Новини

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnline-виставка документів, що висвітлюють розвиток освіти на території м. Рівне з жовтня 1939 року по 1941 рік.

Після приєднання західноукраїнських земель до радянської України Рівне спочатку стає повітовим центром, а з 4 грудня 1939 року центром новоствореної Рівненської області. В м. Рівне радянська влада почала розвивати освітню галузь. Були створені Рівненський обласний та міській відділи народної освіти, відкривалися школи, нарівні з місцевими вчительськими кадрами, залучалися спеціалісти з інших областей.

Джерело: Державний архів Рівненської області

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnlinе-виставка документів, що висвітлюють події, які відбувалися на території м. Рівне з жовтня 1939 року по березень 1941 рік.
Рівне – адміністративний, економічний та культурний центр Рівненської області. Вперше місто згадується, як місце битви у 1282 році. До 1793 року Рівне було власністю різних польських магнатів. Після возз’єднання Правобережної України з Росією Рівне стає повітовим центром Волинського намісництва, а з 1797 року – Волинської губернії Російської імперії. З 4 лютого 1921 року по 17 вересня 1939 року – повітовий центр Рівненського повіту Волинського воєводства. Після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України Рівне спочатку стає повітовим центром, а з 4 грудня 1939 року центром новоствореної Рівненської області.

Джерело: Державний архів Рівненської області

31 серпня 2023 року о 12 годині в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки до 100-річчя Рівненської української гімназії «Vivat, назавжди, Alma mater!».

Рівненська українська гімназія відкрила свої двері 12 вересня 1923 року з ініціативи Федора Пекарського. Ф. Пекарський став власником (до 1939 р.) та першим директором (до 1930 р.) гімназії. З 1930 року гімназію очолив Яків Бичківський. За роки його директування гімназія набула найбільшого розквіту. 

Педагоги гімназії давали учням не лише основи знань, а й виховували з них справжніх християн та патріотів. Переважна більшість учнів Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, вояками УПА, членами «Карпатської січі». Випускниками гімназії були поет Сергій Кушніренко, історик та публіцист Богдан Кентржинський, учасники національно-визвольних змагань 40-х рр. ХХ століття Олександр та Яків Бусели, один з керівників ОУН, співорганізатор УПА Ростислав Волошин, відомий повстанський художник Ніл Хасевич. 

Свою діяльність Рівненська українська гімназія припинила у 1939 році після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України. 

Після проголошення незалежності України, у 1994 році у Рівному було відкрито гімназію №1. Через рік її реорганізували у державну і вона отримала назву Рівненська міська гімназія №1. У 2004 році гімназії повернули її історичне ім’я, вона стала називатися Рівненська українська гімназія. 

На відкриття запрошені: директор, педагогічний колектив та учні Рівненського ліцею «Український», перший директор відродженої гімназії, дослідники РУГ (1923-1939).

Відомий науковець, доцент, кандидат історичних наук, освітянин, археолог та дослідник праісторії Волині, Григорій Васильович Охріменко подарував Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки нову наукову колективну працю:

Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / В. Савицький, Г. Охріменко, Г. Гулько та ін. – Луцьк: Вежа-Друк, 2023. – 260 с.

Книга присвячена питанням розвитку духовної культури, мистецтва Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. 

Джерело: Відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

У рамках проєкту оцифрування стародруків на сайті Рівненського обласного краєзнавчого музею оприлюднили книгу почаївської друкарні «Мінеї місячні. Вересень-жовтень» 1761 року. Про це повідомила історикиня, завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

У 1761 році Почаївська друкарня випустила місячні мінеї у 12 книгах. Згодом книги копіювалися у томи – аллігати. Оформлення усіх книг однотипне. Рядків — 37. Складання в одну та дві колонки. Друк двома фарбами. Шрифти: 10 рядків — 65 мм. Гравюри: герб Рудницьких, заставки, кінцівки. Виливні прикраси: рамка на титулі, оздоблення колонтитулів. Ініціали червоною фарбою.

Ознайомитися з книгою можна на сайті Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Джерела: Район.Історія

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Подружжя Колесників з селища Городниця Звягельського району Житомирської області, подарувало краєзнавчому музею рідкісну знахідку – ритуальну посудину з темної глини. Житель Городниці Микита Шнайдер приніс знахідку своїй учительці Галині Колесник, яка разом із чоловіком займається краєзнавством. За початковою версією Володимира Колесника, посудину можна віднести до зарубинецької культури. Як з’ясувалося згодом, знахідка є давнішою.

Дивний предмет знайдено у травні 2023 року у воді біля берега річки Случ між селами Лучиця Звягельського району Житомирської області та Устя Корецького району Рівненської області, у так званому урочищі Бендер.

За попередньою оцінкою керівника Житомирської археологічної експедиції Андрія Петраускаса (Інститут археології НАН України) ця ритуальна посудина характерна бронзовій добі. Її батьківщина найімовірніше одна з балканських країн.

Музейники вважають, що ритуальна чаша може мати кельтське походження й була виготовлену у V ст. до н.е.

Джерело: Краєзнавчий музей міста Звягеля