Новини

22 січня 2025 року о 13.00 год. в Кременецькому краєзнавчому музеї до дня Соборності України відбудеться лекція «Українська еліта Кременеччини в міжвоєнний період ХХ ст.: виклики, діяльність та популяризація через публічну історію».

Спікер – професор, доктор історичних наук Ірина Богданівна Скакальська.

Вхід вільний.

Адреса:

Тернопільська область

м. Кременець, вул. Шевченка, 90

Кременецький краєзнавчий музей

Джерело: Кременецький краєзнавчий музей

23 січня 2025 року виповнюється 60 років від дня народження Олександра Степановича Булиги – історика, краєзнавця, дослідника музейної справи та минувшини Почаївського монастиря.

Народився Булига Олександр Степанович 23 січня 1965 року в м. Рівне. Навчався у Рівненській середній школі № 1. У 1989 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. З жовтня 1987 р. розпочав роботу в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Працював на посадах молодшого наукового співробітника відділу науково-масової роботи, старшого наукового співробітника науково-методичного відділу, старшого наукового співробітника відділу історії Рівненського обласного краєзнавчого музею. У 2002 р. був призначений на посаду заступника директора з наукової роботи, а з 2005 по 2024 роки працював директором Рівненського обласного краєзнавчого музею. З 2024 року працює старшим науковим співробітником відділу давньої та середньовічної історії у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

У лютому 2007 р. Олександр Степанович був координатором створення Літературного музею Уласа Самчука, а в серпні 2010 – виставкової зали «Музей бурштину», які стали відділами Рівненського обласного краєзнавчого музею. В серпні 2011 р. під керівництвом Олександра Булиги створено експозицію культурно-археологічного центру «Пересопниця». Завдяки О. Булизі, починаючи з 2005 р. в музеї щорічно проводяться наукові конференції, матеріали яких публікуються в збірнику «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею».

Булига О. С. – автор книг «Поєднані Волинню» (2010 р.), до якої увійшли його історико-краєзнавчі дослідження за двадцятилітній період роботи в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, а також кіносценарій «Першокнига», про історію Пересопницького Євангелія та в співавторстві з Т. Пономарьовою «Переправа незабутня» (2014 р.), присвячена двадцятилітній музейній археологічній експедиції поля Берестецької битви 1651 року.

Література

Булига Олександр Степанович // Музейні фахівці Рівненщини : біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка. – Рівне : Лапсюк В. А., 2014. – С. 25–30. – (Дослідники Рівненського краю).

Булига Олександр Степанович [Електронний ресурс] : дослідники Великої Волині // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/1970. – Назва з екрана.

Круглик К. Олександр Булига: працює з покликанням / К. Круглик // Рівне Ракурс. – 2008. – 4 верес.

Долганов П. Життя і загибель єврейської громади Здолбунова / П. Долганов. – Рівне : Волинські обереги, 2024. – 328 с.

Анотація: Ця книга відкриває маловідомі сторінки історії Здолбунова, присвячені єврейській громаді першої половини ХХ століття. У виданні детально розповідається про створення та життя громади, її співіснування з українцями, поляками та чехами, а також про трагічні події Голокосту, що призвели до повного знищення єврейської громади міста. Намагаючись передати деталі минулого, автор розлого цитує джерела, зокрема письмові й усні свідчення очевидців. Усе це – з метою максимально наблизити читача до дійсності.

Видання може бути цікавим як академічним дослідникам Голокосту й геноцидів, так і ширшому колу зацікавлених локальною історією громадян.

Ознайомитися з електронною версією книги Петра Долганова «Життя і загибель єврейської громади Здолбунова» можна на нашому сайті «Історична Волинь».

Джерела:

Здолбунівський краєзнавчий музей

Україна Модерна: міжнародний інтелектуальний часопис

Опрацьовані предмети, знайдені під час рятівних археологічних досліджень у м. Володимир влітку 2023 року, передали у фонди Володимирського історичного музею.

Польові дослідження та камеральну обробку пройшли 1640 стародавніх предметів. Про це розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Розкопки відбувалися на площі 1050 квадратних метрів в урочищі Апостольщина – це територія Окольного міста княжого Володимира. Їх проводила Волинська археологічна експедиція. Зі слів археолога Віктора Баюка, під час наукового опрацювання кожну знахідку фіксували в археологічній таблиці, для деяких експонатів проводили сканування. Колекція передається у Володимирський історичний музей поетапно. Як розповів директор музею Володимир Стемковський, працівники розпочали опрацьовувати кожен експонат. Після інвентаризації зі знахідок будуть формувати експозицію. Також директором було додано, що в експозицію потраплять оригінальні предмети, датовані 13–15 століттями, що презентують епоху Галицько-Волинської держави.

Джерело: Суспільне

15 січня 2025 року о 12 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться захід присвячений 120-річчю від дня народження письменника «Коляди у творчості Уласа Самчука».

У програмі:

- Спільна колядка «Добрий вечір тобі…». Колядують усі учасники заходу під аккомпанемент бандури Назара Волощука.

- Коляди у літературній спадщині Уласа Самчука. Доповідь заслуженого працівника культури України Миколи Федоришина.

- Коляди у Дермані: традиції і сьогодення. Виступи дерманців.

- Коляди у Тилявці: традиції і сьогодення. Виступи тилявців.

- Вертеп Юрія Ковальчука.

Виступи представників державної влади та місцевого самоврядування

Спільна колядка «Нова радість стала…»

Колядують усі учасники заходу під акомпанемент бандури Назара Волощука.

Учасники заходу, запрошені: Гості з Дермані на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Мізоцької селищної ради Рівненської області Вікторією Прокопчук, гості з Тилявки на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шумської міської ради Тернопільської області Аллою Ніколаєвою.

Світлана Кочерга, завідувачка кафедри української літератури НУ «Острозька академія».

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Відомий краєзнавець та історик Микола Бендюк разом з Олександром Гребенюком в с. Розважі Рівненського району віднайшли гравюри художника і члена ОУН–УПА Ніла Хасевича.

Довгі десятиліття, протягом яких гравюри зберігались в занедбаному приміщенні, безумовно, вплинуло на їхній стан: окремі фрагменти, вкриті цвіллю, які довелось реставрувати. Однак від цього справжність листівок, які тримав у своїх руках Ніл Хасевич, не потьмяніла. Також гості поділились із замком ще двома артефактами: латунною защіпкою для стародруків, яку Микола Бендюк датує кінцем ХVІ ст. та копією печатки князя Володимир-Волинського та Дорогобузького Давида Ігоровича, з іменем якого пов’язана перша письмова згадка про Дубно у 1100 році.

Джерело: Рівненщина