Новини

Визначні події

Оскар Кольберг – польський, український фольклорист, етнограф, композитор : 210 років від дня народження

22 лютого 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Оскара Генрика Кольберга – польського, українського фольклориста, етнографа, композитора, який подорожував та збирав фольклор на Волині.

Народився Оскар Кольберг 22 лютого 1814 р. м. Присуха неподалік Радома (Польща), в родині інженера-топографа. Згодом сім’я переїхала до Варшави. У 1830 р. закінчив Варшавський ліцей. В 25-річному віці захопився збиранням музичного фольклору. Це стало найважливішою його справою. Знайшов високооплачувану роботу в Управлінні Варшавсько-Віденської залізниці, а потім в Управлінні дирекції доріг і мостів, зумів накопичити фінанси на видавничу діяльність, дослідження, подорожі. Під час перших подорожей до Литви і Білорусі (1836–1837) зацікавився народною культурою. Зокрема, став автором обробок народних мелодій і танців для фортепіано, видав книжки «Народні пісні в обробці для співу», «Пісні польського народу». Велику наукову цінність мають його багатотомні праці «Народ, його звичаї...», «Етнографічні картини». Також О. Кольберг збирав цінні відомості з народної медицини. Досліджував фольклор Зарічненського, Радивилівського районів. Окремими збірками побачили світ дослідження про український народ, про його матеріальну і духовну культуру «Покуття» (1882–1889), «Казки з Полісся» (1889), «Весільні звичаї та обряди з Полісся» (1889), «Волинь» (1907). Особливо багатогранною у Кольберга вийшла етнографічна монографія «Волинь. Обряди, мелодії, пісні. Всі справи», яка з’явилася друком уже після смерті автора і базувалася на дослідженнях Волинського Полісся. Тут, зокрема, описи весіль, обрядові народні пісні, казки, прислів’я тощо.

Оскар Кольберг залишив після себе безцінний матеріал для дослідників та усіх, хто цікавиться народними традиціями. 33 томи тільки прижиттєвих видань, 12 тисяч народних пісень, понад 2000 казок, 2700 прислів’їв та приказок, 350 загадок — така народознавча спадщина польсько-українського етнографа. На знак пошани до праць Кольберга його ім’я присвоєно науково-дослідницькому інституту в польському місті Познань, що займається збереженням культурного спадку, а також філармонії в місті Кельце. У 1974 р. було засновано нагороду Оскара Кольберга за внесок у вивчення та розвиток народної культури.

Помер відомий польсько-український фольклорист 3 червня 1890 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.

Література

Корецька О. 200 років від дня народження О. Кольберга (1814–1890) –польського, українського та білоруського фольклориста, етнографа та композитора / О. Корецька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 46–49.

Пащук І. Невтомний збирач і дослідник: до 190-річчя від дня народження [пол. дослідника і композитора, фольклориста і етнографа Оскара Кольберга] / І. Пащук // Вісті Рівненщини. – 2004. – 20 лют. – С. 2.

Прокопчук В. Історіографія досліджень фольклору Волині / В. Прокопчук // Музичне краєзнавство Рівненщини : навч.-метод. посіб. / В. І. Прокопчук . – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 92–110.

Новини

Презентація книги Петра Кралюка «Улас Самчук»: до 119-ої річниці від дня народження письменника

20 лютого 2024 року об 11:00 у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться зустріч з письменником та філософом Петром Кралюком.

«Життя людини певним чином залежить від її місця народження. «Мала батьківщина» так чи інакше впливає на наш світогляд, світосприйняття. Улас Самчук народився на теренах південної Волині» – так починає свою нову книгу український філософ, письменник та публіцист Петро Кралюк, присвячену життєпису Уласа Самчука.

Один з найвизначніших українських письменників Улас Самчук народився 1905 року. Творчість його була широко відома в українській діаспорі, а на початку ХХІ століття нарешті почала повертатися на батьківщину. Недарма зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь» та багатьох інших, низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932–1933 рр. У 1980-их роках навіть йшлося про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію, але, на жаль, справу так і не було довершено…

Про це та про багато іншого цікавого з життя Уласа Самчука будемо розмовляти з Петром Кралюком.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Новини

Меморандум про співпрацю

В рамках співпраці директорка КЗ «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» РОР Валентина Петрівна Ярощук та директор КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради Іван Олександрович Солодуха підписали Меморандум про співпрацю між КЗ «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» та КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця».
Отож, сторони визнають необхідність вдосконалення та поглиблення співпраці Рівненської ОУНБ та Культурно-археологічного центру «Пересопниця», щодо здійснення наукової, науково-інформаційної діяльності, а саме участі в проєкті «Історична Волинь», спрямованої на розвиток бібліотечної справи в Україні. Вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів шляхом формування галузевого, тематичного інформаційного ресурсу з метою раціонального його використання та якісного й оперативного створення контента для задоволення інформаційних потреб користувачів.
Сторонами були обговоренні питання стосовно співпраці формування сайту «Історична Волинь», а саме:
- здійснення постійного обміну інформацією, в якій зацікавлені Сторони, сприяння в отриманні необхідної інформації для реалізації проєкту «Історична Волинь»;

- інформування про важливі події (конференції, круглі столи, публікації збірників та ін.), які відбудуться в установі (місті) та відображатимуть краєзнавчу тематику Історичної Волині;

- повідомлення про вихід нових книг на території області, які стосуються тематики Історичної Волині;

- залучення науковців, краєзнавців краю – дослідників Великої Волині до участі у проєкті «Історична Волинь»;

- здійснення регулярних комунікативних заходів для обговорення питань, пов’язаних з реалізацією проєкту в рамках співпраці;

- розміщення реклами в мережі Фейсбук інформації та матеріалів сайту «Історична Волинь».


Переконані, що співпраця буде плідною та насиченою.

Новини

Презентація книги Петра Кралюка «Улас Самчук»

20 лютого 2024 року о 14:00, в день 119-ї річниці народження Уласа Самчука, у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться презентація нової книги, присвяченої видатному українському літератору.

Видання серії «Знамениті українці» побачило світ наприкінці минулого року в харківському видавництві «Фоліо». Його автор — відомий вітчизняний філософ, письменник, публіцист, викладач Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк – розповідає про одну зі знакових, але до кінця належно не вивчених й не оцінених постатей української (у тому числі діаспорної) інтелігенції 30−70-х років минулого століття. Літератор, редактор, журналіст, громадський діяч Улас Самчук був одним з тих, хто доносив світу правду про українців на тернистому шляху становлення їхньої власної держави. Самчукову творчість Петро Кралюк вважає повчальною для нинішнього покоління громадян України.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Нові надходження

2024-02-23 14:24:09

Бондаренко Г. З’їзд монархів європейської середньовічної цивілізації у Луцьку в історії та культурі

Бондаренко Г. З’їзд монархів європейської середньовічної цивілізації у Луцьку в історії та культурі / Г. Бондаренко, Г. Гулько, О. Дем’янюк // Літопис Волині : всеукраїнський науковий часопис. – 2019. - Вип. 20. – С. 28–35.

Анотація: Ця стаття про те, що у 2019-му році місто Луцьк відзначає 590-ту річницю з’їзду європейських монархів. Очевидно, що буде багато зарубіжних гостей. Створено організаційний комітет по відзначенню свята. Варто зауважити, що ця історична подія знайшла відображення у мистецтві. Зокрема у живопису, який доступний авторам і який свідчить про те, що поєднання можливостей історії та мистецтва виводить будь-яку історичну подію не лише на рівень сприйняття і політичних оцінок, а й на рівень культурно-цивілізаційний. У статті представлені в портретних зображеннях Вітовт, Ягайло, Сигізмунд і деякі інші учасники зібрання. Варто зазначити, що у статті представлено три картини, які розповідають про приїзд гостей до Луцького замку А. Орльонова, про власне з’їзд Й. Мацкявічуса, і кулуари під час перерви А. Серебрякова. Також подія відбита у філателії. Є марки різного кольору і 2-х номіналів, які були випущені у Литві 1932 р. Крім того, у Луцьку випущено матеріали конференцій, присвячені цій події і навіть видано п’єсу Віктора Гребенюка. Середньовічна епоха того часу відтворена дослідниками Волинського краєзнавчого музею. Портрети, одяг, зброя інші артефакти є у цій цікавій публікації. Подія історичного часу - з’їзд монархів у Луцьку 1429 р. є знаковою для міста і є важливою для всієї української історії, яка вже тоді була і європейською. Вона свідчить про те, що місто і регіон займали чільне місце у геополітиці європейського значення. Зокрема, місто Луцьк на невеликий час стало важливим політичним центром, у якому мали розв’язуватися не лише претензії князівської влади, а й питання турецької загрози, поширення впливу Ватикану тощо. Загальна кількість гостей Луцького з'їзду сягала 15 тис. осіб, що перевищувало все тогочасне населення міста у 3 рази. Вони перебували у Луцьку з 9 по 29 січня і представляли 15 держав. Саме в Луцьку у 1429 році зароджувалася європейська дипломатія, а місто отримало міжнародне визнання з важливих центрів Європи. У зв’язку з цим, у місті є чимало різних об’єктів, які можуть бути в використані в екскурсійно-туристичній діяльності і бути цікавими для туристів з Польщі, Литви, Німеччини, Росії, Ватикану та інших країн.

Джерело: Журнал «Літопис Волині» 

2024-02-23 13:35:38

Охріменко Г. Візантійські монети та скарби на Західній Волині та Волинському Поліссі

Охріменко Г. Візантійські монети та скарби на Західній Волині та Волинському Поліссі / Г. Охріменко, С. Локайчук, Н. Скляренко // Літопис Волині. – Луцьк, 2019. – Вип. 21. – С. 40–46.

Анотація: У статті розглядаються питання, пов’язані зі знахідками візантійських монет (окремо або в скарбах) та інших артефактів припонтійського походження на землях Волині та Полісся, що дає можливість з’ясувати рівень контактів західної частини Давньої Русі з візантійським світом. Подано мапу виявлених візантійських монет, окреслено торгові шляхи того часу. З наявних даних випливає, що ці торгово-економічні зносини не були інтенсивними.

Регіональне вивчення будь-якої категорії археологічних знахідок завжди несе в собі певні ризики того, що межі досліджуваного регіону є занадто штучними, створеними під впливом меж сучасних адміністративних одиниць, або певних історіографічних традицій. Автори розглядають історіографію вивчення знахідок візантійських монет на Західній Волині та Волинському Поліссі. У статті розглядаються питання, пов’язані зі знахідками візантійських монет (окремо або в скарбах) та інших артефактів припонтійського походження на землях Волині та Полісся, що дає можливість з’ясувати рівень контактів західної частини Давньої Русі з візантійським світом. Стверджено, що в києворському обігу Х ст. візантійські монети були рідкісним явищем, оскільки карбування їх у самій Візантії було обмеженим. Подано мапу виявлених візантійських монет, окреслено торгові шляхи того часу. З наявних даних випливає, що ці торгово-економічні відносини не були інтенсивними. Пояснення таких особливостей у розповсюдженні нумізматичного матеріалу лежить у аналізі археологічної ситуації на Волині. Тому нема жодних підстав розглядати процес потрапляння монет у регіон як беззупинний: він цілком був підпорядкований змінам у культурній ситуації. Встановлено перспективи розвитку вивчення знахідок візантійських монет на Волині. Цілком очевидним є створення актуального зводу знахідок на території регіону, який враховував би сучасні стандарти як нумізматики, так і описи місць знахідок. Такий звід повинен включати вже опубліковані, але при цьому ретельно верифіковані дані, нові знахідки монет, що походять з археологічних досліджень на території Волині, знахідки монет, що надійшли до зборів локальних музеїв і мають відомості про місце виявлення, випадкові знахідки монет, що мають інформацію про місце виявлення і опис та / або фотографію.

Джерело: Журнал «Літопис Волині»

2024-02-23 13:02:48

Кучинко М. Археологія в моєму житті

Кучинко М. Археологія в моєму житті / М. Кучинко // Літопис Волині. – Луцьк, 2019. – Вип. 21. – С. 16–23.

Анотація: Ця стаття про відомого в Україні та за її межами волинського археолога, педагога і краєзнавця Михайла Кучинка, який не лише досліджував край, навчав студентів, а й створив свою археологічну школу, яка має значні здобутки і послідовників. Він є також засновником археологічного музею Волині, який наповнений оригінальними експонатами і став осередком для підготовки і навчання археологічній справі багатьох поколінь учнів студентів, аспірантів. Як краєзнавець М. Кучинко видав багато праць про край і бере участь у багатьох краєзнавчих конференціях.

Існують люди, яких цікавість та одвічний потяг до пошуку змушує дивитися собі під ноги. Знайдені серед товщі землі, непримітні на перший погляд речі виявляються часом безцінними у історичному контексті артефактами, які трансформуються в справжні ключі до розуміння та осмислення невідомих сторінок історії. Ця стаття про відомого в Україні та за її межами волинського археолога, педагога і краєзнавця Михайла Кучинка, який не лише досліджував край, навчав студентів, а й створив свою археологічну школу, яка має значні здобутки і послідовників. Захоплення історією загалом та археологією зокрема розпочалося ще в юнацькі роки. Досвід вчителювання, який теж був у Михайла Кучинка  – безцінний, адже він вимагає не лише знань, але й неабиякої кмітливості та психологічної майстерності. У далеких 1970–1980-х рр. знаний археолог, викладач Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Михайло Кучинко розпочинає масштабне археологічне дослідження Волині, зокрема території середньовічного міста та багатошарові приміські поселення Лучеська. Відзначимо земляні роботи на західному схилі Ринкового пагорба, вивчення середньовічного культурного шару району вулиці Львівської. Тоді на правому березі р. Стир поміж колишніми селами Двірець і Біваки віднайдено козацький човен-довбанку ХV–ХVІ ст. Він є також засновником археологічного музею Волині, який наповнений оригінальними експонатами і став осередком для підготовки і навчання археологічній справі багатьох поколінь учнів студентів, аспірантів. Як краєзнавець М. Кучинко видав багато праць про край і бере участь у багатьох краєзнавчих конференціях. У цьому нарисі знаний вчений описує свій творчий шлях, розповідає про основні етапи та здобутки. Стверджено, що археологія для Михайла Кучинка – це і професія, і хобі, і все життя.

Джерело: Журнал «Літопис Волині»

2024-02-22 17:11:26