Новини

27 вересня 2024 р. о 12:00 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться презентація книги Петра Троневича «Луцький замок». Організатор події: Рівненський обласний краєзнавчий музей.

У книзі «Луцький замок» на основі аналізу результатів досліджень останніх років та використання широкої бази документальних джерел по новому висвітлюється історія Замку в місті Луцьку. Досліджуються періоди будівництва, реконструкції, добудов та реставрації, в результаті яких він набув сучасного вигляду. Поряд із цим основна увага приділяється розкриттю функціональної структури Замку, який, поза оборонною функцією, будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної і духовної столиці, адміністративно-господарського і судового центру краю. Простежено роль і місце Замку в історії міста, краю і держави впродовж всього періоду його існування – від часу побудови на місці давньоруського гроду і до перетворення в руїну. Висвітлено спроби реставрації Замку як архітектурного пам’ятника і використання в сучасному житті.

Запрошуємо, буде цікаво!

Адреса: 

м. Рівне

вул. Симона Петлюри

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

24 вересня 2024 року виповнюється 135 років з дня народження Михайла Костянтиновича Струменського – дослідника історико-культурної спадщини Острога та Волині.

Народився Михайло Костянтинович Струменський 24 вересня 1889 р. в с. Хорошів Острозького повіту, де його батько був настоятелем місцевого православного храму. Родове гніздо священицької династії Струменських – с. Велика Горинка Кременецького повіту Волинської губернії (нині с. Велика Горянка Кременецького району Тернопільської області). Михайло Струменський закінчив Волинську духовну семінарію (1910) і Московську духовну академію (1914) – п’ятим магістрантом свого випуску. Кандидатська робота «Книжные и литературные интересы в Троице-Сергиевой лавре с древнейших времен до ХVІІ века» отримала премію архієпископа Дмитрія Самбикіна. Друкувався в богословських періодичних виданнях. Викладав у Вологодській духовній семінарії, де описав рукописний відділ бібліотеки в Московському єпархіальному жіночому училищі. Ще під час навчання в академії налагодив співпрацю з Братством імені князів Острозьких в Острозі та його давньосховищем, інвентаризував, описував і опрацьовував острозькі музейні колекції. У часописі Московської духовної академії «Богословский вестник» і окремим відбитком надрукував статтю «Из Острожской старины» (1916) з коротким історичним нарисом про Острог доби князів Острозьких та їх академії, інформацією про давньосховище і бібліотеку Братства імені князів Острозьких, атрибуцією і науковим описом 13 найцінніших рукописних книг ХVІ–ХVІІІ ст. із музейної колекції Острога (це був перший друкований каталог Острозького музею). Автор статті про реставрацію замку та відкриття історичного музею в Острозі, плани його подальшої праці надруковані 1917 р. У роки української революції М. Струменський повернувся на Волинь, викладав у гімназії м. Полонне. Був активним працівником Острозького повітового комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. За його безпосередньої участі врятовано від загибелі цінні архівні і книжкові зібрання, історичні і мистецькі колекції із замків, маєтків, монастирів, установ Острога, Дерманя, Межиріча, Новомалина, Плужного, Славути та ін. Після 1920 р., проживав на підрадянській частині Волині. Одружившись із священицькою донькою Антоніною Пилипівною Конахевич, у 1921 р. був висвячений у Житомирі на православного священика, отримав сан протоієрея і став настоятелем Старокостянтинівського Хрестовоздвиженського собору.

Звинувачений у антирадянській та контрреволюційній діяльності, він був заарештований у Староконстянтинові 28 липня 1937 р. Серед головних звинувачень проти нього фігурувала агітація за відродження закритих владою православних храмів у селах Староконстянтинівщини. Після недовгих допитів та слідства священик був розстріляний у Проскурові (нині м. Хмельницький) 16 вересня 1937 р. Реабілітований у 1990-х роках. 

Література

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Свинарчук Р. В., 2019. – Вип. 11. – С. 220–225.

Манько М. Михайло Струменський – один із реабілітованих історією / М. Манько // Замкова гора [Острог]. – 2019. – 27 верес. – С. 8.

Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19-поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.

27 вересня 2024 року о 10:00 на базі Державного історико-культурного заповідника м. Дубно та з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок відбудеться наукова конференція присвячена історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні.

Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:

1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;

2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;

3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;

4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.

5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;

6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;

7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;

8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;

9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник м. Дубно

Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр. / О. Радченко. – Київ : Дух і літера, 2024. – 240 с. : іл.

Анотація: Книгу Ольги Радченко присвячено маловивченій і вельми драматичній темі, а саме долі євреїв Австрії, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які з початком Другої світової війни опинились як біженці в Східній Польщі, що згодом була інкорпорована до Радянського Союзу. На знедолених людей чекали поневіряння, депортації і репресії. Аналіз пов’язаних із цими питаннями документів висвітлює суперечливу політику радянської влади стосовно біженців та стратегії поведінки самих біженців. Окрім того, у книзі йдеться про радянсько-німецьку співпрацю на початковому етапі Другої світової війни, а також про нацистську політику геноциду єврейського населення в окупованих Німеччиною країнах Європи. У контексті цього дослідження авторкою проаналізовано масовий рух єврейських біженців через Ковель, Здолбунів, Рівне, Луцьк, Брест, та інші міста Західної Волині.

В книзі використані матеріали архівних слідчих справ НКВС із українських архівів, що дає змогу створити персоніфікований наратив і поєднати його зі звітами й розпорядчими документами НКВС та численними історичними фотографіями.

Книга рекомендується для істориків, студентів історичних спеціальностей та всіх, хто цікавиться історією.

Ознайомитися з книгою Ольги Радченко «Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

18 вересня о 14:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Родина Сандбергів як приклад типової рівненської купецької родини 20-30-их рр. 20 ст.». Лекція присвячена 155-річчю від дня народження рівнянки Клари-Хаї Сандберг. Спікери заходу Василь Гудзій та Олена Гумінська.

На лекції йтиме мова про відому рівненську родину Клари-Хаї та Абрама Сандбергів, про їх відому онучку Зузанну Гінчанку, про їх стиль життя, побут, можливості та обов’язкову благодійність. Спробуємо дізнатися чим схоже, а чим відрізняється життя сучасної сім’ї від життя родини сторічної давнини.

Запрошуємо усіх, кому цікаво!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка,

Рівненська обласна універсальна науеова бібліотека

«Світлиця», 4-пов.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

13 вересня 2024 р. о 17 год. в Музеї історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею відбудеться лекція-екскурсія виставкою «Замок, місто, передмістя: просторовий образ середньовічного Луцька».
У переддень Дня Луцька пропонуємо зануритись в історію таких сучасних луцьких мікрорайонів як – Центр, Теремно/Балка, Завокзальний, Гуща, Дубенський масив, Гнідава, Красне, Омеляник, Кічкарівка. На туристичних картах Луцька, ви їх не знайдете, тому що в минулому ці території складали єдину агломерацію з князівським Лучеськом. Про це необхідно говорити, аби зрозуміти, чому у свій час Луцьк почали іменувати Великим Лучеськом. І для того, щоб упевнитись в справедливості популярного гасла – «Луцьк тисячолітнє місто».
Отже, під час екскурсії по виставці шукатимемо на мапі сучасного Луцька ознаки справжньої старовини. Ознаками луцької старовини є його топоніміка. Такі назви, як, наприклад, – Лучеськ (що означає?), Яровиця (в першу чергу це назва річки), Сапалаївка (давнє передмістя, обмежене ровом; загадкова назва), Гнідава (річка!). І зрештою, час дізнатись все про річку Жидувку. Чому вона так називалась? І скільки всього «Жидувок» було в Луцьку. Буде інтерес, поговоримо і про гідронім Стир.

З нагоди Дня міста захід безкоштовний!
Адреса:
Волинська обл.
м. Луцьк
вул. Йова Кондзелевича 5 (Старе місто)
Для комунікацій та реєстрації: 095 785 2481 (Олена)
Джерело: Музей історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею