Фотоколекції

Потоцький Юзеф Миколай – польський землевласник з роду Потоцьких гербу Пилява, цукрозаводчик, мандрівник, мисливець.

Народився Юзеф Миколай Потоцький 8 вересня 1862 р. у Львові в сім’ї графа Альфреда Потоцького (австрійський намісник Галичини у 1875–1883 рр.) та княжни Марії Санґушко. Від матері Марії Санґушко успадкував численні маєтки у Волинській губернії площею 63 тис. га, зокрема – в Антонінах, куди він і переїхав після отримання російського підданства у 1887 р. Граф був одружений із Хеленою Радзивілл (1874–1958). В родині було двійко синів: Роман Антоній (1893–1971) і Юзеф Альфред (1895–1968). З 1896 по 1901 рр. граф Потоцький був віцепрезидентом сільськогосподарського товариства у Києві. Був почесним головою сільськогосподарського товариства у Старокостянтинові. Він входив до числа 13 депутатів, які представляли інтереси волинян протягом 1906–1911 років і входили до складу Державної думи Російської імперії Першого скликання. Потоцький також належав до автономістів, входив до складу «Групи західних окраїн». Також його знали як підприємця-цукрозаводчика. Це тому, що Потоцький був власником Шепетівського та Кременчуцького цукрового заводів. На той час вони були одними із найбільших та найпотужніших у всій Волинській губернії. Серед маєтностей в графа був і лісопильний завод в урочищі Паньково Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Юзеф Миколай був цікавою особистістю, у спадок сучасникам він залишив багато спогадів про свої подорожі, які він здійснював вкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до Африки, Азії, Далекого Сходу. Сьогодні фото мисливців та їх здобичі викликають справжній осуд у суспільства, проте ще 100 років тому мисливські трофеї сприймались абсолютно інакше. Серед знаті було популярно займатись мисливством, а справжньою розкішшю були так звані сафарі до Африки. Граф Потоцький був їх активним учасником. Правда окрім трофеїв, він ще з кожної подорожі привозив спогади, фото та малюнки. За це Потоцького вважали найвідомішим польським мисливцем свого часу. З подорожей по світу Потоцький привозив різних екзотичних тварин, які часто прогулювались по території маєтку в Антонінах. Також на Волині Потоцький організовував мисливські виправи, на які приїздили любителі полювання із цілої Європи.

Після Першої світової війни, він втратив більшість своїх земельних володінь та виїхав до Польщі, а пізніше – до Франції. До самої смерті він проживав у замку Монтрезор. У 1922 р. Юзеф Миколай Потоцький потрапив у автомобільну аварію під час подорожі Францією, внаслідок чого отримав пошкодження, які призвели до смерті 25 серпня 1922 р. Похований був один із найбагатших волинян на цвинтарі міста Монтрезор (Франція).

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Антонінський палац : фотоколекції [Електронний ресурс] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/2540. – Назва з екрана.

Яцечко-Блаженко Т. Граф Потоцький – депутат, мандрівник, цукровар [Електронний ресурс] / Т. Яцечко-Блаженко // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/17763-hraf-pototskyi-deputat-mandrivnyk-tsukrovar. – Назва з екрана.