Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Місце розташування об'єктів забудови другої половини XVI століття на сучасному плані Верхнього замку (Луцьк)
Пам'ятки. м.Луцьк
Місце розташування об'єктів забу...

Інше




Історична Волинь

Цимбалюк Є. Велика матір Америки – родом із Рівного | Друк |
Новини - Нове

Таким в історії залишився світлий образ Софії Лоуб (Саймон) родом з Рівного. Фото надане

 

автором

 

Недавно в українських ЗМІ з’явилася інформація, що в Центральному парку Нью-Йорка (США) відкрито пам’ятник-фонтан жінці, яка народилася в Рівному. З приводу цієї інформації я «електронкою» зв’язався з Лідією Карповець, рівнянкою, яка наразі перебуває на американських теренах. Пані Лідія з цікавістю сприйняла звістку про землячку.
А заодно через день, побувавши в згаданому парку, розташованому в популярному районі Мангеттен, підтвердила, що його, дійсно, прикрашає меморіал на честь Софії Лоуб. Різниця лишень в тому, що згаданий фонтан відкритий не наразі, а в далекому 1936 році, через 7 років після того, як Софія Лоуб (Саймон), справді уродженка Рівного, пішла із життя у засвіт.
Недавно в українських ЗМІ з’явилася інформація, що в Центральному парку Нью-Йорка (США) відкрито пам’ятник-фонтан жінці, яка народилася в Рівному. З приводу цієї інформації я «електронкою» зв’язався з Лідією Карповець, рівнянкою, яка наразі перебуває на американських теренах. Пані Лідія з цікавістю сприйняла звістку про землячку.
А заодно через день, побувавши в згаданому парку, розташованому в популярному районі Мангеттен, підтвердила, що його, дійсно, прикрашає меморіал на честь Софії Лоуб. Різниця лишень в тому, що згаданий фонтан відкритий не наразі, а в далекому 1936 році, через 7 років після того, як Софія Лоуб (Саймон), справді уродженка Рівного, пішла із життя у засвіт.

 

 
Краєзнавчі читання «Поширення ідей Реформації в Дубно» | Друк |
Новини - Нове

  15 грудня 2017 року о 15 годині в рамках виконання Указу Президента України  №357/2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» за ініціативи Дубенської  міської ради та Дубенського оргкомітету R500 в Будинку дітей та молоді відбудуться  краєзнавчі читання «Поширення ідей Реформації в Дубно».

  Під час заходу будуть проведені підсумки відзначення 500-річчя Реформації у  Дубенському краї. Головна подія заходу – презентація книги Олександра Геніша  «Історія протестантизму на Дубенщині».

  Книга містить систематизований історичний матеріал, розпочинаючи від періоду  Європейської Реформації і закінчуючи сьогоденням. На сторінках видання вперше  опубліковані та представлені у загальному духовно-історичному контексті Волині,  зокрема Рівненщини, десятки архівних документів, публікації із місцевих часописів,  спогади свідків тих часів, що дало можливість зробити спробу об’єктивного аналізу    розвитку протестантських громад на теренах Західної України, доповнивши таким чином загальну історію протестантизму в Україні.

Книга буде корисною для усіх, хто цікавиться історією і релігійним розвитком українських спільнот, а особливо — історією конфесійних взаємозв’язків та взаємовпливів на історичній Волині.

Під час заходу слухачі матимуть змогу поспілкуватися з цікавими особистостями – людьми, які відбували засудження за євангельську віру, поетами, журналістами тощо. У програмі звучатиме також камерний квартет, хор, музичні гурти. Глядачів чекатиме виставка історії євангельських церков м. Дубна.

Запрошуємо усіх, хто не байдужий до історії свого краю. Вхід вільний!

 
Четверті студентські краєзнавчі читання «Sola Scriptura: переклади Біблії та Євангелій. Спадщина історичної Волині» | Друк |
Новини - Нове

 

14 грудня 2017 року в рамках виконання Указу Президента України №357/2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» відбудуться Четверті студентські краєзнавчі читання «Sola Scriptura: переклади Біблії та Євангелій. Спадщина історичної Волині».
Реєстрація о 10 годині. Початок читань об 11 годині (Світлиця, IV поверх). Захід безкоштовний. Обов'язковим залишається запис до бібліотеки.
Напрямки досліджень:
- Перші свідоцтва появи Святого Письма українською мовою (Холмське Євангеліє (кін. ХІІ ст.), «Книга глаголемая Псалтырь» («Махазор», між 1466 та 1473 рр.);
- Волинські рукописні Євангелії XVI століття (рукописне Нобельське Четвероєвангеліє (1520 р.), Пересопницьке (1561 р.), Волинське (Житомирське) (1571 р.), Новий Завіт Негалевського (1581 р.), Літківське Євангеліє (1595 р.);
- Світові шедеври – Біблія Скорини (1517 – 1519 рр.), Радзивіллівська (Берестейська, Піньчуковська) Біблія (1563 р.), Острозька Біблія (1581 р.).
Організатори: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, Відділ акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії, Науково-історичний відділ обласного оргкомітету по відзначенню 500-Річчю Реформації у м. Рівне та Рівненській області, Рівненська духовна семінарія і академія ХВЄ.

 

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 
Дослідник визначив, як насправді виглядав український полководець Костянтин Острозький | Друк |
Новини - Нове

В Україні ідентифікували портрет князя Острозького, який було зроблено в 16 сторіччі.

Раніше вважалося, що цей портрет створили на початку 20 століття, пише Голос України.

Зазначається, що нині є чимало зображень князя Костянтина Острозького, але вони істотно відрізняються за обрисами. Історик з Острога, Микола Бендюк, аби дослідити, як насправді виглядав князь,зібрав усі його портрети князя з України, Білорусі, Польщі, Італії, Литви.

"У результаті досліджень я дійшов висновку, що тільки два портрети є найбільш оригінальними", - каже історик.

Це зображення з картини " Битва під Оршею", що датується 1530 роком, яка зберігається у Варшаві, а також зображення князя, що зберігається в замку в Острозі. Цікаво, що картина "Битва під Оршею" зображує з висоти пташиного польоту різні етапи битви, про що свідчать одні і ті ж постаті, що з'являються у різних місцях — сам гетьман Костянтин Острозький представлений тричі, але його постать дуже невелика.

А от історія портрету з замку виявилася дуже цікавою.

 
Прокопчук С. Духовна святиня Полісся : 225 років Свято-Миколаївській церкві | Друк |
Новини - Нові книги Історичної Волині

Однією із головних духовних святинь УПЦ на Поліссі є Свято-Миколаївська церква с. Стара Рафалівка, збудована у XVIII ст., єдиний у Володимирецькому районі пам'ятник архітектури державного значення.

Про дату заснування с. Стара Рафалівка свідкує знак-щит - герб, який стоїть у центрі села. Це 1647 р., хоча воно виникло раніше. У 1663 - 1665 рр. Рафалівкою володів гетьман Правобережної України Петро Тетеря, який і домігся  для Рафалівки привілею магдебурзького права та проведення щорічних чотирьох ярмарків і торгу. Село носить ім'я поміщика Рафаїла Романовського, який був родом із Чарторийських. До 1830 р. містечко Рафалівка належало родові польських магнатів графів Ілізарів. 

Храм у Рафалівці був побудований Рафаїлом Романовським у 1783 р. як католицький костел (на захід вівтарем). Під час пожежі, що сталася в 1834 р., яка знищила все містечко, згоріла і церква. В 1831 р. спалахнув польський заколот, в якому взяв участь володар Рафалівського маєтку граф Ілізар. За участь в заколоті маєтки були конфісковані (перейшли до казни), а поляки виселені з своїх земель. 
Після пожежі римсько-католицький костел вцілів, і, на прохання віруючих, був дарований православним жителям містечка польською пані, останньою нащадницею великих польських володінь.

Історичні пам'ятки та святині храму: образ Ченстоховської Божої Матері (XVIII ст.); храмова ікона святого Миколая (ХІХ ст.); дерев'яна, вкрита золотом гробниця та зшита золотими та срібними нитками Плащаниця Ісуса Христа (поч. ХІХ ст.); дзвіниця з древніми дзвонами (їх є 11, найдавніший датований роком відкриття храму - 1873 рік та має надпис фундатора Рафаїла Романовського).
В храмі зберігаються давні зібрання богослужбових книг та рукописів (Євангеліє, Служебник XVIII ст., Мінеї, Октоїхи, Тріоді XVIII-ХІХ ст., рукопис періоду реформи церковнослов'янської мови кін. XVI - поч. XVII ст., нотні збірники (основну частину становлять збірники ХІХ ст., є збірники квадратної нотації XVIII - ХІХ ст., Метричні книги, Сповідні та Клірові відомості за 1840 - 1943 рр.). 

Прокопчук С. Духовна святиня Полісся : 225 років Свято-Миколаївській церкві / С. Прокопчук. - [Стара Рафалівка?], [2008?]. - 40 с.

 
Більше статтей...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 611