Факсимільне видання старовинної рукописної Костянтинівської Кормчої 1599 року тепер буде зберігатись у Музеї книги та друкарства Острога. Костянтинівська Кормча – це збірник церковного права, що регулював відносини між духовенством, ченцями й мирянами. Ця книга відігравала важливу роль у розгляді численних питань, пов'язаних із діяльністю церкви та світським життям. 

Довгий час цей унікальний екземпляр Кормчої вважався втраченим. Пізніше історики віднайшли її в Національній бібліотеці у Варшаві, де вона зберігається до цього часу. Завдяки зусиллям дослідників Дмитра Ліщука й Леоніда Тимошенка, а також за сприяння міської влади Старокостянтинова книгу підготували до друку, а пізніше оцифрували. Загалом видано 13 примірників цієї книги.

Джерела: Район.in.ua

Державний історико-культурний заповідник м. Острога

В м. Любомль відбулася Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині».

Конференція стала відкритою платформою для обміну думками науковців, краєзнавців, істориків, архівістів, музейних працівників, освітян, громадських діячів та студентів. Представлені дослідження охоплюють різні напрями: від історії та археології, пам’яток архітектури, які є окрасою міста, до видатних особистостей, які прославили Любомльський край. Доповіді учасників конференції, статті, повідомлення увійшли до збірника матеріалів конференції, виданих в м. Луцьку на 604 сторінках.

Науковий захід організували Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, Ковельська районна рада, Любомльська міська рада, Волинський краєзнавчий музей, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Державний архів Волинської області, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, Волинська обласна організація ветеранів України з нагоди 50-річчя утворення Любомльського краєзнавчого музею.

Джерело: Район.in.ua

Помер принц Князівства Ліхтенштейн Константин (5 грудня 2023 р.) – третій син правлячого князя маленької альпійської держави Ганса Адама II і молодший брат спадкового принца і регента у справах повсякденного управління Алоїза.

На сторінках газети «Замкова гора» було опубліковано генеалогічну розвідку про те, що перший баварський король був нащадком у восьмому коліні князя Василя-Костянтина Острозького через шлюб його доньки Катерини з князем Христофором Радзивілом, а пізніше – правнучки від цього шлюбу і її дальших нащадків жіночої статі, що вступали в подружжя з німецькими принцами Династії Віттельсбахів. Нащадком князів Острозьких і Заславських, була Марія Тереза – інфанта Португальська. Тож нинішній правлячий князь Ліхтенштейну Ганс Адам II i чисельні принци і принцеси цієї найстарішої і найбагатшої династії Європи (серед яких і покійний принц Константин, що залишив після себе трьох дітей) нащадки наших князів Острозьких.

Джерело: Манько М. Помер принц Ліхтенштейну Константин – визначний фінансист і нащадок князів Острозьких / М. Манько // Замкова Гора [Острог]. – 2023. – 15 груд. – С. 7.

14 грудня о 14 год. у відділі краєзнавства Рівненської ОУНБ відбудеться публічна лекція «Томаш Оскар Сосновський: знаний римський скульптор з Волині».

Відомий скульптор доби класицизму Томаш Оскар Сосновський, народжений 12 грудня 1812 року у шляхетній родині, в селі Новомалин, Острозького повіту Волинської губернії. Професор Академії святого Луки у Римі, почесний доктор 24 художніх академій світу, творець гіпсової копії черепа геніального майстра Рафаеля, учасник мистецьких заходів у Римі, Варшаві, Парижі. Оскар Сосновський був нагороджений Папою Римським Пієм ІХ орденом Григорія Великого за значні заслуги у розвитку творення релігійної скульптури. Жоден скульптор 19 ст. не створив стільки художніх робіт, повязаних з образами Богородиці і Христа ніж Томаш Оскар Сосновський.

Спікер заходу – Микола Бендюк, мистецтвознавець, історик-краєзнавець, колекціонер, автор численних наукових праць, автор книги про скульптора Томаша Оскара Сосновського і не тільки.

Чекаємо усіх, кому небайдужа історія рідного краю! Як завжди буде цікаво та пізнавально!

м. Рівне вул. Олександра Борисенка, 6

067 360 7427

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

На розореному полі в околицях Луцька була знайдена артилерійська гільза із національною символікою та українськими друкованими виданнями. На понищеному часом папері все ж таки впізнано герб – Тризуб, часопис «Орленя» та фрагменти сторінок із книги про історію України. Як уточнив Богдан Зек, науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, гільза 45-го калібру була виготовлена в 1938 році, належала до радянської гармати. Коли та хто вирішив використати її як сховок для матеріалів, наразі невідомо. Однак, судячи з ідеологічного наповнення текстів, це була людина, що підтримувала незалежність України. Що ж до віку матеріалів, то журнал «Орленя» видався на Волині в часи нацистської окупації, в 41–42 роки. Точна дата випуску історії України поки невстановлена, бо папір суттєво понищений. Але, припускає Богдан Зек, її могли видати у міжвоєнний період в Відні чи Празі, або ж вже у період нацистської окупації. Вік тризуба поки невстановлений. Гільза та матеріали, що були заховані у ній, зберігатимуться в фондах Волинського краєзнавчого музею, де їх опрацьовуватимуть науковці.

Джерела: Волинський краєзнавчий музей

ZAXID.NET

У Державному архіві Волинської області відбулася презентація монографії доктора історичних наук, доктора гуманітарних наук в галузі історії, доцента, професора кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки, головного редактора журналу «Студії з архівної справи та документознавства» Олега Разиграєва «Світ за ґратами. Пенітенціарна система на Волині та в Галичині у 1918–1939 роках».

У монографії проаналізовано загальнодержавні процеси, пов’язані з генезисом та функціонуванням кримінально-виконавчої системи в міжвоєнній Польщі, простежено формування та особовий склад пенітенціарної служби на Волині та в Галичині, а також висвітлено повсякденне життя політичних і кримінальних в’язнів, досліджено діяльність громадських, політичних організацій щодо підтримки в’язнів та захисту їх прав. У монографії використані документи Національного архівного фонду з фондів державних архівів Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської областей, центральних державних архівів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), громадських об’єднань та україніки (ЦДАГОУ), центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (ЦДАЕА), центрального державного історичного архіву України, м. Львів (ЦДІАЛ України), галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБ України). Також використані архівні документи з архівних установ Польщі, Білорусі.

Джерело: Державний архів Волинської області