Фонове зображення для блоку новин

Новини

Новини

Презентація краєзнавчого видання Світлана Калько «На місці трьох святинь»

Про цікавинки рівненського храму та його попередників, непросте минуле костелу Святого Антонія, яскравих особистостей, з ним пов'язаних, нерозкриті таємниці й загадкові події, а також нове життя давньої святині, яке продовжилося в новому амплуа — одного з головних мистецьких осередків Рівного і краю всі бажаючи можуть дізнатися на передостанній події ІІ-го музичного фестивалю «Рівненські класичні резиденції». Презентація краєзнавчого видання Світлана Калько «На місці трьох святинь» відбудеться 18 червня о 17.00 в Мистецькому цоколі Органного залу Рівненської обласної філармонії.
Запрошуємо всіх охочих перегорнути сторінки дивовижної історії знакової для Рівного будівлі, яка пройшла непростий щлях від храму релігійного до храму мистецького. Історія від найдавнішого рівненського костелу до костелу Святого Антонія і до Залу камерної та органної музики - у викладі журналістки, дослідниці й популяризаторки історії нашого краю Світлани Калько.

 

Вхід - вільний

Джерело: КЗ «Рівненська обласна філармонія» РОР

Визначні події

Волинський краєзнавчий музей : 95 років від дня відкриття в місті Луцьку

16 червня 1929 року в місті Луцьку урочисто відкрили Волинський музей. Сьогодні він носить назву Волинський краєзнавчий музей. Це найбільший і найдавніший із нині діючих музеїв області. До наповнення його фондів у міжвоєнний період долучилися, зокрема, Олександр Прусевич, Якуб Гоффман, Адам Войніч, Збігнєв Ревський, Казимір Пшемиський, Юліан Нєць, Йозеф Едвард Дуткевич, Тадеуш Сулімірський, Ян Фітцке.

У вересні 1928 року в Луцьку відбулась Рільничо-промислова виставка, в організації і проведенні якої активну участь брав Олександр Прусевич. На ній експонувались вироби 62 народних майстрів Волинського воєводства. Ця виставка стала основою для створення Волинського музею в Луцьку, а багато предметів з виставки – першими експонатами музею. За рішенням Товариства краєзнавців і охорони пам’яток минулого, під опікою якого знаходився музей, Олександра Миколайовича Прусевича було призначено керівником з одночасним виконанням обов’язків хранителя музею. Працюючи директором, О. Прусевич продовжує займатися улюбленою справою, вивчає пам’ятки з різних ділянок історії, етнографію, народно-побутову культуру. Як директор музею Прусевич організовує обліково-хранительську галузь музейної діяльності. З 1929 по 1931 роки Олександр Прусевич передав до музею понад 300 предметів археології, понад 20 предметів посуду (тарілки, чашки, чайники, блюдця) з Баранівки й Городниці; кільканадцять нумізматичних пам’яток; кахлі; предмети військового спорядження (куля, стремено); два фрагменти прикрас з поховання Адама Кисіля з Низкинич, які й досі зберігаються у фондах музею.

У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька. Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району. Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині у Луцьку.

На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 165 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природничо-наукових матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Історія Волині з найдавніших часів і до сьогодні представлена унікальними пам’ятками археологічної збірки, нумізматичної колекції, етнографічними матеріалами, писемними документами, зразками сакрального мистецтва (іконопису, сніцарства, металопластики, ковальства, шитва).

Література

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Львів, 1988.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 17–21.

Новини

Наукова конференція «Волинь у сучасних війнах (1914–2024)»

Шановні колеги! Запрошуємо Вас до участі у науковій конференції «Волинь у сучасних війнах (1914–2024)», яка відбудеться 19–20 вересня 2024 р. у м. Луцьку.

Проблемне поле конференції:

-         історіографія та джерелознавчі дослідження теми;

-         воєнні дії на території Волині;

-         військові підрозділи сформовані на Волині;

-         волиняни учасники воєнних дій;

-         міжнаціональні взаємини в умовах воєн;

-         повсякдення в умовах війни;

-         евакуації, біженство, депортації, еміграція населення;

-         меморіалізація та збереження історичної пам’яті про війни на Волині.

З питань проведення конференції звертатися в оргкомітет за адресою:

43025, Україна, м. Луцьк Волинської області, вул. Шопена, 24, каб. 107, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Контактні телефони:

Анатолій Шваб – +380 955850083

Олександр Дем’янюк – +380 5234642

Анатолій Силюк – +380 977914725

Світлана Чибирак – +380 994326189

Електроннa адресa: voonsku@ukr.net

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2024-06-12 16:54:47

Шинкар С. Подимний податок Овруцького повіту від 1634 року на що збирала гроші місцева шляхта

Шинкар С. Подимний податок Овруцького повіту від 1634 року на що збирала гроші місцева шляхта / С. Шинкар // Літопис Волині. – 2016. – Вип. 16. – С. 107-115

Анотація: Стаття має за мету ввести в науковий обіг повний текст не публікованого раніше документа. Реєстр подимного податку (податок у середні віки, що стягувався з кожного багаття або вогнища, постійний збір, що стягувався з кожної хати), який зібрали 1634 р. на теренах Овруцького повіту. Це перший відомий для Київського воєводства реєстр подимного податку, починаючи з 1629 р., відколи його запровадили в Речі Посполитій. Також стаття містить невеликий коментар із приводу організації збору податку. Документ буде цікавий фахівцям, які працюють у сфері історичної демографії, генеалогії, порівняльної філології, а також краєзнавства.

Джерело: Журнал «Літопис Волині» 

2024-06-10 10:40:12

Карліна О. Соціокультурний портрет волинського містечка першої половини ХІХ ст. (за матеріалами Олицької ратуши)

Карліна О. Соціокультурний портрет волинського містечка першої половини ХІХ ст. (за матеріалами Олицької ратуши) / О. Карліна // Науковi записки : збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. – 2009. – Т. 19 (1). – С. 492–504.

Анотація: В статті визначені особливості приватновласницьких містечок як міських населених пунктів Правобережної України першої половини ХІХ ст. на основі анализу збережених матеріалів ратуші в Олиці (центрі однієї з ординацій Радзівіллів) здійснена соціокультурна характеристика волинського містечка. Підкреслено, що Олика зберегла риси локального торгово-ремісничого поселення, а наявність в ній органу самоуправління виокремлювало його із середовища типово аграрних містечок регіону.

Джерело: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

2024-06-10 10:33:54

Карліна О. Використання рекрутської повинності міським населенням Волинської губернії (кінець XVIII – 1860-ті роки ХІХ ст.)

Карліна О. Використання рекрутської повинності міським населенням Волинської губернії (кінець XVIII – 1860-ті роки ХІХ ст.) / О. Карліна // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія : Історичні науки. – 2017. – № 5 (354). – С. 4–11.

Анотація: Проаналізовано виконання рекрутської повинності міщанами-християнами Волинської губернії на підставі законодавчих актів та діловодної документації місцевих органів влади. Показано, яке місце в організації наборів рекрутів займала міщанська громада. З’ясовано причини поширення та особливості проведення рекрутських наборів серед громадян й однодворців, які мешкали в містах і містечках.

Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки