29 вересня 2023 р. відбудеться міжнародна наукова конференція «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії та культурі України», присвячена 250-літтю папської коронації Почаївської ікони Матері Божої.

В рамках форуму обговорюватимуться такі питання:

1. Історія Почаївського василіянського монастиря.

2. Почаївський духовно-інтелектуальний та просвітницький осередок і виразник української культури (джерела, розвиток, впливи і спадкоємство).

3. Почаївська ікона Богородиці та її шанування. Місіонерська і ширша (проповідницька, катехитична тощо) релігійна діяльність Почаївського монастиря.

4. Внесок Почаївського василіянського монастиря в розвиток українського книгодрукування.

5. Історія затирання, нищення, викривлення, збереження і дослідження автентичного образу почаївського унійного спадку.

Джерела: Державний архів Тернопільської області

Українська Греко-Католицька Церква

27 вересня о 13-й годині у відділі краєзнавчої літератури відбудеться публічна лекція «З історії рівненського транспорту. До 150-річчя залізничної станції «Рівне».

Що ця подія означала для історії нашого міста? Якими були етапи розвитку залізниці Рівненщини? Як змінювався залізничний вокзал Рівного? Хто проектував сучасну будівлю, яка є своєрідною родзинкою нашого міста? Ну і взагалі, яким був стан справ з транспортним сполученням на Рівненщині на початку ХХ століття та передвоєнні роки?

Про все це будуть розповідати наші гості – відома рівненська архівістка Людмила Леонова та краєзнавець Василь Гудзій.

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

20 вересня о 14.00 у відділі краєзнавства відбудеться публічна лекція «Рівненський німець Ніколаус Арндт: до 95-річчя від дня народження історика та краєзнавця». Спікер – краєзнавиця Валентина Данілічева.

Ніколаус народився 19 грудня 1928 року в місті Рівному, що належало тоді Речі Посполитій, у родині підприємця, який 1920 року втік від радянської влади на Західну Волинь. Батько наказав охрестити його в православній церкві з ім’ям Микола. З народження по 1932 рік Ніколаус мешкав разом з батьками в Рівному і в селі Колки Луцького повіту. З 1932 по 1940 рік – у селі Користь біля Корця та в місті Рівне, де відвідував польську гімназію. У січні 1940 року Ніколаус Арндт та його родина були репатрійовані на територію сучасної Польщі у один із так званих «Вартегау». Це були поселення репатрійованих німців у населених пунктах на річці Варте, відомої згодом як область «Вартеланд»...

А що було далі та про подробиці життя відомого рівненського німця Ніколауса Арндта розповість краєзнавиця Валентина Данілічева.

Запрошуємо усіх охочих у відділ краєзнавства!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

В культурно-археологічному центрі «Пересопниця» Рівненської обласної ради відбулася презентація відреставрованої хоругви. 

На заході отець Валентин Гордіюк, настоятель храму в Караєвичах, звідки походить ця хоругва, пояснив, що як у минулому, так і в сучасний час хоругви були важливою частиною як військового об’єкта, так і храму. Вони мали велике релігійне значення і допомагали людям розуміти віру через образотворче мистецтво. Хоругва є особливою за своїми розмірами, оскільки вона досить велика і не притаманна для Свято-Успенського Богородичного храму в Караєвичах.

Реставраторка з Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Марта Москаль розповіла, що хоругва створена в період Бароко, підтвердженням чого є її колористика, зображення світла та емблематика, такими як чаша та хрест.

Особливістю події стала презентація 3D-моделі хоругви, яку створив художник Дмитро Крахмалюк. Він детально розповів про процес зйомки та показав відео цифрової реставрації.

Джерело: Район.in.ua

Олександр Федчук, користувач Державного архіву Волинської області, кандидат історичних наук, проректор з наукової роботи Волинської духовної семінарії УПЦ передав у фонди Державного архіву Волинської області монографію «Зимненський Святогорський Свято-Успенський жіночий монастир у 1893–1949 роках» та науково-популярне видання «Жидичинське подвір’я Почаївської лаври». У книгах використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області, Державному архіві Житомирської області, Державному архіві Рівненської області, Державному архівів Тернопільської області, в Архіві Волинського єпархіального управління ПЦУ (м. Луцьк), в Архіві нових актів м. Варшава (Польща), в архіві Варшавської Православної Митрополії (м. Варшава) та ін.

Джерело: Державний архів Волинської області

Користувачі Державного архіву Волинської області Леонід Козярчук та Сергій Янішевський передали у фонди бібліотеки Державного архіву Волинської області видання «Дубище–Єлизаветин. Історія волинських сіл у фотографіях, описах та документах». Серед джерел використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області.

В книзі описана історія сіл Дубище та Єлизаветин – сусідні населені пункти, що тісно між собою пов’язані. Історія одного сягає сивої давнини часів князя Любарта, історія іншого зовсім нова і пов’язана з німецькими колоністами Волині. Усе це приховують сховища архівів та сторінки численних справ, що там зберігаються. Крім того, у виданні представлені свідчення про культурну та духовну спадщини населених пунктів.

Джерело: Державний архів Волинської області