Читальна зала

Булига О. Метаморфози національної орієнтації Почаївської лаври (1914–1924 рр.) / О. Булига // Історія Підкаменя в контексті політичних, соціально-економічних та культурних процесів на західноукраїнських землях : науковий збірник. Вип. 5 : збірник матеріалів присвячено пам’яті Теодора Миколайовича Зварича – вчителя, краєзнавця, уродженця Підкамінщини. – Підкамінь ; Львів : Левада, 2024–2025. – С. 241–251.

Анотація. З початком Першої світової війни та в наступне десятиріччя Успенська Почаївська обитель була задіяна до тих змін, що відбувались в тогочасному суспільстві. Вимушена евакуація насельників та монастирських святинь завершилась поверненням братії та реліквій на Почаївську гору. У воєнний час Лавра стала притулком для біженців, які отримали не лише дах над головою, але й були забезпечені роботою. Вперше монастир функціонував у площині української державності, реагуючи на відповідні розпорядження центральної та місцевої влади, стосовно скасування та поминання, відповідно, Гетьманату та Директорії. Саме з останньою монастир вів перемовини про земельні ділянки, що перебували у лаврському користуванні. Подією для православ’я Волині стало проведення в Почаївській лаврі єпархіального з’їзду, рішення якого засвідчили зміни його національної орієнтації. Апогеєм кардинальних змін у житті Православної Церкви, що функціонувала на території Другої Речі Посполитої був її перехід у юрисдикцію Константинопільської патріархії.