневиччини та Волинського Полісся;
* Культурна спадщина: збереження та популяризація.
Історія Маневиччини та Волинського Полісся в дослідженнях молодих краєзнавців:
* З історії населених пунктів Волинського Полісся;
* Історичні постаті рідного краю.
Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
