13 березня 2024 р. о 14 год. у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться публічна лекція про жінок знаменитого княжого роду Острозьких. Спікер заходу Андрій Брижук – історик, в. о. директора державного історико-культурного заповідника м. Острога.

У пересічного українського громадянина прізвище Острозьких асоціюється насамперед зі славетною Острозькою академією і першим повним виданням Біблії церковнослов’янською мовою, надрукованим коштом одного з представників сімейства. Острозькі були справжнім символом українських земель, їх некоронованими королями. Ім’я Острозьких підносилося на Волині й Київщині, Поділлі та Червоній Русі, гордо лунало воно і поза межами цього простору, і не тільки там, де лежали маєтності роду. Завдяки ратним подвигам і меценатству, участі у великій політиці та підтримці зв’язків з римською курією і монаршими дворами Європи Острозьких знали й у світі.

Отож, настав час докладно дізнатися про жіноцтво князівського роду Острозьких. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: 

м. Рівне

вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4 поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко досліджував українську Першокнигу?

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради запрошує 8–10 березня 2024 року на тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє», які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам'яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

З березня 2024 року для відвідувачів Волинського краєзнавчого музею відкрито оновлену меморіальну експозицію «Шевченківська світлиця Миколи Куделі». За свою ювілейну 95-ти літню історію музей приділяв особливу увагу комплектуванню матеріалів шевченківської тематики. Надбанням закладу стала сформована колекція Шевченкіани Миколи Павловича Куделі – учасника національно-визвольного руху, культурно-освітнього і громадського діяча Волині, палкого шанувальника творчості Великого Кобзаря.

До 210– річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 110-річниці Миколи Павловича Куделі запрошуємо лучан та гостей міста відвідати волинський скарб видатного українського поета, прозаїка, художника, політичного і громадського діяча Тараса Шевченка – шевченкіану Миколи Куделі.

Адреса:

Волинський краєзнавчий музей

м. Луцьк, вул. Шопена, 20

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Рідкісну виносну ікону ХІХ століття експонують у Дубенському замку на Рівненщині. Півтора роки вона була на реставрації у Львові. Тепер ікону можна побачити у виставковій залі «Скарби наші духовні».

«Божа Матір Одигітрія. Христос Вседержитель» – назва ікони-феритрон, яку в 2017 передав заповіднику староста церкви святої Параскеви села Мокре. На одній її стороні – образ Богородиці з маленьким Ісусом, на іншій – Христос Вседержитель. Це єдина двостороння ікона в колекції Дубенського замку.

Джерело: Суспільне

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї оцифрували книги почаївського друку, видані у період з 1734 до 1800 років. Йдеться про 55 стародруків, що надійшли у фонд музею в 70–90-х роках. Їх зібрали в експедиціях у недіючих на той час храмах Рівненщини. Наразі оцифровані книги доступні на сайті музею.

Завідувачка сектору впровадження цифрових технологій Ольга Морозова розповіла, що диджиталізація книг почаївського друку є частиною проєкту «Оцифрування українських стародруків з фондів РОКМ», який стартував у 2019 році з відбору книг. «Ми розділили оцифрування по типографіях. Почаївського друку — у нас найбільше. Ці книги були найбільш поширені на Рівненщині серед богослужбових книг, а Київ і Львів мають менше розповсюдження. Оскільки Почаїв належав до Волинської губернії, то ми розпочали саме із почаївської друкарні», — додала Ольга Морозова.

Джерело: Суспільне

19 березня 2024 року о 10.00 год. в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція з міжнародною участю «Борщівська народна вишивка: зв’язок поколінь».

Для участі в науковій конференції можна надіслати заявку до 14.02.2024 та текст доповіді (виступу, повідомлення) до 10.03.2024 (включно) на електронну адресу museum.tokm.te@ukr.net

Пропонуються для обговорення наступні теми (напрями):

1. Борщівська народна вишивка: історія, традиції та перспективи.

2. Борщівська народна вишивка як складова нематеріальної культурної спадщини України.

3. Борщівська народна вишивка у збірках музеїв України.

4. Досвід та проблеми збереження, реставрації, консервації давніх борщівських сорочок.

5. Особливості крою і вишиття чоловічих та жіночих давніх борщівських сорочок.

6. Феномен борщівської народної вишивки у сучасній етнографії.

7. Роль борщівської народної вишивки у популяризації та утвердженні української культури.

8. Борщівська народна вишивка – джерело наснаги для митців.

9. Приватні колекції борщівської народної вишивки.

10. Доля борщівської народної вишивки в еміграції.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей