Новини

Хочете не просто вишивати, а створювати обереги, наповнені символами землі, води та родинних цінностей?

28 серпня о 15:00 в приміщенні Березнівського краєзнавчого музею відбудеться унікальний майстер-клас від досвідченої майстрині Лариси Поліщук.

Чому варто відвідати цей майстер-клас? Вишивка Полісся – це не просто декоративне мистецтво, а справжня мова, що зберігає пам’ять поколінь. Кожен її елемент має глибоке, часто магічне значення. Ця символіка відсилає нас до вірувань предків, їхніх уявлень про світ, природу та місце людини в ньому.

На майстер-класі ви:

Зануритеся в історію та символіку поліських орнаментів. Ви дізнаєтеся, як наші предки втілювали свої вірування у візерунках.

Розшифруєте мову символів: від геометричних мотивів, що символізують силу землі та Всесвіту, до рослинних оберегів.

Створите власний вишитий оберіг, що стане вашим особистим талісманом.

Не пропустіть нагоди доторкнутися до животворного джерела української культури.

Для реєстрації та додаткової інформації пишіть у приватні повідомлення.

Чекаємо на вас!

Приєднуйтесь до нас та відчуйте магію символів своїми руками!

Адреса:

Березнівський краєзнавчий музей

м. Березне, вул. Київська, 8

Рівненська область

Джерело: Березнівський краєзнавчий музей

П’ятниця, 29 серпня о 13:00 год на території Культурно-археологічного центру «Пересопниця» відбудеться відзначення річниці завершення роботи над Пересопницьким Євангелієм.

29 серпня 1561 року в Пересопницькому Пречистенському монастирі було завершено роботу над головною рукописною пам’яткою української культури – Пересопницьким Євангелієм. Сьогодні Пересопницьке Євангеліє є символом національної ідентичності. На ньому складають присягу Президенти України, адже ця книга уособлює неперервність нашої культури та духовності.

Програма заходу:

1. Святкове богослужіння у Свято-Миколаївському храмі с. Пересопниця.

2. Молебень за Україну.

3. Вітальне слово директора КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР Івана Солодухи.

4. Покладання квітів до пам’ятного знаку Пересопницькому Євангелію.

5. Презентація факсимільного видання Дубенського Євангелія ХVІ ст. директоркою видавничого дому «Горобець» п. Ганною Горобець.

6. Виступи представників влади та духовенства.

7. Спілкування та фотосесія.

Адреса:

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

с. Пересопниця, вул. Вербова 22

Рівненський район, Рівненська область

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

28 серпня 2025 року виповнюється 260 років від дня народження Тадеуша Чацького – польського культурно-освітнього діяча, одного із засновників Кременецької гімназії.

Тадеуш Чацький народився 28 серпня 1765 р. у містечку Порицьк Володимирського повіту на Волині (зараз – село Павлівка Володимирського району Волинського області). Був четвертою й наймолодшою дитиною у сім’ї Катажини і Фелікса Чацьких. Із дитинства Тадеуш мав добру пам’ять і любив читати. Здобувши ґрунтовну домашню освіту, він, не навчаючись у жодному університеті, лише завдяки наполегливій праці став одним із найосвіченіших людей своєї доби. Майже всі отримані від батька на особисті витрати гроші п’ятнадцятилітній юнак передав вчителю для сиріт і дітей незаможних мешканців Порицька. У шістнадцятирічному віці Тадеуш їде до Варшави. Весь вільний час юнак проводив в одній з найбільших у тогочасній Європі бібліотеці Залуських, досліджував історичну спадщину рідного краю, розшукував рідкісні книги і рукописи, поповнював, започатковану ще батьком, бібліотеку. Порицька книгозбірня налічувала понад 12 тис. томів, 4 тис. рукописів, 60 тис. різних документів.

У 1803 р. розпочався найбільш плідний період діяльності Т. Чацького. Із призначенням на посаду візитатора (інспектора) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній, він організовує та відновлює школи в багатьох містах і містечках – Володимирі, Луцьку, Клевані, Дубровиці, Бердичеві, Житомирі, Вінниці, Барі, сприяє створенню фондів для підтримки навчальних закладів заможними людьми. Упродовж десяти років діяльності ним було засновано дві сотні шкіл та училищ. Але найвдалішим освітнім проєктом Тадеуша Чацького стало відкриття 1 жовтня 1805 року в Кременці Вищої Волинської гімназії, яку у 1819 році російська влада перейменувала у ліцей. Крім пожертв доброчинців, Чацький вклав у гімназію дві третини власного капіталу. До організації гімназії долучився також відомий польський філософ, правник, громадський діяч, автор польської конституції 3 травня 1791 року Гуго Колонтай, уродженець Південної Волині.

За короткий час Т. Чацькому вдалося створити зразковий навчально-виховний заклад, який сучасники назвали Волинськими Афінами. Гімназія була доступна для дітей усіх соціальних прошарків незалежно від національності та віросповідання. У закладі діяли наукові й учнівські товариства, літературний клуб, друкарня, астрономічна обсерваторія, метеорологічна станція, ботанічний сад. У гімназійних колекціях зберігалися живописні полотна великих майстрів – Рубенса, Рафаеля, Гвідо Рені, Леонардо да Вінчі. Особливою гордістю була бібліотека, основу якої складало зібрання книг короля Станіслава Августа Понятовського. Волинський ліцей проіснував до 1834 р. Приводом до його ліквідації російською владою стало Польське повстання 1830–1831 рр. Ліцей з усією навчальною базою перевели до Києва, де на його основі відкрили Київський університет Св. Володимира. Відтак, дітище Тадеуша Чацького припинило своє існування. Передчасна смерть Чацького 8 лютого 1813 р. залишила нездійсненними багато його планів і задумів. Виконуючи волю чоловіка, дружина поховала його в родинному склепі в рідному Порицьку. 

Тадеуш Чацький є автором кількох десятків праць. Головною його роботою став трактат «Про литовське і польське право», в основі якої лежав рукопис І Литовського статуту 1529 р. Т. Чацький створив монументальний твір, джерело корисних відомостей для істориків, правників, економістів і нумізматів.

Література

Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / П. Даниляк // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 51–66.

Ткачук С. Педагогічні персоналії ХІХ століття в історії розвитку Кременеччини / С. Ткачук // Наукові записки. Серія: Історія / Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2004. – Вип. 1. – С. 44–49.

Якель Р. Благородний Чацький [Електронний ресурс] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – Київ, 2013 – 8 лют. – : [сайт]. – Режим доступу: https://zn.ua/ukr/HISTORY/blagorodniy-chackiy.html. – Назва з екрана.

Друзі, у середу 27 серпня о 14:00 відбудеться публічна лекція доктора історичних наук Олени Прищепи «Жіноча освіта на Волині: досвід Рівного. ХІХ - поч. ХХ століття». Поговоримо про історію навчальних закладів на Волині та в Рівному зокрема, про те, як та де жінки отримували освіту на наших теренах у 19-поч.20 століть.
Запрошуємо усіх, кому цікава історія нашого краю!

Чекаємо за адресою:
м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Субота, 23 серпня о 13:00 в Острозького замку відбудеться відкриття виставки «Замки і палаци України».

Це амбітний художній проєкт мисткинь рівненської арт-студії Анатолія Іваненка, що представить відвідувачам мальовничі образи знаних і маловідомих замків та палаців України, у живописному втіленні яких оживає пам’ять про велич і красу нашої архітектурної спадщини.

На картинах зображені впізнавані туристичні перлини і ті твердині, що були зруйновані частково чи повністю в ході воєнних дій або ж людською байдужістю. Кожна з представлених робіт має власну історію, яка має бути почутою. Запрошуємо послухати голоси минулого разом, побачити Острозький замок на одній з робіт та поговорити про замки та палаци, як про символи ідентичності й пам’яті.

Організатори: КЗ «Державний історико-культурний заповідник м. Острога» та художниці арт-студії Анатолія Іваненка (м. Рівне)

Виставку представляють: Федас Світлана, Мельник Тетяна, Демедюк Наталія, Тищук Ірина, Шустова Валентина, Марчук Наталія, Грицай Наталія, Польохіна Лариса, Голубінка Тетяна, Котенко Алла, Машлай Алла.

Вхід вільний.

Адреса:

Острозький замок

м. Острог, Рівненська область

вул. Академічна, 5

Джерело: Острозький замок КЗ «Державний історико-культурний заповідник м. Острог»

23 серпня 2025 року виповнюється 165 років від дня народження Анатолія Антоновича Анципо-Чикунського – викладача історії та географії Рівненської гімназії (1888 р.), директора Рівненського реального училища (1909–1911 рр.).

Анатолій Антонович Анципо-Чикунський народився 23 серпня 1860 року в шляхетській родині у Могильовський губернії. Предки  А.  А.  Анципо-Чикунського належали до польсько-литовського роду і були католиками. Його дід Михайло (Міхал) Семеонович був визнаний у російському дворянстві Указом Сенату 1852 р. Відомо, що частина його дітей прийняла православ’я. Можливо це було пов’язано з репресіями після придушення польського Січневого повстання 1863 р. Так ім’я його батька Антона (Антонія) було внесено в родословну книгу дворян Могильовської губернії 1863 р. Мав братів Віктора і Володимира. У 1887 р. Анципо-Чикунський закінчив історико-філологічний факультет університету св.  Володимира в Києві і певний час працював вчителем історії та географії в Лубенському реальному училищі. У 1888 р. його перевели до Рівненського реального училища викладачем історії і географії. У 1894 р. до 50-річного ювілею гімназії в Києві була надрукована праця «Историческая записка о Ровенском реальном училище. 1832–1889», упорядником якої був А.  А.  Анципо-Чикунський. Книжка вийшла друком 1894 р., коли Анципо-Чикунський вже працював вчителем у Вінниці (з 1892 р.). З 1893 р. виконував обов’язки інспектора Вінницького реального училища. За спогадами учнів користувався цілковитою повагою. 5 серпня 1906 р. його знову переводять до Рівного, але вже на посаду директора Рівненського реального училища, а в 1907 р. призначають ще начальником Рівненської жіночої гімназії. 1911 p. Анципо-Чикунський отримує нове призначення на таку ж посаду в  Кам’янець-Подільську гімназію (1911–1922). Про цей період його життя відомо мало. Є свідчення, що під час Першої світової війни він разом з гімназією перебував в евакуації в Симбірську (1915–1916). Помер Анатолій Антонович Анципо-Чикунський 1922 р.

Література

Анципо-Чикунський А. А. Историческая записка о Ровенском реальном училище. 1832–1889 / Анципо-Чикунський А. А. – Київ, 1894. – 147 с.

Парфенюк В. Клеванська гімназія очима дослідника / В. Парфенюк // Білів і сусіди. Клеванські сторінки. Зорянські мемуари / В. Парфенюк. – Луцьк : Іванюк В. П., 2020. – С. 209–214.

Рівненська гімназія, 1839–1921 : історія, спогади, документи / Рівнен. обл. краєзн. музей ; упоряд.: В. Луц, О. Морозова. – Рівне : Дятлик М., 2014. – 340 с.