Фотоколекція
Скульптура «Святий Онуфрій»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Святий Онуфрій» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автор зображує святого Онуфрія аскетом, ілюструючи його усамітнене життя у Єгипетський пустелі впродовж шестидесяти років. Стражденний лик із загостреними рисами, запалі щоки, довга борода і довге хвилясте волосся підкреслюють його відлюдництво. Втрачений фарбовий шар збільшує ефект сильної скульптурної пластики.
Розмір: 110 x 51
Матеріал і техніка: дерево, різьблення
Походить з костелу Апостолів Петра і Павла м. Луцька
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Онуфрій // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 372–373 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Апостоли Петро і Павло»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Апостоли Петро і Павло» (ХVІІІ ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Апостоли Петро і Павло – різні за характером люди, прожили різне життя і померли по-різному. Але щира відданість Ісусу Христу і надзвичайно важлива роль обох у ствердженні християнства об’єднали Петра і Павла у нероздільний образ двох «стовпів Церкви».
Худорляве обличчя Павла з гострим довгим носом і маленькими рожевими вустами обрамлене темним хвилястим волоссям та короткою борідкою. Виразні очі випромінюють внутрішній спокій. Петра майстер зобразив з видовженим обличчям, великою лисиною, сивим волоссям та короткою кучерявою бородою. На хітонах апостолів поліхромія виконана зеленим лаком по сріблу, плащі золочені. Скульптура різьблена без надмірної експресії, стримано і врівноважено.
Розмір: 101 x 40
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походять з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Здомишель Ратнівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Апостоли Петро і Павло // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 370–371 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Царські врата (поч. XIX ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автор використовує тонкі варіації високого та низького рельєфу, майстерно поєднуючи їх з наскрізним різьбленням. Виноградні галузки виростають з перехрещених рогів достатку, щоб розміщені посередині стулок. Галузки перевиті вусиками з натуралістично трактованими виноградними гронами і великим видовженим листям. На вратах вміщені два ромбоподібні медальйони зі сценою «Благовіщення». Богородиця зображена зовсім юною. Вона стоїть навколішки, опустивши руки донизу. Перед нею стілець, на якому лежить білий плащ. Архангел намальований у повен зріст з лілією у правій руці. Різьба врат легка, пластична, ажурна, золочена.
Розмір: 130 x 94 x 2
Матеріал і техніка: дерево, левкас, золочення, різьблення
Походять з церкви Архістратига Михайла с. Великий Окорськ Локачинського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 366–369 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Царські врата (друга пол. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Царські врата виконані у стилі рококо. Перфоровані рокайлі – мушлі різної величини, стилізовані пагони аканту розташовані у стулках на «трельяжі» – скісній решітці, прикрашеній дрібними розетами. На завершенні стулок – S-подібні волюти. Над колонкою – фігурка голуба в оточенні хмарок та променів. Позолочена і посріблена різьба вражає своєю розкішною пишністю.
Розмір: 181 x 113,5 x 3
Матеріал і техніка: дерево, левкас, сріблення, золочення, різьблення
Походять з Волині
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 362–365 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Царські врата (друга пол. ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
У декорі царських врат поєднані мотиви бароко та рококо. Чотири рокайльні медальйони оброблені стилізованим акантовим стеблом. Над медальйонами – китиці квітів. Великі чотирипелюсткові квіти вміщені і на колонці, що утворена в’язанкою листя, оберненого донизу. Над колонкою врат – масивне коло з купчастих хмаринок, в центрі якого сяйво (фігурка голуба втрачена). З боків – рокайльні мотиви із стилізованого аканту. Євангелісти зображені за написанням книг, кожен зі своїм символом (Матвій з ангелом, Марко з левом, Лука з тільцем, Іоан з орлом).
Розмір: 222 x 108 x 4
Матеріал і техніка: дерево, левкас, олія, бронза, алюмінієва фарба, різьблення
Походять з церкви Архангела Михайла с. Кримне Старовижівського району. Не реставровані.
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 360–361 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Царські врата (друга пол. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
У декорі царських врат переважає акантове стебло з широким листям, що піднімається вгору хвилястою лінією і закручується навколо барельєфних зображень євангелістів. У християнському мистецтві листя аканту асоціюється з чортополохом і терновим вінцем Ісуса Христа і є символом страждання, усвідомлення гріха, співчуття, безсмертя душі. Завершуються врата постаттю Богородиці з Ісусом Христом, які зображені на тлі арки із зеленою завісою. Акантове стебло оздоблене у техніці позолоти на полімент. Одяг Богородиці, Ісуса Христа, євангелістів сріблений і золочений. Виноградні грона розписані по сріблу прозорим зеленим лаком, що надає їм натурального вигляду.
Розмір: 216 x 45,5 x 3,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення, золочення, різьблення
Походять з церкви Архістратига Михаїла с. Грудки Камінь-Каширського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 356–359 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Царські врата (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Різьба врат носить ренесансний характер. Уклад різьби спокійний і симетричний, в її основі – переплетення завитків і стилізованого акантового листя. Широкі бічні і нижні рами стулок прикрашені плоскорізьбленим ромбоподібним візерунком. Врата не позбавлені геометричних перехресть орнаменту, які ділять їх на шість медальйонів У медальйонах – зображення Благовіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про прийдешнє народження спасителя світу Ісуса Христа, а також чотирьох євангелістів, які сповістили про це пришестя усьому людству.
Розмір: 176 x 44 x 2,6
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення, золочення, різьблення
Походять з церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Дорогиничі Локачинського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 350–353 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1634
Царські врата (1634 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Царські врата – центральні двері іконостасу. Вони відділяють вівтар, світ Небесний, духовний від світу земного і вирізняються багатством декоративного оздоблення. Назва «Царські врата» або «Райські врата» символізує врата Раю, через які під час богослужіння входить Цар Слави Господь Ісус Христос у Святих Дарах.
В орнаментиці врат майстер використовує виноградну лозу і гроно – символ Євхаристії – Святого причастя хлібом і вином. У Євангелії (Ін. 15, 1-6) Христос порівнюється з виноградною лозою, а його учні, апостоли – з її гілками. Виноградна лоза з гронами водночас трактується і як Дерево життя. Шість медальйонів із зображенням Богоматері, архангела Гавриїла, яке втрачено, та євангелістів заглиблені у картуші, що розміщені на чашечках квітів, а вгорі прикрашені пальметою. Виноградна лоза і грона посріблені, листочки, картуші та пальмети – зелені. Ажурна колонка на стику стулок увінчана короною, що підкреслює ідею «царственності» врат. Наскрізна різьба виконана у невисокому рельєфі. На звороті врат – дата 1634 р.
Розмір: 183 x 73,5 x 3
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення, різьблення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Перевали Турійського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 348–349 ; іл.
Див. також:
Ікона «Пророки»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Пророки» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Парне зображення Пророків з пророчого ряду іконостасу. Маляр на першому плані зображує три монументальні постаті. У центрі – пророк Аарон у одежах первосвященика з розквітлим жезлом, обабіч нього – цар Соломон з ковчегом Завіту та пророк Мойсей зі скрижалями. За ними – ще три постаті, зображені оглавно.
Обидві ікони прикрашені дерев’яними золоченими деталями, різьбленими у вигляді листя аканту.
Розмір: 126 x 100
Матеріал і техніка: дерево, полотно, олія, різьблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Пророки // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 340–341 ; іл.
Див. також:
Царські врата «Древо Єсея»
Розділ: Волинська ікона
Царські врата «Древо Єсея» (друга пол. ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Пророцтво Ісаї (Іс. 11, 1) про походження місії з роду Єсея, батька царя Давида, лягло в основу традиції зображення родоводу Ісуса Христа у вигляді дерева, що виростає від Єсея.
В різьбі царських врат використане акантове стебло, форма якого є надзвичайно пластичною та динамічною. Постать Єсея оголена, правою рукою він тримає колонку у вигляді в’язанки листя з квітами, лівою підпирає голову. У чашечках квітів вміщені півфігури царів у коронах – предків Ісуса Христа, імена яких названі у Євангеліях (Мт. 1,5-16), (Лк. 3, 23-38). Вгорі різьба на стулках закрита зрізаними волютами. Врата завершені фігуркою голуба – Духа Святого.
Розмір: 223 x 120 x 4
Матеріал і техніка: дерево, левкас, бронза, різьблення
Походять з церкви Воздвиження Чесного Хреста с. Заболоття Ратнівського району. Не реставровані.
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата «Древо Єсея» // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 354–355 ; іл.
Див. також:
