
Колекція Волинського краєзнавчого музею поповнилася писанкою ХІ–ХІІ століття
Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цінним експонатом – глиняною писанкою, яку датують ХІ-ХІІ століттям. Виріб зовні покритий поливою та розписами, а всередині має калатальце. Писанку випадково знайшов Олександр Міщук у селі Древині Володимирського району Волинської області.
Джерела: Район.Історія
Гупало В. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень)
Гупало В. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень) / В. Гупало. – Львів: Простір-М, 2022. – 704 с.
Анотація: Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Джерело: Волинський монітор
Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії та культурі України
29 вересня 2023 р. відбудеться міжнародна наукова конференція «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії та культурі України», присвячена 250-літтю папської коронації Почаївської ікони Матері Божої.
В рамках форуму обговорюватимуться такі питання:
1. Історія Почаївського василіянського монастиря.
2. Почаївський духовно-інтелектуальний та просвітницький осередок і виразник української культури (джерела, розвиток, впливи і спадкоємство).
3. Почаївська ікона Богородиці та її шанування. Місіонерська і ширша (проповідницька, катехитична тощо) релігійна діяльність Почаївського монастиря.
4. Внесок Почаївського василіянського монастиря в розвиток українського книгодрукування.
5. Історія затирання, нищення, викривлення, збереження і дослідження автентичного образу почаївського унійного спадку.
З історії рівненського транспорту. До 150-річчя залізничної станції «Рівне»
27 вересня о 13-й годині у відділі краєзнавчої літератури відбудеться публічна лекція «З історії рівненського транспорту. До 150-річчя залізничної станції «Рівне».
Що ця подія означала для історії нашого міста? Якими були етапи розвитку залізниці Рівненщини? Як змінювався залізничний вокзал Рівного? Хто проектував сучасну будівлю, яка є своєрідною родзинкою нашого міста? Ну і взагалі, яким був стан справ з транспортним сполученням на Рівненщині на початку ХХ століття та передвоєнні роки?
Про все це будуть розповідати наші гості – відома рівненська архівістка Людмила Леонова та краєзнавець Василь Гудзій.
Чекаємо за адресою:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)
Куриленко В. О. Економічна структура земельної власності міст Подільської та Волинської губерній у 1796–1860-х рр.
Куриленко В. О. Економічна структура земельної власності міст Подільської та Волинської губерній у 1796–1860-х рр. / В.О. Куриленко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2010. – Вип. 17. – С. 70–77.
Анотація: В статті проаналізовано структуру бюджету міст Правобережної України, висвітлено значення їх земельної власності для наповнення міського кошторису та визначено частку доходів від останньої, визначено основні тенденції динаміки прибутків від неї. Аналіз структури використання земельної власності міст Волинської губернії, виявив наявність різної оплати оренди землі в залежності від її функціонального призначення. Найбільш дорогою вона була під млини, а у разі їх відсутності – під торгівлю й амбари. Третє місце за вартістю мала земля під забудови, четверте – сільськогосподарські роботи: посів пшениці, городи, сінокоси тощо.
Стороженко І. С. Волинь і Поділля у стратегічних планах Богдана Хмельницького
Стороженко І. С. Волинь і Поділля у стратегічних планах Богдана Хмельницького / І. С. Стороженко // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку : матеріали п’ятих Всеукраїнських історичних читань. – Київ ; Черкаси, 1995. – Вип. 5. – С. 30–33.
Анотація: Враховуючи способи збройної боротьби Б. Хмельницького проти Речі Посполитої, зроблений висновок, що, не сподіваючись на велику сторонню допомогу, крім Криму, розраховуючи тільки на свої власні сили, український гетьман у липні 1648 року вирішує використати Подолію і Волинь як буферний територіальний простір між Польщею і українською козацькою республікою (Наддніпрянщиною), перетворивши його у театр бойових дій, на якому планує виснаження («вимотування») ворога. Одночасно передбачається поширити на цей регіон козацький державний устрій.
Джерело: Інститут історії України НАН України
Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях
Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях : статті і матеріали / Український католицький університет, Гуманітарний факультет. – Львів, 2012. – 702 с.
Анотація: Пропоноване читачам видання завершує цикл опублікованих збірок статей і матеріалів автора. В збірку ввійшло 21 дослідження, яке стосується Київського, Волинського, Брацлавського і Подільського воєводств. У них досліджуються адміністративний поділ, земські уряди, міграції, чисельність і структура населення, торгові зв'язки, міждержавні розмежування, подимні реєстри, наведено чимало документів, виявлених в архівах і рукописних зібраннях бібліотек, зокрема невідомі універсали Богдана Хмельницького, матеріали про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації, офірний реєстр того ж воєводства за 1789 р.
Зміст
Передмова. – С. 9.
Кордони й повітовий поділ Волинського воєводства в XVI–XVIII століттях. – С. 13.
Торгові зв'язки Волині з Ґданськом у 60-х роках XVI століття. – С. 24.
Волинський маєток Лаврина Пісочинського (придбання села Кунева і захист права власності на нього). – С. 42.
Документи Брацлавського воєводства 1566–1605 років. – С. 92.
Селянський рух на українських землях Речі Посполитої у 1569–1647 роках. – С. 143.
Повітовий поділ Київського воєводства в останній третині XVI–XVIII століттях. – С. 167.
Інструкція сеймика Волинського воєводства 1595 року. – С. 189.
Чисельність населення Волинського воєводства в другій чверті XVII століття. – С. 223.
Подимні реєстри Правобережної України XVII століття. – С. 236.
Ще один невідомий універсал Богдана Хмельницького. – С. 262.
Невідомі універсали Богдана Хмельницького та Івана Виговського. – С. 271.
З історії міграцій населення в Україні у другій половині XVII століття. – С. 274.
Розмежування володінь Речі Посполитої та Османської імперії 1703 року. – С. 284.
Подимні реєстри Правобережної України першої і початку другої половини XVIII століття. – С. 336.
Документи про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації. – С. 358.
Реєстри димів Правобережної України останньої чверті XVIII століття. – С. 410.
Матеріали розмежувань Речі Посполитої з сусідніми державами на українських землях у 70–80-х роках XVIII століття. – С. 457.
Офірний реєстр Брацлавського воєводства 1789 року. – С. 471.
Населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 року. – С. 553.
Соціальна структура населення Правобережної України наприкінці XVIII століття (за п'ятою ревізією). – С. 580.
ДОДАТОК
Земські уряди на українських землях у XV–XVІII століттях. – С. 589.
Іменний покажчик. – С. 665.
Географічний покажчик. – С. 683.
Список опублікованих статей і матеріалів. – С. 700.
Джерело: Інститут історії України НАН України
Казначеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання – короткий етап від самоврядування до імперської залежності (1830–1840 рр.)
Казначеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання – короткий етап від самоврядування до імперської залежності (1830–1840 рр.) / Л. М. Казначеєва // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2006. – Вип. 12. – С. 143–154.
Анотація: У статті йдеться про те, що однією з проблем, що постали перед Російською імперією після приєднання Правобережжя наприкінці 18 ст. , став пошук шляхів порозуміння з місцевою знаттю. Першим на Правобережжі впровадили дворянську службу й зафіксували місце дворянства в місцевому управління за російським зразком, а Жалувана грамота, кодифікуючи політичний, юридичний і соціальний статус привілейованого стану, встановила законодавчу базу його корпоративних прав. Отримавши право мати власну організацію та представницькі органи, 1796 р. у Волинській губернії дворяни утворили дворянське зібрання. Збираючись кожні три роки у губернському місті, воно обирало державних чиновників і урядовців, вирішувало питання, запропоновані владою, обговорювало нагальні станові проблеми. Тоді ж було створене депутатське зібрання, яке стало першою інстанцією, яка розглядала докази дворянського походження, своєрідний «ревізійний орган», що перевіряв можливість зарахування до привілейованого стану.
Джерело: Інститут історії України НАН України